Ухвала суду № 77308784, 23.10.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 712/8978/18

У Х В А Л А

18 жовтня 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого – судді: Михальченко Ю.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: - ОСОБА_1;

прокурора - Шерстобітова І.І.,

захисник - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

із участю в судовому розгляді:

потерпілої – ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

В проваджені Придніпровського районного суду м. Черкаси перебуває на розгляді кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.121 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, мотивуючи тим, що строк запобіжного заходу спливає 19.10.2018 року, на даний час існують ризики, а саме: можливий вплив на свідків, які ще не допитані в судовому засіданні, можливість переховування від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4, захисник ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_3, заперечили, щодо продовження запобіжного заходу і зазначили, що в судовому засіданні не підтверджується вина ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.121 КК України.

Заслухавши доводи прокурора, захисника, потерпілої, обвинуваченого, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Статтею ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.

Судом встановлено, що підставою для продовження застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду, залишити місце свого проживання, незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні.

Враховуючи те, що в судовому засіданні прокуром доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які є достатніми для переконання, що існують підстави вважати, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти тим ризикам, які існують та забезпечити досягнення мети їх застосування, тому суд приходить до висновку про задоволення клопотання та продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 16.12.2018 року включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст. 183 КПК України визначено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Виходячи із формулювання обвинувачення пред’явленого ОСОБА_3, він обвинувачується у нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, тому суд не вбачає підстав для застосування застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 182, 183, 331 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, неодруженого, раніше судимого, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3, обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.121 КК України строком 60 днів, тобто до 16 грудня 2018 року включно.

Повний текст ухвали проголошено 22.10.2018 року о 09 год.00 хв.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ю.В.Михальченко