Рішення № 77299733, 23.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2018 р. Справа№0540/6824/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Стойки В.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з вимогами:

- визнання протиправною бездіяльність Слов’янського об’єднаного управління пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1;

- зобов’язання Слов’янське об’єднане Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити заборгованість по пенсії ОСОБА_2 за період з квітня 2017 року по серпень 2017 року.

В обґрунтування позову зазначив, що він є пенсіонером за віком, має статус внутрішньо переміщеної особи, у даний час перебуває на обліку в Слов’янському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області.

Відповідач неправомірно не виплатив позивачу суму заборгованості пенсійних виплат без будь-яких правових підстав. Вважає дії відповідача протиправними, такими, що суперечать Конституції та Законам України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного 13 серпня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_3 до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено засідання по справі на 04 вересня 2018.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року призначено розгляд справи № 0540/6824/18-а за позовом ОСОБА_4 до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 04 жовтня 2018 року.

04 жовтня 2018 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 23 жовтня 2018 року.

Відповідач через відділ документообігу та архівної роботи суду надав відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого посилається на те, що виплату пенсії позивачу було поновлено з червня 2018 року.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 Змін, що виносяться до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2018 року № 365, затверджені Постановою Кабінету міністрів України від 25.04.2018 року № 335 орган, що здійснює соціальні випалати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, яку не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. За період з 01 серпня 2017 року по 30 квітня 2018 року пенсійна виплата позивачу не виплачувалася до прийняття окремого порядку виплати заборгованості по пенсіям Кабінетом Міністрів України.

У зв’язку з вищезазначеним просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

До судового засідання сторони не з’явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.

Позивач в позовній заяві виклав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання не прибули представники сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії ААЖ № 869124, та перебуває на обліку в Слов’янському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, що сторонами не оспорюється.

Зареєстрована як внутрішньо переміщена особа за адресою в смт. Черкаське Слов’янського району Донецької області відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщену особу від 30 жовтня 2017 року № НОМЕР_1.

Відповідно до довідки Слов’янського об’єднаного управління пенсійного фонду України в Донецькій області за період з 01.01.2017 року по 31.08.2018 року позивачу не нараховуються та фактично не виплачені пенсійні виплати з квітня 2017 року по травень 2018 року.

Інших доказів в обґрунтування законності підстав для не нарахування виплати пенсії позивачеві з зазначеної дати та до моменту відновлення виплат відповідачем суду не надано.

Отже, як вбачається зі змісту позовної заяви, спірними питанням у справі є правомірність не виплати пенсії позивачеві.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України, зокрема, права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства, виховання, освіти, культури і охорони здоров'я, екологічної безпеки. Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Згідно з частиною 3 статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. Таким чином, підзаконні нормативно-правові акти не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Згідно з положеннями статті 4 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, одним з видів загальнообов'язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування. При цьому відносини, що виникають за цим видом соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Разом з цим, положення частини першої статті 29 Основ передбачають, що страховики несуть відповідальність відповідно до законодавства за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання матеріального забезпечення та соціальних послуг, встановлених законодавством.

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII.

Згідно з нормами статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Відповідно до с. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання виплати пенсій врегульовані нормами статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Судом встановлено, підтверджено наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем, що всупереч зазначеним вимогам чинного законодавства, відповідачем суми пенсії не були нараховані.

Нормами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Отже, доводи відповідача щодо необхідності застосування норм Постанов Кабінету Міністрів, яким визначений порядок припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам, зокрема у разі не підтвердження місця фактичного проживання пенсіонера, отримання інформації з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також доводи щодо того, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, опубліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України є безпідставними, оскільки пріоритетними для застосування у спірних правовідносин є саме вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Окрім того, суд зазначає, що у цій справі сам факт існування у позивача права на отримання пенсії не оспорюється сторонами та передбачено діючим законодавством. Суд враховує, що в силу положень статті 1 Протоколу №1 до Конвенції, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини вимоги щодо пенсії безперечно підпадають під дію цієї статті і вважаються майном, а майно, яке має особа-це конвенційне поняття права власності, та як абсолютне тлумачення, це те на що особа може розраховувати.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем не надано достатніх та переконливих доказів для не нарахування належної виплати пенсії позивачу, тому суд вважає таке втручання не виправданим з урахуванням вимог статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п’ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем, що в управління відповідача наявна заборгованість перед позивачем з березня 2017 року по травень 2018 року.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості з 01 квітня 2017 року по 01 серпня 2017 року підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду, зокрема про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки позивачем вимоги про стягнення суми пенсії не заявлялися, тому правові підстави для застосування вказаним норм - відсутні.

Відповідно до цього, позовні вимоги про звернення постанови до негайного виконання не підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року позивачу відстрочено сплату судового збору. За приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 704,80 грн., відповідно до частини 3 статті 4 Закон України “Про судовий збір”.

Керуючись ст.ст. 2, 242, 243, 244, 245, 246, 293, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: вул. Леніна, б. 6, м. Вахрушеве, м Красний Луч, Луганська область, ІПН НОМЕР_2) до Словянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, б. 3, м. Словянськ, ЄДРПОУ 37803258) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Слов’янського об’єднаного управління пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1.

Зобов’язати Слов’янське об’єднане Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити заборгованість по пенсії ОСОБА_2 за період з квітня 2017 року по серпень 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слов’янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, б. 3, м. Словянськ, ЄДРПОУ 37803258) на користь Державної судової адміністрації судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.

Рішення складено та підписано 23.10.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, коли справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Стойка В.В.