Рішення № 77315298, 17.10.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/4379/18

2/310/2020/18

РІШЕННЯ

Іменем України

17 жовтня 2018 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, представника відповідачки ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» до ОСОБА_2 про стягнення вартості донарахованого (необлікованого) об’єму природного газу,

встановив:

ПАТ «Запоріжгаз» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення вартості донарахованого (необлікованого) об’єму природного газу, мотивуючи свої вимоги наступним. З 01 липня 2015 року позивач на підставі ліцензії з розподілу природного нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ газу серії АЕ № 642479 здійснює виключно діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності та користуванні, та здійснює щодо неї функції оперативно-технічного управління, тобто в розумінні Закону України «Про ринок природного газу» та Кодексу газорозподільних систем ПАТ «Запоріжгаз» серед суб’єктів ринку природного газу кваліфікується як оператор газорозподільної системи. У відповідності з п. 3 глави 3 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу є публічним і укладається з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою типового договору розподілу природного газу. П. 7 глави 3 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема – повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу. У відповідності до вищезазначеного відповідачкою здійснюється фактичне споживання природного газу та оплата його вартості діючому постачальнику, а тому договір є укладеним. Відповідно до п. 2.3 договору при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем. Згідно абзацу 2.3. п. 1 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем для визначення фактичного об’єму споживання (розподілу/постачання) природного газу приймаються дані лічильника газу оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу для контролю та перевірки його показань. На даний час об’єкт споживання відповідачки не забезпечений вузлом обліку газу оператора ГРМ, тому визначення об’єму спожитого природного газу здійснюється за даними вузла обліку споживача. 20 червня 2017 року працівниками ПАТ «Запоріжгаз» на об’єкті споживання відповідачки, який знаходиться за адресою: м. Бердянськ, вул. Фестивальна, буд. 40 Б, виявлено факт роботи комерційного вузла обліку газу у позаштатному режимі, в зв’язку із чим працівниками оператора ГРМ у присутності відповідачки складено акт про порушення № 1254, який було підписано працівниками позивача та відповідачкою, зауважень за фактом складання акту внесено не було. Того ж дня лічильник у присутності представника відповідачки демонтовано для проведення експертизи, про що було складено протокол направлення засобу вимірювальної техніки на експертизу від 20 червня 2017 року № 000034. Вказаний протокол було підписано представником відповідачки без зауважень. За результатами вимірювань, проведених під час позачергової повірки, лічильник відповідачки визнаний непридатним до подальшої експлуатації, оскільки значення відносної похибки лічильника у його робочих діапазонах перевищило максимально допустиме. За фактом роботи лічильника ОСОБА_2 у позаштатному режимі комісією ПАТ «Запоріжгаз» з розгляду актів про порушення було прийнято рішення про задоволення акту про порушення від 20 червня 2017 року № 1254, що відображено в протоколі від 12 липня 2017 року № 982. Відповідно до п. 8 глави 3 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем відповідачці здійснено перерахунок (донарахування) обьємів природного газу, виходячи з 70 відсотків граничних об’ємів споживання природного газу за період з 15 березня 2017 року по 19 червня 2017 року на суму 70 632,13 грн. з урахуванням підключених газових приладів, зареєстрованих осіб та опалюваної площі. 20 жовтня 2017 року ПАТ «Запоріжгаз» на адресу ОСОБА_2 було направлено акт-розрахунок на оплату необлікованого об’єму природного газу та його вартості та рахунок на його оплату. На сьогоднішній день в добровільному порядку відповідачкою борг не сплачено. Просив стягнути з відповідачки вартість донарахованого необлікованого об’єму та обсягу природного газу в сумі 70 632,13 грн., а також сплачену суму судового збору.

Представником відповідачки до суду було надано відзив на позовну заяву, в якому він зазначив наступне. В період з 28 грудня 2016 року по 31 липня 2017 року ОСОБА_2 перебувала за кордоном, що підтверджується візами в закордонному паспорті. Таким чином, під час складення акту про виявлене порушення від 20 червня 2017 року, проведення експертизи лічильника 27 червня 2017 року, засідання комісії з розгляду актів про порушення 12 липня 2017 року відповідачка була відсутня, її не повідомляли про будь-які дії, вона не могла скористатися правом на захист своїх інтересів. Про відключення її будинку від газопостачання та наявність акту про порушення, складеного за участю ОСОБА_4, ОСОБА_2 дізналась після приїзду до м. Бердянська, тому є незрозумілим, яким чином у позивача опинився акт про порушення від 20 червня 2017 року з підписом відповідачки. Крім зазначеного, ОСОБА_2 газовий лічильник було передано до заводу-виробника з метою виявлення причин його несправності. Згідно акту дослідження від 03 серпня 2017 року № 557 причиною виникнення несправності є забруднення підшипників та втулок осей рахункового механізму через невідповідність газу ГОСТ 5542 та використання неочищених труб в газопроводі. Враховуючи наведене, саме через дії позивача в зв’язку із наданням неякісних послуг було допущено порушення роботи ЗВТ. Вважає, що дії позивача було проведено з численними порушеннями чинного законодавства – порушено порядок складення акту про порушення, порядок розгляду цього акту та повідомлення про його розгляд, повідомлення про проведення перерахунку не облікованого (донарахованого) об’єму (обсягу) природного газу і його вартості, що призвело до порушення прав та охоронюваних законом інтересів відповідачки. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з викладених в позові підстав, просив позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_2 вартість донарахованого необлікованого об’єму та обсягу природного газу в сумі 70 632,13 грн., а також сплачену суму судового збору.

Представник відповідачки просив відмовити в задоволенні позову в зв’язку із наданням позивачем неналежних та недопустимих доказів, підтримав заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву. Крім зазначеного, у разі відмови судом у задоволенні позову представник ОСОБА_2 просив стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

За змістом ст.ст. 16, 19, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відносини між газопостачальними підприємствами та фізичними особами споживачами газу в частині обліку природного газу регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824, положеннями ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Згідно п. 3 глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об’єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

З 01 липня 2015 року Публічне акціонерне товариство по газопостачання та газифікації «Запоріжгаз» на підставі ліцензії з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ газу серія АЕ № 642479 здійснює виключно діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності та користуванні, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Таким чином, в розумінні Закону України «Про ринок природного газу» та Кодексу газорозподільних систем ПАТ «Запоріжгаз» серед суб’єктів ринку природного газу кваліфікується як оператор газорозподільної системи.

У відповідності до п. 3 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору (п. 4 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем).

П. 7 глави 3 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідачкою здійснюється фактичне споживання природного газу та оплата його вартості діючому постачальнику, що не спростовувалось ОСОБА_2 під час судового розгляду, а отже договір є укладеним.

Згідно абз. 2, 3 п. 1 ОСОБА_4 4 Розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем для визначення фактичного об’єму споживання (розподілу/постачання) природного газу приймаються дані лічильника газу оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.

Об’єкт споживання відповідачки не забезпечений вузлом обліку газу оператора ГРМ – ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», тому визначення об’єму спожитого природного газу здійснюється за даними вузла обліку газу споживача.

Протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових у відповідності до п. 2 ОСОБА_4 6 розділу Х КГС оператор ГРМ та споживач (суміжний суб’єкт ринку природного газу) проводять такі спільні дії: контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу); перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу, зокрема контрольний огляд вузла обліку; монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт.

Згідно акту про порушення від 20 червня 2017 року № 1254, складеного, як зазначено в акті – за участю ОСОБА_2, по вул. Фестивальній, буд. 40 Б було виявлено порушення Кодексу газорозподільних систем: побутовий лічильник працює в позаштатному режимі, що є порушенням п. 3.1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС № 2494.

У відповідності з актом направлення засобу вимірювальної техніки на експертизу від 20 червня 2017 року № 000034 було здійснено демонтаж засобу вимірювальної техніки, розташованого в будинку відповідачки та направлено для проведення експертизи.

За результатами вимірювань, проведених ДП «Запоріжжястандартметрологія» під час позачергової повірки лічильника газу роторного G 10 РЛ, заводський номер 1131681, лічильник відповідачки визнаний непридатним до подальшої експлуатації (протокол повірки від 27 червня 2017 року М 412).

Згідно з актом експертизи лічильника газу від 27 червня 2017 року № 172, складеним комісією позивача, в результаті проведення експертизи було встановлено, що лічильник, належний відповідачці, працює в позаштатному режимі, метрологічні характеристики ЗВТ перевищують межі допустимих значень, ПЛГ до подальшої експлуатації не придатний, остання повірка — 1 кв. 2014 року.

У разі виявлення оператором ГРМ пошкодження лічильника газу та/або його позаштатного режиму роботи, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу лічильником газу не обліковується або обліковується некоректно (не в повному обсязі), та за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу визначення об’єму спожитого природного газу здійснюється, виходячи з 70 відсотків граничних об’ємів споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням терміну на його усунення (п. 8 гл. 3 р. ХІ Кодексу газорозподільних систем).

Відповідно до протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення ПАТ «Запоріжгаз», яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення від 12 липня 2017 року № 982, комісією позивача було розглянуто акт про порушення від 20 червня 2017 року № 1254, складений відносно відповідачки ОСОБА_2, та вирішено вищевказаний акт задовольнити.

У відповідності до акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об’єму (обсягу) газу і його вартості від 23 жовтня 2017 року за позаштатний режим роботи ЗВТ за адресою: м. Бердянськ, вул. Фестивальна, буд. 40 Б сума необліковного об’єму газу складає 70 632,13 грн.

Листом від 23 жовтня 2017 року № 2р-032-СЛ-22354-1017 ОСОБА_2 було запропоновано вжити заходів щодо погашення вищевказаної суми.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності із ч. 1 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідачка ОСОБА_2, допитана судом в якості свідка, пояснила, що на території України вона була відсутня з 28 грудня 2016 року по 31 липня 2017 року, що підтверджується відмітками в її закордонному паспорті. На момент її відсутності у відповідачки проживав ОСОБА_4, він слідкував за будинком, але ОСОБА_2 не уповноважувала його вчиняти будь-які дії від її імені, довіреність на його ім’я не видавала. Після приїзду відповідачки в Україну до неї прийшла ОСОБА_5, сказала, що у відповідачки проводилась перевірка та попросила перепідписати акт, повідомивши, що це не потягне за собою будь-яких наслідків. На засідання комісії ОСОБА_2 не запрошували, участі в її проведенні відповідачка не приймала.

Свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що він працює слюсарем по експлуатації газового обладнання ПАТ «Запоріжгаз». У вересні-жовтні 2017 року разом зі старшим контролером ОСОБА_5 вони відпрацьовували адреси з великою площею та маленьким споживанням газу. У абонента ОСОБА_2 було виявлено два витоки газу перед лічильником та виявлено, що газовий лічильник не зчитував спожитий газ на одній конфорці газової плити. Було прийнято рішення зняти лічильник на повірку та складено акт про порушення. Перший акт складали в присутності представника відповідачки, потім, в той же день акт склали за її участю. Анкетні дані представника не пам’ятає, чим були підтверджені повноваження представника свідку не відомо.

Свідок ОСОБА_5, яка працює старшим контролером позивача, в судовому засіданні пояснила, що під час перевірки великих будинків з малими витратами газу було складено акт відносно ОСОБА_2 Спочатку акт складався за участю представника відповідачки, потім – з її участю. Чим було підтверджено повноваження представника ОСОБА_2, свідок не пам’ятає. Перший акт було складено під час перевірки за участю представника, а другий – коли приїхала власник будинку. Обидва акти складені правильно, чому виникла необхідність перескладання цього акту, свідок не пам’ятає, але другий акт є повністю ідентичним першому. Дату розгляду акту комісією визначає інженер підприємства. В даному випадку вказану дату свідку було повідомлено по телефону, вона внесла її до акту, а представник ОСОБА_2 телефоном цю дату повідомив відповідачці.

Відповідно до п. 2 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем акт про порушення після пред’явлення представником оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.

Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

Представник оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов’язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Як встановлено матеріалами справи, відповідачка ОСОБА_2 надала суду свої екземпляри акту про порушення від 20 червня 2017 року № 1254, складеного нібито з її участю, та акту від 20 червня 2017 року б/н, складеного за місцем її проживання за участю представника ОСОБА_4, в якому відсутні будь-які дані про споживача, відносно якого складено вказаний акт, не вказані підстави для здійснення ОСОБА_4 функцій представника відповідачки.

У відповідності до п. 6 глави 6 Розділу Х Кодексу газорозподільних систем позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає:

1) витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів, датчиків тиску і температури тощо;

2) відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об’єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу;

3) наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи іншого ЗВТ;

4) індикацію або наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ, в тому числі про необхідність зміни елементів живлення;

5) забруднення або відкладання осадів, потрапляння сторонніх предметів до внутрішньої порожнини вимірювального трубопроводу або лічильника газу чи на робочі поверхні первинних перетворювачів;

6) інші ознаки порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання.

В актах про порушення від 20 червня 2017 року, наданих суду позивачем та відповідачкою, складених за участю ОСОБА_2, зазначено, що під час перевірки приватного будинку за адресою: Фестивальна, 40 Б було встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: побутовий лічильник газу працює в позаштатному режимі, що є порушенням п. 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС.

В акті про порушення від 20 червня 2017 року, наданому відповідачкою, який складено за участю ОСОБА_4, встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: позаштатний режим ЗВТ.

У відповідності з п. 3.1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об’єму природного газу, належить пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.

Однак, у вищезазначених актах жодним чином не відображено, яким чином представники позивача виявили порушення в будинку відповідачки, які виміри ними робились перед складанням акту, чим підтверджено виявлені ними порушення тощо.

У відповідності з посвідкою на постійне місце проживання для іноземців та осіб без громадянства серії ЗП № 15026, виданою Бердянським МВ УДМС України в Запорізькій області 03 січня 2013 року, місце проживання ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 Б.

Згідно з відмітками в паспорті № 71 4437826 ОСОБА_2 остання з 28 грудня 2016 року по 31 липня 2017 року перебувала в Російській Федерації, тобто не мала можливості бути присутньою під час складання акту про порушення, під час засідання комісії з розгляду актів. В матеріалах справи відсутні відомості про особисте повідомлення ОСОБА_2 про дату, час та місце проведення засідання вказаної комісії.

В матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо повноважень ОСОБА_4 на представництво інтересів відповідачки під час проведення відповідних перевірок, в тому числі під час складання актів про порушення при перевірках приборів обліку, встановлених в належному їй будинку.

Крім зазначеного, у відповідності з актом дослідження про причини несправності лічильника газу роторного G 10 РЛ, заводський номер 1131681, від 03 серпня 2017 року № 557 встановленою причиною виникнення несправності вказаного лічильника є засорення підшипників та втулок осей лічильного механізму внаслідок невідповідності газу ГОСТ 5542 та використання неочищених труб в газопроводі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки підставою для нарахування не облікованого (донарахованого) об’єму (обсягу) газу і його вартості за позаштатний режим роботи ЗВТ був складений не належно оформлений акт про порушення, нарахування суми боргу ОСОБА_2 є необґрунтованими, тому позовні вимоги ПАТ «Запоріжгаз» задоволенню не підлягають.

Щодо клопотання представника відповідачки про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (п. 3 ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В обґрунтування вимог про відшкодування правничої допомоги представником відповідачки надано договір про надання правової допомоги від 10 листопада 2017 року та додаткову угоду про надання правничої допомоги від 10 жовтня 2017 року, згідно з п. 1 якої сторони за додатковою угодою домовились, що вартість послуг (гонорар) адвоката становить 8 000 грн.; акт виконаних робіт (наданих послуг) від 24 вересня 2018 року, згідно якого адвокат надав, а клієнт прийняв юридичні послуги (правову допомогу) у формі підготовки відзиву на позовну заяву та участі в судових засіданнях 25 липня 2018 року, 13 серпня 2018 року, 17 жовтня 2018 року; квитанцію до прибуткового касового ордера № 2 від 17 жовтня 20108 року, згідно з якою адвокат ОСОБА_3 на підставі договору про надання правової допомоги від 10 листопада 2017 року прийняв від ОСОБА_2 суму в розмірі 8 000 грн.

Згідно з п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637, касовий ордер – це первинний документ (прибутковий або касовий ордер), який виписується в одному примірнику та підписується головним бухгалтером або особою, яка на те уповноважена. Квитанція до прибуткового касового ордера, завірена підписами головного бухгалтера та печаткою підприємства, видається на руки особі, яка здала гроші.

За змістом п. 23, 25 наведеного Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки.

Установа/підприємство в разі наявності сертифіката відкритого/посиленого ключа застосовує електронний цифровий підпис юридичної особи під час надання послуг в електронній формі або під час здійснення інформаційного обміну з іншими субєктами електронної взаємодії.

Касові документи можуть бути паперовими або електронними. Електронні касові документи повинні бути оформлені відповідно до вимог законодавства України у сфері електронного документообігу.

Приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.

Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов’язковим.

Представлений стороною документ не відповідає вимогам наведеного Положення, що ставить під сумнів, чи є він бланком суворої звітності, - відривною частиною прибуткового касового ордеру.

Таким чином, суд вважає, що витрати на оплату послуг адвоката не підтверджено документально, тому підстави для їх стягнення у сумі 8 000 грн. відсутні.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 18, 77, 78, 133, 137, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», ЄДРПОУ 03345716, вул. Заводська, 7, м. Запоріжжя, 69035, до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_3, про стягнення вартості донарахованого (не облікованого) об’єму природного газу відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22 жовтня 2018 року.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду

Запорізької області ОСОБА_7