Ухвала суду № 77321431, 19.10.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м. Харкова

Номер провадження №1-кп/641/134/2018 Справа №641/1965/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2018 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Маньковської О.О.,

за участю прокурора – Надєжкіної Я.О.,

представника потерпілого – ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого – ОСОБА_3,

секретаря – Лосковської А.В.

при розгляді у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за N 12015220540001541 від 01.07.2015 р., за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Російської Федерації, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні має двох дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, -

- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з обвинувальним актом, складеним у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3, будучи фізичною особою підприємцем, який діє на підставі свідоцтва про реєстрацію, зареєстрованого 11.12.2008 за № 24560000000004317, 01.06.2015 уклав з ТОВ «АГАТ-2005» в особі директора ОСОБА_6 договір оренди на нерухоме майно, а саме – нежитлове приміщення на першому поверсі № 1 площею 229,2 кв. 22, що розташоване у будівлі за адресою: м. Харків, вул. Матросова, 9, відповідно до умов якого, а саме – п.п. 4.18, 4.19взяв на себе зобов’язання забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки, зокрема за власний рахунок обладнати майно протипожежними засобами, устаткуванням та інвентарем, у випадку, якщо їх ня необхідність обумовлена вимогами діючого законодавства України, тримати в належному стані засоби протипожежного захисту, нести відповідальність за їх схоронність та працездатний стан. Крім того, ОСОБА_3 взяв на себе повну відповідальність за дотримання Правил пожежної безпеки в Україні, Правил прийому стічних вод підприємств в систему каналізації, нормативних документів з охорони праці і за можливий травматизм на орендованій території. ОСОБА_3, виконуючи роботи з ремонту та обслуговування автотранспорту та будучи відповідальною особою за дотримання правил пожежної безпеки, 30 червня 2015 року близько 18 години 20 хвилин, перебуваючи в приміщенні боксу для ремонту автомобілів № 1, розташованому в будівлі за адресою: м. Харків, вул. Матросова, 9, під час проведення пожежно-небезпечних ремонтних робіт в порушення вимог п. 1,9 підрозділу 1 розділу VIII Правил пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 21.01.2015 № 11, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12.03.2015 за № 279/26724, не вжив всіх необхідних заходів пожежної безпеки та з власної необережності через самовпевненість, припускаючи, що від його дій не настануть негативні наслідки у вигляді пожежі, порушив встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки. Так, знаходячись у вказаному приміщенні, ОСОБА_3 з бензобаку автомобіля марки «Форд» д.н. НОМЕР_1, що перебував на підйомнику, злив бензин в кількості 35 літрів, який помістив у дві відкриті пластикові ємності, що стояли в приміщенні на відстані 1 метра від автомобіля. Після цього, ОСОБА_3 зняв з автомобіля бензонасос, помістив його в одну з ємкостей з бензином і почав перевіряти справність бензонасосу, для чого приєднав до нього електропровід з автомобіля. Внаслідок вказаних дій, згідно п. 2 висновку експерта № 262від 06.11.2015 за результатами пожежно-технічної експертизи, електроживлення автомобілю при контакті з бензонасосом утворило електричну (комутаційну) іскру, що призвело до займання пароповітряної суміші бензину та виникнення пожежі в приміщенні боксу під № 1, яка швидко розповсюдилася на всю будівлю. Згідно з висновком судової пожежно-технічної експертизи № 262 від 06.11.2015 у причинно-наслідковому зв’язку з виникненням пожежі знаходиться факт невиконання вимог п. 1,9 підрозділу 1 розділу VIII Правил пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 21.01.2015 № 11, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12.03.2015 за № 279/26724, а саме: «Під час обслуговування та ремонту автомобілів, пов’язаних із злиттям паливних баків… у разі виконання ремонтних робіт баки слід повністю звільнити від палива. Зливати паливо слід в місцях, в яких унеможливлено його загоряння. Зберігати злите паливо на постах обслуговування і ремонту забороняється». В результаті порушення встановлених законодавством вимог правил пожежної безпеки, що спричинило виникнення пожежі, ОСОБА_7 спричинив наступні матеріальні збитки: - власнику автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_8 в сумі 133 036, 38 (висновок авто-товарознавчої експертизи № 7319 від 04.11.2015); - власнику автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_9 в сумі 21663,69 гривень (висновок авто-товарознавчої експертизи № 7324 від 03.11.2015);м власнику автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_10 в сумі 199054, 95 гривень (висновок авто-товарознавчої експертизи № 7318 від 03.11.2015); - власнику автомобіля «ЗАЗ TF48YP» (Ланос) д.н. НОМЕР_5 ОСОБА_11 в сумі 35808,19 гривень (висновок авто-товарознавчої експертизи № 8480 від 18.12.2015); власнику автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_12 в сумі 15 952, 68 гривень (висновок авто-товарознавчої експертизи № 7323 від 28.10.2015), а всього на загальну суму 405 515,89 гривень.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані як кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 270 КК України, а саме – ОСОБА_3 своїми необережними діями, порушив встановлені діючим законодавством України правила пожежної безпеки, які призвели до пожежі 30.06.2015 року, що завдало майнової шкоди у великих розмірах.

В судовому засіданні захисником обвинуваченого – адвокатом ОСОБА_2 заявлено клопотання, підтримане його підзахисним, про закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3, на підставі ст. 49 КК України, у зв’язку з закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки його підзахисний обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), що відносяться до категорії невеликої тяжкості злочинів, за який передбачене покарання у виді обмеження волі, з дня вчинення злочину минуло понад трьох років, перебіг давності по зазначеному кримінальному провадженню не переривався та не зупинявся.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що наслідки закриття провадження йому зрозумілі.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого та його захисника.

Представник потерпілого не заперечував проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дійшов наступного.

Так, згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, передбачено, Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили, зокрема, минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв’язку з звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Як вбачається з кримінального провадження, злочин, який інкриміновано в провину ОСОБА_3, останнім вчинено 30 червня 2015 року, таким чином строк притягнення до кримінальної відповідальності на даний час сплинув.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення клопотання захисника обвинуваченого, підтримане обвинуваченим ОСОБА_3 та вважає, що кримінальне провадження за N 12015220540001541 від 01.07.2015 р. підлягає закриттю, а обвинувачений ОСОБА_3 звільненню від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Разом з тим, при вирішенні питання щодо цивільного позову – цивільного позивача ТОВ «Клін_Полімер», суд виходить з наступного.

Так, згідно роз’яснень, викладених в Пленумі Верховного Суду України « Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» №3 від 31.03.1989 р., у разі закриття справи з передбачених законом підстав, цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, у зв’язку з прийняттям судом рішення про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, яке оформлюється ухвалою суду, суд позбавлений можливості вирішити цивільний позов ТОВ «Клін_Полімер» про відшкодування майнової шкоди, оскільки цивільний позов вирішується судом згідно ст. 129 КПК України у випадку постановлення вироку чи ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, а тому даний цивільний позов необхідно залишити без розгляду, що не позбавляє цивільних позивачів можливості заявити його у порядку цивільного судочинства.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284, ст.ст. 286, 370, 372 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Кримінальне провадження за N 12015220540001541 від 01.07.2015 р. за обвинуваченням ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України – закрити на підставі ст. 49 КК України та звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 270 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності.

Цивільний позов ТОВ «Клін_Полімер» про стягнення майнової шкоди з ОСОБА_3 – залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 7 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію ухвали, негайно, після її проголошення вручити обвинуваченому та його захиснику, прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.

ОСОБА_13 О . Маньковська