
Справа № 630/557/18
Провадження № 2/630/374/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 жовтня 2018 року м. Люботин
Суддя Люботинського міського суду Харківської області Дем`яненко І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу № 630/557/18 (провадження № 2/630/374/18) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим будинком
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Люботинського міського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Позивач зазначає, що відповідач - його донька, з січня 2017 року не проживає в будинку, належному йому, добровільно залишила місце реєстрації, утримуючи реєстрацію порушує його права.
В зв'язку з викладеним позивач просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1.
Відповідно до ухвали суду про відкриття провадження, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного провадження без виклику сторін. Від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Виконавчий комітет Люботинської міської ради Харківської області до суду подав заяву, в якій просить проводити розгляд справи без участі представника відділу з питань державної реєстрації виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області,
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, з'ясувавши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлені такі факти, що підтверджуються наявними у справі доказами, та не оспорюються сторонами по справі, та відповідні їм правовідносини.
Позивач є власником житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 на підставі договору дарування житлового будинку від 11 вересня 2009 року (а.с. 2-3).
Відповідач ОСОБА_2 зареєстрована на теперішній час в будинку позивача, що вбачається із матеріалів справи (а.с. 16).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрована за вказаною адресою з листопада 2006 року.
ОСОБА_2 не проживає в житловому будинку, належному позивачу - її батьку, з січня 2017 року, належних їй особистих або будь-яких інших речей в будинку не має, будинок вона залишила добровільно. Факт не проживання відповідача ОСОБА_2 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 понад один рік підтверджено актами обстеження, складеними квартальним комітетом № 62 від 07 серпня 2018 року, підписаним головою та членами квартального комітету (а.с.5).
Згідно з ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння. користування та розпоряджання своїм майном. Як зазначено в ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 не проживає в житловому будинку понад один рік безперервно без поважних причин, то суд знаходить позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, оскільки вони обґрунтовані на законі і доказах, наданих суду.
Статтею 41 Конституції України, ст.ст.316 - 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи безперешкодно користуватися свої майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном,на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були пов'язані з позбавленням володіння.
Відповідно до ст.379 ЦК України об'єктом права власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, квартира.
Права власника житлового будинку визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Відповідно до ч.1ст.156 ЖК України з урахуванням положень ч.1 ст.405 ЦК України - члени сім'ї власника житлового будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 проживала в будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_1 як донька власника, але добровільно залишила місце мешкання, а власник житлового будинку - ОСОБА_1 на збереження реєстрації відповідача в житловому будинку не погоджуються, тому через не проживання понад один рік відповідача в спірному будинку без поважних причин, ОСОБА_2 є такою особою, яка втратила право користування житловим приміщенням.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України - член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла.
Відповідно до вимог ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цивільно-процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. З матеріалів справи та з наданих суду позивачами доказів вбачається, що відповідач утримуючи реєстрацію за адресою житлового будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_3, який належить позивача порушує права останнього вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, які гарантовані йому, як власнику вимогами чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Питання щодо розподілу судових витрат вирішити на підставі ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. ст. 12,13,76,81, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 274 279 ЦПК України, ст.ст.16, 316-321, 383, 391, 379 ЦК України (в редакції 2003 року), ст. 405 ЖК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим будинком - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 через відсутність без поважних причини понад один рік.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави р/р: 31211256026001, одержувач: ГУК в м. Києві/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначкейство України ЕАП , МФО 899998, "Судовий збір (Державна судова адміністрація України). судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 23 жовтня 2018 року.
Суддя (підпис) І. В. Дем'яненко
Судове рішення № 77327481, Люботинський міський суд Харківської області було прийнято 23.10.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 630/557/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: