Ухвала суду № 77308395, 16.10.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1365/18Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 30 Мельник І. О. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області у складі колегія суддів судової палати у цивільних справах: Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Новікова О.М.

за участю секретаря: Торопенко Н.М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_5;

відповідачі - Державна казначейська служба України, Головне управління Національної поліції в Черкаській області, прокуратура Черкаської області;

особа, яка подала апеляційну скаргу - Головне управління Національної поліції в Черкаській області;

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Черкаській області, прокуратури Черкаської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування,

рішення ухвалено під головуванням судді Мельник І.О.

повний текст рішення складений 15.06.2018 року,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Черкаській області, прокуратури Черкаської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, мотивуючи свої вимоги тим, що 24 січня 2014 року його затримали у порядку ст. 208 КПК України у зв'язку з підозрою щодо його участі у масових заворушеннях, що супроводжувалося насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель, які мали місце 23.01.2014 року близько 18:00 год.

24 січня 2014 року позивачу було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 294 КК України та ч. 2 ст. 341 КК України.

Ухвалою слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 січня 2014 року було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Черкаському слідчому ізоляторі. Строк дії запобіжного заходу, встановлено на 60 днів

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області 04 лютого 2014 року скасувала ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області та постановила нову ухвалу, якою до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 60 діб.

28 лютого 2014 року старшим прокурором прокуратури міста Черкаси була винесена постанова про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення.

Позивач стверджує, що всі вище наведені дії були незаконними, внаслідок чого йому завдана значна моральна шкода, яка повинна бути відшкодована за рахунок держави.

Просив суд стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_5 завдану незаконними діями органів досудового розслідування моральну шкоду в розмірі 41,58 мінімальних заробітних плат на момент розгляду справи, що становить 154 802,34 грн. та 7142 грн. судових витрат.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 червня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_5 завдану незаконними діями органів досудового розслідування моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішення Головне управління Національної поліції в Черкаській області подало апеляційну скаргу, і просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги представник апелянта зазначає, що ГУНП в Черкаській області новостворений державний орган і не являється правонаступником органів внутрішніх справ, тобто не є правонаступником Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області. Крім того зазначає, що районний суд не обґрунтував з чого виходив при задоволенні моральної шкоди в сумі 50 000 гривень при тому, що позивач перебував під слідством протягом 1 місяця та 5 днів, а відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством і судом проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Також вважає, що судом не було встановлено факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань. Суд під час розгляду справи не встановив, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, крім висновку експерта, який не відповідає вимогам ст. 102 ЦПК України. Просив скасувати рішення та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

ОСОБА_5 своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористувався.

Відповідно до п. п. 8 п. 1 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 розділу ХII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII апеляційний суд Черкаської області діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Черкаського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_5 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Черкаській області, прокуратури Черкаської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Встановлено, що 24 січня 2014 року позивача ОСОБА_5 затримали у порядку ст. 208 КПК України у зв'язку з підозрою щодо його участі у масових заворушеннях, що супроводжувалося насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель, які мали місце 23.01.2014 року близько 18:00 год. Цього дня йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 294 КК України та ч. 2 ст. 341 КК України.

Ухвалою слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Калашника В.П. від 25 січня 2014 року за наслідками розгляду клопотання слідчого СВ Смілянського МВ УМВС України в Черкаській області відносно ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Черкаському слідчому ізоляторі. Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 ухвалено обчислювати з часу затримання, тобто з 03 год. 35 хв. 24 січня 2014 року. Строк дії запобіжного заходу, встановлено на 60 днів, тобто до 03 год. 35 хв. 24 березня 2014 року.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області 04 лютого 2014 року за наслідками розгляду апеляційної скарги захисника підозрюваного адвоката Попельнюха А. О. ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області скасувала та постановила нову ухвалу, якою до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 60 діб та визначено рахувати його з моменту затримання - з 24.01.2014 до 24.03.2014.

Старшим прокурором прокуратури міста Черкаси 28 лютого 2014 року була винесена постанова про закриття кримінального провадження, відповідно до якої зазначене кримінальне провадження було закрито у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення.

28 лютого 2014 року прокурором була винесена постанова про відмову від підтримання державного обвинувачення, яка також була вмотивована відсутністю у діях позивача по справі ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, якщо шкоду завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування, як запобіжного заходу, тримання під вартою.

Як роз'яснено в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Згідно з ч.1, 2 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках:

-постановлення виправдувального вироку суду;

-встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

- закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати;

-закриття справи про адміністративне правопорушення.

Правильно застосувавши норми матеріального права, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що у позивача виникло право на відшкодування шкоди згідно ч. 2 ст. 1167 ЦК України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 ст.ст. 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з ч. 6 ст. 4 Закону моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Згідно зі ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 9, ч. 6 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 38 Декларації прав і свобод людини та громадянина, ч. 5 ст. 5 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен, хто став жертвою арешту, затримання, засудження, має право на відшкодування шкоди.

Частинами 2, 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв'язку із приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що з метою визначення розміру завданої моральної шкоди, ОСОБА_5 звернувся до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Відповідно до висновку експертного дослідження за результатами проведення психологічного дослідження від 21.12.2017 року судовим експертом було встановлено, що з аналізу психологічного складу особистості на момент дослідження дали підстави вважати, що ситуація, яка розглядається у кримінальному провадженні стала для ОСОБА_5 психотравмуючою і нанесла тяжкого ступеня психологічної шкоди його особистості. До цього відносяться значні зміни психічного стану, що може переходити в пограничні, але такі, що мають зворотній характер, а також такі непатологічні стани, як особистісна криза.

Відтак, вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд першої інстанції врахував наведені положення Закону та обґрунтовано визначив такий розмір у сумі 50 000 грн. При цьому суд першої інстанції правильно вважав, що позивачу беззаперечно заподіяно моральну шкоду та належним чином мотивував це у своєму рішенні. Доводи, наведені у апеляційній скарзі Головного управління Національної поліції в Черкаській області, таких висновків не спростовують.

Колегія суддів не може прийняти до уваги твердження Головного управління Національної поліції в Черкаській області про те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення порушив норми матеріального та процесуального права, оскільки вони не є правонаступником органів внутрішніх справ, протиправні дії Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області щодо позивача не вчинялись та про те, що судом не було встановлено факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, оскільки позивач звернувся в суд з позовом про відшкодування шкоди в порядку передбаченому частиною 2 статті 1167 ЦК України, яка утримує перелік обставин завдання моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Посилання Головного управління Національної поліції в Черкаській області на необґрунтованість розміру моральної шкоди визначеної судом в сумі 50 000 гривень, оскільки відповідно до частини 3 статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом, колегія суддів також не може прийняти до уваги, оскільки такий розмір відшкодування шкоди підлягає застосуванню відповідно до порядку визначення розміру відшкодування шкоди передбаченого статтею 12 вищевказаного Закону, про порушення якого Головне управління Національної поліції в Черкаській області в апеляційній скарзі не посилається, а відповідно до положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Вірно встановивши факти і відповідно їм правовідносини, постановивши рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права на підставі наявних та наданих сторонами належних та допустимих доказів, суд першої інстанції ухвалив правильне та справедливе рішення.

Інші доводи апеляційної скарги ретельно перевірені судом апеляційної інстанції, є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції і не містять підстав для скасування чи зміни правильного рішення.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів судової палати,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області - залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Черкаській області, прокуратури Черкаської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови.

Судді

Н.І. Гончар

Ю.В. Сіренко

О.М. Новіков

Повний текст постанови виготовлений 22 жовтня 2018 року.