Постанова № 77308948, 18.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції : Сліденко А.В.

18 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2642/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Перцової Т.С.

суддів: Жигилія С.П. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,

представників сторін : позивача - Бережного О.Л., відповідача - Квартенка О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (м. Харків) від 21.06.2018 (11:29 год., повний текст складено 25.06.18) по справі № 820/2642/18

за позовом Науково - виробничого підприємство "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Науково-виробниче підприємство "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова (далі по тексту - НВП «Промтехснаб», позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення №00000141405 від 16.03.2018.

Рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018 по справі № 820/2642/18 позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №00000141405 від 16.03.2018.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, ненадання належної оцінки доводам сторін та наданим доказам, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 по справі № 820/2642/18 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на дані податкової інформації оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області щодо контрагента позивача ТОВ «Фінкомплюс ЛТД» та податкової інформації ГУ ДФС у Житомирській області щодо ТОВ «Крон ЖТФ», пояснення директора та засновника ТОВ «Фінкомплюс ЛТД» ОСОБА_3 щодо непричетності до фінансово-господарської діяльності підприємства, порушення кримінального провадження № 32017220000000194 за ч.1 ст.205 КК України за фактом створення ТОВ «Фінкомплюс ЛТД» з метою прикриття незаконної діяльності (фіктивне підприємництво), неналежне оформлення первинних документів (відсутність в актах приймання-передачі виконаних робіт від ТОВ «Фінкомплюс ЛТД» прізвища, імені та по батькові посадової особи покупця, від імені якої підписано акти), ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості на товар, придбаний у ТОВ «Крон ЖТФ», відсутність у вказаних підприємств необхідних трудових та матеріальних ресурсів, неподання останніми фінансової звітності, стверджує про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ «Фінкомплюс ЛТД» та ТОВ «Крон ЖТФ». Крім того, вказує, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено постачання ТОВ «Крон ЖТФ» товарів і послуг протягом червня-серпня 2017 року, які не вироблялись, не придбавались і не імпортувались протягом цього періоду, а також здійснення вказаним підприємством постачання товару, вартість якого у 100 разів відрізняється від вартості придбання. Вищенаведене, на думку відповідача, свідчить про безтоварний характер господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ «Фінкомплюс ЛТД» і ТОВ «Крон ЖТФ». З огляду на викладене, вважає вірними висновки акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту по відносинам із вказаними контрагентами та не вбачає підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 по справі № 820/2642/18 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивач в надісланих до суду письмовому відзиві та його представник у судовому засіданні просили суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Стверджують, що господарські операції з надання позивачеві послуг контрагентом ТОВ «Фінкомплюс ЛТД» та постачання товарів продавцем ТОВ «Крон ЖТФ» повністю підтверджено первинними документами, а результати спірних господарських операцій використано позивачем у власній господарській діяльності. Зазначили, що пояснення директора та засновника ТОВ «Фінкомплюс ЛТД» ОСОБА_3 не є належним та допустимим доказом безтоварності господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, з огляду на отримання їх у невстановлений законом спосіб, а також відсутність вироку у кримінальному провадженні, в рамках якого отримані ці пояснення. Вважають, що можливі порушення податкової дисципліни контрагентами позивача або несплата ними податкових зобов'язань не повинні бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит, оскільки чинним законодавством не покладено на платника податків обов'язку щодо контролю за дотриманням податкового законодавства його контрагентами та не поставлено в залежність права позивача на податковий кредит від сплати податків його контрагентами-постачальниками або дотриманням ними вимог податкового законодавства. При цьому, посилання відповідача на податкову інформацію відносно вищезазначених контрагентів позивача не може бути взято до уваги в якості доказу порушення позивачем податкового законодавства в силу ч.7 ст.9 КАС України, абз.5 п.86.6 ст.86 Податкового кодексу України. Вважає, що позивачем виконано всі умови для формування податкового кредиту по відносинам із ТОВ «Фінкомплюс ЛТД» та ТОВ «Крон ЖТФ», а тому висновок відповідача про завищення податкового кредиту є необґрунтованим, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість щодо господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ "Фінкомплюс ЛТД" за період липень 2017 року та ТОВ "Крон ЖТФ" за період липень, серпень 2017 року, а також подальшого ланцюга постачання.

Результати перевірки оформлені актом від 26.02.2018 №729/20-40-14-05-19/30235387, яким зафіксовано порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, в розмірі 433 157,11 грн, у т.ч. за липень 2017 року - 267 755,94 грн, за серпень 2017 року - 165 401,17 грн

Матеріалами справи підтверджено, що 05.03.2018 позивачем подано заперечення на акт перевірки, які листом ГУ ДФС у Харківській області від 14.03.2018 № 9365/10/20-40-14-05-14 залишені без задоволення, а висновки акту перевірки - без змін (т.1, а.с.58-68).

16.03.2018 відповідачем на підставі наведених вище висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №00000141405 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 649 735,50 грн (у т.ч. за основним платежем - 433 157,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями- 216 578,50 грн).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, НВП «Промтехснаб» звернулось до суду з даним позовом про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з реальності господарських операцій позивача із контрагентами ТОВ "Фінкомплюс ЛТД", ТОВ "Крон ЖТФ", та, як наслідок, відсутності підстав для збільшення позивачеві сум грошового зобов'язання згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для встановлення вищенаведених висновків та винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в акті перевірки висновок відповідача про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ «Фінкомплюс ЛТД» та ТОВ «Крон ЖТФ».

Колегія суддів вважає такий висновок відповідача необґрунтованим, з наступних підстав.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7 ст.201 ПК України).

За приписами п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

За змістом вищенаведених норм ПК України право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема щодо податкового кредиту - податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України) сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг).

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України).

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Також, норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

Слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між позивачем - НВП «Промтехснаб» (Замовник) та ТОВ «Фінкомплюс ЛТД» (Підрядник) укладено наступні договори підряду :

від 01.06.2017 №01/06, предметом якого є обстеження та випробування аспіраційних систем (у кількості 41 од.) за адресою: смт. Пересічне, вул. Центральна, 1 Дергачівського району Харківської області;

від 05.06.2017 №9 буд, предметом якого є реконструкція приміщень будівлі №161/140 під інформаційний вузол за адресою: м. Київ, пров. Броварський;

від 05.06.2017 №05/06, предметом якого є поточний ремонт покрівлі корпусу, буд. літ. «А-16» за адресою: м. Харків, пров. Дм. Пожарського, 2/10;

від 06.06.2017 №06/06, предметом якого є виготовлення та встановлення припливної вентсистеми П-7 (охолодження) лінії №3,4 ПАТ «Харківська бісквітна фабрика»;

від 09.06.2017 №09/06, предметом якого є поточний ремонт м'якої покрівлі нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Ак. Проскури, 12;

від 12.06.2017 №12/06, предметом якого є поточний ремонт об'єктів за адресою: м. Харків, вул. Гордієнківська, 1;

від 19.06.2017 № 12 буд, предметом якого є поточний ремонт гуртожитку за адресою: м. Харків, пров. Руставелі,7;

від 28.06.2017 №21 буд, предметом якого є капітальний ремонт будинку культури за адресою: Харківська область, селище Кегичівка, вул. 1 Травня, 9;

від 11.07.2017 № 11/07, предметом якого є улаштування майданчика під сміттєві баки за адресою: вул. Научна, 2, З, 10 в с. Черкаська Лозова, вул. Ліснянська, вул. Молодіжна в селищі Лісне Черкаської Лозівської Сільської ради;

від 14.07.2017 №14/07, предметом якого є поточний ремонт фасаду будівлі, за адресою: м. Харків вул. Пушкінська, 41.

В рамках виконання вказаних вище договорів підрядником ТОВ «Фінкомплюс ЛТД» були виконані роботи з : виготовлення та встановлення припливної вентсистеми П-7 (охолодження) лінії №3,4 для ПАТ «Харківська бісквітна фабрика», улаштування майданчика під сміттєві баки за адресою: вул. Наукова, 2, 3, 10 в с. Черкаська Лозова, вул. Ліснянська, вул. Молодіжна в с.Лісне Черкасько-Лозівської сільської ради, поточного ремонту гуртожитку за адресою: м. Харків, пров. Руставелі,7, покрівлі корпусу, буд. Літ. «А-16» за адресою: м. Харків, пров. Дм. Пожарського, 2/10, м'якої покрівлі нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Ак. Проскури, 12, об'єктів за адресою: м. Харків, вул. Гордієнківська, 1, ремонту будинку культури за адресою: Харківська обл., селище Кегичівка, вул. 1 Травня, 9, поточного ремонту фасаду будівлі, за адресою: м. Харків вул. Пушкінська, 41, обстеження та випробування аспіраційних систем за адресою: смт. Пересічне, вул. Центральна, 1 Дергачівського району Харківської області (у кількості 41 од.), реконструкції приміщень будівлі №161/140 під інформаційний вузол за адресою: м. Київ, пров. Броварський, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) б/н від 05.07.2017, від 15.07.2017 (т.1, а.с.83, 92, 115), актів приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року за формою КБ-2в від 05.07.2017, 06.07.2017, 10.07.2017, 15.07.2017, відомостей ресурсів до актів прийняття виконаних будівельних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (т.1, а.с.86-89, 95-100, 103-106, 109-113, 118-122, 125-128, 130-135).

Підрядником виписано позивачеві податкові накладні № 1 від 05.07.2017, № 23 від 05.07.2017, № 24 від 06.07.2017, № 26 від 10.07.2017, № 25 від 15.07.2017, № 27 від 15.07.2017, № 28 від 15.07.2017, № 29 від 15.07.2017, № 30 від 15.07.2017, № 31 від 15.07.2017, копії яких наявні в матеріалах справи (т.1, а.с.84, 90, 93, 101, 107, 113, 116, 123, 128, 136).

Оплата виконаних робіт здійснена в безготівковій формі згідно з платіжними дорученнями №573 від 02.08.2017 на загальну суму 29350,00 грн (в тому числі ПДВ 4891,67 грн), №574 від 02.08.2017 на загальну суму 50070,00 грн (в тому числі ПДВ 8345,00 грн), №575 від 02.08.2017 на загальну суму 36560,00 грн (в тому числі ПДВ 6093,33 грн), №570 від 02.08.2017 на загальну суму 21370,00 грн (в тому числі ПДВ 3561,67 грн), №571 від 02.08.2017 на загальну суму 27535,00 грн (в тому числі ПДВ 4587,50 грн), №576 від 02.08.2017 на загальну суму 210000,00 грн (в тому числі ПДВ 35000,00 грн), №569 від 02.08.2017 на загальну суму 50305,00 грн (в тому числі ПДВ 8384,17 грн), №577 від 02.08.2017 на загальну суму 132300,00 грн (в тому числі ПДВ 22050,00 грн), №572 від 02.08.2017 на загальну суму 17730,00 грн (в тому числі ПДВ 2955,00 грн), №565 від 02.08.2017 на загальну суму 204750,00 грн (в тому числі ПДВ 34125,00 грн), що підтверджується відповідачем в акті перевірки.

Замовлення вказаних вище робіт здійснено позивачем у зв'язку з необхідністю виконання власних зобов'язань як підрядника перед ПрАТ «Харківська бісквітна фабрика», ТОВ «Сучасні Архітектурні Системи», Черкасько-Лозівською сільською радою, Інститутом радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України, ТОВ «Строй Груп Інвест», Благодійним фондом «Медицина Слобожанщини» (Комунальним закладом охорони здоров'я «Харківська міська клінічна лікарня № 27»), ПАТ «Хімфармзавод «Червона Зірка», ТОВ «Інтербуд», Інститутом проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України, ТОВ «Стерх», про що свідчать наявні в матеріалах справи копії договорів, актів приймання виконаних будівельних робіт, розрахунків загальновиробничих витрат до актів, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, відомостей ресурсів, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкових накладних, виписаних позивачем як підрядником, банківських виписок (т.2, а.с.60-181).

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що 19.07.2017 між позивачем (Покупець) та ТОВ «Крон ЖТФ» (Постачальник) було укладено договір постачання №К/800ЖТФ, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у строк та на умовах, передбачених цим договором, товар у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Найменування товару, його кількість та асортимент, строки і місце поставки загальна вартість і ціна за одиницю виміру, строки і форма оплати товару, що є предметом поставки, визначаються в специфікаціях до договору, що є його невід'ємною частиною (п.п.1.1, 1.2 договору).

Відповідно до умов договору ТОВ «Крон ЖТФ» передано позивачеві товар (комплектуючі для бурового обладнання, зокрема пневмоударник сор 54, коронка ДІ49, коронка д115 dhd340», коронка dhd350 д150, нижня гайка dhd350, напівкільця, зовнішній циліндр пневмоударника сор 54 dhd350, КДН 50-25 клапан дренажний, кутовий, сальниковий, сталевий, незамерзаючий, гайка М24-7Н.18Х12ВМБФР ОСТ 26-2041-96, шпилька 2-l-M42-8gx340. 25Х2М1Ф ОСТ 26-2040-96, гайка М20-7Н.18Х12ВМБФР ОСТ 26-2041- 96, кабель OLFLEX CLASSIC 135СН 4G35 100 м., пластина т/с 2008-2011 МС-137 та інші її модифікації у кількості 2150 шт., пневмоударник сор 44, коронка ql60 д 165, адаптер з66 в76 д305, адаптер з66 в66 д305, адаптер 3115 1863 00, блок БДУ, блок БРУ-2СР) на підставі видаткових накладних №10 від 24.07.2017, №2 від 26.07.2017, №8 від 02.08.2017, №12 від 04.08.2017, № 17 від 09.08.2017, №29 від 15.08.2017, копії яких наявні в матеріалах справи.

Постачальником виписано позивачеві податкові накладні №10 від 24.07.2017 на суму 261405,60 грн (в тому числі ПДВ 43567,60 грн), №2 на суму 198900,00 грн (в тому числі ПДВ 33150,00 грн), №8 від 02.08.2017 на суму 220047,50 грн (в тому числі ПДВ 36674,58 грн), №6 від 04.08.2017 на суму 272366,50 грн (в тому числі ПДВ 45394,42 грн), №6 від 09.08.2017 на суму 267019,75 грн (в тому числі ПДВ 44503,29 грн), та №6 від 15.08.2017 на суму 232973,28 грн (в тому числі ПДВ 38828,88 грн), копії яких надано до матеріалів справи (т.1, а.с.164, 168, 172, 176, 180, 184).

Зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових грошових коштів згідно з платіжними дорученнями №610 від 11.08.2017, №634 від 22.08.2017, №648 від 23.08.2017, №649 від 28.08.2017, №656 від 30.08.2017, №669 від 31.08.2017, №669 від 31.08.2017, №670 від 31.08.2017, №686 від 05.09.2017, №687 від 05.09.2017, №713 від 11.09.2017, №714 від 12.09.2017, № 715 від 12.09.2017, №721 від 13.09.2017, №728 від 14.09.2017, №729 від 14.09.2017, №732 від 15.09.2017, №733 від 15.09.2017, №746 від 19.09.2017 та №782 від 05.10.2017 на загальну суму 1452712,62 грн (в тому числі ПДВ 242118,77 грн).

Придбані у ТОВ "Крон ЖТФ" товари були реалізовані подальшим покупцям : ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укрнафта" відповідно до договорів №107 від 24.07.2017, №2/2110 від 30.01.2017, ТОВ "Корпорація бугські кар'єри" на підставі видаткових накладних №1236 від 11.08.2017 та №1203 від 07.08.2017, ДП "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" Філія "Карпативибухпром" відповідно до договору поставки №003438 від 22.05.2017, ПАТ "Кіровоградграніт" відповідно до договору поставки №002030 від 26.01.2015, ТОВ "Союз Транс лайн-1" відповідно до договору поставки №001450 від 28.11.2013, ПАТ "Бластко" відповідно до договору постачання №001600 від 11.04.2014, ТОВ "Мідас" відповідно до договору постачання №001811 від 06.10.2014, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів, видаткових накладних, рахунків-фактур, довіреностей на отримання ТМЦ, специфікацій, податкових накладних, виписаних позивачем як постачальником (т.1, а.с.199-250, т.2, а.с.1-39).

З наявних в матеріалах справи копій вищезазначених первинних документів, складених в ході господарських операцій між НВП «Промтехснаб» та ТОВ «Фінкомплюс» і ТОВ «Крон ЖТФ» вбачається, що останні оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, далі за текстом - Положення №88).

Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних, їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з боку контролюючого органу в акті перевірки відсутні.

Відсутність в актах здачі-приймання виконаних будівельних робіт та актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) розшифровки підпису посадової особи, якою підписано акти від імені Покупця (позивача по справі), не позбавляє вказані акти правового значення, оскільки останні скріплені печатками платників податків-покупця та постачальника ТОВ «Фінкомплюс» та НВП «Промтехснаб», факт виконання вказаних в актах робіт підрядником позивачем як замовником не заперечується.

Доводи відповідача про ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних щодо перевезення товару від ТОВ «Крон ЖТФ» колегією суддів не беруться до уваги в якості доказу безтоварності господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, оскільки, як зазначено п.4.2 договору, доставка товару входить в його ціну та окремо покупцем не оплачується.

Отже, доставка товару від продавця до НВП «Промтехснаб» здійснювалася силами постачальника. Як пояснив позивач у надісланому до суду письмовому відзиві на апеляційну скаргу, зазначений товар має невеликі габарити та вагу, отже потреби в зайвому замовлені його перевезення автотранспортним підприємством не було. Фізичне переміщення товару відбувалося шляхом відправлення замовлень українськими перевізниками, такими як «Нова пошта», «Делівері», «Нічний експрес».

Враховуючи викладене, твердження відповідача про неможливість фактичної поставки товару позивачеві продавцем ТОВ «Крон ЖТФ» з посиланням на відсутність у постачальника транспортних засобів та трудових ресурсів, а також на ненадання до перевірки позивачем товарно-транспортних накладних, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на ненадання позивачем до перевірки сертифікатів якості на товар, придбаний у ТОВ «Крон ЖТФ», оскільки вказані документи у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не є первинними документами, що фіксують здійснення господарської операції, а тому їх ненадання до перевірки не свідчить про відсутність реального характеру господарської операції.

З огляду на викладене, колегія суддів вказує, що реальність господарських операцій між позивачем НВП «Промтехснаб» та контрагентами ТОВ «Фінкомплюс ЛТД» і ТОВ «Крон ЖТФ» підтверджено первинними документами, а їх результати використані позивачем у власній господарській діяльності.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що висновку про безтоварність господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами відповідач дійшов, посилаючись на відомості податкової інформації оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області від 08.12.2017 №952/20-40-14-05-08 щодо ТОВ "Фінкомплюс ЛТД" та податкової інформації ГУ ДФС у Житомирській області від 06.09.2017 №269/06-30-14-05/41311559 стосовно ТОВ "Крон ЖТФ", якими встановлено неможливість виконання оформлених господарських операцій з огляду на надання керівником ТОВ «Фінкомплюс ЛТД» ОСОБА_3 пояснень про непричетність до фінансово-господарської діяльності підприємства, порушення кримінального провадження № 320170000000194 за ч.1 ст.205 КК України, в якому фігурує ТОВ «Фінкомплюс ЛТД», неподання ТОВ «Крон ЖТФ» податкової звітності (податкового розрахунку сум доходу за формою 1-ДФ за 2 квартал 2017 року, звіту про суми нарахованої заробітної плати за формою Д4 за червень-серпень 2017 року, додатків до податкової декларації щодо балансової вартості основних засобів з податку на прибуток за 2016 рік, балансу на 31.12.2016), що, на думку відповідача, вказує на відсутність у останнього необхідних трудових ресурсів та складських приміщень, основних засобів для здійснення оформлених господарських операцій, відсутність ТОВ «Крон ЖТФ» за адресою реєстрації, відмінність номенклатури придбаних товарів від номенклатури реалізованих товарів тощо.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що норми Податкового кодексу України, яким визначено порядок, підстави та спосіб дій з реалізації контролю за додержанням податкової дисципліни, не дають жодних правових підстав та повноважень контролюючим органам на складання офіційних письмових документів у формі результатів опрацювання зібраної податкової інформації. Такого способу дій контролюючого органу Податковий кодекс України не визначає.

Крім того, згідно з абз. 5 п. 86.7 ст. 86 ПК України контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акту перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

Отже, законодавець чітко і однозначно вказав, що навіть той офіційний письмовий документ, складання якого прямо передбачено законом, а саме акт перевірки, не може бути доказом вчинення податкового правопорушення у разі, коли за ним не винесено податкового повідомлення-рішення.

Оскільки акт перевірки без факту винесення податкового повідомлення - рішення не є доказом скоєння податкового правопорушення, то у силу ч. 7 ст. 9 КАС України таким доказом не може бути і письмовий документ у вигляді результатів опрацювання зібраної податкової інформації.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.73 КАС України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

В силу закону, отримання контролюючим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що узагальнена податкова інформація не є належним та допустимим доказом відсутності у позивача права на формування податкового кредиту.

Посилання відповідача на пояснення директора та засновника ТОВ «Фінкомплюс ЛТД» ОСОБА_3, зафіксовані у протоколі допиту свідка в рамках кримінального провадження 32017220000000194, щодо непричетності до фінансового-господарських операцій, колегія суддів відхиляє, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 84 Кримінального процесуального кодексу України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Таким чином, пояснення посадових осіб контрагента, зафіксовані в поясненнях, є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, однак, вони не є належним документом, який встановлює відповідні юридичні факти.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, наведена процесуальна норма встановлює обов'язковість для врахування адміністративним судом фактів, наведених у вироку, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

В обґрунтування твердження про відсутність реального характеру господарських операцій із ТОВ «Фінкомплюс ЛТД», відповідач в акті перевірки послався на протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 27.10.2017 в рамках кримінального провадження № 32017220000000194.

Разом з тим, як підтвердив представник відповідача в судовому засіданні, вироку по даному кримінальному провадженню ані станом на час проведення перевірки позивача, ані станом на час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій не винесено.

На підставі вищенаведеного можна дійти висновку, що надані пояснення керівника ТОВ «Фінкомплюс ЛТД» ОСОБА_3 відповідно до протоколу допиту свідка в межах кримінального провадження, не є допустимими та належними у справі доказами у розумінні вимог ст. ст. 72-78 КАС України, а тому відхиляються колегією суддів.

З огляду на викладене, в контексті пп.83.1.4. п.83.1 ст.83 ПК України, ч.6 ст.78 КАС України за відсутності вироку, що набрав законної сили, відомості, набуті слідчими органами в рамках їх розслідування, мають доказове значення виключно в рамках цих кримінальних проваджень.

Колегія суддів вказує на те, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентом.

Доводи про відсутність реального характеру діяльності вказаного контрагента позивача, створення останнього з метою прикриття незаконної діяльності тощо, з посиланням на факт реєстрації кримінального провадження № 32017220000000194 та інформацію, отриману в межах вищезазначеного кримінального провадження, не є належним і допустимим доказом відсутності реального характеру господарських операцій між НВП «Промтехснаб» та ТОВ «Фінкомплюс ЛТД», і не можуть вважатися належною підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.

Окрім того, слід зауважити, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також враховуючи умови укладених договорів та специфіку замовлених послуг у контрагента ТОВ «Фінкомплюс ЛТД», придбаних товарів у ТОВ «Крон ЖТФ», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларований позивачем податковий кредит за господарськими операціями з придбання послуг у ТОВ «Фінкомплюс ЛТД», товарів у ТОВ «Крон ЖТФ» сформовано безпідставно, оскільки таку операції в реальності не виконувались.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено наявності підстав для зменшення позивачеві податкового кредиту з ПДВ за результатами відносин із вказаними вище контрагентами.

Такий висновок суду першої та апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 27.02.2018 по справі № 813/1974/17, ід 13.03.2018 по справі № 801/6934/13-а, від 27.03.2018 по справі № 816/809/17, від 15.05.2018 по справі № 810/4391/16.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №00000141405 від 16.03.2018 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 649 735,50 грн (у т.ч. за основним платежем - 433 157,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями- 216 578,50 грн), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, отже, наявні підстави для скасування даного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 по справі № 820/2642/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді С.П. Жигилій О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 23.10.2018.