Рішення № 77307551, 10.10.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10822/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої Панас О.В.

при секретарі судового засідання Корнійчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» діючи через свого представника - ОСОБА_2 , звернулося до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 03.02.2010 року у розмірі 73727,41 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до вказаного договору відповідач отримала від позивача кредит у розмірі 1200 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Станом на 29.05.2018 року відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, у результаті чого виникла прострочена заборгованість у розмірі 73727 грн. 41 коп., з яких: 1169 грн. 53 коп. заборгованість за тілом кредиту, 63867 грн. 42 коп. заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 4703 грн. 44 коп. заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. 00 коп. фіксована частина штрафу та 3487 грн. 02 коп. процентна складова штрафу за порушення грошового зобов'язання. Представник позивача в судове засідання не з”явився. Згідно поданого клопотання просив розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечують проти постановлення заочного рішення по справі. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином рекомендованою кореспонденцією, і повернута до справи по закінченню місячного терміну зберігання, через неявку відповідача за отриманням рекомендованого листа на повідомлення пошти. З заявою з проханням слухати справу за її відсутності до суду не зверталася, письмового відзиву на позов суду не подала. За таких обставин, в зв"язку із повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, з письмової згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст.ст.280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослiдивши письмовi матеріали по справi, та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків. Як встановлено, 03.02.2010 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом подання останньою анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг на відкриття рахунку і встановлення кредитного ліміту зі сплатою 25% на рік за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

При укладенні цього договору сторони керувалися положенням частини першої статті 634 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), відповідно до якого договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідач, подавши відповідну заяву, підтвердила свою згоду на те, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають укладений між нею та позивачем договір про надання банківських послуг.

З дослідженого у судовому засіданні розрахунку заборгованості за договором б/н від 03.02.2010 року вбачається, що після укладення договору остання користувалася кредитними коштами, отриманими ним за договором. Отже, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, укладеним з відповідачем. Згідно з пунктом 9.12 Умов договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін. На час розгляду справи суду не надано жодних доказів, які б свідчили про інформування однією зі сторін зазначеного вище договору іншу сторону про його припинення, відповідно цей договір з моменту його укладення автоматично лонгувався на кожні наступні 12 місяців після укладення. З оглянутого в судовому засіданні розрахунку заборгованості до договору № б/н від 03.02.2010 р. вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість яка станом на 29.05.2018 р. становить 73727,41 грн., та складається з наступного: 1169 грн. 53 коп. заборгованість за тілом кредиту, 63867 грн. 42 коп. заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 4703 грн. 44 коп. заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. 00 коп. фіксована частина штрафу та 3487 грн. 02 коп. процентна складова штрафу . З приводу розміру нарахованих за кредитним договором процентів суд бере до уваги, що згідно наданих позивачем доказів з 03.02.2010 року по 29.08.2014 року процентна ставка за договором становила 30% річних, з 01.09.2014 року по 31.03.2015 року становила 34.80 % річних, з 01.04.2015 року по 29.05.2018 р. – 43,20 % річних. Право змінювати розмір процентів за кредитним договором позивачем обґрунтовується положеннями пункту 5.3 Умов, яким передбачено можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору. З цього приводу суд враховує правову позицію Верховну Суду України, висловлену у постанові від 19 грудня 2012 року, винесеній за результатами розгляду справи №6-144цс12, відповідно до якої якщо умовами кредитного договору, щодо яких сторони дійшли згоди під час його укладення, передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов з додержанням встановленої кредитним договором процедури повідомлення позичальника, то збільшення банком розміру процентної ставки за цим кредитним договором в односторонньому порядку є правомірним, за умови, що рішення банку про таку зміну розміру процентної ставки було прийнято до набрання чинності Закону України від 12 грудня 2008 року №661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», тобто до 09 січня 2009 року. Також суд зазначає, що частиною першою статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Згідно частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Частиною третьою статті 1056-1 ЦК України визначено, що у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника. Як з'ясовано, хоча чинним законодавством і передбачено можливість визначення у кредитному договорі змінюваної процентної ставки, однак у кредитному договорі, укладеному між позивачем та відповідачем, лише вказано на право позивача в односторонньому порядку змінювати умови договору, зокрема й процентної ставки. При цьому у договорі не визначено періодичність зміни процентної ставки, порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосування індексу, що має бути також погоджений сторонами і вимоги до якого визначені у частині п'ятій статті 1056-1 ЦК України. Також договір не містить умов, які б дозволяли точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Крім того, суд враховує, що згідно вимог закону саме на кредитодавця покладається обов'язок письмово повідомляти позичальника та інших зобов'язаних осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати з якої застосовуватиметься нова ставка. Позивачем не надано доказів дотримання вимог положень статті 1056-1 ЦК України щодо визначення кредитним договором, укладеним між позивачем та відповідачем, змінюваної процентної ставки, а також доказів належного надіслання позивачем відповідачу пропозиції про зміну процентної ставки за кредитним договором та прийняття такої пропозиції відповідачем. При цьому суд зазначає, що боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року, винесеній у справі №6-1374цс17. З викладеного вище слід дійти висновку, що позивач не мав права підвищувати в односторонньому порядку процентну ставку за кредитним договором, укладеним між ним та відповідачем, відповідно нарахування процентів за вказаним договором має здійснюватися виходячи з процентної ставки, яка була визначена на час укладення договору, тобто 25% річних, без стягнення їх у подвійному розмірі на прострочену суму заборгованості. Згідно розрахунку заборгованості станом на 29.08.2014 року заборгованість за тілом кредиту становила 1017,22 грн. З розміром процентів нарахованих позивачем за кредитним договором станом на 01 вересня 2014 року у сумі 516,34 грн., суд погоджується і вважає його обґрунтованим і таким, що відповідає умовам вказаного договору. Водночас, виходячи з розміру процентної ставки ставки 25% річних, яка була визначена на час укладення договору і має застосовуватися за даним договором, сума заборгованості за тілом кредиту - 1017,22 грн., беручи до уваги положення пункту 2.1.1.12.6 Умов про те, що проценти за користування кредитом визначають з розрахунку 360 календарних днів на рік, сума нарахованих процентів за період з 01.09.2014 р. по 29.05.2018 р. загалом має становити 773 грн. 51 коп. (1017 грн. 22 коп. х 0, 25% х 1095 дн. / 360 днів).

Отже, загальна сума процентів за кредитним договором станом на 29.05.2018 року має становити 1289 грн. 85 коп. (516 грн. 34 коп. + 773 грн. 51 коп.). За таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача в якості заборгованості за процентами підлягає стягненню 1289 грн. 85 коп., відповідно в цій частині позов підлягає задоволенню частково.

Окрім того, згідно розрахунку, до заборгованості включено пеню у розмірі 4703,44 грн., вирішуючи питання щодо стягнення якої, суд виходить з наступного.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу). Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України). За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж правопорушення. У той же час, згідно з п.8.6 Умов єдиним видом відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань позичальником є штраф в розмірі 500 гривень та 5% від суми позову. Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те ж порушення, строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, - свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності. Про це ж зазначено у правовій позиції судової палати у цивільних справах Верховного суду України у справі № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року. Виходячи з вищенаведених доводів, суд, визначаючи розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, не бере до уваги розрахунок заборгованості, наданий позивачем в частині нарахування суми боргу за пенею, як такий, що не відповідає встановленим судом умовам кредитного договору. Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача штрафів за порушення строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, що визначено пунктом 8.6 Умов, суд погоджується з тим, що позивач має право на стягнення з відповідача штрафних санкцій. Водночас визначений у розрахунку загальний розмір штрафів 3987 грн.02 коп., зважаючи на встановлений в ході судового розгляду розмір заборгованості за кредитним договором, який становить загалом 2307 грн. 07 коп. (1017 грн. 22 коп. + 1289,85 грн.), суд вважає необгрунтованим і беручи до уваги визначені правила, нарахування штрафу приходить до висновку про необхідність стягнення його у розмірі 615 грн. 35 коп. (500 грн.00 коп.+(2307 грн. 07 коп. х 5%). Отже, загальна сума заборгованості, з урахування тіла кредиту, процентів та штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за кредитним договором, укладеним між ними 03.02.2010 року, становить 2922 грн. 42 коп. (1017 грн. 22 коп. + 1289,85 грн. + 615 грн. 35 коп.). Відповідно суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову частково. Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 69 грн. 84 коп. (1762 грн. 00 коп.х 2922 грн.42 коп. /73727 грн. 41 коп.).

На підставі наведеного ст.ст. 526, 527,530, 599 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

В И Р I Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» ( код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.02.2010 року у розмірі 2922 (дві тисячі дев’ятсот двадцять дві ) грн. 42 коп., та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 69 (шістдесят дев’ять ) грн. 84 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом , що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ПАТ КБ "Приватбанк", місцезнаходження:вул. Грушевського, 1 Д м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1, місце проживання : ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МЮ № 219127 виданий 10.11.2009 р. Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Повне судове рішення виготовлено - 12.10.2018 року.

Суддя: О.В.Панас