Рішення № 77329187, 17.10.2018, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.10.2018 Справа № 920/606/18

Господарський суд Сумської області у складі головуючий суддя Соп'яненко О.Ю., при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянувши матеріали справи № 920/606/18

за позовом Військової частини 1471 Державної прикордонної служби

до відповідача Фізичної особи-підприємця Шульги Олексія Васильовича

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: Гогія Ю.С. (довіреність №14/768 від 27.06.2017);

від відповідача: Рябко А.Ю. (довіреність № 1946 від 05.09.2018);

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь штрафні санкції (пеню за порушення строку поставки товару) в розмірі 55 080,00 грн., а також судовий збір пов'язаний з розглядом справи.

Ухвалою господарського суду від 10.08.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті.

Відповідач подав суду відзив на позов, відповідно до якого проти позову заперечує.

Позивач подав суду відповідь на відзив від 07.09.2018.

Відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив від 19.09.2018.

Ухвалою суду від 03.10.2018 призначено розгляд справи по суті на 17.10.2018.

В судовому засіданні представник позивача підтримав поданий позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

З позовної заяви вбачається, що між Військовою частиною 1471 (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Шульга Олексій Васильович (Постачальник) був укладений Договір від 27.06.2017 року № 249-17 про постачання консерви рибні «Бички обсмажені в томатному соусі» з доставкою до військових часині Державної прикордонної служби України згідно зі специфікацією договору на загальну суму 1 080 000,00 грн., без ПДВ.

Відповідно до п. 6.2 Договору Замовник має право контролювати поставку товару у строки, установлені цим Договором, а згідно п. 6.3 Договору: Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором.

Відповідно до п. 5.1 Договору відвантаження та доставка товару до Товароодержувача проводиться на підставі документів оформлених Замовником з подальшим його перевезенням в місця визначені специфікацією, за рахунок коштів (або транспортом) Постачальпика в строки передбачені п. 5.2 цього Договору.

Згідно пункту 5.2 Договору строк поставки товару складає 20 календарних днів згідно Заявки Замовника.

Заявка замовника подається шляхом надсилання її на електронну пошту Постачальника, зазначену в Договорі.

Доказом отримання Постачальником Заявки Замовника вважати Скрішот з електронної пошти Замовника.

Окрім того, отримання Заявки Замовника від 05.07.2017 № 722-164 на постачання товару за Договором від 27.06.2017 року №249-17 підтверджується листом-повідомленням від 06.07.2017 щодо отримання зазначеної заявки.

Постачальник зобов'язався поставити товар за Заявкою Замовника в кількості та строк, визначених Договором (тобто з 05.07.2017 по 24.07.2017 включно), але при виконанні Договору порушив строки поставки до Товароодержувача за Договором, що призвело до нарахування штрафних санкцій.

Листом від 17.07.2017 р. Постачальник звернувся до Замовника з проханням продовжити термін постачання товару за Заявкою на строк до 07.08.2017 р.

У відповідності до умов п.6.2 Договору Замовником оформлено листа від 24.07.2017 №722/1031 «Про коригування строку поставки до договору від 27.06.2017 р. №249-17», яким погоджено подовження строку поставки товару згідно заявки на постачання продовольства від 05.07.2017 р. №722-164 до 07.08.2017 р. включно.

Відповідно до Заявки Замовника за видатковою накладною Постачальника від 12.07.2017 року № МО-000167 Постачальник -зобов'язався поставити товар до м. Одеса (в/ч 2138) в кількості 20 000,00 кг на суму 1 080 000,00 гри., але фактичну поставку товару Постачальник -здійснив 28.09.2017 р., про що свідчить дата та підпис уповноваженої особи Товароодержувача (в/ч 2138 м. Одеса) в Акті приймання-передавання товару для перевезення від 12.07.2017 №976 - ОСОБА_6 згідно довіреності № 385 від 28.09.2017, що призвело до нарахування штрафних санкцій.

Так відповідно до вимог п. 7.3 Договору передбачено за порушення строку поставки товару зазначеного у п.5.2 Договору Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення поставки.

Розрахунок пені 20 000 кг х 54,00 грн.= 1 080 000,00 гри. х 0,1% х 51 к.д. = 55 080,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено вартість поставленого товару 04.10.2018, відповідно до платіжного доручення № 1578 на суму 1 080 000,00 грн.

В зв'язку з порушенням умов Договору поставки товару, в якості досудового врегулювання господарського спору до Відповідача був направлений лист-попередження від 10.10.2017 року №'722/1382 «Про виконання умов договору від 27.06.2017 року № 249-17», на який Відповідач відповіді не надав, кошти не перерахував, то свідчить про спробу Відповідача ухилитися від сплати штрафних санкцій.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ним Кодексом.

Відповідно до ст. 638 ЦК України вважається Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли зголи з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору с умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог нього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не викопав його у строк, встановлений договором або законом ч.1 ст.612 ЦК України.

В силу ч. 1 ст. 193 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, тобто з урахуванням пріоритетності вимог ЦК України.

Згідно з ч.1 ст. 216 та ч.2 ст.217 ЦК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції, види, склад та розмір, а також підстави і порядок їх застосування господарських санкцій визначені статтями 224-226, 230-232, 235-237 ГК України.

Так за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань ЦК України передбачені штрафні санкції та їх розміри (ст. 230 та ст. 231 ГК України), якими визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний спатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання адо неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України), а відповідно до ч.1 ст.231 ГК України Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається, а ч. 4 ст.231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому Договором.

При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

З урахуванням всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позивач подав суду належні докази, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію, тому вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню, оскільки відповідач неналежним чином виконав свої майново-господарські зобов'язання перед позивачем з постачання товару в узгоджені сторонами строки, чим порушив умови укладеного з позивачем Договору та вищевказані норми діючого законодавства.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шульги Олексія Васильовича АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Військової частини 1471 (09610, Київська область, Рокитнянський район, с. Савинці, код ЄДРПОУ 23311530) 55 080,00 грн. пені за порушення строку поставки товару за Договором № 249-17 від 27.06.2017; 1 762,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення складено 22.10.2018.

Суддя О.Ю. Соп'яненко