Ухвала суду № 77309193, 23.10.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/646/17

1-кп/705/143/18

У Х В А Л А

про повернення обвинувального акта

23 жовтня 2018 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючої - судді Ребриної К.Г.

при секретарі – Шевченко А.В.

з участю прокурора Чимириса О.В.

обвинувачених: ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

потерпілого - ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Умані обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015250100000048 від 24 січня 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2017 року до Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015250100000048 від 24 січня 2015 року.

У відповідності до вимог статті 314 КПК України після отримання обвинувального акта суд не пізніше п’яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

В підготовчому судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 підтримав клопотання про повернення обвинувального акту на доопрацювання з якими він звернувся до суду 03.04.2017 року, 11.04.2017 року, 07.09.2017 року та 16.02.2018 року, пославшись на невідповідність вказаного обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, що в ньому невірно викладені фактичні обставини справи та сформульоване обвинувачення, а також дана невірна правова кваліфікація кримінального правопорушення.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_4 та обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 клопотання не підтримали, просять відмовити в його задоволенні.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заперечує проти задоволення заявленого клопотання потерпілим, вважаючи його необґрунтованим.

Суд вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши клопотання потерпілого про повернення обвинувального акту на доопрацювання, вважає за необхідне повернути обвинувальний акт виходячи з наступного.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, яким повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Частиною 3 ст.314 КПК України передбачено рішення, які має право прийняти суд у підготовчому судовому засіданні, в тому числі вирішити питання про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Згідно вимог ст.291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт має містити найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості кожного обвинуваченого, анкетні відомості кожного потерпілого, прізвище, ім'я, по-батькові та займана посада слідчого, прокурора, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання, розмір шкоди, завданої правопорушенням, розмір витрат на залучення експерта, дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. До обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до вимог ст.109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Згідно п.5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Отже, в обвинувальному акті повинен бути як виклад фактичних обставин події, так і формулювання обвинувачення, тобто описова і резолютивна частини. В описовій частині зазначаються дані, які стали приводом і підставами початку досудового розслідування; обставини кримінальної події та під ознаки якого кримінального закону (статті) підпадають дії підозрюваної особи (фактичний виклад обставин справи в довільній формі) .

Після цього зазначаються докази в тезисній формі.

Якщо в провадженні міститься низка епізодів, то докази розміщують так, щоб вони підтвердили кожен епізод окремо.

В резолютивній частині підводяться підсумки кримінального розслідування, тобто особі висувається обвинувачення. Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доказаних даних про подію кримінального правопорушення ( час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) , винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого та інші. Тут же вказується в якому стані перебувала особа і всі ознаки виду кримінального правопорушення (умисно, повторно, таємно, за попередньою змовою групою осіб, тощо). Потім зазначається кваліфікація злочину, в якому особа обвинувачується із зазначенням всіх кваліфікуючих ознак.

Однак вказаних вимог при складанні обвинувального акту дотримано не було.

Формулювання обвинувачення в обвинувальному акті є обов’язковим, оскільки відповідно до ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а не щодо підозрюваної особи.

Відсутність кінцевого пред’явленого обвинувачення (об’єкта, суб’єктивної сторони кримінального правопорушення), унеможливлює проведення всебічного, повного та об’єктивного розгляду справи, а також здійснення повноцінного захисту від пред’явленого обвинувачення, тобто порушує право особи на захист. Виправити явні помилки в умовах судового розгляду справи буде не можливо.

Обвинувальний акт як важливий процесуальний документ досудового розслідування оформляє його результати. В ньому підводяться підсумки досудового слідства, обґрунтовуються доказами висновки слідчого, прокурора щодо винуватості підозрюваного і юридичної кваліфікації його діянь, формулюється в остаточному вигляді обвинувачення.

Разом з тим, вказаним вимогам закону обвинувальний акт відносно ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 не відповідає, в ньому не повно викладені фактичні обставини справи та сформульоване обвинувачення.

На необ’єктивність, однобічність та неповноту досудового слідства при розгляді кримінальної справи відносно ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було вказано і в ухвалі апеляційного суду Черкаської області від 25.12.2014 року, що виразилось у не з’ясуванні обставин, які мають істотне значення для прийняття кінцевого рішення у справі. Висновки органів досудового слідства про доведеність вини ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину щодо спричинення умисних легких тілесних ушкоджень ґрунтуються на показах, які містять суттєві протиріччя, не з’ясовано фактичні обставини вчинення злочину, що має істотне значення для кваліфікації їх дій, визначення ступеня участі кожного у вчиненні злочину. При цьому залишено поза увагою, що дії ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, як стверджує потерпілий ОСОБА_5, були об’єднані єдиним умислом та спрямовані на досягнення однієї цілі – заволодіння його майном, шляхом вчинення розбійного нападу, заподіянням йому тілесних ушкоджень, в тому числі середньої тяжкості, тобто потерпілий вважає, що їх дії слід кваліфікувати за ст. 187 КК України, як розбійний напад.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду Черкаської області вважала, що органами досудового слідства розслідування факту скоєння злочину щодо ОСОБА_5 проведено з порушенням вимог ст. 22 КПК України ( в редакції 1960 року), не встановлені фактичні обставини його вчинення, не з’ясовано роль у вчиненні даного злочину вказаних осіб, що впливає на повноту досудового слідства та правильність кваліфікації їх дій та позбавляє судові органи можливості постановити законне та обґрунтоване рішення по справі.

Саме на ці обставини посилається і потерпілий ОСОБА_5 в своїх клопотаннях про повернення обвинувального акту на доопрацювання.

В порушення вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України, в обвинувальному акті не викладені фактичні обставини кримінального правопорушення (фактичні обставини справи в контексті механізму скоєного), мотиви та наслідок кримінального правопорушення, які в контексті положень ст. 91 КПК України складають предмет доказування у кримінальному провадженні, яких в даному випадку немає. Але прокурор дані обставини вважає встановленими, що в кінцевому результаті вплинуло на правильність формування обвинувачення та кваліфікацію дій обвинувачених в залежності від особливостей об’єктивної та суб’єктивної сторін інкримінованих обвинуваченим складу злочину. Неконкретність пред’явленого особам (об’єктивної сторони кримінального правопорушення) та не встановлення органом досудового слідства інших не менш важливих фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення унеможливлює проведення всебічного, повного та об’єктивного розгляду справи.

В порушення вимог ст. 109 КПК України в реєстрі матеріалів досудового розслідування в хронологічному порядку не відображені всі процесуальні рішення, прийняті в ході судового розслідування, що передбачає наведення переліку й їх самих. Згідно з правилами ст. 110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, які приймаються у формі постанови у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. Постанова слідчого, прокурора повинна містити належні реквізити, а саме: відомості про місце і час її прийняття; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову.

Вищенаведені обставини свідчать про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. ст. 109, 291 КПК України, а тому обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для оформлення обвинувального акта у відповідності до норм КПК України.

Керуючись ст.ст.110, 291, 314, 369, 371, 372, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України повернути прокурору Уманської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_8 для усунення недоліків.

Зобов’язати прокурора усунути виявлені недоліки протягом одного місяця з дня проголошення ухвали.

Ухвала про повернення обвинувального акта може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом семи днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченими протягом семи днів з дня вручення їм копії ухвали.

Суддя К.Г. Ребрина