Постанова № 77310183, 17.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва

Суддя-доповідач: Бартош Н.С.

17 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1000/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

за участю:

представника позивача - Крючко О.В.

представника відповідача - Клименко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (суддя Алєксєєва Н.Ю.) від 24.05.2018 р. (повний текст рішення складений 24.05.2018 р.) по справі № 816/1000/18

за позовом Представництва «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед»

до Державної фіскальної служби України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Представництво «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку Представництво «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за червень 2015 року у розмірі 14471838 грн.; зобов'язати відповідача збільшити у системі електронного адміністрування ПДВ суму, на яку Представництво «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за червень 2015 року у розмірі 14471838 грн. і відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2018р. по справі № 816/1000/18 позовні вимоги задоволено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про законність судового рішення, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.07.2015 р. Представництвом «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» сформовано та подано до контролюючого органу електронну податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, у якій в рядку 24 (сума від'ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1+ рядок 23.3) (переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду) відображено значення « 15040499,00» та в графі 31 (сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду) показник «-196».

У зв'язку з цим, 13.08.2015 р. листом за № 1712-12/08Я позивач звернувся до Державної фіскальної служби України та Лохвицької ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області (де позивач на той момент перебував на податковому обліку) з вимогами щодо негайного припинення порушення вимог податкового законодавства в сфері функціонування системи електронного адміністрування та збільшення суми, на яку Представництво має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування на суму 15040499,00 грн., а також встановлення осіб, винних у порушенні законних прав та інтересів Представництва з метою їх притягнення до відповідальності.

Листом від 08.09.2015 р. за № 33319/7/99-99-15-01-02-17 «Про розгляд заяви» відповідач перенаправив заяву Представництва для надання відповіді по суті порушених питань щодо вирішення проблем при застосуванні електронного адміністрування до Головного управління ДФС у Полтавській області.

В свою чергу, Головне управління ДФС у Полтавській області листом від 14.09.2015 р. за № 3421/10/16-31-15-01-38 повідомило, що у відповідності до положень податкового законодавства Представництво має право на збільшення реєстраційної суми на суму задекларованого в червні 2015 року від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Таке збільшення відбудеться автоматично, проте, саме на той час проводиться вирішення технічних питань функціонування системи електронного адміністрування ПДВ в частині збільшення реєстраційної суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних.

Представництвом «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» сформовано та подано до контролюючого органу Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 27.10.2015 р. за червень 2015 року в якому в рядку 21 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) відображено значення « 14864376».

У зв'язку з цим, 11.08.2016 р. позивач повторно звернувся до відповідача із вимогою - листом № 1264, в якому вимагав повідомити, чи вирішені станом на 11.06.2016 р. технічні питання функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість в частині автоматичного збільшення реєстраційної суми та вимагав здійснити таке збільшення.

Оскільки, станом на січень 2017 року, відповідачем відповідь так і не була надана, позивач листом № 74 від 16.01.2017 р., другий примірник якого було направлено до Міністерства фінансів України, вимагав від відповідача терміново здійснити збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування та прийняти заходи впливу щодо осіб, з чиєї бездіяльності допущене порушення податкового законодавства.

Міністерство фінансів України своїм листом № 31-11120-09-10/2446 від 30.01.2017 р. направило лист Представництва до відповідача для розгляду та надання відповіді заявнику та Міністерству.

За результатами розгляду заяв ДФС України листом № 3939/6199-99-12-03-01-15 від 27.02.2017 р. повідомив позивача, що відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу XX ПК України після «обнулення» показників формули реєстраційна сума збільшується на суму від'ємного значення, що задекларовано платником податку виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року (та надалі не перераховується у зв'язку з уточненням показників такої звітності).

У зв'язку з цим, 19.09.2017 р. Представництвом «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» сформовано та подано до контролюючого органу Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року в якому в рядку 21 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) відображено значення « 14471838».

Також, 20.09.2017 р. Представництво «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» звернулося до відповідача з вимогою № 1199 щодо здійснення збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в розмірі 14471838,00 грн.

Позивач вважаючи, що ДФС України має збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму на яку Представництво «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року на суму 14471838,00 грн. звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач не довів та не обґрунтував суду правомірність вчинення відносно позивача бездіяльності по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Представництво «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» (код ЄДРПОУ 26333503) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 14471838,00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З 01.01.2015 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. №71-VIII, яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок № 569).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 569 система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 року або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

Відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 Порядку № 569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: УНакл =УНаклОтр + УМитн + УПопРах - УНаклВид - УВідшкод - Уперевищ.

УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також колегія суддів зазначає, що 29.07.2015 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 р. № 643-VIII, яким встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності цього Закону зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.

До 31.07.2015 р. для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених ст. 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до ст. 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

Всупереч вимог законодавства, податковим органом всупереч вимог законодавства не забезпечено відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем в уточнюючому розрахунку відомостей.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи контролюючого органу про те, що реєстраційна сума в системі електронного адміністрування може бути збільшена на суму від'ємного значення, що задекларована позивачем в податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, та не підлягає перерахунку у зв'язку з подальшим уточненням показників такої звітності шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків, з огляду на наступне.

За змістом пп. 4 п. 34 підрозділу 2 розділу XX ПК України визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податку.

В свою чергу, до податкової звітності з податку на додану вартість згідно пункту 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 р. № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. № 13), належать: 1) податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; 2) уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; 3) розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Судовим розглядом встановлено, що Представництвом «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» сформовано та подано до контролюючого органу Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 27.10.2015 р. за червень 2015 року в якому в рядку 21 (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) відображено значення « 14864376».

Таким чином, колегія суддів зазначає, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за звітний період, поданий позивачем до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у ньому показники мали бути враховані ДФС України при визначенні суми, на яку підприємство позивача має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення за червень 2015 року.

Також колегія суддів зазначає, що після початку роботи системи електронного адміністрування ПДВ у штатному режимі на постійній основі, отримавши уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року з додатком 2 «Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року» не забезпечив відображення показника рядка 31 вказаних уточнюючих розрахунків в розмірі 14471838,00 грн. у системі електронного адміністрування ПДВ, в результаті цього контролюючим органом не забезпечено автоматичне збільшення від'ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду позивача і на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наведене свідчить про те, що відповідач, всупереч вимогам підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, після обнуління показників в СЕА ПДВ, не забезпечив автоматичне збільшено значення реєстраційної суми на суму від'ємного значення в розмірі 14471838,00 грн., яка була зазначена позивачем в рядку 31 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2015 року, червень 2015 року з додатком 2 «Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року».

Враховуючи вищенаведене, в межах спірних правовідносин мала місце саме протиправна бездіяльність ДФС України, яка полягає у не відображенні показників уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року з додатком 2 «Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року» у системі електронного адміністрування ПДВ, в результаті цього відповідачем не забезпечено автоматичне збільшення від'ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду позивача і на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, що на думку суду, є порушенням вимог п. 2001.3 ст. 2001 та п. 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Внаслідок вказаної вище неправомірної бездіяльності ДФС України щодо виконання покладених на неї функцій, як адміністратора системи електронного адміністрування ПДВ, позивач, яким виконано всі умови, додержання яких вимагається для реалізації права на збільшення реєстраційної суми відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу XX ПК України, позбавлений права використати від'ємне значення з податку на додану вартість шляхом реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без здійснення поповнення електронного рахунку Позивача з поточного банківського рахунку та/або може бути зобов'язаний нести додаткові та необґрунтовані витрати по сплаті податку.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідач, не забезпечивши своєчасне відображення зазначеного показника уточнюючого розрахунку у системі електронного адміністрування ПДВ, разом з тим фактично допустив порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», а саме, права на мирне володіння своїм майном. Так відповідно до частини 1 статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Практика Європейського суду з прав людини свідчить на користь висновку, що в контексті податкових спорів позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ обмежень, що не ґрунтуються на вимогах закону у праві вільно розпоряджатись накопиченим за наслідками розрахунків з бюджетом від'ємним значенням з податку на додану вартість) розглядається як позбавлення власності: «…Мирне володіння [майном] означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні [статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976))».

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини, даючи правову оцінку обраному позивачами способу захисту, вказує на те, що насамперед значення має його ефективність із точки зору статті 13 Конвенції. Так, ефективний спосіб правового захисту повинен забезпечувати поновлення порушеного права та отримання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до зміни обсягу прав і забезпечення їх примусової реалізації, не відповідають вказаній міжнародній нормі. Згідно висновку Європейського суду з прав людини, викладеному у пункті 75 Рішення від 05.04.2005р. по справі «Афанасьєв проти України» (Заява № 38722/02), «…стаття 13 Конвенції гарантує доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути «ефективним» як у законі, так і на практиці…».

Таким чином, в межах цієї справи належним способом захисту прав та інтересів позивача є саме визнання протиправною бездіяльності відповідача по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у загальному розмірі 14471838,00 грн.

На підставі наведених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2018р. по справі № 816/1000/18 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2018р. по справі № 816/1000/18 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2018р. по справі № 816/1000/18 за позовом Представництва «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» до Державної фіскальної служби України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку і строки, визначені ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. БартошСудді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва Я.М. Макаренко

Повний текст постанови складений 23.10.2018 року.