Рішення № 77317567, 12.10.2018, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 211/2110/18

Провадження № 2/177/866/18

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

12 жовтня 2018 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

18.07.208 на адресу Криворізького районного суду Дніпропетровської області з Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу суду за підсудністю надійшла вказана цивільна справа. Справа прийнята до провадження та призначена до судового розгляду в спрощеному провадженні.

В позові представник позивача за довіреністю просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», заборгованість за кредитним договором б/н від 02.09.2011, станом на 31.03.2018, яка включає заборгованість: за тілом кредиту – 1988 грн., по відсоткам за користування кредитом – 13817,42 грн., заборгованість за пенею та комісією – 3310,30 грн., штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. – фіксована частина і 955,79 грн. – процентна складова, а також стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1762 грн.

В обґрунтування пред’явлених вимог вказує, що 02.09.2011 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем укладено кредитний договір, за умовами якого позивач надав відповідачеві кредит в розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Своїм підписом у Заяві відповідач надав згоду на те, що вказана Заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», «Тарифами Банку», складають між нею та Банком Договір про надання банківських послуг (далі, - Договір), який по своїй суті фактично є договором приєднання в розумінні ч.1 ст. 634 ЦК України.

Згідно з п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і Правил надання банківських послуг, відповідач надав свою згоду на зміну (збільшення або зменшення) банком кредитного ліміту у будь-який момент.

Свої зобов’язання за кредитним договором від 02.09.2011 банк виконав належним чином, надавши відповідачу кредит в обумовленому розмірі. Натомість відповідач, в порушення умов договору, свої зобов’язання не виконав, у зв’язку з чим має заборгованість за кредитним договором, яка підлягає стягненню на користь позивача в примусовому порядку, а також сплачений за подання позову судовий збір в розмірі 1762 грн.

Представник позивача правом на участь в судовому засіданні не скористався, просив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, за відсутності представника банку, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с. 3 зворот).

Відповідач ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 45), однак до суду повторно не з’явилася (а.с. 54,55), про причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило, відзиву не подано.

Відповідно до п. 2 ч.7, ч.8 ст. 128 ЦПК України, про час та місце розгляду справи відповідач вважається повідомленим належними чином. За даних обставин, неодноразові неявки відповідача в судове засідання суд розцінює як намір затягування розгляду справи, що суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 1950 року.

Зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів в силу ст. 280 ЦПК України.

У зв’язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.09.2011 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку (а.с. 7), у якій відповідач підтвердила своїм підписом, що вказана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Пам’яткою клієнта та Тарифами складає Договір про надання банківських послуг, а також що вона ознайомлена з умовами кредитування та погоджується на них (а.с.7).

По суті вказаний договір є договором приєднання в розумінні ч. 1 ст. 634 ЦК України, якою визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, що може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно умов вказаного договору ОСОБА_2 бажала отримати кредитний ліміт в розмірі 300 грн. (а.с. 7).

Відповідно до п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил ОСОБА_2 надала свою згоду на прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, його встановлення та зміну за рішенням чи ініціативою Банку (а.с. 25 зворот).

Як вказував позивач та підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 5-6), ОСОБА_2 збільшено кредитний ліміт до 2000 грн.

Згідно умов кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», за користування кредитними коштами встановлюється базова відсоткова ставка – 2,5 % на місць, яка нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів у році (а.с. 8). Також договором визначено розмір щомісячних платежів, які включають плату за використання кредитних коштів у звітному періоді – 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості, які підлягають сплаті до 25 числа місяця, наступного за звітним (а.с. 8).

Умовами договору передбачено пеню 1 (1) = (базова відсоткова ставка за договором)/30, яка нараховується за кожен день прострочки кредиту, пеню (2) = 1 % від заборгованості, але не менше 30 грн. на місяць, яка нараховується 1 раз на місць, при наявності прострочення по кредиту або процентам 5 та більше днів при виникненні прострочки на суму від 50 грн. та більше (а.с. 8).

Договором передбачено обов’язок відповідача сплачувати штраф при порушенні строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів, в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих відсотків та комісії (а.с. 8).

Погашення заборгованості за кредитом, сплата відсотків за користування ним, комісії здійснюються позичальником шляхом поповнення картки через внесення на неї коштів в готівковому чи безготівковому порядку та зарахування їх банком на картковий рахунок позичальника, а також шляхом договірного списання грошових коштів на підставі договору (п.2.1.1.12, п. 2.1.1.12.3 Умов та Правил надання банківських послуг) (а.с. 25 зворот).

Відповідно до п. 2.1.1.5.5. Умов та Правил, позичальник зобов’язався погашати заборгованість за Кредитом, відсоткам за користування ним, по перевитратам платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умов передбачених договором (а.с. 27 зворот).

Відповідно до п. 2.1.1.3.3., 2.1.1.12.9 Договору відповідач доручив банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу, в тому числі з метою повного чи часткового погашення боргових зобов’язань (а.с. 26 зворот).

Відповідно до п.1.1.7.12 Умов та Правил, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк (а.с. 20).

Згідно п. 1.1.7.42 Умов та Правил, сторони визнали, що дія Договору припиняється у момент закриття останнього рахунку клієнта, відкритого в рамках цього договору, але за наявності у Клієнта до моменту закриття останнього рахунку непогашеної заборгованості перед Банком за договором, дія Договору припиняється після повного погашення заборгованості (а.с. 22 зворот).

Враховуючи відсутність будь-яких повідомлень від сторін щодо припинення дії кредитного договору від 02.09.2011, суд приходить до висновку, що він є діючим.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит, сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, при цьому одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Імперативним приписом ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов’язання.

Банк свої зобов'язання перед ОСОБА_2 за кредитним договором від 02.09.2011 виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі 2000 грн., що підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використанням кредитних коштів, відповідно до розрахунку заборгованості (а.с.5-6). Останній платіж за вказаним договором здійснено 03.09.2015 (а.с.6).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав та обов'язків сторін, на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих кредитних коштів, якому відповідає право вимоги кредитора (ч.1 ст. 509 ЦК України) вимагати їх повернення.

Натомість позичальник свої зобов’язання не виконував належним чином, допускаючи їх періодичне прострочення, в результаті чого станом на 31.03.2018 утворилась заборгованість за тілом кредиту – 1988 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 13817,42 грн., яку суд вважає обґрунтованою та доведеною обсягом наданих доказів, у тому числі наданим позивачем уточненим розрахунком заборгованості (а.с.5-6), який відповідач не заперечив, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися відповідно до вимог закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі порушення зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 ЦПК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості по пені та комісії в розмірі 3310,30 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що визначено ст. 628 ЦК України.

Із системного аналізу наведених норм слідує, що при здійсненні кредитних нарахувань, включених до кредитної заборгованості, банк повинен суворо дотримуватися умов, встановлених договором, у тому числі в частині формулювання назв таких нарахувань, проведенні їх розрахунку, що забезпечує прозорість і однозначність вимог банку.

Згідно з п. 3.1 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління НБУ від 10.05.2007 № 168, банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, у тому числі із зазначенням переліку, розміру і бази розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, що пов'язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, здійснення валютно-обмінних операцій, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи те, що в розрахунку заборгованості (а.с. 5-7) в графі «Сума комісії та пені (накопичувальним підсумком)» розмір заборгованості визначено 3310,30 грн., натомість в частині розрахунку у визначенні загальних сум вона вказана виключно як заборгованість по комісії без конкретизації її виду, що не узгоджується між собою та викликає у суду сумнів у достовірності та належності наданого позивачем розрахунку як доказу в частині обґрунтування цих вимог, тому суд вважає за необхідне в їх задоволенні відмовити.

Щодо позовних вимог в частині стягнення штрафу, суд з огляду на істотність допущених відповідачем порушень зобов’язань, з урахуванням визначеного умовами кредитування розміру штрафу як спеціального заходу захисту майнових інтересів кредитора, виходячи із визначеної судом суми заборгованості за кредитом та відсотками в розмірі 15805,42 грн. (1988 грн. + 13817,42 грн.), приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вимог про стягнення штрафу згідно п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, а саме в сумі 500 грн. – фіксована частина та 790,27 грн. (15805,42 грн. х 5% /100%) – процентна складова, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Аналізуючи перелічені вище докази в їх сукупності, встановивши обставини неналежного виконання ОСОБА_2 кредитно-договірних зобов’язань, часткову обґрунтованість розміру заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02.09.2011 станом на 31.03.2018 , а саме за кредитом – 1988 грн., по процентам за користування кредитом – 13817,42 грн., а також штрафом, який включає 500 грн. – фіксована частина і 790,27 грн. – процентна складова, суд вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 17095,69 грн. (з розрахунку: 1988 грн. + 13817,42 грн. + 500 грн. + 790,27 грн.).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, беручи до уваги те, що понесені позивачем судові витрати пов’язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, тому згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.1) пропорційно розміру задоволених вимог 83,10 %, що становить відповідно 1464,22 грн. (17095,69 грн. – розмір задоволених вимог х 100% / 20571,51 грн. загальний розмір вимог = 83,10%; 1762 грн. – загальна сума судових витрат х 83,10 % / 100% = 1464,22 грн.)

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, 263-265, 279, 280-282, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок для погашення заборгованості № 29092829003111, заборгованість за кредитним договором б/н від 02.09.2011 станом на 31.03.2018 в загальному розмірі 17095 (сімнадцять тисяч дев’яносто п’ять) гривень 69 копійок, яка включає заборгованість:

- за тілом кредиту 1988 (одна тисяча дев’ятсот вісімдесят вісім) гривен 00 копійок;

- по процентам за користування кредитом – 13817 (тринадцять тисяч вісімсот сімнадцять) гривен 42 копійки;

- штраф відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг 500 (п’ятсот) грн. – фіксована частина і 790 (сімсот дев’яносто) гривень 27 копійки - процентна складова.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570 МФО 305299, в рахунок відшкодування судових витрат 1464 (одна тисяча чотириста шістдесят чотири) гривні 22 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: