Ухвала суду № 77313949, 21.09.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/802/18

Провадження № 1-кс/202/5815/2018

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2018 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Бєльченко Л.А.,

за участю секретаря Федорченко А.І.,

слідчого Зайченко Л.М.,

розглянувши клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Зайченко Л.М., погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Васенком Р.О., про арешт майна у кримінальному провадженні № 12015040660001664 від 01.10.2015 року, -

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло зазначене клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Зайченко Л.М. про арешт майна у кримінальному провадженні № 12015040660001664 від 01.10.2015 року.

З клопотання убачається, що в провадженні слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040660001664 від 01.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Слідчий зазначає, що 14.08.2015 року приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_3 посвідчено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до вказаного договору продавцями виступали ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, податковий номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_16, виданий Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 20.09.2005 року, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, податковий номер НОМЕР_2, паспорт серії НОМЕР_17, виданий Самарським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 26.07.2005 року.

Покупцем зазначеної квартири виступав ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, податковий номер НОМЕР_3, паспорт серії НОМЕР_18, виданий Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 25.06.2002 року.

Разом з тим встановлено, що всі надані невстановленими особами на адресу нотаріуса ОСОБА_3 документи, на підставі яких ним посвідчено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, не відповідають дійсності, так як насправді власниками зазначеної квартири являлись ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_10) та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 (померла ІНФОРМАЦІЯ_11).

Також встановлено, що в паспорті громадянина України на ім'я ОСОБА_4 серії НОМЕР_16 міститься фотокартка із зображенням ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 (дійсний паспорт серії НОМЕР_19, виданий АНД РВ ДМУ УМВС від 30.06.1998 року), який в якості свідка показав, що він ніколи в житті не міняв своє прізвище, ім'я, по-батькові. Також ніколи не губив та не міняв свій паспорт. На фотокартці паспорта серії НОМЕР_16 зображений саме він. ОСОБА_4 йому не відомий. Як фотокартка з його зображенням опинилась в зазначеному паспорті йому не відомо, однак пам'ятає, що наприкінці літа 2014 року його знайомий ОСОБА_8, з яким він колись працював на ПП «ОСОБА_30», познайомив його з чоловіком на ім'я ОСОБА_9, який під час бесіди повідомив про ймовірну необхідність у допомозі. На питання щодо виду допомоги ОСОБА_9 конкретно нічого не повідомив та лише зазначив, що у разі згоди вони в подальшому зв'яжуться через ОСОБА_8. В подальшому, приблизно в липні 2015 року, йому на мобільний телефон (НОМЕР_20) зателефонував ОСОБА_8 та попросив, щоб він зустрівся з ОСОБА_9. Під час зустрічі на перехресті пр. К. Маркса та вул. Короленка вони з ОСОБА_9 присіли до автомобіля ОСОБА_9 марки «ВАЗ» (точно модель, колір та номерні знаки не пам'ятає). Під час бесіди ОСОБА_9 сказав, що йому потрібна допомога в представництві інтересів когось з його знайомих, а саме бути представником за довіреністю невідомої людини у відносинах щодо купівлі-продажу якогось нерухомого майна. Вид та адресу майна ОСОБА_9 не назвав. За таку допомогу ОСОБА_9 обіцяв заплатити винагороду та запевняв, що це абсолютно законно. ОСОБА_9 залишив свій номер телефону (НОМЕР_21) та попросив зателефонувати йому у разі згоди, після чого він дістав свій телефон та швидко сфотографував його. На обурення з цього приводу ОСОБА_9 сказав, що це на всяк випадок для економії часу у разі згоди щодо допомоги у зазначеному питанні. Після того він одразу вийшов з автомобіля ОСОБА_9 та пішов на роботу. Проконсультувавшись з юристом, він вирішив не зв'язуватись більше з вказаним ОСОБА_9. Пізніше ОСОБА_9 ще декілька разів йому телефонував, але він не відповідав на його дзвінки. Після того він більше не бачив ОСОБА_9 та не спілкувався з ним. До приватного нотаріуса ОСОБА_3 він взагалі ніколи не звертався, у нього в офісі ніколи не перебував, вказану особу взагалі не знає. Названа квартира йому не відома, про таку адресу ніколи не чув. Ніколи не підписував документи у нотаріуса щодо купівлі-продажу квартири за вказаною адресою. Взагалі будь-які документи з приводу відчуження або набуття права власності на вказану квартиру він ніколи не підписував ні від свого імені, ні від іншого імені.

Допитана в якості потерпілої ОСОБА_11 показала, що в зазначеній квартирі проживала її бабуся ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, та дідусь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, які проживали у цій квартирі до моменту смерті. Прямим спадкоємцем вказаної квартири був її батько ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_12. Після того прямими спадкоємцями квартири стали вона та її рідний брат ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_8. Після смерті ОСОБА_5 в квартирі почала проживати вона, її чоловік ОСОБА_14 та їх малолітня дитина 2008 року народження. У 2013 році з метою вступу у спадщину вона та її брат ОСОБА_13 подали заяву в нотаріальну контору. У нотаріальній конторі їй було надано витяг про реєстрацію у спадковому реєстрі, в якому зазначено що ОСОБА_5 є спадкодавцем. Оригінали документів знаходяться у неї та ніколи нікому не передавались. 23.09.2015 року в квартиру прийшли двоє незнайомих чоловіків, які представилися співробітниками міліції, і пояснили, що дана квартира належить ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу. Також ці чоловіки пояснили, що мають право виселити її сім'ю та в подальшому подати на них до суду. Тоді вона звернулась в КЖЕП №49 м. Дніпропетровська, де запросила особовий рахунок, який оформлений на неї. Після того, в цей же день, на її мобільний телефон був здійснений дзвінок з номера НОМЕР_22, в ході якого невстановлені особи їй повідомили, що у них є документи на квартиру та попросили показати її документи на квартиру. На таку пропозицію вона відмовила.

Таким чином, невідомі особи, за попередньою змовою між собою, використовуючи підроблені документи на ім'я ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, надавши їх приватному нотаріусу ОСОБА_3, шляхом обману незаконно отримали чуже майно з метою його подальшої реалізації та отримання прибутку.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що невстановленими особами за аналогічною схемою з використанням підроблених документів на ім'я ОСОБА_6 (податковий номер НОМЕР_3, паспорт серії НОМЕР_18, виданий Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 25.06.2002 року) та інших пов'язаних між собою осіб, а саме: ОСОБА_15 (податковий номер НОМЕР_4, паспорт серії НОМЕР_23, виданий Новомосковським МВ УМВС України в Дніпропетровській області від 16.03.2007 року), ОСОБА_16 (податковий номер НОМЕР_5, паспорт серії НОМЕР_24, виданий Голопристанівським РВ УМВС України в Херсонській області від 20.04.2004 року), ОСОБА_17 (податковий номер НОМЕР_6, паспорт серії НОМЕР_25, виданий Ленінським РВ УМВС України в Дніпропетровській області від 21.08.1999 року), ОСОБА_18 (податковий номер НОМЕР_7, паспорт серії НОМЕР_26, виданий Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 12.09.2000 року), ОСОБА_19 (податковий номер НОМЕР_8, паспорт серії НОМЕР_27, виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 03.09.1999 року), ОСОБА_20 (податковий номер НОМЕР_9, паспорт серії НОМЕР_28, виданий Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 23.11.2004 року), ОСОБА_21 (податковий номер НОМЕР_10, паспорт серії НОМЕР_29, виданий Ленінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 24.10.2013 року), ОСОБА_22 (податковий номер НОМЕР_11, паспорт серії НОМЕР_30, виданий П'ятихатським РВ УМВС України в Дніпропетровській області від 07.12.2007 року), ОСОБА_23 (податковий номер НОМЕР_12, паспорт серії НОМЕР_31, виданий Солонянським РВ УМВС України в Дніпропетровській області від 16.05.1997 року), ОСОБА_24 (податковий номер НОМЕР_13, паспорт серії НОМЕР_32, виданий Ленінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 03.10.2001 року), ОСОБА_25 (податковий номер НОМЕР_14, паспорт серії НОМЕР_33, виданий Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 27.09.2001 року), які по черзі виступали покупцями та продавцями різних об'єктів нерухомості, незаконно отримано право власності на ряд об'єктів нерухомості на території м. Дніпра, за наступними адресами:

- АДРЕСА_2;

- АДРЕСА_3;

- АДРЕСА_4;

- АДРЕСА_5;

- АДРЕСА_6;

- АДРЕСА_7;

- АДРЕСА_8 (арештована ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П. від 24.04.2018 року у кримінальному провадженні №12018040660000540);

- АДРЕСА_11 (арештована ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.03.2016 року №1-кс/200/2329/16);

- АДРЕСА_12 (арештована ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.10.2017 року у справі №200/18301/16-ц).

02.06.2015 року, о 14:24:48 год., державним реєстратором ОСОБА_31 Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області на підставі свідоцтва про право власності на житло (без номеру), виданого 26.07.2013 року Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу), індексний номер: 21793255 від 04.06.2015 року, о 09:45:16 год., за ОСОБА_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків:НОМЕР_3, паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_34, виданий 25.06.2002 року Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_6.

Далі 19.06.2015 року, о 09:37:52 год., приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_27 на підставі договору купівлі-продажу №4142 від 19.06.2015 року право власності на вказану квартиру зареєстровано вже за ОСОБА_25.

27.09.2017 року, о 09:40:06 год., приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_28 на підставі договору купівлі-продажу №2054 від 27.09.2017 року право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_29 (податковий номер НОМЕР_15, паспорт серії НОМЕР_35, виданий Синельниківським МРВ УМВС України в Дніпропетровській області від 05.04.1999 року).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 17.09.2018 року право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_6, зареєстровано за ОСОБА_29.

З урахуванням вищенаведеного, у органу досудового розслідування та прокурора у кримінальному провадженні наявні достатні підстави вважати, що первинна реєстрація права власності на вказану квартиру за ОСОБА_6 з подальшим переоформленням права власності вже на ОСОБА_25 та далі по ланцюгу дій за ОСОБА_29, було заздалегідь спланованими діями невстановлених осіб, спрямованими на незаконне отримання майна чужого майна та створення умов для його подальшої реалізації з метою отримання прибутку.

Таким чином, квартира за адресою: АДРЕСА_6, фактично є предметом кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні.

Тому слідчий просила накласти арешт на нерухоме майно, а саме на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Вислухавши слідчого, дослідивши клопотання із доданими до нього матеріалами, матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що в провадженні слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040660001664 від 01.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

За ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки надані докази дають підстави зробити висновок, що вищезазначене нерухоме майно, а саме на квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, є набутою в результаті вчинення кримінального правопорушення, незастосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження перешкоджатиме встановленню всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, у зв'язку з чим необхідно накласти арешт вказане нерухоме майно, з метою запобігання переходу права власності на зазначену квартиру.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Зайченко Л.М. про арешт майна у кримінальному провадженні № 12015040660001664 від 01.10.2015 року задовольнити.

Накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_6, право власності на котру зареєстровано за ОСОБА_29.

Виконання ухвали про арешт майна доручити слідчому СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшому лейтенанту поліції Зайченко Л.М.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Бєльченко Л.А.