Рішення № 77299882, 17.10.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2018 р. № 1440/1974/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54025 до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 19.01.2018 р. № 2599-17,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування податкової вимоги про сплату податкового боргу від 19.01.2018 № 2599-17 Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що вказану вимогу позивачка не отримувала, за її отримання у відділенні поштового зв’язку ніде не підписувалась, натомість за невідомих обставин у рекомендованому повідомленні стоїть відмітка про вручення без її підпису.

Як з’ясувалось, підставою для направлення вимоги про сплату податкового боргу, стала начебто подана нею податкова декларація про отримання доходу у розмірі 133022,78 гривень. Але жодної декларації позивачкою не подавалось, підпис у ній відсутній, та взагалі на момент подання вказаної декларації позивачка перебувала за межами України та фізично не мала можливості її подати.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Надав відзив в якому свою позицію обґрунтував тим, що 26.04.2017 до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва особисто подано податкову декларацію від 25.04.2017 про майновий стан і доходи за 2016 рік, де визначено податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 23944,10 гривень, з військового збору у сумі 1995,34 гривень, і до якою також надано копію паспорта та картки фізичної особи платника податків. Вищезазначена декларація зареєстрована контролюючим органом в АС «Податковий блок» 26.04.2017 за №1700040264. За даними ІТС «Податковий блок» станом на 19.01.2018 у ОСОБА_1 обліковувався податковий борг у сумі 25529,26, у тому числі податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у сумі 23944,10 гривень та військовий збір 1585,16 гривень. У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення відповідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні 17.09.2018 та 24.09.2018 представники сторін підтвердили свої позиції викладені у процесуальних заявах по суті справі.

Крім того, представник позивача додала, що паспорт громадянина України ЕР242095 виданий ОСОБА_1 13.07.2006 не є дійсний, оскільки його було втрачено, а замість нього позивачка 27.10.2016 отримала НОМЕР_1. Але, особа, яка подавала від імені ОСОБА_2 податкову декларацію про майновий стан і доходи долучила копію саме недійсного паспорту ЕР242095 від 13.07.2006.

Також, представником позивача додану копії закордонного паспорту позивачки, відповідно до якого в період з 06.03.2017 по 26.07.2017 вона знаходилась за межами України, а тому фізично не могла підписати податкову декларацію 25.04.2017 та подати її 26.04.2017 до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження 17.10.2018 без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, відповідно до визначених строків в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, оскільки клопотань від сторін про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, від сторін не надходило.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проживає у м. Миколаєві за адресою АДРЕСА_2.

В період з 13.07.2006 по жовтень 2016 ОСОБА_1 мала паспорт громадянина України ЕР 242095.

Після втрати паспорта ЕР 242095, ОСОБА_1 27.10.2016 отримала новий паспорт громадянина України ЕР 575499.

06.03.2017 ОСОБА_1 виїхала з України до Польщі через пункт пропуску Korczowa, про свідчить відповідний штамп у її паспорті громадянина України для виїзду за кордон.

27.04.2017 до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва подано Податкову декларацію про майновий стан і доходи від імені ОСОБА_1 датовану 25.04.2017, в якій відображено загальну суму доходів 133022,78 гривень (інші доходи), та задекларовано 23944,10 гривень податку на доходи фізичних осіб та 1995,34 гривень військовий збір.

Разом з податковою декларацією подано копію паспорта громадянина ЕР 242095 від 13.07.2006 та копію картки фізичної особи – платника податків.

Зазначена декларація зареєстровано ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва за №1700040264.

26.07.2017 ОСОБА_1 повернулась в України зі Словаччини через пункт пропуску Vyљnй Nemeckй, про свідчить відповідний штамп у її паспорті громадянина України для виїзду за кордон.

19.01.2018 ГУ ДФС у Миколаївській області на підставі податкової декларації №1700040264, поданої від імені ОСОБА_1 сформувало на направило ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» №2599-17 про необхідність сплати податкового боргу в сумі 25529,26 гривень, з них 23944,10 гривень податку на доходи та 1585,16 військового збору.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до п. 49.3. ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Відповідно до п.48.1. Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Серед обов’язкових реквізитів податкової декларації є підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п. 48.5. ст.48 ПК України податкова декларація повинна бути підписана: фізичною особою - платником податків або його представником.

Відповідно до п. 48.7. ст.48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

У цьому випадку сукупність обставин, а саме: 1) заперечення ОСОБА_1 про подання неї податкової декларації; 2) фізична відсутність ОСОБА_1 в України під час подання податкової декларації до контролюючого органу; та 3) долучення до податкової декларації копії вже не дійсного втраченого паспорту ОСОБА_1, вказує на те, що відповідна податкова декларації була підписана та подана не позивачкою, а іншою особою.

За таких обставин, відповідно до вимог п. 48.7. ст.48 ПК України, не може вважатися податковою звітністю і не породжує наслідків, зокрема у вигляді виникнення податкового обов’язку для ОСОБА_1 зі сплати податку на доходи в сумі 23944,10 гривень та військового збору в сумі 1995,34 гривень.

За відсутності у позивачки податкового боргу, є неправомірним направлення на її адресу податкової вимоги.

За таких обставин суд дійшов висновку, про необхідність задоволення позову у повному обсязі – визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДФС у Миколаївській області на адресу ОСОБА_1 від 19.01.2018 про сплату податкового боргу у сумі 25529,26 гривень.

Судові витрати розподілити наступним чином.

Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 704, 80 грн. підлягає відшкодуванню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Що стосується стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 4500 гривень, то зазначені витрати належним чином не підтверджені позивачкою. До суду надано лише копію договору та звіт адвоката про виконану роботу. Натомість копій документів про тое, що позивачка ОСОБА_1 сплатила відповідні кошти в сумі 4500 гривень за цим договором адвокату ОСОБА_3Р не надано.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 по адміністративній справі №826/8107/16 для підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу необхідне приведення укладених до 15 грудня 2017 року договорів у відповідність до вимог діючого КАС України та доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 р. за № 1686/24218.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволені вимог про стягнення з відповідача 4500 гривень на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54025, ідентифікаційний код НОМЕР_2) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 19.01.2018 року № 2599-17.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54025, ідентифікаійний код НОМЕР_2) судові витрати в розмірі 704, 80 грн.

4. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко