Рішення № 77330035, 22.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2018 р. Справа№0540/8887/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 (далі за текстом –позивач), звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (надалі – Покровське УПФУ, відповідач) про визнання протиправними дії щодо відмови в призначенні пенсії за віком та зобов’язання зарахувати до страхового стажу період роботи на підприємстві ВАТ «Красноармійський машинобудівний завод» з 07.08.1989 року по 31.12.1997 року в розмірі 7 років 4 місяці 24 дня, та розглянути питання про призначення пенсії за віком з врахуванням даного трудового стажу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і подала документи на підтвердження трудового стажу. Рішенням Покровського ОУПФУ позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком за відсутністю необхідних 25 років страхового стажу, оскільки до страхового стажу не враховано період роботи з 07.08.1989 року по 31.12.1997 року у зв’язку з тим, що записи трудової книжки завірені нечітким відтиском печатки.

З огляду на наведене, позивач просить у судовому порядку визнати протиправними дії відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком, зобов’язати відповідача зарахувати до страхового стажу періоди роботи на підприємстві ВАТ «Красноармійський машинобудівний завод» з 07.08.1989 року по 31.12.1997 року та розглянути питання про призначення пенсії за віком з врахуванням даного трудового стажу.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.09.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п’ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

09 жовтня 2018 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначив, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року не менше 25 років. Відповідно до наданих документів страховий стаж позивача складає 20 років 11 місяців 23 дні. Період роботи з 07.08.1989 року по 31.12.1997 року у ВАТ «Красноармійський машинобудівний завод», який завірений нечітким відтиском печатки, до страхового стажу не зарахований, тому позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у зв’язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років. Враховуючи викладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Покровському ОУПФУ, 16.04.2018 року звернулась до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 7-8).

Рішенням Управління від 19 червня 2018 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявник не має необхідних 25 років страхового стажу. До страхового стажу не зараховано, в тому числі, період роботи з 07.08.1989 року по 14.09.1998 року у ВАТ «Красноармійський машинобудівний завод» у зв’язку з тим, що даний період завірений нечітким відтиском печатки (а.с. 12-14).

В трудовій книжці ОСОБА_1 серії БТ-І № 2874851 містяться записи про:

- прийняття 07.08.1989 року в якості контролера верстатних і слюсарних робот 4 розряду в УТК;

- 18.03.1992 року переведена на посаду старшого майстра мехцеху тимчасово;

- 07.08.1992 року переведена старшим майстром мехцеху, постійно;

- Красноармійський спец. завод перейменований у відкрите акціонерне товариство «Красноармійський машинобудівний завод»;

- 03.02.1995 року переведена інженером по організації і нормуванню праці ЕО;

- 07.10.1996 року переведена ст. майстром дільниці по виготовленню гірничошахтного обладнання;

- 14.09.1998 року звільнена за власним бажанням (а.с. 10).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним є питання підтвердження стажу роботи позивача з 07.08.1989 року по 31.12.1997 року у ВАТ «Красноармійський машинобудівний завод», оскільки записи трудової книжки завірені нечітким відтиском печатки.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

За ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов’язком держави.

На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом – Закон 1058) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 26 Закону 1058 мають право на призначення пенсії за віком особи після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

За ст.1, п. 1 ст. 24 Закону 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У відповідності до ст.62 Закону 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов’язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Разом з цим, відповідно до п. 2.4 Інструкції від 29.07.1993 року №58, записи у трудовій книжці завіряються печаткою підприємства.

На підставі пункту 4.1 вказаної вище Інструкції, у разі звільнення всі записи про роботу працівника скріплюються підписом керівника підприємства та печаткою. У разі звільнення осіб, які працювали в селянському (фермерському) господарстві за трудовим договором або припинення членства в селянському (фермерському) господарстві після відповідних записів у трудових книжках, зроблених головою селянського (фермерського) господарства, трудовий стаж у цьому господарстві підтверджується підписом керівника, заступника, іншої уповноваженої на це особи та завіряється печаткою місцевого органу державної виконавчої влади.

А отже, доказом правильності оформлення трудової книжки та відповідність записів про роботу працівника фактично виконуваній останнім роботи, що у свою чергу є підтвердженням стажу роботи, є правильність оформлення трудової книжки, в частині підпису керівником та скріпленням печаткою.

Таким чином, трудова книжка позивача, зокрема, в частині записів:

- прийняття 07.08.1989 року в якості контролера верстатних і слюсарних робот 4 розряду в УТК;

- 18.03.1992 року переведена на посаду старшого майстра мехцеху тимчасово;

- 07.08.1992 року переведена старшим майстром мехцеху, постійно;

- Красноармійський спец. завод перейменований у відкрите акціонерне товариство «Красноармійський машинобудівний завод»;

- 03.02.1995 року переведена інженером по організації і нормуванню праці ЕО;

- 07.10.1996 року переведена ст. майстром дільниці по виготовленню гірничошахтного обладнання;

- 14.09.1998 року звільнена за власним бажанням (а.с. 10),

є належним доказом роботи позивача на вказаних посадах і у наведений період часу, оскільки відповідні записи скріплені печаткою підприємства відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58.

З урахуванням наведеного, на думку суду відповідачем неправомірно не зарахований до страхового стажу позивача період роботи з 07.08.1989 року по 31.12.1997 року у ВАТ «Красноармійський машинобудівний завод» у зв’язку з тим, що записи трудової книжки завірені нечітким відтиском печатки підприємства, а отже трудова книжка є доказом трудового стажу позивача на наведеному підприємстві.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 44 Закону 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Проте, відповідач не скористався наданим йому правом.

Наведена бездіяльність відповідача свідчить про недбале ставлення пенсійного органу про вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується ст. 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.

Щодо позовної вимоги з приводу зобов’язання Покровського ОУПФУ зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 07.08.1989 року по 31.12.1997 року, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Разом з цим, у відповідності до ст. 81 Закону 1788 призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Отже, правовідносини із призначення пенсій відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження пенсійного органу.

Таким чином, позовна вимога у цій частині підлягає задоволенню у спосіб зобов’язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення їй пенсії з урахуванням висновків суду першої інстанції.

Наведена позиція підтверджується судовою практикою Донецького апеляційного адміністративного суду, в тому числі у справах: №233/3831/17 (постанова від 7 лютого 2018 року, колегія суддів: Арабей Т.Г., Геращенко І.В., Міронова Г.М.), № 233/3573/17 (постанова від 7 лютого 2018 року, колегія суддів: Арабей Т.Г., Геращенко І.В., Міронова Г.М.).

Разом з тим, згідно положень ч.2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи, що відповідач прийняв рішення від 19 червня 2018 року про відмову в призначенні пенсії позивачу, суд вважає, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в частині відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи у ВАТ «Красноармійський машинобудівний завод» з 07.08.1989 року по 31.12.1997 року.

З урахуванням наведеного, позов ОСОБА_1 до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову у повному обсязі, позивач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню, з урахуванням висновків цього судового рішення.

Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, у порядку ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., з Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області підлягає стягненню 352,40 грн.

На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1.

3. Скасувати рішення Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову у призначенні пенсії за віком від 19 червня 2018 року ОСОБА_1 в частині відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи у ВАТ «Красноармійський машинобудівний завод» з 07.08.1989 року по 31.12.1997 року.

4. Зобов’язати Покровське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 3339 від 16.04.2018 року в частині зарахування до страхового стажу періоду роботи у ВАТ «Красноармійський машинобудівний завод» з 07.08.1989 року по 31.12.1997 року, з урахуванням висновків суду.

5. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 13, м. Мирноград, Донецька область, 85323, код ЄДРПОУ 42169323) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Весела, буд. 60, РНОКПП НОМЕР_1), судовий збір у розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Судове рішення складено та підписано 22 жовтня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Чучко В.М.