Ухвала суду № 77317512, 18.09.2018, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/7038/17

№ провадження 2-з/208/35/18

УХВАЛА

18 вересня 2018 р. м. Кам'янське

Суддя Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянув матеріали клопотання позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи: Приватний нотаріус Кам’янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації на нерухоме майно Кам’янської міської ради «про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності», -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2018 року згідно до автоматизованого розподілу до провадження судді надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи: Приватний нотаріус Кам’янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації на нерухоме майно Кам’янської міської ради «про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності».

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01.08.2018 року, прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи: Приватний нотаріус Кам’янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації на нерухоме майно Кам’янської міської ради «про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності».

17.09.2018 року від позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 подано клопотання про

забезпечення позову, а саме: про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка на підставі договору купівлі-продажу серії та номер НМТ 072085 від 27.09.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Кам’янського міського нотаріального округу ОСОБА_5 належить ОСОБА_3

Свою заяву обґрунтовує тим, що на даний час існує висока ймовірність того, що відповідач ОСОБА_3 може в будь-який момент здійснити відчуження спірного майна, що може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідачем ОСОБА_4 вже було зроблено відчуження спільного майна – квартири АДРЕСА_2, яка була придбана під час проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити.

Згідно з ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії, встановленням обовязку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобовязання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно з ч.3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч.ч. 1, 3-7ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Розглянувши заяву, суд приходить до наступного. У відповідності до ч.1 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Відповідно до ст.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно роз'яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року ««Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. п. 6, 7 Постанови Пленуму ВСУ №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, особам які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або повязані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Також відповідно до п. 3 Постанови Пленуму ВСУ №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб.

Виходячи із встановлених обставин, суд дійшов висновку щодо наявності реальної загрози заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, оскільки відповідач може відчужити спірнемайно шляхом переоформлення права власності на інших осіб.

Враховуючи викладене, зважаючи на наявність між сторонами спору, на характер спірних правовідносин, суть заявлених позовних вимог та беручи до уваги, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, суд приходить до висновку про те, що є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво порушити права та охоронювані інтереси позивача, утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду у випадку його винесення на його користь, а тому клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.149-153, 157 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи: Приватний нотаріус Кам’янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації на нерухоме майно Кам’янської міської ради «про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності», - задовольнити частково.

Накласти арешт в частині заборони на розпорядження на квартиру АДРЕСА_1, яка на підставі договору купівлі-продажу серії та номер НМТ 072085 від 27.09.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Кам’янського міського нотаріального округу ОСОБА_5 належить ОСОБА_3

Апеляційна скарга на ухвалу суду – подається протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно до 15.5) Перехідних положень ЦПК України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

15.8) оприлюднення інформації щодо справи, визначеної цією редакцією Кодексу, на офіційному веб-порталі судової влади України здійснюється в порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.

Суддя Івченко Т. П.