Постанова № 77304886, 22.10.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 року

м.Суми

Справа №592/6322/18

Номер провадження 22-ц/788/1893/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

сторони:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 серпня 2018 року в складі судді Бичкова І.Г., ухвалене у м. Суми,

В С Т А Н О В И В:

01 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який мотивував тим, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 вересня 2017 року з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (далі - ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання») на його користь стягнута заборгованість по заробітній платі у розмірі 26376 грн 68 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30 січня 2017 року по 26 вересня 2017 року у розмірі 15696 грн. Заборгованість із заробітної плати та середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі, визначеному зазначеним рішенням суду, сплачені відповідачем на користь ОСОБА_1 лише 27 жовтня 2017 року, тому позивач просив суд стягнути з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27 вересня 2017 року по 27 жовтня 2017 року у розмірі 2616 грн.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволений. Стягнуто з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27 вересня 2017 року по 27 жовтня 2017 року у сумі 2616 грн, з послідуючим утриманням всіх податків і обов'язкових платежів.

Допущено негайне виконання рішення в частині присудження ОСОБА_1 виплати заробітної плати, але не більше ніж на оди місяць. Стягнуто з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 704 грн 80 коп.

В апеляційній скарзі ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що позивач звернувся з позовом після спливу тримісячного строку, передбаченого ст. 233 КЗпП України, на заяву відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові, не відреагував.

Позивач відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не подав.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду відповідає не в повній мірі.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», 25 січня 2017 року звільнився за власним бажанням у зв'язку з невиконанням власником умов колективного договору згідно ч.3 ст. 38 КЗпП України, на дату звільнення розрахунок з ним не проведений.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 вересня 2017 року з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь ОСОБА_1 стягнута заборгованість по заробітній платі (за вирахуванням ПДФО та військового збору) в сумі 26376 грн 68коп. в тому числі і нарахована вихідна допомога без вирахування ПДФО і військового збору в розмірі 14388 грн 00коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 15696грн 00коп. без урахування податків, які підлягають стягненню в обов'язковому порядку (а.с. 7).

27 жовтня 2017 року, через місяць після ухвалення рішення судом, на особистий рахунок позивача в погашення заборгованості перераховано суму у розмірі 39011 грн 96 коп.(а.с.12).

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що після ухвалення Ковпаківським районним судом м. Суми рішення від 26 вересня 2017 року повний розрахунок з позивачем ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» здійснило лише через місяць - 27 жовтня 2017 року, тому наявні підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27 вересня 2017 року по дату фактичного розрахунку - 27 жовтня 2017 року. Доводи відповідача про застосування строку позовної давності суд до уваги не взяв.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції повністю погодитись не можна.

За змістом статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з відповідачем і звільнився за ч. 3 ст.38 КЗпП України 25 січня 2017 року.

В порушення вимог ст. 116 КЗпП України відповідач не провів розрахунок з ОСОБА_1 в день звільнення.

Установлено, що допущена відповідачем затримка розрахунку при звільненні ОСОБА_1 тривала і після ухвалення судового рішення від 26 вересня 2017 року - по 27 жовтня 2017 року, коли заборгованість була погашена відповідачем, тобто відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України за період 27 вересня 2017 року по 27 жовтня 2017 року ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» повинно виплатити ОСОБА_1 його середній заробіток за вказаний час затримки розрахунку.

01 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Ковпаківського районного суду з позовом про стягнення з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 27 вересня 2017 року по 27 жовтня 2017 року у розмірі 2616 грн.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про задоволення позову ОСОБА_1 з огляду на таке.

Статтею 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно з п.3.9 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року N 5 суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні не належать до фонду оплати праці.

За висновками Конституційного Суду України, викладеними у рішенні № 4-рп/2012 від 22 лютого 2012 року, положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку із положеннями статей 116, 117, 237-1 КЗпП України необхідно розуміти так, що для звернення працівника до суду із заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

З урахуванням зазначеного вбачається, що тримісячний строк позовної давності, у межах якого ОСОБА_1 міг звернутися до суду з вимогою про захист свого трудового права, розпочав свій перебіг 28 жовтня 2017 року і сплив 28 січня 2018 року. Про поважність причин пропуску строку позовної давності позивач суду не заявляв.

За ч.ч. 3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

27 червня 2018 року відповідач надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву ОСОБА_1 у якому зазначив про пропуск позивачем строку позовної давності і просив відмовити йому у задоволенні позову (а.с. 23), проте місцевий суд вказаних відповідачем обставин не з'ясував, висновків в цій частині не зробив.

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення припустився порушення норм процесуального права, невірно застосував норми матеріального права, а тому дійшов помилкового висновку про задоволення вимог позивача, не врахувавши, що позивач звернувся до суду з пропуском встановленого строку позовної давності, про що було заявлено відповідачем, не застосував наслідків, передбачених ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1

Також у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги необхідно компенсувати ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів, судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 1057 грн 20 коп.

Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), тому, відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» задовольнити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 серпня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовити.

Компенсувати Публічному акціонерному товариству «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 1057 грн 20 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - В.І. Криворотенко

Судді: О.Ю. Кононенко

О.І. Собина