Ухвала суду № 77300207, 22.10.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13281/18

Провадження №1-кс/369/4286/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2018 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді Дубас Т.В.,

при секретарі Ріпка Л.Ю.,

за участі прокурора Прокопович Р.І.,

захисника Мишка Ю.М.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, старшого лейтенанта поліції Юхименко О.С., за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110200003175 від 23.05.2018, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, старший лейтенант поліції Юхименко О.С., звернувся до суду з даним клопотанням, мотивуючи його тим, що слідчим відділом Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області розслідується кримінальне провадження № 12018110200003175 від 23.05.2018.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період часу з 11 год. 00 хв. 21.05.2018 по 20 год. 00 хв. 22.05.2018, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, перебуваючи поряд із гаражним приміщенням, що знаходиться біля багатоквартирного будинку № АДРЕСА_1, де реалізуючи свій злочинний умисел, повторно, користуючись відсутністю поблизу себе власника та сторонніх осіб і впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до гаражного приміщення, де шляхом пошкодження металевої стіни, невідомим предметом, зробив отвір через який проник в середелу, звідки таємно викрав велосипед марки «Шкільний», пилосос марки «Samsung» моделі «Т-65», що належить потерпілому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2

Після чого, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину із викраденим майном втік та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди.

Таким чином, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у приміщення, вчиненого повторно.

Крім цього, 27.06.2018 до 07 год. 30 хв. 01.07.2018, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, перебуваючи поряд із огородженою територією гаражного кооперативу «Берізка», що знаходиться по вул. Молодіжна в м. Боярка, Києво-Святошинського району Київської області, де реалізуючи свій злочинний умисел, повторно, користуючись відсутністю поблизу себе власника та сторонніх осіб і впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, переліз через огорожу підійшов до гаражного приміщення № 60, де шляхом пошкодження стіни, невідомим предметом, зробив отвір через який проник в середелу, звідки таємно викрав велосипед марки «Bergans», дитячий велосипед, зволожувач повітря, три тепло-регулятори, спінінг, що належить потерпілому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4

Після чого, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину із викраденим майном втік та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди.

Підозра ОСОБА_2 у вказаних злочинах обґрунтовуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду місця події, показами свідків, протоколами впізнання ОСОБА_2, а також іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

20.10.2018 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України за вчинення ним злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КПК України під час досудового розслідування кримінального правопорушення

за № 12018110200004117 від 02.07.2018, та 20.10.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру за вчинені вказаних вище кримінальних правопорушень (злочинів).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_2 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_2 може впливати на потерпілого, свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне. Даний ризик обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце проживання потерпілого, може незаконно впливати на нього, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань. Крім того, на даний час в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду слідчих дій, встановити всіх осіб, які можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, а тому існує реальний ризик того, що ОСОБА_2 перебуваючи на свободі, буде здійснювати вплив на останніх із метою надання неправдивих показань.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_2 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення

Проведення вказаних слідчих дій потребує додаткового часу з огляду на складність провадження, і їх результати матимуть доказове значення для судового розгляду у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, до ОСОБА_2 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків.

Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.

Застосування іншого більш, більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.

Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_2 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Тому слідчий просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Сміла Черкаської області, українцю, громадянину України, маючи повну загальну середню освіту, не одруженому, не працюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2, та проживаючому за адресою: АДРЕСА_3, раніше неодноразово судимому, останній раз 24.02.2015 Соснівським районним судом міста Черкаси, за ч. 2 ст. 263 КК України до штрафу в розмірі 850 грн., терміном на 60 діб, тобто до 18.12.2018 року (включно), без можливості внесення застави.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник просили обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.

Вислухавши пояснення підозрюваного та його захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, дослідивши подані матеріали, дослідивши наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від слідства та суду, цим самим перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до п. 5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім, як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;

Суд оцінює вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

При цьому суд, оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зав'язків, його репутацію.

Суд враховує те що підозрюваний ОСОБА_2 не одноразово притягувався до кримінальної відповідальності, раніше судимий, переховувався від органів досудового розслідування, офіційно не працевлаштований.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Враховуючи що, підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від слідства та суду, тим самим може перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку що вказані обставини виключають об'єктивну можливості щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як домашній арешт, або іншого більш м'якого запобіжного заходу.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, соціальні зв'язки, майновий стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, та розмір збитків заподіяний потерпілій особі, а також те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до тяжких злочинів та було вчинено у сфері проти власності.

Крім того, суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_2, як альтернативу застосованому щодо нього запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою - заставу, розмір якої становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає (1841*20) 36 820 грн., оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: не відлучатися із місця постійного проживання без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 18 грудня 2018 року (включно).

Одночасно визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 36 820 грн. (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступні банківські реквізити:

Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області

Код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119

р/р 37312095018661

Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ

Код банку: 820172

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного який вніс заставу з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2, наступні обов'язки: не відлучатися із місця постійного проживання без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Дубас Т.В.