Рішення № 77299872, 04.10.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 жовтня 2018 року о/об 10 год. 22 хв.Справа № 808/536/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69071, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1)

до Запорізької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (69001, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, буд.14; код ЄДРПОУ 39488184)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Запорізької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі - відповідач, Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: 1) від 12.01.2017 за №0000131304 в частині нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 34402,69 грн. та пені у сумі 17496,93 грн.; від 12.01.2017 за №0000151304 в частині нарахування позивачу грошового зобов'язання з військового збору за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 2663,85 грн. та пені у сумі 1026,79 грн.

У позові (т.1, а.с.3-11) позивачем зазначено, що у період з 30.11.2016 по 27.12.2016 на підставі наказу №890 від 18.11.2016 виданого Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведено планову документальну виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, за результатами якої складено Акт №77/08-29-13-04-2979124916 від 27.12.2016. І) Перевіркою встановлено порушення позивачем п.167.1 ст.167, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.170.1.1 п.170.1 ст.170, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме заниження суми утриманого та перерахованого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 45268,51 грн. за періоди з січня 2014р. по грудень 2015р. Актом перевірки встановлено, що позивачем, як податковим агентом, за договорами оренди нежилого приміщення укладених з фізичними особами ОСОБА_4, ОСОБА_5, при виплаті їм орендної плати було утримано та перераховано податок з доходів фізичних виходячи з суми орендної плати зазначеної у договорі оренди, а не з мінімальної суми орендного платежу визначеного за методикою, що затверджена Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднена у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Для визначення мінімальної вартості місячної оренди 1 квадратного метра відповідач керувався рішенням Запорізької міської ради від 29.05.2013 за №16 «Про встановлення мінімальної вартості місячної оренди 1 (одного) квадратного метра загальної площі нерухомого майна на території міста Запоріжжя», яким затверджено методику визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб на території м.Запоріжжя. На підставі п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України на суму заниження податкового зобов'язання відповідачем нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 32565,59 гривень, з яких: штраф у розмірі 25% - 462,29 грн.; штраф у розмірі 50% - 924,58 грн.; штраф у розмірі 75% - 31178,72 грн. Але, позивач не може погодитися із таким розрахунком та вважає, що штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50 та 75 відсотків суми заниження податку, що підлягала нарахуванню та сплаті до бюджету нараховані відповідачем безпідставно, оскільки за приписами п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (50%, 75%) застосовуються не за сам факт виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення діянь за обставин, передбачених, зокрема, пп.54.3.5 п.54.4 ст.54 Податкового кодексу України. З розрахунку штрафних (фінансових) санкцій вбачається, що відповідачем застосовано до позивача штрафну санкцію вперше у розмірі 25%, в подальшому у розмірі 50% та 75% суми податку, що була несвоєчасно перерахована до бюджету. Проте, факт повторного протягом 1095 днів не утримання та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб відповідачем жодним актом встановлено та зафіксовано не було, не надано доказів винесення податкових повідомлень - рішень, якими позивачу були б збільшені суми грошового зобов'язання двічі та тричі протягом року, що передували прийняттю оскарженого податкового повідомлення-рішення. Отже, за вчинене порушення, на суму заниження податку на доходи фізичних осіб у розмірі 45268,51 грн. відповідачем, на думку позивача, необхідно було застосувати штрафну (фінансову) санкцію лише у розмірі 25%, що дорівнює 11317,13 грн. Сума штрафної (фінансової) санкції у розмірі 21248,46 грн. нарахована відповідачем за вказане порушення у податковому повідомленні-рішенні від 12.01.2017 за №0000131304, на думку позивача, є неправомірною. Крім того, встановлене податковим органом вищевказане порушення, призвело до неутримання та не перерахування військового збору у розмірі 2163,12 грн. за період січень 2015 року - грудень 2016 року. На суму заниження військового збору відповідачем на підставі п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1487,20 грн., з яких: штраф у розмірі 25% - 45,07 грн.; штраф у розмірі 50% - 90,13 грн.; штраф у розмірі 75% - 1352,00 грн. Враховуючи вище викладену позицію щодо неправомірності нарахування штрафу у розмірі 50 та 75 відсотків з податку з доходів фізичних осіб, позивач вважає, що відповідачем безпідставно нараховані штрафні (фінансові) санкції з військового збору у розмірі 946,42 грн., тоді як штрафна (фінансова) санкція повинна складати 540,78 грн. (25% х 2163,12 грн.). ІІ) Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету під час виплати заробітної плати у січні 2014р. - грудні 2015р. на загальну суму 18106,82 грн. За висновками відповідача при перерахуванні заробітної плати за першу половину місяця (авансу) ФОП ОСОБА_1. не в повному обсязі утримувався та перераховувався податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із заробітної плати, що періодично призводило до несвоєчасної сплати цього податку та збору. Такий висновок відповідач зробив на підставі самостійного вирахуваного коефіцієнту заробітної плати, за формулою: Кзп дорівнює К1/К2, де К1 - сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб або військового збору за місяць; К2 - сума заробітної плати нарахована до виплати за місяць. Отже такий коефіцієнт у відповідача кожного місяця різнився. Беручи до уваги цей коефіцієнт відповідач рахував недоплату податку (збору) при виплаті авансу у порівнянні із сумами які позивачем сплачувалися та які позивач мав би сплатити враховуючий цей коефіцієнт. В результаті такого порівняння на думку відповідача відбувалась недоплата перерахованого податку (збору). Але із такими висновками, позивач погодитись не може, оскільки такий порядок оподаткування заробітної плати із застосуванням коефіцієнту не визначено жодним законодавчим актом та взагалі суперечать приписам Закону. Відповідно до ст.163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування як у резидента, так і у нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Тобто, окремі суми, нараховані (виплачені) протягом звітного податкового місяця, не є об'єктом обкладення податком на доходи фізичних осіб у порядку встановленому п.164.6 ст.164 Податкового кодексу України. Оскільки згідно з пп.168.1.2. п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податок має сплачуватися (перераховуватися) податковим агентом до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом, а банки можуть приймати платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету, то податкові агенти при отриманні в банку доходу для виплата фізичним особам, у тому числі і заробітної плати за першу половину місяця (авансу), повинні перераховувати до бюджету податок, розрахований не за алгоритмом, визначеним у п.164.6 ст.164 Податкового кодексу України, а в умовно розрахованому відсотку до суми, що підлягає виплаті. Повне оподаткування згідно з цим пунктом (з наданням податкової соціальної пільги) має застосовуватися до загального місячного оподатковуваного доходу - сумі всіх доходів, нарахованих (виплачених) протягом звітного податкового місяця. Що стосується перерахування військового збору, то позивач зазначає, що застосування коефіцієнту при утриманні та перерахуванні цього збору до бюджету є неприпустимим, оскільки згідно з пп.1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст.168 Податкового кодексу України для податку на доходи фізичних осіб, за ставкою, визначеною пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (1,5 відсотка від об'єкта оподаткування). Таким чином, законодавець чітко встановлює розмір військового збору із заробітної плати, що підлягає утриманню та перерахуванню до бюджету. Крім того, п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, а отже, як і податок на доходи фізичних осіб із заробітної плати, так і військовий збір із заробітної плати підлягає повному оподаткуванню за результатами місяця. За результатами встановлених вище порушень щодо несвоєчасного перерахування податку (збору) відповідачем було нараховано пеню у наступних розмірах: 17496,93 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0000131304 від 12.01.2017, яким донараховано суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за податковим зобов'язанням у розмірі 45268,51 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 45719,82 грн.; 1026,79 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0000151304 від 12.01.2017, яким донараховано суму грошового зобов'язання з військового збору за податковим зобов'язанням у розмірі 2163,12 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 3204,63 грн. Підставою для нарахування пені за актом перевірки є пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України. При нарахуванні пені та винесенні податкових повідомлень-рішень станом на 12.01.2017 відповідачем не були враховані останні зміни до ст.129 Податкового кодексу України, тоді як жодної з вищевказаних підстав для нарахування пені у відповідача взагалі не існувало. Отже, відповідач керувався приписами Закону, які втратили чинність на момент застосування відповідальності, а тому пеня у вказаних вище податкових повідомленнях-рішеннях нарахована безпідставно. Відповідно до п.11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу). Згідно ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи. У свою чергу заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, визначається на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій. Оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас, заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

Представником позивача позовні вимоги підтримано.

Відповідачем надано письмові заперечення (т.1, а.с.119-124), в яких зазначено, що відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово - господарської діяльності ФОП ОСОБА_1. з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, єдиного соціального внеску та дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 та встановлено порушення: п.167.1 ст167, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.170.1.1 п.170.1 ст.170, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України - заниження суми утриманого та перерахованого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 45218,40 грн.; пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, пп.168.1.2 пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.170.1.1 п.170.1 ст.170, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме не утримання та не перерахування військового збору у розмірі 2163,12 грн.; пп.«б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме перекручення даних за 1-4 кв. 2014р., а саме не відображення сум нарахованого та виплаченого доходу, а також сум утриманого та перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб за ознакою 106 «дохід від надання майна в оренду» за 1-4 кв. 2015р. - встановлено перекручення даних по колонці 4 «нараховано податку» та колонці 4а «перераховано податку» по ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (ознака доходу 106); пп.164.1.2 пп.164.1 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.171.1 ст.171 Податкового кодексу України, а саме не утримання та неперерахування до бюджету податку на доходи з фізичних осіб за грудень 2015 року в сумі 50,11 грн.; пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне перерахування податку на доходи з фізичних осіб до бюджету під час виплати заробітної плати у січні 2014р. - грудні 2015р. на загальну суму 18106,82 грн.; пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне перерахування військового збору до бюджету під час виплати заробітної плати у серпні 2014р. - вересні 2015р. в сумі 2631,23 грн. За результатами перевірки було складено Акт №77/08-29-13-04-2979124916 від 27.12.2016, на підставі якого було прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.01.2017 №000013304, №0000151304. З метою здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1. протягом перевіряємого періоду орендував приміщення у громадян: ОСОБА_4 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 (договір найма від 01.01.2014 №б/н), ОСОБА_5 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 (договір оренди нежитлового приміщення №18/9 від 18.09.2013) та ОСОБА_7 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 (договір оренди нежитлового приміщення №1 від 03.06.2014). При проведенні перевірки за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 встановлено факт нарахування доходу фізичним особам за договорами оренди/найму, по яким розмір орендної плати, зазначеної в договорах оренди/найму менше ніж мінімальна сума орендного платежу. Мінімальна сума оренди у періоді з 01.01.2014 по 31.12.2015 по договору оренди нежилого приміщення №18/9 від 18.09.2013 укладеного між ОСОБА_5 «Орендодавець» та ФОП ОСОБА_1. «Орендатор» загальною площею 321,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Кузнецова 306, повинна складати 14509,20 грн. (45,20 грн. х 321,0 кв.м.) на місяць. ФОП ОСОБА_1. виплачував орендну плату в розмірі 3000,00 грн. В результаті заниження сум орендної плати, не утримано та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період січень 2014р. - грудень 2015р. у сумі 43389,60 грн. (стор. 33-34 акту перевірки). Мінімальна сума оренди у періоді з 01.01.2014 по 31.12.2015 по договору найму б/н від 01.01.2014 укладеному між ОСОБА_4 «Орендодавець» та ФОП ОСОБА_1 «Орендатор» приміщення загальною площею 20,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, повинна складати 1808,20 грн. (90,41 грн. х 20 кв.м.) за місяць. ФОП ОСОБА_1. виплачував орендну плату в розмірі 1300,00 грн. В результаті заниження сум орендної плати, не утримано та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період січень 2014р. - грудень 2015р. у сумі 1828,80 грн. (стор. 34-35 акту перевірки). Виходячи з цього встановлено порушення вимог п.167.1 ст.167, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.170.1.1 п.170.1 ст.170, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме заниження суми утриманого та перерахованого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 45218,40 грн. Постановою Кабінету Міністрів від 29.12.2010 №1253 затверджено «Методику визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб». Згідно рішення Запорізької міської Ради від 29.05.2013 за №16 «Про встановлення мінімальної вартості місячної оренди 1 (одного) квадратного метра загальної площі нерухомого майна на території» затверджено методику визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб на території м.Запоріжжя (додаток до рішення Запорізької міської Ради від 29.05.2013 №16). Згідно додатку 1 до методики від 29.05.2013 за №16 визначено середню вартість 1 (одного) квадратного метра новозбудованого об'єкта, подібного до орендованого залежно від вартості будівництва. Перевіркою встановлено порушення вимог пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне перерахування податку на доходи з фізичних осіб до бюджету під час виплати заробітної плати у січні 2014р. - грудні 2015р. на загальну суму 18106,82 грн. (стор.27-30 акту перевірки) та несвоєчасне перерахування військового збору до бюджету під час виплати заробітної плати у серпні 2014р. - вересні 2015р. в сумі 2631,23 грн. (стор.37-39 акту перевірки). Стосовно розміру нарахованої пені відповідач зазначає, що відповідно до пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України: «Пеня нараховується: у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента».

Представник відповідача проти позову заперечував.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

У період з 30.11.2016 по 20.12.2016 відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_1. з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, єдиного соціального внеску та дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, за результатами якої складено Акт №77/08-29-13-04-2979124916 від 27.12.2016 (т.1, а.с.23-77).

Результатом розгляду відповідачем Акту перевірки №77/08-29-13-04-2979124916 від 27.12.2016 стало прийняття 12.01.2017 податкових повідомлень-рішень:

1) №0000151304, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з військового збору на суму 6394 грн. 54 коп., у тому числі: 2163 грн. 12 коп. - за податковим зобов'язанням; 3204 грн. 63 коп. - за штрафною (фінансовою) санкцією; 1026 грн. 79 коп. - пеня (т.1, а.с.19-20);

2) №0000131304, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 108485 грн. 26 коп., у тому числі: 45268 грн. 51 коп. - за податковим зобов'язанням; 45719 грн. 82 коп. - за штрафною (фінансовою) санкцією; 17496 грн. 93 коп. - пеня (т.1, а.с.16-18).

При цьому, позивач податкове повідомлення-рішення №0000131304 від 12.01.2017 оскаржує в частині нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 34402 грн. 69 коп. та пені у сумі 17496 грн. 93 коп., а податкове повідомлення-рішення №0000151304 від 12.01.2017 - оскаржує в частині нарахування позивачу грошового зобов'язання з військового збору за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 2663 грн. 85 коп. та пені у сумі 1026 грн. 79 коп.

Судом досліджені Розрахунки сум штрафних (фінансових) санкцій до Акту перевірки №77/08-29-13-04-2979124916 від 27.12.2016 (т.1, а.с.17-18, 20, 137-138, 146-147).

З'ясовано, що відповідачем при визначенні грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб застосовано ставку, передбачену п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України, у розмірі 25% (за січень 2014 року), 50% (за лютий 2014 року), 75% (за березень 2014 року - грудень 2015 року) від донарахованих сум податку, а при визначенні грошового зобов'язання з військового збору застосовано ставку, передбачену п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України, у розмірі 25% (за серпень 2014 року), 50% (за вересень 2014 року), 75% (за березень 2014 року - грудень 2015 року).

Відповідно до п.11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Відповідно до абз.1-6 п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Позивач не погоджується із таким розрахунком та вважає, що штрафні (фінансові) санкції у розмірі (50%, 75%) суми заниження податку, що підлягала нарахуванню та сплаті до бюджету нараховані відповідачем безпідставно, оскільки за приписами п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (50%, 75%) застосовуються не за сам факт виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення діянь за обставин, передбачених, зокрема, пп.54.3.5 п.54.4 ст.54 Податкового кодексу України.

Відповідачем не надано до суду доказів повторного, протягом 1095 днів, не утримання та не перерахування ФОП ОСОБА_1. до бюджету податку на доходи фізичних осіб.

Суд погоджується з думкою позивача, що за вчинене порушення, на суму заниження податку на доходи фізичних осіб у розмірі 45268,51 грн. відповідач міг застосувати штрафну (фінансову) санкцію лише у розмірі 25%, тобто - 11317,13 грн. (11317,13 грн. = 45268,51 грн. х 25% : 100%).

Звідси, сума штрафної (фінансової) санкції у розмірі 34402,69 грн. нарахована відповідачем за вказане порушення у податковому повідомленні-рішенні від 12.01.2017 за №0000131304 неправомірно (34402,69 грн. = 45719,82 грн. - 11317,13 грн.).

На суму донарахованого позивачу військового збору у сумі 2163,12 грн. відповідачем на підставі п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3204,63 грн.

Враховуючи відсутність доказів повторного, протягом 1095 днів, не утримання та не перерахування ФОП ОСОБА_1. до бюджету військового збору, відповідачем безпідставно нараховані штрафні (фінансові) санкції з військового збору у розмірі 2663,85 грн. (2663,85 грн. = 3204,63 грн. - 540,78 грн.). Суд погоджується з думкою позивача, що штрафна (фінансова) санкція повинна складати 540,78 грн. (тобто, 25% від донарахованого військового збору у сумі 2163,12 грн. (540,78 грн. = 2163,12 грн. х 25% : 100%)).

Крім того, відповідачем нараховано ФОП ОСОБА_1. пеню у наступних розмірах: 17496,93 грн. - за податковим повідомленням-рішенням №0000131304 від 12.01.2017 (яким донараховано грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за податковим зобов'язанням у сумі 45268,51 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 45719,82 грн.); 1026,79 грн. - за податковим повідомленням-рішенням №0000151304 від 12.01.2017 (яким донараховано грошове зобов'язання з військового збору за податковим зобов'язанням у сумі 2163,12 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 3204,63 грн.).

Як було передбачено п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент здійснення оподатковуваних операцій): «129.1. Пеня нараховується: 129.1.1. після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом; 129.1.2. у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); 129.1.3. у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента».

На день винесення відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень №0000131304, №0000151304 від 12.01.2017 приписи п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України були наступні: «129.1. Нарахування пені розпочинається: 129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); 129.1.2. при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); 129.1.3. при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання».

Стосовно зауважень відповідача з приводу нарахування пені судом взято до уваги, що у п.2 Глави 1 Розділу ІІ «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого 07.04.2016 наказом Міністерства фінансів України №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881 (надалі - «Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»), зазначено: «… Крім того, ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі: нарахування сум грошових зобов'язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків); нарахування сум грошових зобов'язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, визначених органом ДФС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску); …».

У п.4 Глави 2 Розділу ІІІ «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено: «4. … Після рознесення сум до ІКП автоматично проводиться розрахунок пені за правилами, визначеними главою 7 цього розділу, та проведення відповідних операцій щодо нарахування пені в ІКП. При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення. Якщо платник не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган ДФС самостійно здійснює розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом. …».

Отже, при нарахуванні 12.01.2017 у податкових повідомленнях-рішеннях №0000131304, №0000151304 пені відповідачем не враховані зміни до ст.129 Податкового кодексу України, підстави для нарахування пені у відповідача були відсутні.

За змістом порушень, які стали підставами для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень і які зазначені в Акті перевірки №77/08-29-13-04-2979124916 від 27.12.2016 судом з'ясовано, що з метою здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1. протягом перевіряємого періоду орендував приміщення у громадян: ОСОБА_4 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 (договір найма від 01.01.2014 №б/н), ОСОБА_5 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 (договір оренди нежитлового приміщення №18/9 від 18.09.2013) та ОСОБА_7 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 (договір оренди нежитлового приміщення №1 від 03.06.2014). При проведенні перевірки за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 встановлено факт нарахування доходу фізичним особам за договорами оренди/найму, по яким розмір орендної плати, зазначеної в договорах оренди/найму менше ніж мінімальна сума орендного платежу. Мінімальна сума оренди у періоді з 01.01.2014 по 31.12.2015 по договору оренди нежилого приміщення №18/9 від 18.09.2013 укладеного між ОСОБА_5 «Орендодавець» та ФОП ОСОБА_1. «Орендатор» загальною площею 321,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Кузнецова 306, повинна складати 14509,20 грн. (45,20 грн. х 321,0 кв.м.) на місяць. ФОП ОСОБА_1. виплачував орендну плату в розмірі 3000 грн. В результаті заниження сум орендної плати, не утримано та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період січень 2014р. - грудень 2015р. у сумі 43389,60 грн. (стор.33-34 акту перевірки). Мінімальна сума оренди у періоді з 01.01.2014 по 31.12.2015 по договору найму б/н від 01.01.2014 укладеному між ОСОБА_4 «Орендодавець» та ФОП ОСОБА_1 «Орендатор» приміщення загальною площею 20,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, повинна складати 1808,20 грн. (90,41 грн. х 20 кв.м.) за місяць. ФОП ОСОБА_1. виплачував орендну плату в розмірі 1300 грн. В результаті заниження сум орендної плати, не утримано та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період січень 2014р. - грудень 2015р. у сумі 1828,80 грн. (стор.34-35 акту перевірки). Перевіркою встановлено порушення вимог пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне перерахування податку на доходи з фізичних осіб до бюджету під час виплати заробітної плати у січні 2014р. - грудні 2015р. на загальну суму 18106,82 грн. (стор.27-30 акту перевірки) та несвоєчасне перерахування військового збору до бюджету під час виплати заробітної плати у серпні 2014р. - вересні 2015р. в сумі 2631,23 грн. (стор.37-39 акту перевірки).

Таким чином, відповідачем встановлено порушення: п.167.1 ст.167, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п.170.1.1 п.170.1 ст.170, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України - заниження суми утриманого та перерахованого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 45218,40 грн.; пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, пп.168.1.2 пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.170.1.1 п.170.1 ст.170, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме не утримання та не перерахування військового збору у розмірі 2163,12 грн.; пп.«б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме перекручення даних за 1-4 кв. 2014р., а саме не відображення сум нарахованого та виплаченого доходу, а також сум утриманого та перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб за ознакою 106 «дохід від надання майна в оренду» за 1-4 кв. 2015р., встановлено перекручення даних по колонці 4 «нараховано податку» та колонці 4а «перераховано податку» по ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (ознака доходу 106); пп.164.1.2. пп.164.1 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.171.1 ст.171 Податкового кодексу України, а саме не утримання та неперерахування до бюджету податку на доходи з фізичних осіб за грудень 2015 року в сумі 50,11 грн.; пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне перерахування податку на доходи з фізичних осіб до бюджету під час виплати заробітної плати у січні 2014р. - грудні 2015р. на загальну суму 18106,82 грн.; пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне перерахування військового збору до бюджету під час виплати заробітної плати у серпні 2014р. - вересні 2015р. в сумі 2631,23 грн.

Надаючи правову оцінку прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням №0000131304, №0000151304 від 12.01.2017 судом вивчені приписи п.167.1 ст.167, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.170.1.1 п.170.1 ст.170, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, пп.1.2, пп.1.3 та пп.1.5 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент здійснення позивачем оподатковуваних операцій) податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України роботодавець має виплачувати зарплату працівникам регулярно в робочі дні не рідше ніж двічі на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Розмір зарплатного авансу не може бути меншим суми оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника (ч.3 ст.115 КЗпП України, ч.3 ст.24 Закону №108/95-ВР від 24.03.1995 «Про оплату праці»).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у ст.167 Податкового кодексу, тобто 18%. Те саме стосується й військового збору - він утримується в розмірі 1,5% від оподатковуваного доходу (пп.1.2, 1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Отже, роботодавець зобов'язаний під час виплати авансу утримати та перерахувати до бюджету ПДФО та військовий збір за першу половину місяця (лист ДФС України №20527/6/99-99-17-02-01-15 від 28.09.2015).

Отже, виплату авансу та сплату утриманого ПДФО (18%) і військового збору (1,5%) та розрахованого ЄСВ (22%) слід проводити на підставі розрахунків, без їх нарахування на час виплати авансу. Нарахування здійснюють лише після закінчення місяця.

В той же час, ФОП ОСОБА_1 як орендатор сплачував ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 орендну плату, яка не є заробітною платою і не є авансом.

Постановою Кабінету Міністрів від 29.12.2010 №1253 затверджено «Методику визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб» у п.3 якої зазначено: «3. Мінімальна сума орендного платежу за нерухоме майно визначається виходячи з мінімальної вартості місячної оренди 1 кв. метра загальної площі нерухомого майна за такою формулою: П = З х Р, де П - мінімальна сума орендного платежу за нерухоме майно у гривнях; З - загальна площа орендованого нерухомого майна у кв. метрах; Р - мінімальна вартість місячної оренди 1 кв. метра загальної площі нерухомого майна з урахуванням його місцезнаходження, інших функціональних та якісних показників, що встановлюється органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких розміщене зазначене майно (далі - орган місцевого самоврядування), у гривнях».

Згідно рішення Запорізької міської Ради від 29.05.2013 №16 «Про встановлення мінімальної вартості місячної оренди 1 (одного) квадратного метра загальної площі нерухомого майна на території» на 35 сесії затверджено методику визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб на території м.Запоріжжя (додаток до рішення Запорізької міської Ради від 29.05.2013 №16). Згідно додатку 1 до методики від 29.05.2013 №16 визначено середню вартість 1 (одного) квадратного метра новозбудованого об'єкта, подібною до орендованого залежно від вартості будівництва.

З урахуванням цього нормативу у м.Запоріжжі: по вул.Патріотична 72/2 коефіцієнт дорівнює 2; по вул.Кузнєцова, 306 коефіцієнт дорівнює 1; по вул.Чарівна, 105 коефіцієнт дорівнює 1,5. Враховуючи вищевикладене у 2014р.-2015р. мінімальна сума орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб на території міста Запоріжжя: по вулиці Патріотична складає 90,41 грн. (для будівель торгових центрів, універмагів, магазинів) за 1 квадратний метр; по вулиці Кузнєцова складає 45,20 грн. (для будівель торгових центрів, універмагів., магазинів) за 1 квадратний метр; по вулиці Чарівна складає 67,81 грн. (для будівель торгових центрів, універмагів, магазинів) за 1 квадратний метр.

Таким чином, знаходять своє підтвердження порушення позивачем вимог п.167.1 ст.167, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.170.1.1 п.170.1 ст.170, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, пп.1.2, пп.1.3 та пп.1.5 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, за періоди, зазначені в Акті перевірки №77/08-29-13-04-2979124916 від 27.12.2016. Позивач не оскаржує суми за податковим зобов'язанням (основні зобов'язання), нараховані Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області за Актом перевірки №77/08-29-13-04-2979124916 від 27.12.2016. Предметом спору є штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та пеня, визначені податковими повідомленнями-рішеннями №0000131304, №0000151304 від 12.01.2017.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення: №0000131304, №0000151304 прийняті 12.01.2017 відповідачем частково не обґрунтовано, а отже є частково не правомірними і підлягають частковому скасуванню.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі була Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 640 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Запорізької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області №0000131304 від 12.01.2017 в частині, якою Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 34402 грн. 69 коп. та за пенею у сумі 17496 грн. 93 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Запорізької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області №0000151304 від 12.01.2017 в частині, якою Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено грошове зобов'язання з військового збору за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 2663 грн. 85 коп. та за пенею у сумі 1026 коп. 79 коп.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69071, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (69001, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, буд.14; код ЄДРПОУ 39488184) судовий збір у сумі 640 грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 04.10.2018.

Суддя О.О. Прасов