Рішення № 77299956, 17.10.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 жовтня 2018 року Справа № 0840/3145/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя

про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд

визнати противоправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо припинення нарахування та виплати мені, ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 25.04.2016 року;

зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя поновити, ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) нарахування та виплату пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати, з якої сплачено страхові внески в Україні, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2013-2015 рр.) та провести відповідні виплати, з 25.04.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому на виконання рішення суду було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» котрий передбачає інші підстави та порядок виплати пенсії, а правом на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач скористався вперше. Таким чином, відповідач не має право позбавляти його законного виду пенсії а яку він має право відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та яка розрахована у відповідності до норм цього Закону.

Ухвалою судді від 17.09.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні на 11.10.2018. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Від представника відповідача 02.10.2018 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав викладених у відзиві, зокрема зазначає, що враховуючи, що у грудні 2017 року позивачу на виконання судових рішень була нарахована пенсія за віком за Списком № 2 з 17.02.2014 року, для подовження йому виплати пенсії за віком у розмірі, призначеної з 25.04.2016 року, немає законних підстав, про що і було неодноразово повідомлено та роз'яснено позивачу у листах управління від 09.01.2018 № 549/Т-9, від 04.07.2018 № 265/Т-9.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя та отримує пенсію за віком, розраховану за нормами Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058).

З 25.04.2016 року позивачу, після досягнення ним 60-ти річного віку, була призначена пенсія за віком згідно з особистою заявою від 29.06.2016 № 3162 у відповідності до Закону № 1058, з урахуванням наданих ним документів про стаж і заробітну плату, яка була розрахована із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2013, 2014, 2015 роки (3263,44 грн.), що підтверджується розпорядженням 3162 від 02.07.2016 року. Розмір пенсії за віком при призначенні з 25.04.2016 року становив 2081,93 грн.

На виконання постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24.05.2016 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2016 року у справі № 334/9641/15-а у листопаді 2017 року управлінням здійснено позивачу нарахування з 17.02.2014 року пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням коригування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Призначену раніш пенсію за віком нараховано позивачу з 17.02.2014 року та розраховано її із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2011, 2012, 2013 роки (2700,98 грн.). Та, з 01.10.2017 року проведено перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн.), що підтверджується розпорядженнями 801908 від 24.11.2017 року.

Після нарахування пенсії згідно з судовими рішеннями розмір пенсії позивача становить: з 17.02.2014 року - 1723,10 грн., з 01.10.2017 року - 1778,88 грн. Після виконання судових рішень позивачу була нарахована і виплачена у грудні 2017 року сума доплати за період з 17.02.2014 року по 30.11.2017 року, в розмірі 38 416,73 грн., що підтверджується протоколом від 24.11.2017 року.

У грудні 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,однак відповідач повідомив позивача, що оскільки на виконання постанови суду позивачу з 17.02.2014 призначено пенсію за віком за Списком № 2, тому законних підстав для продовження виплати пенсії за віком у розмірі, призначеної з 25.04.2016 року у позивача немає.

У червні 2018 року позивач звернувся до Відповідача з заявою, в якій просив постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2017 року у справі № 334/9641/15-а щодо призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до ст. 13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» виконати за період з 17.02.2014 року по 25.04.2016, а починаючи з 25.04.2016 року поновити виплату пенсії за віком, призначеної на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 2081,93 грн.

Листом № 265/Т-9 від 04.07.2018 року Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя повідомили позивачу, що оскільки на виконання постанови суду йому з 17.02.2014 року призначено пенсію за віком за Списком № 2, тому законних підстав для продовження виплати пенсії за віком у розмірі, призначеної з 25.04.2016 року немає.

Позивач, не погодившись з відмовою відповідача, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку правовідносинам які виникли, суд виходив з наступного.

Аналізуючи наведені обставини по справі, суд зазначає, що нарахування та виплата пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1, на виконання рішення суд по справі № 334/9641/15-а, проводилася відповідачем відповідно до ст. 13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується матеріалами справи.

Щодо вірного розуміння терміну «пенсія за віком», суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.. 2. Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначені види державних пенсій а) трудові пенсії, до який відносяться пенсії : за віком;по інвалідності;в разі втрати годувальника;за вислугу років.

Згідно Розділ II Закону України "Про пенсійне забезпечення" регулюються питання трудових пенсій, в даному розділі чітко визначені Умови призначення пенсій за віком ( ст.12 ) , а умови призначення Пенсії за віком на пільгових (ст.13)

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Тобто на законодавчому рівні «пенсія за віком на пільгових умовах» це не інший вид пенсії, а це видом державної пенсій «за віком».

Враховуючи вище наведене, позивачу вже була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проводилися нарахування та виплати позивачу, що підтверджується матеріалами справи.

Тому позовну вимогу, щодо визнання противоправними дій Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо припинення нарахування та виплати позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 25.04.2016 року, суд вважає не обґрунтованою.

Щодо позовної вимоги поновити нарахування та виплату пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати, з якої сплачено страхові внески в Україні, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2013-2015 рр.) та провести відповідні виплати, з 25.04.2016 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульоване питання порядку визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, а частина 2 зазначеної статті розрахунок заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії.

Виходячи з буквального та логічного тлумачення зазначеного звернення, позивач фактично просив змінити порядок нарахування його пенсії за віком без урахування пільгових умов.

Щодо розрахунку пенсії за віком за ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» слід зазначити, що обчислення пенсії за віком відбувається саме на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як зазначає відповідач та підтверджується наявними матеріалами у справі, обчислення пенсії здійснюється із застосуванням показника середньої зарплати, з якої сплачено страхові внески в Україні, за три календарні роки (2011-2013), що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, а саме з 17.02.2014 (це рік який був визначений рішення суду по справі № 334/9641/15-а), а ні 25.04.2016 року як зазначає позивач.

Вимога позивача щодо застосуванням показника середньої зарплати, з якої сплачено страхові внески в Україні, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2013-2015 рр.), є безпідставною так як законодавство передбачає застосування такого показника середньої заробітної плати лише у випадку призначення пенсії за віком. Так як пенсія за віком призначена відповідно до рішення суду з 2014 , а ні з 2016, тому суд вважає, що відповідач вірно застосовує показники середньої зарплати, з якої сплачено страхові внески в Україні, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2011-2013 рр.), тому дана позовна вимога не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати по справі не стягуються.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (69121, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, буд. 25-А, код ЄДРПОУ 41248943) - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 17.09.2018.

Суддя О.В. Конишева