Ухвала суду № 77318221, 23.10.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/5762/18

Провадження № 1-кс/206/1072/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2018 р. слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Кушнірчук Р.О., при секретареві Соловйовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України про зміну запобіжного заходу в рамках кримінального провадження № 42018040010000060,

за участю:

прокурора Cеменча А.І.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

Захисник ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотання про заміну запобіжного заходу в порядку ст. 201 КПК України відносно підозрюваного ОСОБА_2 щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Клопотання обґрунтовано тим, що з моменту застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто 10 вересня 2018 року, до теперішнього часу з підозрюваним не проведено жодної слідчої дії. В цей же час підозрюваний має постійне місце проживання, дружину - ОСОБА_3, батьків. Тобто, має міцні соціальні зв’язки. Батько - ОСОБА_4 має посвідчення учасника бойових дій та зараз також проходить службу у ЗСУ. Мати є вчителькою молодших класів СШ № 12 у м. Сєвєродонецьк. ОСОБА_2 згідно з інформацією сайту Трибунал Украйна tribunal-today.ru внесений, як «каратель» та йому заборонено в’їзд на тимчасово окуповані території. Таким чином, фактично ОСОБА_2 не має можливості покинути межі України. ОСОБА_2 має посвідчення учасника бойових дій серії MB № 028345. Нагороджений відзнаками, медалями, а також нагороджений 3 грамотами та подяками. Батьки ОСОБА_2 отримали 2 подяки за виховання сина. ОСОБА_2 має позитивну характеристику з місця проживання, майновий стан є задовільним, проте застава при обранні запобіжного заходу була встановлена судом завелика; судимості у обвинуваченого відсутні; обвинуваченим дотримані умови застосованого запобіжного заходу - порушень дисципліни у слідчому ізоляторі не зафіксовано. На даний час ОСОБА_2 звільнений з органів Національної поліції. Враховуючи зазначене, немає жодних підстав стверджувати про наявність ризику переховуватися від правосуддя. Усі речові докази та документи по справі зібрані. Отже, відсутні і ризики знищення доказів. Жодних підстав передбачати незаконний вплив на свідків немає. Немає підстав передбачати вплив з боку ОСОБА_2 також на експертів і спеціалістів. Конкретних підстав передбачати перешкоджання іншим чином кримінальному провадженню немає. Крім того, стороною захисту на теперішній час отримана медична карта матері ОСОБА_2 - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно якої вона перебуває під наглядом лікаря-травматолога з діагнозом: «варусний гонартроз 2 ст. правого колінного суглобу. Стійкий больовий синдром» (документи додаються). Батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на даний час знаходиться на службі в ЗСУ (в/ч А0536) та не може взяти відпустку та покинути частину. Враховуючи наведене, сторона захисту просить змінити ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за адресою : Дніпропетровська область. АДРЕСА_1. Застосування такого запобіжного заходу, з одного боку, забезпечить необхідний контроль за поведінкою та місцезнаходженням ОСОБА_2, а з іншого боку - надасть можливість допомагати матері – ОСОБА_5М і повноцінно реалізовувати право на захист у даному кримінальному провадженні.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_1 клопотання підтримали в повному обсязі та просили змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м’який – цілодобовий домашній арешт, з вищезазначених підстав.

Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання сторони захисту, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на час розгляду клопотання не відпали.

Вислухавши доводи підозрюваного та його захисника, думку прокурора, дослідивши подані матеріали, приходжу до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2018 року, яку ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2018 року залишеною без змін, застосовано до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов’язків, передбачених КПК України.

Враховуючи дату звернення з даним клопотанням та процесуальний статус особи заявника, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 права на звернення до слідчого судді з клопотанням в порядку ст. 201 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про зміну підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує положення, які передбачені КПК, вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

З клопотання захисника ОСОБА_1 поданого в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, вбачається фактична незгода з встановленими обставинами та висновками ухвали слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровськ від 10 вересня 2018 року та ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2018 року та намір сторони захисту після спливу певного періоду часу фактично переглянути та повторно надати оцінку існуванню або відсутності ризиків для застосування раніше обраного виняткового запобіжного заходу, термін дії якого, ще не сплив.

Проте відповідно до норм КПК України, а також відповідно до роз'яснень викладених в абзаці 2 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» №8 від 13 червня 2007 року, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Доводи захисника щодо відсутності доказів у прокурора на підтвердження ризиків переховування від правосуддя, знищення доказів, здійснення незаконного впливу на свідків, експертів та спеціалістів, не містять в собі будь-яких нових відомостей та обставин, які б не були предметом розгляду під час застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу.

Слідчий суддя також враховує доводи захисника щодо перебування матері підозрюваного ОСОБА_5 під наглядом лікаря-травматолога з діагнозом: «варусний гонартроз 2 ст. правого колінного суглобу. Стійкий больовий синдром», проте вважає їх недостатніми для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою іншим запобіжним заходом, оскільки ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.

Слід відмітити, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та одночасно такий запобіжний захід повинен бути обраний пропорційно до наявних ризиків та в світлі фактичних обставин справи, задля недопущення порушень прав особи підозрюваного та меті, яку переслідує кримінальне провадження.

Варто зазначити, що застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак слідчий суддя не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Аналізуючи викладене, а також враховуючи суспільний резонанс вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 є необґрунтованим, у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, оскільки відсутні підстави вважати, що інший менш суворий запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, може забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131-132, 176-178, 183, 201, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Ухвала слідчого судді у відповідності до ст. 309 КПК України оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Р.О. Кушнірчук