Рішення № 77329945, 19.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2018 р. Справа№0540/8410/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фону України Донецької області про скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фону України Донецької області про:

-визнати протиправним та скасувати рішення №1900 від 14.06.2018 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

-визнати бездіяльність, яка виразилася у не прийнятті пільгових довідок та у не призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

-зобов’язання прийняти пільгові довідки та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов’язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах з моменту первинного звернення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є внутрішньо перемішеною особою, у зв’язку з настанням обставин для призначення пенсії на пільгових умовах звернувся до пенсійного фонду, з наданням необхідних документів, однак отримав відмову у призначені пенсії на пільгових умовах, оскільки довідки про підтвердження пільгового стажу надані підприємством, яке перебуває на тимчасово непідконтрольній українській владі території; відсутні відомості про спеціальний стаж в даних державного реєстру зарахованих осіб «Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування». Зауважує на тому, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, яка й надавалась відповідачу з метою призначення пенсії, також відповідачем протиправно не прийняті до уваги надані довідки підтверджуючі пільговий характер роботи. Таким чином, рішенням та бездіяльністю відповідача порушені права позивача на отримання належної пенсії на пільгових умовах.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначив, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п.1 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із урахуванням страхового та пільгового стажу. Рішенням від 14.06.2018 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки позивачем не надані уточнюючі довідки на підтвердження спеціального стажу отриманого під час праці у «Шахті «Жданівська» , а ті що позивач надав, видані підприємством, що перебуває на непідконтрольній українській владі території, також відсутній запис про звільнення з «Шахти «Жданівська», не надано документу про проведення атестації робочих місць, в трудовій книжці наявні неповні записи, що унеможливлює прийняття зазначених періодів до пільгового стажу. Також не надано довідки про проведення атестації робочих місць у період роботи позивача у ВАТ «Шахта « ОСОБА_2 Донбасу». До загального стажу не зараховано період навчання в Єнакіївському гірничому технікумі, оскільки Диплом містить прізвище «Кирдан», у трудовій книжці зазначено «Кірдан». Рішення вважає законним та обґрунтованим, а позовні вимоги позивача не обґрунтованими, у зв’язку з чим просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

10.09.2018 року ухвалою суду залишено позовні вимоги без руху та надано строк для усунення недоліків.

18.09.2018 року позивачем усунені недоліки позовної заяви.

21.09.2018 року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких визначених статтею 263 цього Кодексу, можуть вчинятися - протягом п’ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1), громадянин України, перебуває на обліку Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки.

Відповідач, Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, є суб’єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 (далі за текстом – Положення №384/2011) та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатне здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою від 05.06.2018 року про призначення пенсії за віком згідно п.1 ч.2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області Рішенням від 14.07.2018 року № 1900 відмовило позивачу в призначенні пенсії, на пільгових умовах у зв’язку з відсутністю пільгового стажу (за Списком1) 10 років.

До пільгового стажу не зараховано:

-періоди роботи на «Шахті «Жданівська» №3-4 ВО «Октябрьуголь»:

в якості учня електрослюсара підземного з 13.05.1986 по 24.07.1986,

в якості електрослюсара підземного з повним робочим днем в шахті з 25.07.1986 по 18.08.1986, 01.09.1986 по 26.11.1986, з 02.04.1987 по 08.05.1987, з 17.08.1987 по 11.12.1987, з 14.02.1990 по 06.01.1998, оскільки не надані довідки, підтверджуючи пільговий характер роботи;

- період роботи з 17.11.2009 по 03.01.2010 в якості електрослюсара підземного з повним робочим днем в шахті на ВАТ «Шахта «ОСОБА_2 Донбасу» в якості електрослюсара підземного з повним робочим днем, оскільки не надано довідку, підтверджуючу пільговий характер роботи. Крім того, підприємство перебуває на непідконтрольній українській владі території та за адресою, вказаною в реєстраційних документах, керівництво підприємства відсутнє, в зв'язку з чим управління не має змоги витребувати пільгову довідку;

- період роботи на «Шахті «Жданівська» №3-4 ВО «Октябрьуголь» з 25.01.2010 по 31.12.2010 в якості заступника головного механіка підземного, у зв'язку з відсутністю відомостей про спеціальний стаж в даних державного реєстру застрахованих осіб „Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування".

До загального страхового стажу не зараховано період:

-навчання в Єнакіївському гірничому технікумі з 01.09.1983 по 03.07.1987, оскільки прізвище заявника в дипломі «Кирдан» (на український мові) не відповідає даним паспорту «Кірдан» (на українській мові).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058), зокрема, у стаття 1 і 8 відповідно.

Згідно п.2 Розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону №1058, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом № 1788.

Відповідно до положень п.16 Розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону № 1058 положення Закону № 1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

У відповідності до ч. 1 ст. 14 Закону №1788, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, знижується на 1 рік.

Таким чином, необхідними умовами для призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку є зайнятість повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, що передбачені списком, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Статтею 62 Закону №1788, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі Порядок №637), також передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно спірного рішення, відповідачем розглядалось питання щодо призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням стажу роботи за Списком №1 з 13.05.1986-24.07.1986; з 25.07.1986-18.08.1986; з 01.09.1986-26.11.1986; з 02.04.1987-08.05.1987; з 17.08.1987-11.12.1987; з 14.02.1990-06.01.1998; з 17.11.2009-31.12.2010; з 01.01.2011-31.05.2014.

Так відповідно до трудової книжки серії БТ–ІІ №3344383 наявні наступні записи:

№1 від 13.05.1986 прийнятий до «Шахти «Жданівська» №3-4 ВО «Октябрьуголь» учнем електрослюсара підземного на практику;

№2 від 03.07.1986 року переведено електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем у шахті;

№3 від 24.07.1986 року звільнено у зв’язку з закінченням виробничої практики;

№4 від 24.07.1986 року прийнятий до «Шахти «Жданівська» №3-4 ВО «Октябрьуголь» тимчасово електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем у шахті;

№5 від 18.08.1986 року звільнено у зв’язку з закінченням строку тимчасових робіт;

№6 від 01.09.1986 року прийнятий до «Шахти «Жданівська» №3-4 ВО «Октябрьуголь» електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті на практику.

№7 від 26.11.1986 року звільнено у зв’язку з закінченням виробничої практики;

№8 від 02.04.1987 року прийнято до «Шахти «Жданівська» №3-4 ВО «Октябрьуголь» електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем у шахті на час проходження виробничої практики;

№9 від 08.05.1987 року звільнено у зв’язку з закінченням виробничої практики;

№10 від 17.08.1987 року прийнято до «Шахти «Жданівська» №3-4 ВО «Октябрьуголь» електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем у шахті;

№11 від 11.12.1987 року звільнено у зв’язку з призовом до лав Радянської армії;

№13 від 14.02.1990 року прийнято до «Шахти «Жданівська» №3-4 ВО «Октябрьуголь» електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем у шахті;

№14 від 06.01.1998 року звільнено за власним бажанням;

№32 від 17.11.2009 року прийнято до ВАТ «Шахта «ОСОБА_2 Донбасу» електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем під землею;

№33 від 03.01.2010 року звільнено за власним бажанням;

№34 від 25.01.2010 року прийнято до ЗАТ «Шахти «Жданівська» №3-4 ВО «Октябрьуголь» заступником головного механіка підземного;

№35 від 01.03.2010 року переведено заступником головного механіка по стаціонарному обладнанню підземним.

№36 наявний штамп про перейменування ЗАТ «Шахти «Жданівська» у ПАТ ОП «Шахта «Жданівська» від 01.04.2011 року державна реєстрація змін установчих документів від 15.04.2011 року.

Запис про звільнення позивача у трудовій книжці відсутній.

Суд зауважує, що відповідно до спірного рішення пенсійним фондом не враховано до пільгового стажу періоди роботи з 13.05.1986 по 24.07.1986; з 25.07.1986 по 18.08.1986, з 01.09.1986 по 26.11.1986, з 02.04.1987 по 08.05.1987, з 17.08.1987 по 11.12.1987, з 14.02.1990 по 06.01.1998,17.11.2009 по 03.01.2010, з 25.01.2010 по 31.12.2010.

Суд зазначає, що наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього повний робочий день на підземних роботах, тобто доведено пільговий характер роботи у спірні періоди, записи про спірні періоди роботи, засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають, відтак факт роботи позивача у спірні періоди підтверджується відомостями трудової книжки, які були внесені відповідно до діючого законодавства, відтак не потребує додаткового доказування, та пенсійних орган не мав правових підстав не включати періоди роботи до пільгового стажу позивача, а доводи відповідача, викладені у відзиві щодо необхідності додаткових доказів для підтвердження пільгового характеру роботи позивача є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства.

Як вбачається, зі спірного рішення, період роботи з 17.11.2009 по 03.01.2010 в якості електрослюсара підземного з повним робочим днем в шахті на ВАТ «Шахта «ОСОБА_2 Донбасу» в якості електрослюсара підземного з повним робочим днем, оскільки не надано довідку, підтверджуючу пільговий характер роботи. Крім того, зазначено, що підприємство перебуває на непідконтрольній українській владі території та за адресою, вказаною в реєстраційних документах, керівництво підприємства відсутнє, в зв'язку з чим управління не має змоги витребувати пільгову довідку.

Також, відповідно до спірного рішення до пільгового стажу не враховано стаж роботи на «Шахті «Жданівська» №3-4 ВО «Октябрьуголь»: в якості учня електрослюсара підземного з 13.05.1986 по 24.07.1986; в якості електрослюсара підземного з повним робочим днем в шахті з 25.07.1986 по 18.08.1986, з 01.09.1986 по 26.11.1986, з 02.04.1987 по 08.05.1987, з 17.08.1987 по 11.12.1987, з 14.02.1990 по 06.01.1998, оскільки не надані довідки, підтверджуючи пільговий характер роботи.

Суд зауважує на тому, що позивачем надані довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 16.08.2014 року видані ПАТ «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» №174, №175, №176 в яких зазначені: періоди роботи; професія/посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, найменування списків (Список №1); первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, до яких належать: особова картка, накази, табеля виходів на шахту, особовий рахунок, довідки атестації робочих місць.

Зазначені довідки додані до матеріалів справи, та надавались позивачем під час подання заяви про призначення пенсії, що також підтверджено відповідачем у відзиві, однак відповідачем при призначені пенсії на пільгових умовах зазначені документи до уваги не прийняті, оскільки підприємство, що видало довідки перебуває на непідконтрольній українській владі території.

Суд вважає за необхідним зазначити, стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 року ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами».

Зазначена правова позиція викладена в постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 року справа № 235/4894/17.

В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через перебування підприємства, де працював позивач, а також підприємства, що видало довідки на території непідконтрольній українській владі.

Оцінюючи спірні правовідносини, суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV, має застосовуватися при розгляді справ як джерело права.

Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, "Loizidouv. Turkey", "Cyprusv. Turkey"), проти Молдови та Росії (зокрема, "Mozerv/ theRepublicofMoldovaandRussia", "IlascuandOthersv. Moldova and Russia"), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Отже, суд вважає, що відповідачем протиправно не приймаються до уваги довідки видані підприємством ПАТ Шахта «Жданівська» №3-4 ВО «Октябрьуголь». Крім того неможливість перевірити наявність пільгового стажу за період роботи позивача у ВАТ «Шахта «ОСОБА_2 Донбасу», спростовується тим фактом, що ПАТ «ДТЕК Шахта ОСОБА_2» зареєстровано на підконтрольній українській владі території, а саме: вул. Київська,1, м. Добропілля, Донецька область, зазначене не заперечує сам відповідач.

Також відповідно до спірного рішення, період роботи на «Шахті «Жданівська» №3-4 ВО «Октябрьуголь» з 25.01.2010 по 31.12.2010 в якості заступника головного механіка підземного, не зараховано до пільгового стажу у зв'язку з відсутністю відомостей про спеціальний стаж в даних державного реєстру застрахованих осіб „Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування".

Відповідач на підтвердження відсутності відомостей про спеціальний стаж в даних державного реєстру застрахованих осіб документі не надав.

Суд зазначає, що у централізованому банку даних Пенсійного фонду України на кожну застраховану особу відкривають електронну персональну облікову картку. У ній, починаючи з 2000 року, накопичуються всі дані про заробіток, страхові внески в Пенсійний фонд, а також відомості про стаж роботи з усіх місць роботи та інші дані, потрібні для правильного призначення пенсій. Звіти в систему персоніфікованого обліку подають страхувальники, тобто роботодавці, особи, які працюють на спрощеній системі оподаткування, та самозайняті особи. Держреєстр зберігає повну інформацію.

При цьому, суд зазначає, що розпорядником індивідуальних відомостей про застраховану особу є безпосередньо Пенсійний фонд України, тому відповідач неправомірно мотивує свою правову позицію відсутністю цих відомостей при розгляді заяви про призначення пенсії.

Щодо вимог позивача про зарахування до загального страхового стажу період навчання в Єнакіївському гірничому технікумі.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо прийняття зазначених документів у зв’язку з тим, що наявна описики допущена у дипломі про навчання в Єнакіївському гірничому технікумі з 01.09.1983 по 03.07.1987р., в якому прізвище заявника в дипломі «Кирдан» (на український мові) не відповідає даним паспорту «Кірдан» (на українській мові), оскільки зазначене питання підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства шляхом встановлення факту правовстановлюючого документу.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що дії управління при не зарахуванні до пільгового стажу спірних періодів роботи позивача є непропорційними заявленій легітимній меті (підтвердження пільгового характеру роботи позивача), тому їх не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, відтак порушене право позивача (щодо не зарахування цих періодів до стажу та розгляд заяви позивача про призначення пенсії з порушенням норм матеріального права) має бути відновленим.

За таких умов суд вважає рішення пенсійного фонду таким, що частково не відповідає діючому законодавству України, а тому підлягає частковому скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов’язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов’язати відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Статтею 23 Закону № 1058, визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та у судовому порядку.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 58 Закону №1058, Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління пенсійного фонду України 30.04.2002 року за п. 8-2 (надалі положення), серед основних завдань управління є, зокрема завдання призначення (перерахунку) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати.

Відповідно до п.п. 6 п. 2.2 Положення, управління, відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд зазначає, що в даному випадку, слід зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 05.06.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням висновків суду.

Суд зауважує на тому, що у спірному рішенні відсутні посилання щодо відсутності довідок про результати атестації робочих місць, однак у позовних вимогах позивачем заявлені та відповідачем надано відзив, із зазначенням, що зазначений стаж не зараховано, оскільки відсутні відомості про атестацію робочих місць.

Відповідно до п. 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами правці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (набула чинності 21.08.1992) (далі Порядок № 442) атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно приписів п. 3 Порядку № 442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Таким чином, проведення атестації робочих місць за умовами праці передбачена діючим законодавством України та проводиться згідно з Порядком № 442 та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ (п. 8 Порядку № 442).

Пунктом 10 Порядку № 442, окрім іншого, передбачено, що результати атестації використовуються при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 4.1. Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383) передбачено, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку № 383 якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць (442-92-п). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Враховуючи наявність атестації за наказами №172 від 30.03.1996 року та №1210 від 13.11.2007 року, у відповідності до чого наявність пільгового стажу підтверджена записами у трудовій книжці, а також наказами про атестацію робочих місць.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи вказані вище докази та вирішуючи справу в цілому, суд виходить з того, що згідно з положеннями ч.2 ст.2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У зв’язку з частковим задоволенням позовних вимог немайнового характеру, судовий збір підлягає стягненню з суб’єкта владних повноважень у розмірі 352,40 грн. (50% від сплаченої суми судового збору).

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, квартал 2АДРЕСА_1) до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фону України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, буд. 28 «а») про скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового стажу період роботи з ПАТ «Шахті «Жданівська» №3-4 ВО «Октябрьуголь»: з 13.05.1986 по 24.07.1986, з 25.07.1986 по 18.08.1986, з 01.09.1986 по 26.11.1986, з 02.04.1987 по 08.05.1987, з 17.08.1987 по 11.12.1987, з 14.02.1990 по 06.01.1998, з 25.01.2010 по 31.12.2010; період роботи на ВАТ «Шахта «ОСОБА_2 Донбасу» з 17.11.2009 по 03.01.2010.

Скасувати рішення Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №1900 від 14.06.2018 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, в частині не зарахування до пільгового стажу період роботи у ПАТ «Шахті «Жданівська» №3-4 ВО «Октябрьуголь»: з 13.05.1986 по 24.07.1986, з 25.07.1986 по 18.08.1986, з 01.09.1986 по 26.11.1986, з 02.04.1987 по 08.05.1987, з 17.08.1987 по 11.12.1987, з 14.02.1990 по 06.01.1998, з 25.01.2010 по 31.12.2010; період роботи на ВАТ «Шахта «ОСОБА_2 Донбасу» з 17.11.2009 по 03.01.2010.

Зобов’язати Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.06.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37755477), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 352,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 19.10.2018 року.

Суддя Христофоров А.Б.