Вирок № 77315763, 17.10.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 17.10.2018

Справа № 334/3016/18

Провадження № 1-кп/334/593/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

при секретарі Сагайдак Г.В.,

за участю прокурора Петрова І.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника адвоката Пузіна Д.М.,

потерпілої ОСОБА_3,

представника потерпілої ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя кримінальне провадження №12018080050001164 від 05.04.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, освіта вища, офіційно не працевлаштованого, інваліда 3 групи, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2018 року, приблизно о 21 годині 20 хвилин, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Маzdа 6». реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснював рух по проїжджій частині вул. Богдана Хмельницького, з боку вул. Одеської в напрямку вул. Добролюбова в м. Запоріжжі.

В цей же час. по нерегульованому пішохідному переході, розташованому в районі буд. №10 по вул. Богдана Хмельницького, який позначений дорожньою розміткою - «зебра» та дорожніми знаками - «Пішохідний перехід», зліва-направо по ходу руху автомобіля «Маzdа 6» проїжджу частину перетинала пішохід ОСОБА_3

Під час руху, по вищевказаній вулиці, водій ОСОБА_1, наближаючись до вищевказаного нерегульованого пішохідного переходу, маючи об'єктивну можливість виявити своєчасно пішохідний перехід та пішохода ОСОБА_3, яка рухалась по ньому, не зменшив швидкість свого руху аж до зупинки транспортного засобу, та не надавши перевагу в русі останній, виїхав на пішохідний перехід та скоїв на неї передньою правою частиною кузова автомобіля наїзд.

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких: п. 18.1.: «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно висновку інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод №9-249 від 26.04.2018. з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, з якими була доставлена до КУ «МКЛЕтШМД».

Згідно висновку судової медичної експертизи № 594 М від 26.04.2018, тупа травма правого колінного суглоба з розривом великогомілкової колатеральної зв'язки з пошкодженням капсули суглоба, внесуглобовий перелом зовнішнього виростка правої великогомілкової кістки, з частковим пошкодженням передньої хрестоподібної зв'язки паракапсулярний розрив тіла латерального меніску правого колінного суглоба без зміщення кісткових фрагментів, з розвитком гемартрози правого колінного суглоба у ОСОБА_3 кваліфікуються як тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості, що не було небезпечним для життя в момент його спричинення, але потягло за собою довготривалий розлад здоров'я, більш як 21 день.

Закритий уламковий перелом обох гілок лоної кістки зі зміщенням кісткових фрагментів у ОСОБА_3 кваліфікуються як тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості, що не було небезпечним для життя в момент його спричинення, але потягло за собою довготривалий розлад здоров'я, більш як 21 день.

Тупа травма правої половини грудної клітини з утворенням вогнищ контузії правої легені у ОСОБА_3. в сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Струс головного мозку, набряк м'яких тканин в правій скроневій області у ОСОБА_3 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Забої та садна в області тіла та кінцівок у ОСОБА_3, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів та могли утворитися в результаті ударів виступаючими частинами рухаючогося автомобіля з послідуючим падінням на дорожнє покриття в умовах дорожньо-транспортної пригоди.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєному злочині за ч.1 ст. 286 КК України визнав у повному обсязі, суду пояснив, що дійсно він рухаючись на автомобілі у вечірній час, об'їхав яму і побачив потерпілу на пішохідному переході в останню мить, тому зачепив потерпілу правою стороною. Автомобіль зупинив та надавав допомогу потерпілій. Матеріальну допомогу потерпілій не надавав, цивільний позов потерпілої не визнає у повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила суду, що переходила дорогу на пішохідному переході, бачила світло від автомобіля, який був далеко, потім був удар та вона втратила свідомість, коли прийшла до тями, хотіла встати, однак не мала змоги. Зателефонувала сусідці, яка прибігла та поїхала з нею до лікарні. Обвинувачений приходив в лікарню однак матеріальну допомогу не надавав. Свій цивільний позов підтримала та просила його задовольнити.

Крім повного признання ОСОБА_1 своєї вини у скоєному кримінальному правопорушенні, його вина знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні дослідженими в ході судового розгляду даного кримінального провадження наступними доказами, а саме:

Висновком інженерно-транспортної експертизи №9-249 від 26.04.201 р., відповідно до якого в діях водія ОСОБА_1 є невідповідність вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

Висновком судової медичної експертизи № 594 М від 26.04.2018, відповідно до якого тупа травма правого колінного суглоба з розривом великогомілкової колатеральної зв'язки з пошкодженням капсули суглоба, внесуглобовий перелом зовнішнього виростка правої великогомілкової кістки, з частковим пошкодженням передньої хрестоподібної зв'язки паракапсулярний розрив тіла латерального меніску правого колінного суглоба без зміщення кісткових фрагментів, з розвитком гемартрози правого колінного суглоба у ОСОБА_3 кваліфікуються як тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості, що не було небезпечним для життя в момент його спричинення, але потягло за собою довготривалий розлад здоров'я, більш як 21 день.

Закритий уламковий перелом обох гілок лоної кістки зі зміщенням кісткових фрагментів у ОСОБА_3 кваліфікуються як тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості, що не було небезпечним для життя в момент його спричинення, але потягло за собою довготривалий розлад здоров'я, більш як 21 день.

Тупа травма правої половини грудної клітини з утворенням вогнищ контузії правої легені у ОСОБА_3. в сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Струс головного мозку, набряк м'яких тканин в правій скроневій області у ОСОБА_3 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Забої та садна в області тіла та кінцівок у ОСОБА_3, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів та могли утворитися в результаті ударів виступаючими частинами рухаючогося автомобіля з послідуючим падінням на дорожнє покриття в умовах дорожньо-транспортної пригоди.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши докази по справі у сукупності при встановлених обставинах, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст.. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, відношення самого обвинуваченого до вчиненого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України, скоєний ОСОБА_1 злочин за ч. 1 ст. 286 КК України відносяться до злочину невеликої тяжкості.

ОСОБА_1 раніше не судимий, має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, інвалід 3 групи, на обліку в наркологічному та психіатричному диспансері не перебуває, вину в вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю.

Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу ОСОБА_1 його відношення до скоєного, суд вважає необхідним призначити покарання в межах санкцій відповідного закону про кримінальну відповідальність за якими обвинувачений притягується до кримінальної відповідальності без призначення додаткового покарання, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Згідно ч. 1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого.

Потерпіла ОСОБА_3 заявила цивільний позов та просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.

Згідно до ст..23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової ) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

Враховуючи вищевикладене, керуючись принципом розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 50 000 грн., оскільки саме у такій сумі вона у сукупності відповідатиме характеру і обсягу спричинених страждань та іншим негативним наслідкам, що настали і не призведе до безпідставного збагачення, а тільки компенсує завдану потерпілій шкоду.

Арешт автомобіля «Маzdа 6», реєстраційний номер НОМЕР_1, який накладений ухвалою Орджонікідзевського районного суду від 12.04.2018 року з метою збереження речових доказів - скасувати.

Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судової інженерно-транспортної експертизи №9-249 від 26.04.2018 року в розмірі 1716,00 грн., на підставі ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст..368-371, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (два) роки обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст..75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково. Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином - 50 000 грн. (п'ятдесят тисяч гривень).

Стягнути зі ОСОБА_1, 30.08.1982 р.н, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судової інженерно-транспортної експертизи №9-249 від 26.04.2018 року в розмірі 1716,00 грн., на рахунок №31116115700009 в УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя (24060300), МФО 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області.

Арешт автомобіля «Маzdа 6», реєстраційний номер НОМЕР_1, який накладений ухвалою Орджонікідзевського районного суду від 12.04.2018 року з метою збереження речових доказів - скасувати.

Речові докази: автомобіль «Маzdа 6». реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6 та який передано на зберігання до майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області - повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Баруліна Т. Є.