Ухвала суду № 77317145, 16.10.2018, Яворівський районний суд Львівської області

Справа №460/2687/18

Провадження №1-кп/460/575/18

УХВАЛА

16.10.2018 року м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Карпин І.М.

з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.

прокурора Замараєва Р.М.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Яворові матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

19.06.2018 в Яворівський районний суд Львівської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_2 заявив клопотання про повернення обвинувального акту, оскільки такий не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Зокрема, в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_5 обвинувачується в одержані службовою особою неправомірної вигоди для себе та третьої особи, хоча диспозиція статті 368 КК України передбачає одержання неправомірної вигоди або для себе або для третьої особи. Третя особа згідно обвинувального акту не ідентифікована. Водночас неможливо конкретно встановити час нібито вчиненого кримінального правопорушення його підзахисним. Крім того, обвинуваченому та його захиснику вручено обвинувальний акт, який не скріплено печаткою, а в суду міститься обвинувальний акт, який скріплений печаткою, що приводить до висновку про вручення не копії обвинувального акту. Водночас в реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні не зазначено слідчим найменування усіх проведених процесуальних дій під час досудового розслідування.

Захисник ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_5 підтримали заявлене клопотання захисника ОСОБА_2, просили таке задовольнити.

Захисник ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_4 просили клопотання захисника ОСОБА_2 задовольнити.

Прокурор проти клопотання захисника ОСОБА_2 заперечив та вказав, що обвинувальний акт в повному обсязі відповідає вимогам ст. 291 КПК України. В обвинувальному акті викладено усі фактичні обставини кримінального правопорушення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, чітко та конкретно викладено формулювання обвинувачення. Обвинувальний акт у встановленому КПК України порядку складено слідчим та затверджено прокурором. Вважає, що підстав для повернення обвинувального акту немає, а тому слід призначити судовий розгляд.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

У підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Вимоги до обвинувального акту встановлені у ч. 2 ст. 291 КПК України.

Згідно із положеннями п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт, з-поміж іншого, повинен містити правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

При цьому, в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі. Такий виклад повинен бути чітким, однозначним і не допускати подвійних трактувань, адже це є однією із гарантій можливості здійснення особою свого права на захист від пред'явленого обвинувачення.

Такої позиції дотримується, зокрема, Європейський суд з прав людини, який в рішенні від 25 липня 2000 року у справі «Маттоціа проти Італії» зазначив про неприпустимість формального підходу до формулювання обвинувачення. Так, Європейський суд наголосив, що «у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту».

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе та третьої особи за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої йому влади чи службового становища, за попередньою змовою групою осіб, що поєднано з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Викладене формулювання обвинувачення за ч.3 ст.368 КК України виключає будь-яке незрозуміле тлумачення, оскільки конкретно зазначено, що ОСОБА_5 обвинувачується в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе та третьої особи. Формулювання обвинувачення відповідає викладеним фактичним обставинам кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення вказана з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Як видно із обвинувального акту такий складено та підписано слідчим та затверджено прокурором, що свідчить про наявність обов'язкових реквізитів обвинувального акту, що визначені у п. 4 ч. 2 та ч. 3 ст. 291 КПК України.

Не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору посилання захисника на вручення копії обвинувального акту, який не скріплений печаткою, а також не зазначення , на йому думку усіх процесуальних дій, у реєстрі матеріалів досудового розслідування, так як положення п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України не дає суду права повертати обвинувальний акт з підстав невідповідності вимогам нормативно-правових актів реєстру матеріалів досудового розслідування, копії обвинувального акту, а лише якщо є невідповідності в обвинувальному акті.

Інші зауваження щодо обвинувального акту не дають суду достатніх підстав для висновку про невідповідність його вимогам ст. 291 КПК України, а тому таке клопотання захисника є безпідставним.

Керуючись ст.ст.291, 314, 376, 392 КПК України, суд

у х в а л и в :

В клопотанні захисника ОСОБА_2 про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018140000000098 від 23.03.2018, відносно ОСОБА_5, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.М.Карпин