Рішення № 7730281, 02.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.02.10 р.                     Справа № 29/9                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Джарти В.В.

При секретарі судового засідання Косенко Ю.В.

за участю:

Представників сторін:

від позивача Широкова Е.І., довіреність

від відповідача Тарасова Н.В., довіреність

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Жовтневий рудник” м. Донецьк

До відповідача: Державного підприємства „Укрвуглеторфреструктуризація” м. Київ

Предмет спору: стягнення заборгованості в сумі 105697,91 грн., у тому числі 79050,96грн. – сума боргу, 4354,58 грн. – 3% річних, 22292,37 грн. – індекс інфляції.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Жовтневий рудник” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Укрвуглеторфреструктуризація” м. Київ про стягнення заборгованості в сумі 105697,91грн., у тому числі 79050,96грн. – сума боргу, 4354,58 грн. – 3% річних, 22292,37 грн. – індекс інфляції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на послуги по поставці теплової енергії № 42п/08/34 від 01.01.2008 р., додатки до договору, додаткові угоди № 2 від 03.11.08, № 4 від 27.02.09, рахунки № 15 від 29.02.08, № 18 від 29.02.08, № 32 від 31.03.08, № 46 від 30.04.08, № 69 від 30.05.08, № 75 від 27.06.08, № 90 від 31.07.08, № 103 від 29.08.08, № б/н від 30.09.08, № б/н від 31.10.08, № 141 від 28.22.08, № 155 від 26.12.08, акти виконаних робіт за січень 2008 р., лютий 2008 р., березень 2008 р., квітень 2008 р., травень 2008 р., червень 2008 р., липень 2008 р., серпень 2008 р., вересень 2008 р., жовтень 2008 р., листопад 2008 р., грудень 2008 р., акти звірки станом на 01.01.09, 01.07.09, 01.10.09, розрахунки заборгованості.

Позивач наполягає на позові.

Відповідач в судовому засіданні надав відзив від 01.02.10, яким підтверджує наявність суми боргу в розмірі 79050,96 грн. та просить зменшити розмір пені, 3% річних на 50%. Зазначив, що розпорядником бюджетних коштів Міністерством вугільної промисловості України на 2008 р. був зменшений ліміт фінансування, тому на було можливості оплатити зазначену заборгованість.

Клопотання щодо фіксації судового процесу сторони не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:

Між Державним підприємством „Донецька вугільна енергетична компанія” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Жовтневий рудник” м. Донецьк (Підприємство) та Державним підприємством „Донвуглереструктуризація” (Замовник) укладено договір на послуги по поставці теплової енергії № 42п/08/34 від 01.01.2008 р. Договір укладено з додатками та додатковими угодами. З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що на момент виникнення боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Слід зазначити, що ДП „Укрвуглеторфреструктуризація” створено у відповідності з наказом Міністерства вугільної промисловості України № 612 від 29.12.2007 р. „Про реорганізацію державних підприємств з ліквідації вугледобувних, торфодобувних та вуглепереробних підприємств” шляхом реорганізації ДП „Донвуглереструктуризація”, для організації та контролю за виконання заходів та робіт з фізичної ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств.

Відповідно до умов, позивач надає, а відповідач оплачує послуги по поставці теплової енергії у вигляді пару та гарячої води виробничо-технічного призначення, необхідної для роботи калориферу клетевого ствола, обігріву виробничих та службових приміщень в опалювальний сезон, господарсько-побутових та санітарно-гігієнічних потреб. (п. 1.1 договору)

Також п. 2.7.1 договоре передбачено, що Замовник зобов’язується виконувати умови та порядок оплати спожитої енергії в об’ємах та в строки передбачені договором.

Згідно з п. 2.1 договору Підприємство зобов’язується надавати Замовнику послуги по кількості теплової енергії у відповідності з розрахунками (Додаток № 1, № 2), які є невід”ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.3 договору, Підприємство та Замовник ведуть самостійний облік поставки та споживання послуг з теплової енергії та щомісячно складають та підписують акт звірки.

На момент підписання договору орієнтована сума договору складала 461390,68 грн. у рік, в тому числі ПДВ 76898,44 грн. (п. 3.2 договору)

Пунктом 3.1 договору встановлено, що Підприємство направляє Замовнику 1-го числа, наступного за розрахунковим місяцем рахунок-фактуру за надані послуги по поставці теплової енергії на підставі акту звірки поставки-споживання теплової енергії.

Замовник оплачує Підприємству за надані послуги по поставці теплової енергії згідно рахунку (Додаток № 2), що є невід’ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.3 договору на підставі рахунку Підприємства Замовник оплачує Підприємству вартість наданих послуг по поставці теплової енергії протягом календарного місяця, наступного за розрахунковим, по мірі надходження коштів з держбюджету, направлених на реструктуризацію підприємств вугільної промисловості України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором, у спірний період, виконав належним чином, продав відповідачу теплову енергію, що підтверджується актами виконаних робіт, які містяться в матеріалах справи, та пред’явив рахунки на оплату, а саме:

-          № 15 від 29.02.08 на суму 31580,39 грн.,

-          № 18 від 29.02.08 на суму 14951,30 грн.,

-          № 32 від 31.03.08 на суму 8820,56 грн.,

-          № 46 від 30.04.08 на суму 3080,00 грн.,

-          № 69 від 30.05.08 на суму 1404,66 грн.,

-          № 75 від 27.06.08 на суму 1404,66 грн.,

-          № 90 від 31.07.08 на суму 1280,29 грн.,

-          № 103 від 29.08.08 на суму 1280,29 грн.,

-          № б/н від 30.09.08 на суму 1204,68 грн.,

-          № б/н від 31.10.08 на суму 1216,88 грн.,

-          № 141 від 28.22.08 на суму 1255,90 грн.,

-          № 155 від 26.12.08 на суму 11571,35 грн.

Відповідач свої договірні зобов’язання стосовно своєчасної та повної оплати за одержану теплову енергію не виконав, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути виниклу заборгованість за період за січень 2008 р. по грудень 2008 р. в розмірі 79050,96грн., яка підтверджена матеріалами справи, доведена позивачем, визнана відповідачем та підлягає стягненню.

До того ж, в матеріалах справи містяться акти звірки станом на 01.01.09, 01.07.09, 01.10.09, які підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств.

З огляду на вищевикладене, акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов’язань сторін підтверджується первинними документами (накладними, рахунками), але позивач додав до позовної заяви рахунки, які підтверджують суму заборгованості.

За приписами ч. 5 ст. 78 ГПК України, в разі визнання позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що дії відповідача щодо визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтереси інших осіб, виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 79050,96грн. підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача за період з 01.03.08 по 01.01.10 3% річних в сумі 4354,58 та індекс інфляції в розмірі 22292,37 грн. за період з березня 2008 р. по грудень 2009 р., які відповідають вимогам чинного законодавства і підлягають стягненню з відповідача.

В судовому засіданні оговорено клопотання відповідача щодо зменшення розміру стягнення пені та 3% річних на 50%, у зв’язку із зменшенням ліміту фінансування на 2008р.

Дослідивши матеріали справи, судом відхилено зазначене клопотання відповідача з огляду на наступне.

Дійсно, згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України передбачено, що Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Але позивач не нараховую пеню на суму боргу, тому вимога відповідача щодо зменшення розміру пені на 50% є безпідставна.

Крім того, зазначена норма не передбачає зменшення суми 3% річних.

Слід зазначити, що вимога відносно стягнення 4354,58 грн. 3% річних є способом захисту майнового права та інтересу позивача, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від відповідача за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати позивачу.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 49, 78, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Жовтневий рудник” м. Донецьк до Державного підприємства „Укрвуглеторфреструктуризація” м. Київ про стягнення заборгованості в сумі 105697,91 грн., у тому числі 79050,96грн. – сума боргу, 4354,58грн. – 3% річних, 22292,37 грн. – індекс інфляції - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Укрвуглеторфреструктуризація” (03142, м.Київ, пр. Академіка Палладіна, 46/2, п/р 3524900204730 ГУДКУ у Святошинському районі у м. Києві, МФО 820019, ЄДРПОУ 35703830) на користь Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Жовтневий рудник” (83071, м. Донецьк, вул.. Маршала Жукова, 1, п/р 26003000527001 в філії Донецької Дирекції АТ „Індекс-Банк” м. Донецька, МФО 335850, ЄДРПОУ 33161769) 79050,96грн. – основного боргу, 4354,58 грн. – 3% річних, 22292,37 грн. – індекс інфляції, 1056,98грн.– державного мита, 236,00 грн. – плати за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Видати довідки ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Жовтневий рудник” м. Донецьк на повернення держмита в сумі 440,12 грн. та плати за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу в сумі 79,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його підписання до Донецького апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення оформлено та підписано 02.02.2010 р.

Суддя