Рішення № 77310208, 11.10.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/5103/18

В справі № 760/12010/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2018 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

представника позивача - Новаковського Р.Я.

прокурора - Лапшиної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом керівника Київської місцевої прокуратури №9 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, визнання спадщини відумерлою, витребування нерухомого майна та скасування рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень, суд

В С Т А Н О В И В :

Керівник Київської місцевої прокуратури №9 звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради і просить:

-визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 19 липня 2013 року, серія та номер НОМЕР_1, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікітенко Ю.М. на квартиру АДРЕСА_1;

-визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 №370 від 29 липня 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трубінською О.О.;

-визнати відумерлою спадщину, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_11 року після смерті ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та складається з нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1;

-витребувати від ОСОБА_4 на користь Територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 31,13 кв.м.;

-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно №15293677 від 21 серпня 2014 року, відповідно до якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності ОСОБА_4 на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 110009880000.

Посилається в позові на те, що Київською місцевою прокуратурою №9 під час здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №120131100900009907 від 15 серпня 2013 року встановлено порушення майнових прав та інтересів Територіальної громади міста Києва.

Досудовим розслідуванням встановлено, що первинна реєстрація на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 здійснена за ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в рівних долях на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Органом приватизації Жовтневої райдержадміністрації 16 квітня 1998 року, наказ №1131 (лист КП КМР Київське міського бюро технічної інвентаризації №22131 від 19.07.2013 року).

Відповідно свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 27 червня 2006 року ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_10 року.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №0011954623 від 27 березня 2013 року ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_11 року.

Відповідно до спадкової справи №797 від 30 вересня 2006 року ОСОБА_7 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_8, але свідоцтво про право на спадщину не отримав.

Відповідно до спадкової справи №5 від ІНФОРМАЦІЯ_12 року, заведеної за заявою ОСОБА_2, останній у заяві зазначив, що померлий ОСОБА_7 є його двоюрідним дідом.

19 липня 2013 року приватним нотаріусом Нікітенко Ю.М. ОСОБА_2 було видано свідоцтво про спадщину за законом, що складалась з квартири АДРЕСА_1, та внесла відповідну інформацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до інформаційної довідки №117768793 від 20 березня 2018 року 29 липня 2013 року був у кладений договір купівлі-продажу даної квартири, згідно з яким ОСОБА_2 продав квартиру ОСОБА_3, а 21 серпня 2014 року останній уклав з ОСОБА_4 договір купівлі - продажу даної квартири.

Таким чином, власником квартири на даний час є ОСОБА_4

Під час досудового розслідування в кримінальному провадженні №120131100900009907 від 15 серпня 2013 року встановлено, що надані ОСОБА_2 документи для оформлення спадщини уповноваженими органами не видавалися.

Таким чином, права на спадкування після смерті ОСОБА_7 відповідач ОСОБА_2 не мав.

31 січня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Представник керівника Київської місцевої прокуратури №9 позов підтримали та просили його задовольнити.

Відповідачі у судове засідання неодноразово не з'являлися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином у порядку, визначеному ч. 1 ст. 130 ЦПК України.

Про причину неявки суд до відома не поставили.

Відповідач ОСОБА_2 перебуває у Київському слідчому ізоляторі, а тому судова повістка направлялася на адресу установи для вручення під розписку.

Відповідно до розписок, що надійшли до суду, відповідач ОСОБА_2 тричі отримав судові повістки, а саме:22 червня 2018 року, 12 вересня 2018 року та 03 жовтня 2018 року.

Судові повістки, що направлялися на адресу відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за зареєстрованим місцем проживання, поверталися до суду без вручення з відмітками поштового відділення про повернення в зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до п.п. 91, 99, 100, 101 Правил надання послуг поштового зв?язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв'язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об'єкті поштового зв'язку.

Рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

У разі, коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.

Відповідно до ч.ч. 3, 9 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Виходячи з цього, порядку повідомлення адресатів про надходження судової повістки, неявка адресатів за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення відповідачів про час розгляду справи суд вважає належним.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Ухвалою суду від 14 травня 2018 року у справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ст. 178 ЦПК України відповідачам був наданий строк на подання суду відзиву на позовну заяву.

Станом на день ухвалення рішення у справі відповідачі своїм правом не скористалися, відзив на позовну заяву суду не надали.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності належним чином повідомлених відповідачів та на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представників Київської місцевої прокуратури №9 та позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Органом приватизації Жовтневої райдержадміністрації 16 квітня 1998 року, в рівних частках були власниками квартири АДРЕСА_1.

Відповідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 27 червня 2006 року ІНФОРМАЦІЯ_10 року ОСОБА_8 померла.

Після її смерті за заявою ОСОБА_7 від 30 вересня 2006 року була заведена спадкова справа №797.

Відповідно до спадкової справи ОСОБА_7 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_8, однак свідоцтво про право на спадщину йому видано не було.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №0011954623 від 27 березня 2013 року ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_11 року.

Після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_12 року була заведена спадкова справа №5 за заявою відповідача ОСОБА_2, який зазначив, що померлий є його двоюрідним дідом.

На підтвердження даного факту відповідачем ОСОБА_2 були надані наступні документи:

- свідоцтво про народження ( повторне) ІНФОРМАЦІЯ_13 року ОСОБА_10, місце народження м. Малин, Житомирської області, про що 23 лютого 1967 року за № 17 записано в книзі реєстрації актів про народження, також зазначено - батько ОСОБА_11, мати - ОСОБА_12, видане Малинським районним бюро ЗАГС Житомирської області, ІНФОРМАЦІЯ_2, серія НОМЕР_4;

- свідоцтво про народження (повторне) ІНФОРМАЦІЯ_8 року ОСОБА_12, місце народження м. Малин, Житомирської області, про що ІНФОРМАЦІЯ_3 за № 147 записано в книзі реєстрації актів про народження, зазначено батько - ОСОБА_13, мати - ОСОБА_14, видане Малинським районним бюро ЗАГС Житомирської області, ІНФОРМАЦІЯ_4, серія НОМЕР_5.

- свідоцтво про народження (повторне) ІНФОРМАЦІЯ_14 року ОСОБА_7, місце народження м. Київ, про що 19 березня 1927 за № 570 записано в книзі записів актів громадського стану про народження, також зазначено батько ОСОБА_13, мати ОСОБА_14, видане Жовтневим ЗАГС м. Києва, ІНФОРМАЦІЯ_5, серія НОМЕР_6;

- свідоцтво про укладення шлюбу 10 лютого 1976 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, видане Жовтневим ЗАГС м. Києва,серія НОМЕР_7;

- свідоцтво про народження ІНФОРМАЦІЯ_9 року ОСОБА_2, місце народження: Київська область, Києво- Святошинський район, с. Мироцьке, про що 01 вересня 1987 року записано в книзі реєстрації актів про народження за № 12, також зазначено батько ОСОБА_15, мати ОСОБА_16, видане Мироською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області, 01 вересня 1987 року, серія НОМЕР_8.

/ а.с. 15 - 38 /

19 липня 2013 року в межах спадкової справи приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нікітенко Ю.М. відповідачу ОСОБА_2 було видано свідоцтво про спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1, та внесено відповідну інформацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до інформаційної довідки №117768793 від 20 березня 2018 року 29 липня 2013 року був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_2 продав спірну квартиру ОСОБА_3

На підставі договору купівлі-продажу від 21 серпня 2014 року останній продав спірну квартиру відповідачці ОСОБА_4

Встановлено також, що за даним фактом здійснювалося досудове розслідування в кримінальному провадженні №120131100900009907 від 15 серпня 2013 року, в межах якого було встановлено, що надані відповідачем ОСОБА_2 для оформлення спадщини документи зазначеними в них уповноваженими органами не видавалися.

Так, з листа Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Малинського районного управління юстиції Житомирської області від 11 березня 2014 року вбачається наступне.

09 березня 1965 року виконавчим комітетом Скуратівської сільської ради Малинського району Житомирської області був складений актовий запис про народження ОСОБА_10 за № 6.

Під час реєстрації народження ОСОБА_17 (батьку дитини) було видано свідоцтво серія НОМЕР_9, відмітка про повторну видачу свідоцтва в актовому записі відсутня.

Відповідно до відомостей книги видачі бланків свідоцтв про народження за період 1974 - 1975 років, на бланках свідоцтв про реєстрацію акта цивільного стану зазначено серія 1-ТП.

Свідоцтво про народження серії НОМЕР_10 відділ не отримував, що підтверджується відомостями з книг оприбуткування та витрачання бланків свідоцтв відділу з 1969 по 1975 роки.

В актовому записі про народження ОСОБА_10 зазначено ім'я матері ОСОБА_18 та шлюб батьків зареєстровано 24 листопада 1963 року Скуратівською сільською радою Малинського району Житомирської області, відповідно до відомостей актового запису про шлюб ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_18,ІНФОРМАЦІЯ_7, складеного виконавчим комітетом Скуратівської сільської ради Малинського району Житомирської області за № 13 від 24 листопада 1963 року, дошлюбне прізвище нареченої «ОСОБА_18».

З 01 січня 1938 року по 31 грудня 1944 року по первинним, та за 77 років по поновленим актовим записам про народження, з 1938 року по теперішній час актового запису про народження ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_8 по Малинському району за 7 років не зареєстровано.

Відповідно до відомостей книги видачі бланків свідоцтв про народження за період 1975 - 1979 роки, на бланках свідоцтв про реєстрації акта цивільного стану зазначено серія 1 - ТП.

Свідоцтво про народження серії НОМЕР_11 відділ не отримував, що підтверджується відомостями з книг оприбуткування та витрачання бланків свідоцтв відділу з 1969 по 1979 роки.

Актовий запис про шлюб між ОСОБА_19 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8, відповідно до архівних відомостей по Малинському району не виявлено.

/ а.с. 72 - 80 /

Встановлено також, що 31 січня 2018 року відповідачу ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України.

Представник Київської місцевої прокуратури №9 в судовому засіданні зазначила, що справа знаходиться в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва, судовий розгляд справи на даний час триває.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, відсутності у відповідача ОСОБА_2 права на спадкування після смерті ОСОБА_7, свідоцтво про право на спадщину за законом від 19 липня 2013 року, серія НОМЕР_1, видане йому , підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

За змістом ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності /ст. 203 ЦК України/.

Відповідно до ч. 5 ст. 216 ЦК України вимога про застосування наслідків його недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Як зазначено вище, відповідач ОСОБА_2 не мав права на спадкування після смерті ОСОБА_7 , а тому отримане ним свідоцтво про право на спадщину є недійсним.

За таких обставин, укладеним між ним та відповідачем ОСОБА_3 29 липня 2013 року договором купівлі-продажу беззаперечно порушуються права та інтереси територіальної громади в особі Київської міської ради, які випливають з встановленого ст. 1277 ЦК України порядку визнання спадщини відумерлою.

Таким чином суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в цій частині.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача і в цій частині.

Згідно із частиною першою статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у статті 16 ЦК України.

За змістом ч.2 ст.16 цього кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути визнання права, визнання правочину недійсним.

В свою чергу, статтями 387 та 388 ЦК України надано право власнику власнику витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача, захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом задоволення віндикаційного позову.

Виходячи з цього, вчинення двох правочинів щодо спірної квартири між відповідачами, знаходження спірної квартири на даний час у власності набувача ОСОБА_4, висновки суду про недійсність укладеного правочину між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд приходить до висновку про витребування спірної квартири з незаконного володіння відповідачки ОСОБА_4на користь Територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.ч. 3,4 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Виходячи з того, що державна реєстрація права власності на спірну квартиру на ім.»я відповідачки ОСОБА_4 здійснена на підставі нікчемного правочину, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно №15293766 від 21 серпня 2014 року, відповідно до якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору при зверненні до суду.

Виходячи з цих обставин, з відповідачів підлягає стягненню 17 622, 23 гр. судового збору, сплаченого Прокуратурою міста Києва при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 215, 216, 387, 388, 655, 1216, 1218, 1258, 1261, 1262, 1268, 1270, 1277 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом від 19 липня 2013 року, серія та номер ВТК 353319, видане приватним нотаріусом Київсього міського нотаріального округу Нікітенко Ю.М. на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 29 липня 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трубінською О.О.

Визнати квартиру АДРЕСА_1 відумерлою спадщиною після смерті ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та передати дану квартиру у власність Територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Витребувати квартиру АДРЕСА_1 від ОСОБА_4 / 03216 АДРЕСА_6, ІН НОМЕР_12 /на користь Територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради / 01044 м.Київ вул. Хрещатик. 36 ЄДРПОУ 22883141 /

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно № 15293677 від 21 серпня 2014 року про реєстрацію права власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 31,13 кв.м., реєстраційний номер об»єкта нерухомого майна 110009880000.

Стягнути з ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_9, адреса: АДРЕСА_2, ІН 3201004158 /, ОСОБА_3 / адреса: АДРЕСА_7, ІН НОМЕР_13 /, ОСОБА_4 /03216 АДРЕСА_6, ІН НОМЕР_12 / на користь прокуратури міста Києва / 03150 м. Київ, вул.Предславинська, 45/9, ЄДРПОУ 02910019, р/р 35215057011062 ДКСУ, МФО 820172 / 17 622. 23 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23 жовтня 2018 року.

Суддя: Л.А.Шереметьєва