Рішення № 77309794, 17.10.2018, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/689/17

Номер провадження № 2/220/452/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді - Яненко Г.М.;

за участю секретаря - Черняєвої С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 45388,24 грн.

Вимоги позивача мотивовано неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх договірних зобов'язань.

У відзиві на позов, заяві про перегляд заочного рішення, запереченні на позов та у зустрічній позовній заяві відповідач проти позову заперечувала, посилаючись на відсутність у позові належних та беззаперечних підтверджень:

- факту укладення договору,

- доказів ознайомлення відповідача (особистого підпису) із умовами і правилами, отже і неможливістю їх застосування та дотримання,

- первинних бухгалтерських документів, що підтверджують отримання кредитних коштів позивачем чи то з каси банку та/або на рахунок відповідача,

Наведені вище обставини, на думку відповідача, свідчать про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому, факту користування коштами банку не заперечила, доказів на підтвердження погашення кредиту не надала.

Обставин для застосування Закону України «Про захист прав споживачів» не зазначила.

Заявила про застосування строку позовної давності.

Доказів на підтвердження викладеного у відзиві на позов, заяві про перегляд заочного рішення, запереченні на позов та у зустрічній позовній заяві не представила.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення. При цьому долучив до матеріалів справи відповідь на відзив та документи: виписку з картрахунку ОСОБА_1 за період з 01.01.1999 року по 02.07.2018 року, за яким зокрема проведено операцію з поповнення рахунку готівкою через відділення «Приватбанку» 26.12.2013 року, письмовий наказ від 06.03.2010 року про затвердження "Умов та правил надання банківських послуг" Тарифів Банку та розміщення їх в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua:https://client-bank.privatbank.ua.

Відповідач та її представник в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином (повідомлення про особисте отримання адресатами поштових відправлень наявні в матеріалах справи). Зважаючи на технічну неможливість проведення відео конференції та враховуючи норми ч. 4. ст. 212 ЦПК України за якими ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву, суд вважає можливим справу розглянути без участі відповідача та її представника, за наявними документами.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено:

18.02.2011 року ОСОБА_1 звернулась до ПАТ КБ «Приватбанк» із анкетою - заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Як вбачається зі змісту заяви, підписавши останню, клієнт (відповідач) приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією заявою, карточками зі зразками підписів складають Договір банківського обслуговування.

В зваяві клієнт підтвердив своє ознайомлення та згоду з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку які були представлені клієнту в письмовому вигляді, а також погоджено кредитний ліміт в розмірі 3000 грн.

Крім іншого, Клієнт зобов'язувався виконувати Умови та Правила надання банківських послуг, регулярно ознайомлюватись зі змінами на сайті www.privatbank.ua.

В Умовах та Правилах надання банківських послуг, зазначено, що Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь - якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банку, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг.

Згідно зі змістом "Умов та правил надання банківських послуг" Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, що підлягає сплаті Банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з карт рахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами Клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту карт рахунку.

На підставі "Умов та правил надання банківських послуг", Банк має право на зміну умов, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua, а також інших умов обслуговування рахунків

Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в Умовах та правилах надання банківських послуг і Правилах користування платіжною карткою.

До обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua з розрахунку 360 календарних днів на рік, що визначено в Правилах користування платіжною карткою.

За змістом "Умов та правил надання банківських послуг" в разі незгоди зі зміною Правил та/або "Тарифів Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua позичальник зобов'язується надати Банку письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити перед Банком заборгованість.

До обов'язків клієнта "Умовами та правилами надання банківських послуг" віднесено погашення заборгованості по кредиту, процентах за його використання, по перевитратах платіжного ліміту, а також комісії на умовах, передбачених цим договором.

Умовами та правилами надання банківських послуг, на Клієнта покладено обов'язок у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту), виплаті винагороди Банку.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту, згідно Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до Умов надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Умовами та правилами надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонговується на той самий строк.

Термін позовної давності щодо вимог Банку з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, витрат Банку, відповідно до п. 1.1.7.31.Умов та правил надання банківських послуг складає 50 років.

ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі надавши відповідачу кредит у розмірі встановленому в договорі.

Зауважень щодо відступів від умов кредитування позичальником не надавалось. Не спростовує факт користування кредитними коштами відповідач і у своїх запереченнях.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема наданого позивачем розрахунку позовних вимог, позичальник частково погашала свої зобов'язання, однак не в повному обсязі та з порушенням строків. Остання сума в рахунок погашення за наданим кредитом відповідачем внесена 26.12.2013 року.

Користування відповідачем кредитними коштами підтверджено випискою з банківського рахунку за період з лютого 2011 року по грудень 2014 року, яка відповідно до Переліку типових документів, затвердженого наказом Мінюсту від 12.04.12 р. № 578/5 є первинним документом, який фіксує факт виконання операції та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах.

За твердженням позивача, внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, станом на 28.02.2017 року ОСОБА_1 заборгувала банку: 3134,84 грн. по тілу кредиту, 36065,86 грн. по процентах за користування кредитом, 3550,00 грн. заборгованість за пенею та комісію, а також штрафи відповідно Умов та правил надання банківських послуг - 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 2137,53 грн. штраф (процентна складова).

Невиконання позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про відновлення його порушених прав.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Змістом пункту 3 частини 1 статті 129 Конституції України, ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, за змістом ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, стаття 525 ЦК України, встановлює недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

В порядку ч.2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 256 ЦК України надано визначення, згідно з яким, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність, у відповідності до ст. 257 ЦК України, встановлюється тривалістю у три роки.

В порядку ч.1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, які мають ознаки кредитного договору.

Приписи ч. 1 ст. 1054 ЦК України встановлюють, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Статтею 1049 ЦК України, на позичальника покладено обов'язок повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то згідно з ч. 2. ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Як зазначалось вище, Умовами та правилами надання банківських послуг передбачено обов'язок позичальника повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом, та серед іншого, отримувати виписки у т.ч. щодо зміни процентної ставки нарахування відсотків за користування кредитом.

Однак, в порушення приписів перелічених норм, станом на 28.02.2017 року ОСОБА_1 заборгувала банку: 3134,84 грн. по тілу кредиту, 36065,86 грн. по процентах за користування кредитом, 3550,00 грн. заборгованість за пенею та комісію, а також штрафи відповідно Умов та правил надання банківських послуг - 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 2137,53 грн. штраф (процентна складова).

Доказів на підтвердження іншого відповідачем не представлено. Заяву про проведення експертизи щодо невірного нарахування розміру основного зобов'язання та відсотків, відповідач не заявляла.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення: 3134,84 грн. по тілу кредиту, 36065,86 грн. по процентах за користування кредитом, слід задовольнити.

Згідно з ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ст. 550 ЦК України).

Разом з тим, відповідно до статті 2 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у редакції, чинній на момент розгляду справи в суді, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Відтак, при обчисленні розміру стягуваної заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1, яка зареєстрована згідно довідки наданої Старомлинівською сільською радою від 01.06.2017 року в с. Старомлинівка, Великоновосілківського району Донецької області, яке входить до населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, повинно бути враховано вимоги статі 2 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Враховуючи приписи перелічених норм, розмір боргу, період нарахування, в задоволенні вимог стягнення 3550,00 грн. заборгованості за пенею та комісією та про стягнення штрафів відповідно до Умов та правил надання банківських послуг - 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 2137,53 грн. штраф (процентна складова), слід відмовити.

Як зазначалось вище, відповідач своїм правом надання власного розрахунку зобов'язання чи подання клопотання про проведення експертного дослідження не скористалася.

При цьому, з огляду на надання відповідачем згоди на приєднання та застосування Умов та Правил надання банківських послуг, їх зміст та приписи перелічених норм, відсутність заперечень щодо отримання кредитних коштів, часткове погашення кредиту, суд критично оцінює посилання ОСОБА_1 на нікчемність правочину, неналежне доведення позивачем наявності заборгованості та пропуск позовної давності.

Належних та допустимих доказів, які доводять відсутність вини боржника в порушенні зобов'язання та інших обставин, які перешкоджали його виконанню, як цього вимагають приписи ст.614 ЦК України, відповідачем не зазначено.

Підстав для звільнення від доказування відповідачем не вказано.

Доказів на підтвердження іншого не представила.

За своєю правовою природою, відсотки за користування кредитом не є неустойкою, а тому правила ст. 551 ЦК України щодо можливості їх зменшення не застосовуються.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Тобто, позовна давність - це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права шляхом подання позовної заяви до суду.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 259 ЦК України).

Відповідно до п. 1.1.7.31 Умов договору строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років.

Як зазначалось вище, на виконання договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов'язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту.

Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки.

На заслуговуєна увагу і посилання відповідача на застосування ЗаконуУкраїни «Прозахист правспоживачів», оскільки зазмістом цьогозакону, споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції, в той час як в даному випадку грошові кошти надавалися у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

З урахуванням наведеного, суд критично оцінює доводи відповідача, як такі, що не ґрунтуються на приписах закону, не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України сплачений судовий збір відшкодовується позивачу за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 265, 268, 280-282 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, код 14360570), 3134,84 грн. по тілу кредиту, 36065,86 грн. по процентах за користування кредитом, 1381,88 грн. витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його отримання.

Суддя Г.М. Яненко