Рішення № 77301484, 09.10.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 жовтня 2018 року м. РівнеСправа №817/775/18

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., за участю секретаря судового засідання Мидловець Л.О., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_2,

відповідача: представник ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" доДержавної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та часткове скасування акту, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства “Рівнеоблводоканал” (далі - РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал”) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі – ДПІ у м.Рівному) про визнання протиправним та часткове скасування акту від 04.12.2015 №364/17-16-22-02/03361678 про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 в частині пункту 3.5.5.1 "Податок на доходи фізичних осіб" Розділу 3.5.5; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2015 №0000911702 в сумі 1344208,62грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийняті оспорюване рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, адже не враховано висновки суду, викладені в судовому рішенні від 13.05.2014 у справі №817/1142/14, а тому не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження. Разом з тим, при відкритті провадження у справі відповідачу встановлено строк для подачі відзиву на позовну заяву (відзив).

У встановлений судом строк відповідачем до суду подано відзив, у якому він заперечив проти задоволення позовних вимог.

У відповіді на відзив позивач підтримала позовні вимоги повністю.

Протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та почато розгляд справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та суду пояснив, що контролюючим органом при винесенні оспорюваного рішення не враховано того, що відповідно до постанови ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 16.02.2016 у справі №817/1142/14 заяву РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 13.05.2014 у справі №817/1142/14 за позовом ДПІ у м.Рівному до РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" про стягнення коштів за податковим боргом задоволено. Вказує, що вилучення коштів в рахунок погашення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1961450,71грн. за рахунок готівки, що належали РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” визнано судом незаконним та додає, що якби таке незаконне вилучення коштів не здійснилось РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” вчасно сплатив би кошти по податку з доходів фізичних осіб. Відтак, вважає, що застосування відповідачем штрафних санкцій за невчасну сплату податку з доходів фізичних осіб є протиправним. Таким чином, оспорюване рішення винесене з порушенням норм чинного податкового законодавства України та підлягає скасуванню. Просив позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила, надавши пояснення тотожні відзиву. Зокрема, вказала, що встановлені у судовому рішенні у справі №817/1142/14 обставини не впливають на результати планової перевірки, зокрема, за період 2014 рік за який встановлені порушення. Вважає, що оспорюване рішення винесене на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Рівному була проведена виїзна планова перевірка РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” (ЄДРПОУ 03361678) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, за результатами якої був складений акт від 04.12.2015 №364/17-16-22-02/03361678 (далі – акт перевірки).

На підставі встановлених в акті перевірки порушень ДПІ у м.Рівному сформовано для РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” податкове повідомлення-рішення від 18.12.2015 №0000911702, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 1344208,62грн. (8940,25грн. - за основним платежем, 1335268,37грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.14.1.180 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа, самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з п.54.2 ст.54 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, й момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.

На підставі п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно з п.171.1 Податкового кодексу України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Щодо встановленого перевіркою порушення своєчасності внесення до бюджету податку на доходи фізичних осіб, а саме пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.54.2 ст.54, п.168.1 ст.168, п.171.1 та пп.”а” п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, за якими встановлено неподання (неперерахування до бюджету) податковим агентом РОВКП ВКГ „Рівнеоблводоканал”, платіжних доручень належного до сплати податку на доходи фізичних осіб під час виплати доходу на користь платників податків, тобто неперерахування до бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних осіб під час виплати доходів на користь платників податків за граничними термінами сплати податку до бюджету, передбаченими пунктом 168.1 статті 168 Податкового кодексу України: 30.01.2014 на суму 226777,58грн., 02.03.2014 на суму 211307,88грн., 30.03.2014 на суму 133094,06грн., 30.04.2014 на суму 103705,92грн., 30.05.2014 на суму 131991,60грн., 30.07.2014 на суму 233360,46грн., 30.08.2014 на суму 394903,39грн., 30.09.2014 на суму 138496,81грн., 30.10.2014 на суму 29607,78грн., 30.11.2014 на суму 167492,09грн., суд зазначає наступне.

Постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 16.02.2016 року у справі №817/1142/14 заяву РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 13.05.2014 у справі №817/1142/14 за позовом ДПІ у м.Рівному до РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" про стягнення коштів за податковим боргом - задоволено.

Відповідно до вищевказаної постанови скасовано постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 13.05.2014 у справі №817/1142/14 та прийнято нову, якою у задоволенні адміністративного позову ДПІ у м.Рівному про стягнення коштів за податковим боргом - відмовлено.

Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 16.02.2016 у справі №817/1142/14 заяву РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” про поворот виконання рішення суду – задоволено та ухвалено допустити поворот виконання постанови ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 13.05.2014 шляхом зарахування вилучених з каси РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” коштів в сумі 1959450,71грн. на зменшення (погашення) податкового боргу відповідача з податку на доходи фізичних осіб, а у разі його відсутності - на погашення податкових зобов'язань майбутніх періодів.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.78 КАС України).

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами невчасність сплати позивачем платежів по податку з доходів фізичних осіб, зокрема: 30.01.2014 на суму 226777,58грн., 02.03.2014 на суму 211307,88грн., 30.03.2014 на суму 133094,06грн., 30.04.2014 на суму 103705,92грн., 30.05.2014 на суму 131991,60грн., 30.07.2014 на суму 233360,46грн., 30.08.2014 на суму 394903,39грн., 30.09.2014 на суму 138496,81грн., 30.10.2014 на суму 29607,78грн., 30.11.2014 на суму 167492,09грн.

Проте, вилучення відповідачем коштів у справі №817/1142/14 в рахунок погашення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1961450,71грн. за рахунок готівки, що належала позивачу, яке визнано судом протиправним, призвело до неможливості позивачем вчасно сплатити кошти по податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до журналу проводок за 2014 рік по рахунках бухгалтерського обліку 6411 та 301, видаткових касових ордерів та актів виїмки у рахунок погашення податкового боргу відповідач за 2014 рік вилучив у позивача кошти на суму 747299,00грн.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача в тій частині, що даних коштів вистачило б на сплату податку з доходів фізичних осіб за 2014 рік по строках сплати: 30.08.2014 на суму 394903,39грн., 30.09.2014 на суму 138496,81грн., 30.10.2014 на суму 29607,78грн., 30.11.2014 на суму 167492,09грн.

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо того, що встановлені обставини у справі №817/1142/14 не впливають на результати планової перевірки, оскільки вилучення відповідачем коштів у справі №817/1142/14 призвело до неможливості позивачем вчасно сплатити кошти по податку з доходів фізичних осіб за серпень-листопад 2014 року.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відтак, суд вважає, що застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій у сумі 1335268,37грн. за невчасну сплату податку з доходів фізичних осіб є протиправним.

При цьому, позовна заява не містить жодних обґрунтувань відносно не перерахування до бюджету позивачем податку на доходи фізичних осіб у 2014 році на суму 8940,25грн., не надано таких обґрунтувань і представником позивача під час розгляду справи, а тому позовні вимоги про скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування контролюючим органом основного платежу з податку на доходи фізичних осіб на суму 8940,25грн. задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та часткове скасування акту від 04.12.2015 №364/17-16-22-02/03361678 про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 в частині пункту 3.5.5.1 "Податок на доходи фізичних осіб" Розділу 3.5.5, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вказана норма визначає рішення, як нормативно-правовий акт чи правовий акт індивідуальної дії. У свою чергу, під нормативно-правовими актами розуміються рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб. Правові ж акти індивідуальної дії – це рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації.

При цьому, як нормативний, так і ненормативний правовий акт, завжди виражають волю (волевиявлення) уповноваженого суб'єкта права, його владні приписи; мають офіційний характер, обов'язковий до виконання; спрямування на регулювання суспільних відносин; встановлюють правову норму чи конкретне правовідношення; оформляються у визначеній формі; є юридичними фактами, що спричиняють певні правові наслідки.

У свою чергу акт перевірки, як власне і викладені у ньому висновки, не породжує для платника податків настання будь - яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси

Відтак, оспорюваний акт ДПІ у м.Рівному не є рішеннями суб’єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов’язків для позивача, тому його зміст не може бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст.5 КАС України).

При цьому, судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Підставою для звернення особи за захистом до суду є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Разом з тим, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Відтак, рішення суб'єкта владних повноважень є такими що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо вони, по-перше, прийняті з перевищенням визначених законом повноважень, та, по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив на стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.

У даному випадку вплив на стан прав та обов’язків позивача має не оспорюваний акт, а прийняті на його підставі рішення контролюючого органу.

За таких обставин, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3). При цьому, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 18.12.2015 №0000911702 в частині застосування до ОСОБА_1 обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1335268,37грн. (один мільйон триста тридцять тисяч двісті шістдесят вісім гривень тридцять сім копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (вул.Відінська, 8, м.Рівне, 33000; ідентифікаційний код 39550744), за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача ОСОБА_1 обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (вул.С.Бандери, 2, м.Рівне, 33028; ідентифікаційний код 03361678) судовий збір в сумі 20029,03грн. (двадцять тисяч двадцять дев'ять гривень три копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд (пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 жовтня 2018 року.

Суддя Щербаков В.В.