Вирок № 77299839, 18.10.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/4466/18

Провадження № 1-кп/361/603/18

18.10.2018

В И Р О К

Іменем України

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

18 жовтня 2018 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Телепенька А.Д.,

при секретарі - Іванову В.А.,

з участю прокурора - Кравець Я.В.,

потерпілого - ОСОБА_1,

захисника - Лещенка С.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари отримані від прокурора Броварської місцевої прокуратури Київської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№12018110130002066 від 13 травня 2018року по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Драбів Черкаської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, працюючого завідувачем складу ТОВ «Будівельний двір», одруженого, не депутата, маючого на утриманні малолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 296КК України,-

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив хуліганство за таких обставин.

Так, 12 травня 2018 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, ОСОБА_3, знаходячись в громадському місці - біля будинку № 23 по вул. С. Москаленка,

м. Бровари Київської області, кафе-бар «Золота Рибка» діючи умисно, із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи загальноприйняті правила поведінки та моралі у суспільстві, спробував пройти вхід вказаного кафе-бару, де знаходився працівник охорони вказаного закладу ОСОБА_1.

Перебуваючи біля входу кафе-бару «Золота Рибка» між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, який був ініціатором, виникла сварка, яка переросла в конфлікт на ґрунті, ніби то алкогольного сп'яніння, на думку, ОСОБА_1 громадянина ОСОБА_3.

Після чого, ОСОБА_3 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, дістав з нагрудної сумки, яку мав при собі пістолет травматичної дії «ПМ» № НОМЕР_3, 49 калібру 4,5 мм.

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, 12 травня 2018 року, приблизно о 21 годині 40 хвилин ОСОБА_3, перебуваючи біля входу до будинку № 23 по вул. С. Москаленка, м. Бровари Київської області, кафе-бар «Золота Рибка» та маючи при собі предмет схожий на пістолет травматичної дії «ПМ» № НОМЕР_3, 49 калібру 4,5 мм, діючи умисно, усвідомлюючи свої дії та демонструючи зневагу до загально прийнятих норм поведінки у суспільстві, доброзичливості, моральності, маючи на меті грубо порушити громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю для оточуючих, розуміючи наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, тримаючи в своїх руках предмет схожий пістолет травматичної дії «ПМ» № НОМЕР_3, 49 калібру 4,5 мм, почав безпричинно з хуліганських спонукань, висловлюватись агресивно на адресу ОСОБА_1 та продовжуючи свої злочинні дії, став намагатися проникнути в середину приміщення кафе-бару, тримаючи в своїх руках пістолет «ПМ» № НОМЕР_3, 49 калібру 4,5 мм, здійснив з нього один постріл в повітря та один прицільний постріл в бік ОСОБА_1, у результаті чого влучив в його підборіддя.

Органом досудового розслідування, дії ОСОБА_3 кваліфіковано за

ч. 4 ст. 296 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 в скоєному розкаявся, визнав повністю свою вину у вчиненні злочину за обставин викладених в обвинувальному акті та пояснив, що дійсно 12 травня 2018 року приблизно о 21 годині 30 хвилин він перебував в біля входу до будинку № 23 по вул. С.Москаленка у м. Бровари Київської області, кафе-бар «Золота Рибка», де виник конфлікт з охоронником ОСОБА_1 під час яких дістав із своєї нагрудної сумки пістолет травматичної дії «ПМ» № НОМЕР_3, 49 калібру 4,5 мм., проявляючи неповагу до суспільства, розуміючи наслідки своїх дій тримаючи в своїх руках пістолет в агресивній формі став виловлюватись на адресу потерпілого ОСОБА_1 під час чого здійснив в повітря один постріл та один прицільний постріл в напрямку потерпілого в результаті чого влучив в його підборіддя.

На теперішній час, сильно жалкує про скоєне, свої дії розцінює критично, просив вибачення у потерпілого та добровільно відшкодував йому шкоду. Просив не карати його суворо та врахувати, що він визнав свою вину повністю і щиросердечно розкаявся, а також просив надати шанс на виправлення, запевняючи, що будь-яких правопорушень в подальшому своєму житті допускати не буде.

За себе повідомив, що він раніше не судимий, працює офіційно, має постійне місце проживання де проживає разом із своєю сім'єю, на утриманні має малолітню дитину.

Учасники судового процесу не заперечують проти того, щоб визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки обвинувачений вину визнає і факт спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, не заперечує .

За таких обставин, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого ОСОБА_3 за виключенням дослідження документів, що характеризують його особу.

Покази обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Суд, відповідно до вимог ст. 349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини справи учасниками судового провадження не оспорюються та з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та прокурором зміст цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а також тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинуваченого та вивченням таких матеріалів справи, що характеризують його особу.

Таким чином, суд приходить висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю із застосуванням предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, повністю доведена і він повинен нести кримінальну відповідальність за вчинене.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю із застосуванням предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.

Обираючи обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України щодо загальних засад призначення покарання, враховує межі санкції ч. 4 ст. 296 КК України, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують покарання, дані про особу обвинуваченого.

А також суд приймає до уваги роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України

№ 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», зі змінами та доповненнями, виходить з принципів законності, справедливості обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд, відповідно до п. п. 1, 2 ч.1 ст. 66 КК України, визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину тому, що під час досудового слідства та суду він вільно дав вичерпні покази, які мають суттєве значення для розслідування і розгляду справи по суті, які в значній мірі вплинули на об'єктивне з'ясування судом обставин скоєння злочину, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, а також добровільне відшкодування шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, згідно ст. 67 КК України органом досудового розслідування в обвинувальному акті, затвердженого прокурором не вказано, та судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що відповідно до ст. 12 КК України вчинений ним злочин є тяжким, думку прокурора про призначення покарання не пов'язаного із ізоляцією його від суспільства, позицію потерпілого, який також просив призначити покарання ОСОБА_3 не пов'язаного з позбавленням волі, конкретні обставини справи, характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, дані про його особу, що він, визнав свою вину повністю та щиросердечно розкаявся в скоєному, за власним бажанням обвинувачений, усвідомлюючи шкідливість вчиненого ним діяння та наслідків такого діяння добровільно відшкодував заподіяну ним шкоду потерпілому, має постійне місце проживання де проживає разом із своєю сім'єю за яким скарг на нього від мешканців будинку не надходило, на утриманні має малолітню дитину, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце роботи за яким характеризується позитивно. Вказані обставини є виключними та значно знижують ступінь тяжкості вчиненого і дають суду підстави вважати, що ОСОБА_3 як особа не є небезпечним для суспільства.

Враховуючи всі перераховані обставини, суд приходить до висновку про можливість призначення йому покарання ближче до мінімальної межі санкції інкримінованого йому злочину за ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі, при цьому суд приймає до уваги і поведінку обвинуваченого після вчинення ним злочину та його поведінку в суді, яка свідчить, що ОСОБА_3 зробив для себе належні висновки, а саме не ставати на злочинний шлях, а тому вважає, що його виправлення можливе без реального відбування покарання при звільненні з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд, детально проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, прийшов до висновку, що саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

На підставі ч.2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави передбачені статтею 118 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судової експертизи.

Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

В ході досудового розслідування 13 травня 2018 року ОСОБА_3 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а 14 травня 2018 року ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області було застосовано відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35240 гривень.

15 травня 2018 року відповідно до квитанції 0 0 103579937.1, код квитанції: 1230-4505-6511-1170 Ключ: НОМЕР_1 ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 згідно ухвали слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 травня 2018 року вніс через Броварське відділення № 4 Київського ГРУ Приватбанк на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області р/р отримувача: 37312095018661, код отримувача: 26268119, МФО 820172 заставу в сумі 35240 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) гривень за

ОСОБА_3 і 16 травня 2018 року останнього було звільнено з-під варти.

Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді застави до набрання вироком законної сили підлягає залишенню без змін.

У зв'язку з засудженням ОСОБА_3 до позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, запобіжний захід у вигляді застави підлягає скасуванню після набрання вироком законної сили з поверненням заставодавцю ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 35240 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд ,-

з а с у д и в:

ОСОБА_3, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік, у період якого зобов'язати ОСОБА_3 відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили засудженому запобіжний захід у вигляді застави. Після набрання вироком законної сили скасувати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави та повернути заставодавцю ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) грошові кошти в сумі 35240 (тридцять п'ять тисяч гривень двісті сорок) гривень, внесені 15 травня 2018 року через Броварське відділення № 4 Київського ГРУ Приватбанк на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області р/р отримувача: 37312095018661, код отримувача: 26268119, МФО 820172 як заставу. (Банк отримувача Держказначейська служба України, м. Києва).

Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Драбів Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, на користь державипроцесуальні витрати за проведення судово-балістичної експертизи №8-5/630 від 13.06.2018 року в розмірі 572 (п'ятсот сімдесят дві) гривні.

Речові докази по справі: куля, яка зберігається в кімнаті речових доказів Броварського ВП ГУ НП в Київській області після набрання вироком законної сили знищити.

Речові докази по справі: пістолет «ПМ» № НОМЕР_3, 49 калібру 4,5 мм - переданий до кімнати зберігання речових доказів Броварського ВП ГУ НП в Київській області після набрання вироком законної сили передати до криміналістичної колекції Київського НДЕКЦ МВС України».

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку статті 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до Київського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Броварський міськрайонний суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку; копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.

Суддя Телепенько А.Д.