Ухвала суду № 77302359, 23.10.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 804/4291/18

УХВАЛА

23 жовтня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» в особі Дніпровської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу», треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогр-ЕС Трейд», ОСОБА_2, про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії,

ВСТАНОВИВ:

08.06.2018 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив суд визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію від 30.05.2018 державного реєстратора Дніпровської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Міхачова Віктора Анатолійовича щодо внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 12241070025073531 про державну реєстрацію внесених змін до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогр-ЕС Трейд», що не пов'язані зі змінами в установчих документах - зміна керівника юридичної особи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2018 на підставі зазначеної позовної заяви відкрито провадження у справі № 804/4291/18.

Не погодившись із вищевказаною ухвалою, третя особа - ТОВ «Прогр-ЕС Трейд» оскаржила останню в апеляційному порядку в частині підсудності.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 апеляційну скаргу ТОВ «Прогр-ЕС Трейд» задоволено: ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 про відкриття провадження у справі № 804/4291/18 скасовано, а позовні матеріали (справу № 804/4291/18) направлено до Одеського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

19.10.2018 справа № 804/4291/18 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду і за результатами автоматизованого розподілу (протокол від 19.10.2018 (провадження П/420/5806/18)) головуючим у справі визначено суддю Завальнюка І.В.

Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження за адміністративним позовом слід відмовити.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1, п.2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Головне завдання адміністративної юстиції - утвердження верховенства права над адміністративним свавіллям, захист прав і законних інтересів громадян від неправомірних дій і рішень органів виконавчої влади і, врешті-решт, забезпечення законності у сфері публічного управління.

Публічно-правові відносини можна визначити як врегульовані правом суспільні відносини, що складаються в процесі здійснення державою, її органами та посадовими особами, іншими суб'єктами владних повноважень. Публічне право є певним чином функціонально-структурною підсистемою права, яка виражає державні, міждержавні і суспільні відносини. До предмета правового регулювання публічним правом належать такі об'єкти: побудова і функціонування держави та її інститутів; інститути громадянського суспільства; механізм і рівні самоврядування; засади правової системи, правотворчості і правозастосування; принципи, норми та інститути міждержавних відносин і міжнародних організацій.

Як зазначено у п. 3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" від 9 вересня 2010 року N 19-рп/2010 475, головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура.

Згідно з п. 3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 54 народних депутатів України та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (щодо принципу інстанційності в системі судів загальної юрисдикції) від 12 липня 2011 року N 9-рп/2011 476 принцип спеціалізації полягає у створенні відповідних спеціалізованих судів для здійснення цивільного, кримінального, адміністративного, господарського судочинства.

Основними ознаками публічно-правових відносин називають: обов'язкову участь у цих відносинах суб'єкта, який наділений публічно-владними повноваженнями; підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень (що проявляється у можливості суб'єкта владних повноважень вирішувати питання про права і обов'язки підпорядкованої особи); імперативність публічно-правових відносин; домінування публічно-правового інтересу у цих відносинах.

Адміністративно-правовий спір має певні ознаки. Такі спори виникають у сфері державного управління, в процесі здійснення органами виконавчої влади своїх управлінських функцій. Для цих спорів характерно особливе становище його суб'єктів (учасників спірного правовідношення). Обов'язковим учасником адміністративно-правового спору є наділений владними повноваженнями орган виконавчої влади, місцевого самоврядування, посадові особи, наділені державно-владними повноваженнями. Адміністративно-правовий спір має особливий предмет, що пов'язано з широтою і різноплановістю діяльності управлінського характеру.

Обов'язковою ознакою позовної форми захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про право публічне, тобто спору про права і обов'язки в публічних правовідносинах.

З огляду на матеріали адміністративного позову, учасниками ТОВ «Прогр-ЕС Трейд» є громадяни України ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які згідно Статуту володіють частками с статутному капіталі Товариства в розмірах: ОСОБА_1 - 49%, ОСОБА_2 - 51%.

Згідно наказу № 1 від 21.03.2012 та виписки Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.08.2016 директором ТОВ «Прогр-ЕС Трейд» був ОСОБА_1.

Підставою для його звернення за судовим захистом із даним адміністративним позовом ОСОБА_1 зазначив вчинення 30.05.2018 державним реєстратором Дніпровської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Міхачовим Віктором Анатолійовичем реєстраційної дії щодо внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 12241070025073531 про державну реєстрацію внесених змін до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогр-ЕС Трейд», що не пов'язані зі змінами в установчих документах - зміна керівника юридичної особи: замість ОСОБА_1 призначено іншого учасника Товариства - ОСОБА_2.

Зокрема позивач відзначив, що згідно з п. «є» ст.12.2 Статуту ТОВ «Прогр-ЕС Трейд» до компетенції загальних зборів віднесено обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії.

Відповідно до ст.13.1 Статуту ТОВ «Прогр-ЕС Трейд» виконавчим органом Товариства є директор, а згідно з ст.12.3 Статуту ТОВ «Прогр-ЕС Трейд» загальні збори учасників є повноваженими, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Відтак, прийняття рішення про зміну директора ТОВ «Прогр-ЕС Трейд» неможливе без присутності ОСОБА_1 на відповідних загальних зборах учасників, тоді як позивач на відповідних загальних зборах щодо зміни директора Товариства присутнім не був. Отже його протиправно позбавили посади директора Товариства, чим порушені його права та інтереси, які потребують судового захисту.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі 804/4291/18, що надійшла від Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду після скасування ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі від 13.06.2018, суд виходить з наступного.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарським судом підсудні справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Основними ознаками публічно-правових відносин називають: обов'язкову участь у цих відносинах суб'єкта, який наділений публічно-владними повноваженнями; підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень (що проявляється у можливості суб'єкта владних повноважень вирішувати питання про права і обов'язки підпорядкованої особи); імперативність публічно-правових відносин; домінування публічно-правового інтересу у цих відносинах.

Адміністративно-правовий спір має певні ознаки. Такі спори виникають у сфері державного управління, в процесі здійснення органами виконавчої влади своїх управлінських функцій. Для цих спорів характерно особливе становище його суб'єктів (учасників спірного правовідношення). Обов'язковим учасником адміністративно-правового спору є наділений владними повноваженнями орган виконавчої влади, місцевого самоврядування, посадові особи, наділені державно-владними повноваженнями.

Адміністративно-правовий спір має особливий предмет, що пов'язано з широтою і різноплановістю діяльності управлінського характеру.

Обов'язковою ознакою позовної форми захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про право публічне, тобто спору про права і обов'язки в публічних правовідносинах.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Так, ОСОБА_1 оскаржує до адміністративного суду дії суб'єкта владних повноважень - державного реєстратора, що не пов'язані зі змінами установчих документів, а саме - внесення відомостей щодо зміни його керівника, в результаті чого замість позивача директором Товариства став інший його учасник, посилаючись при цьому на недотримання цим суб'єктом владнних повноважень встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.

Однак, з покладених в основу адміністративного позову доводів та мотивів звернення до суду вбачається, що незаконність, на думку позивача, реєстрації таких змін пов'язана з відсутністю повноважень загальних зборів Товариства на прийняття такого рішення, що проведені без його участі та відома. Тобто звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом покликане необхідністю захисту його прав не у сфері публічно-правових відносин, а його корпоративних та майнових прав, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 по справі № 805/4506/16-а та який в силу ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню судом при застосуванні норм права.

Також з матеріалів справи вбачається, що в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/2731/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогр-ЕС Трейд» про визнання недійсним рішення загальних зборів, ухвалене в травні 2018 року.

Позовні вимоги у господарській справі № 904/2731/18 обґрунтовані тим, що про прийняття оскаржуваного рішення позивачу стало відомо з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і позивач, будучи учасником Товариства та володіючи часткою у статутному капіталі в розмірі 49%, не приймав участі під час вирішення питання загальними зборами про зміну керівника, не був повідомлений ані про проведення загальних зборів, ані про порядок денний таких зборів. Позивачу не було надано можливості ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів, а оскаржуване рішення прийнято одноособово за участю іншого учасника Товариства - ОСОБА_2, який володіє 51%.

Зазначені вище обставини свідчать про звернення позивача до суду за захистом саме своїх корпоративних прав, як учасника ТОВ «Прогр-ЕС Трейд», що виключає розгляд такого спору адміністративним судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що даний спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2016 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №29458/04, №29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v.Austria), заява №7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (…) фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною шостою статті 170 КАС України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.

При зазначених вище обставинах, враховуючи, що спір стосується приватноправових відносин, - Одеський окружний адміністративний суд не є «встановленим законом судом» щодо розгляду такого спору, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження по справі.

На підставі викладеного та керуючись п.2 ч.1 ст.170 КАС України,

У Х В А Л И В :

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження по справі за його позовом до Державного реєстратора Одеської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича, третя особа - ОСОБА_6, про визнання неправомірним рішення, скасування запису.

Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Завальнюк