Рішення № 77308946, 22.10.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/9781/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження, цивільну справу за позовом: Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Моторне (транспортне) страхове бюро України, звернулося до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України кошти в розмірі понесених витрат в сумі 23 561 гривень 67 копійок, витрати на аваркома в розмірі 620 гривень 00 копійок та судовий збір в розмірі 1 762 гривні 00 копійок.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09 листопада 2016 року близько 14 години 20 хвилин на вул. Райдужна в м. Києві, з вини відповідача ОСОБА_1, який керував автомобілем НОМЕР_1 сталася дорожньо-транспортна пригола. На дату скоєння цієї пригоди, водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ. Вина відповідача підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 січня 2017 року. В результаті вищевказаної пригоди був пошкоджений автомобіль «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, цивільно-правова відповідаотність якого була застрахована в ПАТ «Київський страховий дім», згідно Полісу № АЕ/7797802, що діяв на момент ДТП. Згідно Звіту № 746 від 27 лютого 2017 року, складеного спеціалістом ФОП ОСОБА_3, розмір завданих збитків визначений згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» склав суму 25 971 гривень 39 копійок з ПДВ. Отже, розмір регламентної виплати був визначений МТСБУ на підставі зазначеного Звіту та склав суму 23 561 гривень 67 копійок без ПДВ. 14 лютого 2017 року потерпілий повідомв про страховий випадок та 10 березня 2017 року з метою отримання відшкодування звернувся в МТСБУ. У зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. «а» п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ 11 квітня 2017 року перерахувало потерпілому суму страхового відшкодування в розмірі 23 561 гривень 67 копійок, що підтверджується наказом та платіжним дорученням. У зв'язку з залученням аварійного комісара відповідно до положень ст. 40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ понесло витрати в розмірі 620 гривень 00 копійок, що підтверджується платіжними дорученняи та актами виконаних робіт.

27 липня 2018 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем не було отримано, а конверт разом з копією ухвали про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками повернувся до суду «за закінченням терміну зберігання», а позивачем копію ухвали про відкриття провадження у справі було отримано 30 серпня 2018 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Третьою особою також не було отримано копію ухвали про відкриття провадження з доданими до неї документами, а конверт із вказаними документами повернувся до суду із відміткою поштового відділення «закінчення терміну зберігання».

Відповідач не скористався правом подання відзиву на позовну заяву, позивачем додаткових пояснень до суду подано не було, третьою особою також до суду не було подано пояснень щодо заявлених позовних вимог.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 листопада 2016 року близько о 14 годині 20 хвилин по вул. Райдужна, буд. 7 в м. Києві між автомобілем НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобілем НОМЕР_2 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої обидва транспортна засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 січня 2017 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

На даний час постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 26 січня 2017 року не скасована та набрала законної сили.

За нормою частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини шостої цієї ж статті, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_2 Цивільно-правова відповідальність власника вказаного транспортного засобу на момент ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Київський страховий дім» на підставі Полісу № АЕ/7797802 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з терміном дії з 01 березня 2016 року по 28 лютого 2017 року включно. При цьому, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_1 на момент ДТП не була застрахована, що підтверджується відомостями Центральної бази даних МТСБУ.

14 лютого 2017 року до позивача звернувся ОСОБА_2 із повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце 09 листопада 2016 року близько о 14 годині 20 хвилин по вул. Райдужна, буд. 7 в м. Києві між автомобілем НОМЕР_1 та автомобілем НОМЕР_2.

Згідно висновку № 746 експертного дослідження, складеного 27 лютого 2017 року ФОП ОСОБА_3, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП складає 25 971, 39 гривень.

10 березня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди на підставі ст. 35 та п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

В подальшому, 05 квітня 2017 року позивачем було винесено наказ № 2914 «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2С.», за яким було розраховано до сплати на рахунок ОСОБА_2 відшкодування за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 23 561,67 гривень, яка була перерахована позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 2914рв від 10 квітня 2017 року.

Додатково, позивачем були понесені витрати на послуги аварійного комісара на загальну суму 620,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 44рв від 28 березня 2017 року та підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання та створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 41 п. 1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Судом достовірно встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у повній мірі виплаченого відшкодування.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, оцінивши зібрані у справі докази, враховуючи визнання позову з боку відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача по стягненню з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в сумі 23 561, 67 гривень та витрат за послуги аварійного комісара у розмірі 620 гривень 00 копійка є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Аналізуючи вищевикладене, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1762 гривень 00 копійок.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 22, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МФО 322313, ідентифікаційний код 21647131, місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8) кошти в розмірі понесених витрат у розмірі 23 561 гривень 67 копійок, витрати за послуги аварійного комісара у розмірі 620 гривень 00 копійок та судовий збір у розмірі 1762 гривень 00 копійок, а всього 25 943 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот сорок три) гривні 67 (шістдесят сім) копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: