Рішення № 7730336, 18.01.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.01.10 р.                     Справа № 30/203                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 03337119) в інтересах виробничої одиниці „Слов’янськтепломережа”, м. Слов’янськ, Донецька обл. (ідентифікаційний код 05540965)

до Відповідача: Інституту науково-педагогічної та виробничої інфраструктури, м. Слов’янськ, Донецька обл. (ідентифікаційний номер 24820831)

про: стягнення заборгованості за договором №618 на постачання теплової енергії у розмірі 23842,56 грн., пені у розмірі 3513,91 грн., інфляції у розмірі 1530,08 грн., 3% річних у сумі 533,69 грн.

за участю:

представника Позивача – Караєва Н.В. (за довіреністю №юр/4732 від 31.12.2009 року)

представника Відповідача – не з’явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Обласне комунальне підприємство „Донецьктеплокомуненерго”, м. Донецьк в інтересах виробничої одиниці „Слов’янськтепломережа”, м. Слов’янськ, Донецька обл. (далі-Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Інституту науково-педагогічної та виробничої інфраструктури, м. Слов’янськ, Донецька обл. (далі- Відповідач) про стягнення заборгованості за договором №618 на постачання теплової енергії у розмірі 23842,56 грн., пені у розмірі 3513,91 грн., інфляції у розмірі 1530,08 грн., 3% річних у сумі 533,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором №618 на постачання теплової енергії, щодо оплати за поставлену теплову енергію.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договір №618 від 15.10.2006 року на постачання теплової енергії (а.с.7-9), додаткову угоду (а.с.10), умови припинення подачі теплової енергії (а.с.11), акт на включення опалення від 01.11.2007 року (а.с.12), звіт по договору (а.с.13-14), рішення Слов’янської міської ради виконавчого комітету від 10.09.2008 року №644 про погодження тарифів на послуги з теплопостачання (а.с.18), тарифи на послуги з теплопостачання (а.с.19),акти виконаних послуг та рахунки (а.с.21-24), претензію від 26.08.2009 року (а.с. 25), положення про виробничу одиницю (а.с.27-29), довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України стосовно Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (а.с.30), статут Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (а.с.31-32).

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 173, 216-218, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 509, 525, 526, 527, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України.

На виконання ухвали суду Позивач надав акт звіряння взаємних розрахунків відповідно до якого заборгованість станом на 30.11.2009 рік складає 20842,56 грн. (а.с.41), докази направлення акту звіряння на адресу Відповідача (а.с.39).

12 січня 2010 року Позивачем через канцелярію суду були надані пояснення (а.с.49), у яких він вказує, що Відповідачем було частково погашено заборгованість у розмірі 3000,00 грн., відтак сума боргу на момент слухання справи складає 20842,56 грн., також Позивачем було надано виписку з банківського рахунку з доказами погашення часткової заборгованості (а.с.50).

Позивач у судове засідання 18.01.2010р. з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсягу.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Позивач до початку судового засідання 08.12.2009р. надав до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2006 року між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Споживач) було укладено договір №618, відповідно п.1.2 за даним договором Постачальник бере на себе зобов’язання постачати Споживачеві теплову енергію для всіх об’єктів загальною площею 1196,70 м2, а Споживач зобов’язується оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені даним договором. Тариф, діючий на момент укладання договору: 7,10 грн. – за 1м2 опалювальної площі; 230,24 грн. – за 1 Гкал. В залежності від тарифів на енергоносії, (газ, електроенергію, воду) тариф може змінюватись в більшу чи меншу сторону без узгодження зі Споживачем.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку / розрахунковим способом (п.5.1 Договору).

Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до Енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії в терміни 20 го числа поточного місяця. (п.5.3 Договору).

У розділі 6 Договору сторони погодили порядок розрахунків:

- розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводиться згідно пред’явлених рахунків, відповідно до встановлених тарифів, надісланих рекомендованим листом або врученим під особистий підпис представниками Споживача (п.6.1 Договору)

- споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації 100% вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початком місяця. (п.6.3 Договору)

- якщо Споживач розраховується за показниками приладів обліку:

1) при перевищені фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду це перевищення окремо оплачується Споживачем не пізніше 25 числа поточного місяця.

2) у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку (п.6.4 договору)

- споживачам, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно з договірними навантаженнями, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Енергопостачальної організації та кількості годи (діб) роботи теплоспоживального обладнання Споживача в розрахунковому періоді згідно діючих „Нормативних вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадянських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні” КГМ 204 України 244-94.

Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. (п.6.5 Договору).

Несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а для суб’єктів підприємницької діяльності 1% від належної до сплати суми за день прострочення, але не більше 100% суми заборгованості.(п.7.2.3 Договору).

Відповідно додаткової угоди (а.с.10), п. 1.1 викладено у наступній редакції: за цим договором Енергопостачальна організацію бере на себе зобов’язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачені даним договором.

Позивачем на виконання умов договору були надані послуги на загальну суму 39842,56грн., що підтверджується актами виконаних послуг (а.с.21-24), були виставлені рахунки (а.с.21-24).

Відповідач умови договору не виконав, отриману теплову енергію. в строки передбачені договором не оплатив, у зв’язку з чим за останнім рахується заборгованість в розмірі 23842,56 грн.

Позивачем 26 серпня 2009 року на адресу Відповідача було направлено претензію №011/4333, з вимогою погасити заборгованість у розмірі 29842,56 грн. (а.с.25).

За твердженням Позивача, під час слухання справи йому стало відомо, що Відповідачем було здійснено оплату часткової заборгованості у розмірі 3000,00 грн., відтак решта несплаченої суми склала 20842,56 грн.

Як вбачається з виписки банківського рахунку Відповідачем дійсно 10.11.2009 року була здійснена оплата у розмірі 3000,00 грн. (а.с.50).

Відтак, Відповідачем була здійснена лише часткова оплата у розмірі 19 000,00грн.

Стан розрахунків між сторонами за весь період взаємовідносин за договором, що відповідає наявним в матеріалах справи первинним документам, відображений у складеному Позивачем і надісланому Відповідачу на вимогу суду акті звіряння розрахунків (а.с. 41)

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

За договором №618 на постачання теплової енергії Позивач приймає на себе зобов’язання поставляти Відповідачу теплову енергію до договору, а Споживач зобов’язується оплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам в строки, передбачені договором.

Позивачем на виконання умов договору були надані послуги на суму 39842,56 грн.

Відповідачем була здійснена оплата за надані послуги у розмірі 16000,00грн. що підтверджується виписками з банківського рахунку (а.с.21-24).

Судом встановлено, що також і 10.11.2009 року була здійснена оплата у розмірі 3000,00 грн. , що підтверджується випискою з банківського рахунку (а.с.50).

Відтак, з огляду на вищевикладене, внаслідок неналежного виконання грошових зобов’язань Відповідачем виникла заборгованість у розмірі 20842,56 грн.

Отже, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 20842,56 грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсягу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, встановив:

-          що визначена Позивачем інфляційна за період з лютого 2009 року по вересень 2009 року не перевищує розмір індексації, який може бути нарахований за вказаний період та підлягає стягнення у повному обсягу у розмірі - 1530,08 грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу – у повному обсязі у розмірі 533,69 грн.

Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобов’язань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати виконаних робіт сформульована безпосередньо у п.7.2.3 Договору (несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а для суб’єктів підприємницької діяльності 1% від належної до сплати суми за день прострочення, але не більше 100% суми заборгованості, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, проте розмір заявленої до стягнення пені перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” граничного розміру, період стягнення визначений без урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Суд перевіривши арифметичних розрахунок пені за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, вважає за можливе задоволення вимог в частині стягнення пені за 6 місяців у розмірі лише 27 44,54 грн.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 03337119) в інтересах виробничої одиниці „Слов’янськтепломережа”, м. Слов’янськ, Донецька обл. (ідентифікаційний код 05540965) до Інституту науково-педагогічної та виробничої інфраструктури, м. Слов’янськ, Донецька обл. (ідентифікаційний номер 24820831) про стягнення заборгованості за договором №618 на постачання теплової енергії у розмірі 23842,56 грн., пені у розмірі 3513,91 грн., інфляції у розмірі 1530,08 грн., 3% річних у сумі 533,69 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Інституту науково-педагогічної та виробничої інфраструктури, м. Слов’янськ, Донецька обл. (ідентифікаційний номер 24820831) на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 03337119) в інтересах виробничої одиниці „Слов’янськтепломережа”, м. Слов’янськ, Донецька обл. (ідентифікаційний код 05540965) заборгованість у розмірі 20842,56 грн., пеню у сумі 2744,54 грн., 3% річних у розмірі 533,69 грн., інфляцію у розмірі 1530,08 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Інституту науково-педагогічної та виробничої інфраструктури, м. Слов’янськ, Донецька обл. (ідентифікаційний номер 24820831) на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 03337119) в інтересах виробничої одиниці „Слов’янськтепломережа”, м. Слов’янськ, Донецька обл. (ідентифікаційний код 05540965) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 256,51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 205,76 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

За згодою представника Позивача у судовому засіданні 18.01.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписаний 18.01.2010р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя