Постанова № 77309007, 17.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/5941/17

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Лях О.П.

суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання Жданюк Г.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 року (повний текст складено 04.04.2018 року, головуючий суддя І інстанції Мороко А.С., м.Харків) по справі № 820/5941/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив: (а.с.3-5, 18)

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції № 1641 від 02.11.2017 про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції судові витрати на оплату правової допомоги за складання процесуальних документів в сумі 3000,00 грн.;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції судові витрати на оплату судового збору у розмірі 640,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підстав для винесення суворої догани у відповідача не було, оскільки поважність пропуску служби 02.08.2017 підтверджується медичною довідкою Сонячненської амбулаторії загальної практики сімейної медицини № 12 від 02.08.2017. Також, ОСОБА_1 вказав на те, що фактично у нього ще залишався вихідний день за роботу у вихідні чи святкові дні, а тому, наказ Департаменту патрульної поліції № 1641 від 02.11.2017 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (а.с.145-151)

Не погодившись із судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов. (а.с.154-155)

Під час апеляційного розгляду справи позивач підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надав, про те це не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд вважає , що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, стосовно ОСОБА_1 на підставі наказу Департаменту патрульної поліції № 3998 від 22.08.2017 призначено та проведено службове розслідування.

Підставою для призначеня проведення службового розслідування був факт відсутності інспектора роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції лейтенанту поліції ОСОБА_1 на службі 02.08.2017 року.

За висновками службового розслідування підтверджено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який виразився у відсутності на службі без поважних причин (прогулі) 02.08.22017 року , що є порушенням вимог п.10 ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та ч.2 ст.91 Закону України «Про Національну поліцію» .

Наказом Департаменту патрульної поліції № 1641 від 02.11.2017 інспектору роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції лейтенанту поліції ОСОБА_1 оголошено сувору догану.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни.

При цьому, суд першої інстанції відмітив, що незважаючи на наявність чи відсутність права на компенсацію за роботу у вихідні чи святкові дні, надання такої компенсації, у вигляді додаткового вихідного дня, повинно супроводжуватись відповідним волевиявленням керівництва відповідача (погодженням, наказом тощо).

Доводи позивача стосовно того, що оскаржуваний наказ виданий на підставі висновку службового розслідування, сформованого без врахування всіх обставин події та всупереч нормам чинного законодавства спростовані наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга статті 19 згаданого Закону).

Відповідно до статті 12 Статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень врегульований статтею 14 Статуту, за змістом якої з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.

Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом порядку.

З огляду на оскаржуваний наказ і висновок службового розслідування, позивачеві поставилось у провину порушення вимог частини 10 статті 7 Статуту обов'язків осіб рядового і начальницького складу:

виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;

Також позивачу ставиться в провину порушення частини 2 статті 91 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якої розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.

З огляду на приписи 14 Статуту відповідач під час розгляду скарги повинен дослідити наявність чи відсутність підстав для накладення дисциплінарного стягнення та, з урахуванням встановлених обставин, мотивувати необхідність застосування конкретного його виду.

У свою чергу, адміністративний суд у силу вимог частини другої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

Як свідчать матеріали справи, підставою для винесення оскаржуваного наказу слугували висновки службового розслідування за фактом відсутності інспектора роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції лейтенанту поліції ОСОБА_1 на службі 02.08.2017 року.

Службовим розслідуванням відносно позивача встановлено, що 03.08.2017 до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції надійшов рапорт командира роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Кириленка Д.В. про те, що інспектор роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції лейтенанту поліції ОСОБА_1 02.08.2017 не заступив на службу. Про причини своєї відсутності повідомив, що знаходився з родиною за межами Харкова. Однак, 03.08.2017 жодних документів підтверджуючих його непрацездатність не надав.

Свою відсутність на службі 02.08.2017 під час службового розслідування позивач поясняв тим, що 14.07.2017 в кінці зміни він власноручно написав рапорт про надання йому вихідного дня 02.08.2017 за сімейними обставинами. Даний рапорт він передав командирові роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції капітану поліції Кириленку Д.В. та в усному порядку пояснив, що вихідний день він бажає отримати в порядку компенсації за виконання службових обов'язків у вихідні дні в червні 2017 року.

Факт передачі такої заяви саме 14.07.2017 року підтвердила під час розгляду справи в суді першої інстанції напарник позивача інспектор роти №2 батальйону №1 Управління патрульної служби у м. Харкові Юшко О.І.

В подальшому, з 16.07.2017 по 30.07.2017 позивач знаходився у плановій щорічній відспустці, а 31.07.2018 та 01.08.2018 року були вихідними днями.

31.07.2017 він зателефонував Кириленку Д.В., щоб дізнатись чи погоджено його рапорт від 14.07.2017, на що останній відповів, що особисто підписав рапорт та передав його на погодження командиру батальйону. Однак, лише 01.08.2018 року у телефонній розмові Кириленко Д.В. повідомив позивачу, що командир батальйону № 1 Управління патрульної поліції у місті Харкові Департаменту патрульної поліції капітан поліції Довгий С.О. не підписав вказаний рапорт у зв'язку з тим, що позивач вже використав своє право на додаткові вихідні дні.

При цьому матеріали справи не містять доказів завчасного повідомлено про відмову у наданні вихідного дня 02.07.2017 року на підставі рапорту позивача від 14.07.2017 року, я це зазначено а матеріалах службового розслідування.

Під час службового розслідування позивачем надавалися пояснення щодо поважності причини відсутності його 2.08.2017 року та неможливості вчасно прибути до місця проходження служби, а саме, поважною причиною його відсутності 02.08.2017 в м. Харкові була хвороба його одинадцятимісячної доньки, з якою разом з дружиною в період відпустки він перебував в селі Сонячне Охтирського району Сумської області. В період з 31.07.2018 він звертався за допомогою до медичного закладу Сонячненської амбулаторії загальної практики сімейного типу де було призначене абулаторне лікування дитині по 02.2017 року у зв»язку з захворюванням, що підтверджується довідкою амбулаторії .

Проте ця обставина, як і не з'ясування причин не повідомлення своєчасно позивача про вирішення по суті до 31.07.2017 року його рапорту від 14.07.2017 року про надання вихідного дня 2.08.2018 безпідставно не була прийнята до уваги під час службового розслідування.

Колегія суддів вважає заслуговуючими уваги доводи апеляційної скарги позивача про наявність поважної причини неможливості 01.08.2018 року виїхати до міста Харкова та як наслідок - відсутності на службі 02.08.2017 року- хворобу доньки, а відсутність у сільській амбулаторії компетенції на видачу лікарняного листка не спростовує як сам факт звернення позивача за медичною допомогою через хворобу дитини так і факт хвороби доньки.

Матеріали справи містять також клопотання від колективу роти №2 батальйону №1 управління патрульної поліції в Харкіській області від 08 лютого 2018 року ( 17 працівників патрульної поліції ), за змістом якого факт притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності здивував колектив.

ОСОБА_1 є людиною з активною життєвою позицією, у роботі проявляє професійні здібності та високі результати, в тому числі числі за кількістю оформлених матеріалів, користується повагою в колективі, службою в Національній поліції дорожить.

Останнім часом помітне напруження та непорозуміння у службових відносинах до ОСОБА_1, з боку керівництва, що на думку колективу є несправедливим. (а.с.120)

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновки службового розслідування про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляду суворої догани не можна вважати обгрунтованими, прийнятими з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та пропорційно.

Слід також зазначити, що згідно з частинами першою, другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Верховний Суд враховує позицію Європейського Суду з прав людини, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України», згідно з якою принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи рішення суду першої інстанції воно підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення адміністративного позову позивача.

Відповідно до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України оскільки суд апеляційоїї інстанції приймає рішення про задоволення адміністративного позову, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ідповідача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору при подачі адміністративного позову до суду першої інстанції у розмірі 640 грн. та за подачу апеляційної скарги у розмірі 960 грн., а всього - 1600 грн.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст.2, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 року по справі № 820/5941/17 - скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції № 1641 від 02.11.2017 про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (03048, м.Київ, вул.Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 (61108, АДРЕСА_1) судові витрати на сплату судового збору в сумі 1600 (тисяча шістсот) грн. 00 хв.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 23 жовтня 2018 року.

Головуючий суддя (підпис)О.П. ЛяхСудді(підпис) (підпис) М.М. Яковенко М.І. Старосуд