Вирок № 77316796, 22.10.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5381/17

пр.№ 1-кп/464/58/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2018 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі колегії: головуючого Рудакова І.П.,

суддів: Горбань О.Ю. та Мички Б.Р.,

при секретарі Захарчук О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017140000000085 від 20.01.2017, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, із незакінченою вищою освітою (студентки Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім.С.З.Гжицького), уродженки с. Біла Чортківського району Тернопільської області, не одруженої, не працюючої, раніше не судимої, зареєстрованої: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Криштановича С.С., захисника Федоренка М.О., обвинуваченої ОСОБА_1,

в с т а н о в и в :

Обвинувачена ОСОБА_1 вчинила умисний злочин за наступних обставин.

ОСОБА_1, будучи зареєстрованою користувачем соціальної мережі «Вконтакте» під нік-неймом «ОСОБА_1», перебуваючи в м.Львові, дізнавшись, що знаходиться в стані вагітності, вирішила не залишати в себе народжену нею дитину після пологів.

В період з вересня по грудень 2016 року у ОСОБА_1 виник умисел на протиправне збагачення за рахунок вчинення кримінального правопорушення, а саме торгівлі людьми, зокрема торгівлі малолітньою дитиною.

Реалізуючи свій умисел на вчинення торгівлі людьми, а саме малолітньою дитиною, 27.12.2016 ОСОБА_1 в соціальній мережі «Вконтакте» в завуальованій формі розмістила оголошення про намір продати свою ще не народжену дитину.

В ході переписки у вищевказаній соціальній мережі ОСОБА_1 познайомилась із ОСОБА_3, яка висловила намір придбати народжену ОСОБА_1 дитину.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 27.01.2017 ОСОБА_1 в приміщенні ресторану-кондитерської «Вероніка», що по пр.Шевченка, 21 в м.Львові зустрілась із ОСОБА_3, яка підтвердила, що має намір придбати народжену ОСОБА_1 дитину. В свою чергу, в ході вказаної зустрічі ОСОБА_1 підтвердила свій намір не залишати в себе дитину після пологів та продати таку за 3000 доларів США. При цьому, ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_3, що половину вказаних грошових коштів їй необхідно передати до пологів з метою підготовки до таких (оплати аналізів, обстежень, придбання ліків, оплати житла для окремого проживання та ін).

В період з березня по травень 2017 року ОСОБА_3, на виконання висловлених ОСОБА_1 умов, оплачувала оренду квартири для окремого проживання останньої, купувала ОСОБА_1 продукти харчування, речі домашнього вжитку, ліки, здійснювала оплату витрат, пов'язаних із передпологовим обстеженням останньої в закладах охорони здоров'я, а також передавала ОСОБА_1 готівкові кошти для побутових витрат, а всього ОСОБА_3 на забезпечення виконання домовленостей щодо оплатної передачі дитини здійснила витрати на загальну суму 46220,06 гривень.

В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 була госпіталізована в пологове відділення Львівської обласної клінічної лікарні, що по вул. Некрасова, 4 у м.Львові, де цього ж дня народила хлопчика вагою 2950 гр, зростом 51 см, про що сповістила ОСОБА_3 при цьому підтвердивши намір здійснити торгівлю людьми, а саме оплатну передачу народженої нею дитини.

Продовжуючи реалізацію свого умислу на вчинення торгівлі людьми ОСОБА_1, 01.06.2017 виписалась із пологового відділення лікарні, де її зустріла ОСОБА_3 та ОСОБА_4, якого ОСОБА_1 сприймала як чоловіка ОСОБА_3 та поїхали в КЗ ЛОР ЛОДКЛ «Охматдит», що по вул.Лисенка, 31 в м.Львові, де ОСОБА_1 забрала народженого нею сина ОСОБА_6, який там перебував у зв'язку із патологіями, що виникли під час народження.

Вийшовши з приміщення КЗ ЛОР ЛОДКЛ «Охматдит», ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 разом із новонародженою дитиною ОСОБА_6, проїхали за місцем проживання ОСОБА_1, а саме за адресою: АДРЕСА_2, де 01.06.2017 ОСОБА_1, маючи умисел на вчинення торгівлі людьми, дотримуючись попередніх домовленостей із ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вчинила оплатну передачу своєї новонародженої дитини, передавши її ОСОБА_3, а ОСОБА_4 в свою чергу, передав ОСОБА_1 наперед обумовлені грошові кошти в сумі 80000 (вісімдесят тисяч) гривень.

При цьому, ОСОБА_1 дотримуючись попередніх домовленостей із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 написала розписку про отримання за дитину вищевказаної грошової суми та відмову від претензій на дитину в майбутньому.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1, повністю визнаючи свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, надала пояснення, що не мала батьків; виховувалась в інтернаті, поступила та навчалася у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій ім.С.З.Гжицького; матеріально їй ніхто не допомагав; мала стосунки з хлопцем, від якого завагітніла і яких в категоричній формі відмовився їй допомагати; хотіла зробити аборт, але налякалася; в цей час мала дуже важке матеріальне становище та вирішила після пологів віддати дитину більш заможнім людям як гарантію, що її дитина буде виховуватись в належних умовах. Тому вона розмістила в інтернеті в соціальній мережі «Вконтакте» під нік-неймом «ОСОБА_1» оголошення про наміри продати дитину; через переписку познайомилася з ОСОБА_3 та ОСОБА_4; після пологів віддала їм дитину та взяла наперед обумовлені грошові кошти в сумі 80000 гривень. У скоєному розкаюється. Просить суворо не карати, врахувати її психологічний стан безвихіддя, відсутність близьких людей, які б могли їй допомогти у тяжкій життєвій ситуації.

Крім визнання своєї вини обвинуваченою, її винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 149 КК України повністю та об'єктивно стверджується зібраними в ході судового розгляду доказами:

Допитаний судом свідок ОСОБА_7 показав суду, що побачив в соціальній мережі «Вконтакте» в завуальованій формі оголошення про намір продати ще не народжену дитину, про що повідомив працівників правоохоронних органів.

Допитана судом свідок ОСОБА_3 показала, що 27.01.2017 зустрілась з ОСОБА_1 в приміщенні ресторану-кондитерської «Вероніка», яка повідомила, що має намір не залишати в себе дитину після пологів, бажає її продати за 3000 доларів США. В подальшому, 01.06.2017 вона разом із ОСОБА_4 забрали обвинувачену з новонародженою дитиною з пологового відділення, приїхали за місцем проживання ОСОБА_1, адресою: АДРЕСА_2, де передала кошти ОСОБА_1 за новонароджену нею дитину.

Допитаний судом свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 01.06.2017 в квартирі обвинуваченої ОСОБА_3 передала 80000 грн. за дитину.

Судом також досліджені письмові докази: переписка з соціальної мережі «Вконтакте», протоколи про результати проведення НСРД, протокол вручення несправжніх заходів, заява ОСОБА_1, матеріали тимчасового доступу до речей і документів, висновок експерта, протокол виготовлення несправжніх засобів, відомості витрати грошових коштів, постанови про результати контролю за вчиненням злочину. Інші докази судом не досліджувались, оскільки відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, за відсутності заперечень учасників судового провадження, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченої, показаннями допитаних свідків, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, обставин ніким не оспорювалися. Наслідки визначення саме такого обсягу доказів, що підлягають дослідженню, учасникам судового провадження роз'яснені.

Суд, допитавши обвинувачену, свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинила торгівлю людьми, вчинену щодо малолітнього. Дії ОСОБА_1кваліфіковані вірно за ч.3 ст. 149 КК України.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який віднесений до особливо тяжкого злочину, особу обвинуваченої, яка є сиротою, навчалася у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій ім.С.З.Гжицького, раніше не судима, до адміністративної відповідальності не притягалася, є за віком молодою жінкою та те, що вона позитивно характеризується як за місцем навчання, так і за місцем проживання.

Обставинами, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, для обвинуваченої ОСОБА_1, суд визнає те, що вона виховувалася без батьків, щиро розкаялася, є особою молодого віку, вчинила злочин внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних та інших обставин; окрім того, суд визнає особливості її психічного стану як жінки, який вона мала під час вагітності та безпосередньо після пологів.

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, зокрема, виховання без батьків, щире каяття, молодий вік, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних та інших обставин, особливості її психічного стану як жінки, який вона мала під час вагітності та безпосередньо після пологів, а також з урахуванням особи винної, яка позитивно характеризується, на обліках психоневрологічного та наркологічного диспансерів не перебуває, її матеріальний стан, фактичні обставини щодо участі у вчиненні злочину, детально проаналізувавши поведінку обвинуваченої як до, так і після вчинення кримінального правопорушення, зважаючи всі обставини кримінального провадження у їх сукупності, в тому числі на безвихідність життєвої ситуації, в якій опинилася обвинувачена, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України, призначивши покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст. 149 КК України, у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, що буде достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею злочинів.

Відповідно до ст.124 КПК України з обвинуваченої підлягають стягненню витрати на залучення експерта в користь держави за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи в розмірі 5651,36грн.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу - тримання під вартою слід залишити без змін.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.72 КК України обвинуваченій ОСОБА_1 слід зарахувати строк попереднього ув'язнення з 01.06.2017 по 22.10.2018 включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Питання про речові докази вирішити згідно ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України та призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з часу фактичного затримання - 01.06.2017.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення з 01.06.2017 по 22.10.2018 включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 в користьдержави витрати на залучення експерта у розмірі 5651 грн. 36 коп.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою.

Речові докази: сувенірні грошові купюри номіналом по 500 гривень в кількості 160 штук на загальну суму 80000 грн., які мають однакову серію та номер, а саме СБ 6837289 та які зберігаються в СУ ГУ НП у Львівській області - знищити; медичне свідоцтво про народження №619/2086 видане 28.05.2017, яке зберігається в СУ ГУ НП у Львівській області - повернути у Львівську обласну клінічну лікарню; обмінна карта пологового будинку, пологового відділення лікарні, яка зберігається в СУ ГУ НП у Львівській області - повернути у Львівську обласну клінічну лікарню; мобільний телефон марки «Самсунг», модель J3, золотистого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1, в якому знаходиться сім-картка «Київстар» з НОМЕР_2 який зберігається в СУ ГУ НП у Львівській області - конфіскувати в дохід держави.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору.

Головуючий І.П. Рудаков

Судді О.Ю. Горбань

Б.Р. Мичка