Ухвала суду № 77311588, 02.10.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/25291/18

Провадження №1-кс/760/12702/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І., за участю секретаря судових засідань Гаєвської С.В., прокурора Мінєєва В.В., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Алібаби К.І., погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва Мінєєвим В.В. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Алма-Ата, Казахстан, українця, громадянина України, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживає за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, внесеного 30.09.2018 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100090011247,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Алібаба К.І., за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва Мінєєвим В.В. звернулась до слідчого судді з клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2

Обґрунтовує своє клопотання тим, що в провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження №12018100090011247, відомості щодо якого внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.09.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливе кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 29.09.2018 приблизно о 21:00 год. ОСОБА_2 знаходився у приміщенні ДП «РІТЕЙЛ ЦЕНТР» магазин «Фуршет» за адресою: м. Київ, прос. Повітрофлотський, 66, де у нього раптово виник злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, тобто скоєння крадіжки.

Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, повторно, протиправно, із корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, ОСОБА_2 підійшов до вітрини кафе, яке розташоване у приміщенні вказаного магазину та скориставшись тим, що навколо немає сторонніх осіб, які б могли припинити довести його злочинні дії до кінця, з касового апарату таємно викрав грошові кошти у розмірі 1113 гривень, які належать ДП «РІТЕЙЛ ЦЕНТР».

Після чого, ОСОБА_2 з місця скоєного кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на свій розсуд, чим заподіяв ДП «РІТЕЙЛ ЦЕНТР» матеріальну шкоду суму 1113 гривень.

30.09.2018 о «16» годині «30» хвилин ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч .2 ст. 185 КК України.

Обгрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_2 підтверджується зібраними, на досудового розслідуваннями, в кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви ОСОБА_5 від 29.09.2018 про вчинення кримінального правопорушення; рапортом про затримання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5; протоколами допиту свідків ОСОБА_6;ОСОБА_7; ОСОБА_5; ОСОБА_8; ОСОБА_9;протоколом огляду місця події від 29.09.2018 та іншими матеріалами в їх сукупності.

Таким чином, в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 185 КК України.

Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості, за скоєння якого відповідно до ч. 2 ст. 185 КК України, передбачене покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, продовжити злочинну діяльність, тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання та просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме - запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1. Вважає, що прокурор не довів наявність ризиків передбачених ч. 1 ст.177 КПК України.

Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, вважаю що прокурором при розгляді клопотання було доведено обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, але не доведено не достатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

30.09.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100090011247 внесено відомості про кримінальне провадження за ч. 2 ст. 185 КК України.

30.09.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_2

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дані кримінальні правопорушення.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Відповідно до частини першої ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, беручи до уваги наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, в обґрунтування застосування запобіжного заходу покладається необхідність попередити спроби підозрюваного вчиняти інші кримінальні правопорушення та ухилитися від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує особу останнього, зокрема, сімейний стан, соціальне положення, а також те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

З урахуванням вищевикладеного слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з 21 год. 30 хв. 29.09.2018 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заходу у виді тримання під вартою до 27.11.2018 року включно.

Розмір застави визначити у межах 20-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 36820 грн. (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, депозитний рахунок 37318005112089, отримувач ТУДСАУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною їхньою вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, а саме з м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №9 міста Києва Мінєєва В.В.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя С.І. Кушнір