Рішення № 77299674, 23.10.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/3574/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Франківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Франківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Франківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчому провадженні ВП №49363271 від 16.07.2018 про розшук майна боржника;

- визнати протиправною та скасувати постанову Франківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській у виконавчому провадженні ВП №49363271 від 16.07.2018 про арешт майна боржника.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в разі необхідності, державний виконавець може оголосити розшук транспортних засобів. Але при цьому, повинен виконати ряд дій по виконанню рішення суду, а саме з'ясувати у власника, або органу державної реєстрації про наявність та належність транспортних засобів, їх місце знаходження, та прийняти всі міри по виконанню рішення іншим шляхом. Тільки після цього, у разі необхідності, якщо місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника невідоме, може оголосити розшук транспортних засобів.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Позиція відповідача викладена у письмовому відзиві на позов та обґрунтовується тим, що державним виконавцем скеровано запити у реєструючи органи, щодо виявлення рухомого та нерухомого майна. Державним виконавцем виявлено майно належне боржнику, а саме транспортний засіб NISSAN MICRA 1.4 (2008), коричневий № дв. 210169, № куз. SJNFCAK 12U3060417. ВС0119ВМ ВСС096484 30.12.2008 та 16.07.2018 винесено постанову про арешт майна боржника, яке скеровано на виконання до реєструючих органів та сторонам для відома.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, скерував на електронну адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 02 жовтня 2018 року.

У судовому засіданні 16.10.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.10.2018.

Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

У Франківському відділі державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебуває виконавче провадження 49363271 з примусового виконання виконавчого листа № 813/1521/14 виданого 02.10.2015 року Львівським окружним адміністративним судом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь держави в собі ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ ДФС у Л/о 292815,25 грн. боргу.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2017 року у справі №813/1521/14 відстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 року у справі №813/1521/14 та позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львів Головного управління Міндоходів у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу строком на один рік з дня набрання ухвалою законної сили.

16.07.2018 року постановою старшого державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби м. Львів ГТУ юстиції у Львівській області при примусовому виконанні виконавчого листа №813/1521/14 оголошено в розшук майно боржника: NISSAN MICRA 1.4 (2008), коричневий № дв. 210169. № кузова SJNFCAK 12U3060417. ВС01 19ВМ ВСС096484 30.12.2008, що належить боржнику.

16.07.2018 року старшим державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби м. Львів ГТУ юстиції у Львівській області при примусовому виконанні виконавчого листа №813/1521/14 прийнято постанову про накладення арешту на майно, що належить боржнику: NISSAN MICRA 1.4 (2008), коричневий № дв. 210169. № кузова SJNFCAK 12U3060417. ВС0119ВМ ВСС096484 30.12.2008.

Не погоджуючись із постановами про розшук майна боржника та про накладення арешту на майно боржника, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до частини 5 статті 19 Закону України « Про виконавче провадження» боржник зобов’язаний:

утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;

за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п’яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;

своєчасно з’являтися на вимогу виконавця;

надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Згідно з вимогами ч. З ст. 36 Закону України « Про виконавче провадження», у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов’язковою для виконання поліцією.

Статтею 48 Закону України « Про виконавче провадження» встановлений порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, саме стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, а разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про арешт майна боржника виноситься під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після його виявлення.

01.02.2018 на адресу ФОП ОСОБА_1 скеровано виклик державного виконавця.

06.02.2018 ФОП ОСОБА_1 надано копію постанови Львівського окружного адміністративного суду № 813/4511/16 від 27.06.2017 про скасування постанови про опис та арешт майна боржника ВП 49363271 від 07.12.2016 та скасування постанови про призначення експерта, суб’єкта оціночної - суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та ухвалу Львівського окружного адміністративного суду № 813/1521/14 від 06.04.2017 про відстрочення виконання судового рішення строком на один рік з дня набрання ухвалою законної сили.

З метою розшуку боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснював заходи, шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо.

Згідно з відповіддю відділу у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 30.05.2018 за №8-13-0.37-599/109-18 вбачається, що згідно із земельно-кадастровими даними інформація про наявність зареєстрованих державних актів на право власності, право постійного користування та договорів оренди земельними ділянками у боржника відсутня.

З відповіді відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМСУ у Л/о вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: 79000, м. Львів, вул. Барвінок, 1/3.

26.06.2018 державним виконавцем здійснено вихід за адресою проживання боржника, а саме: м. Львів, вул. Барвінок, 1/3 про що складено відповідний акт, згідно якого встановлено: перевірку майнового стану боржника здійснити неможливо, оскільки квартира зачинена.

ДФСУ на запит державного виконавця направила відповіді за №1034143534 та за №11033661604, в якій зазначила боржник доходів не отримує, та відкритими рахунками не володіє.

Згідно відповіді УПФУ № НОМЕР_1 боржниця за цивільно-правовими договорами не працює.

Відповідно до відповіді МВСУ РСЦ у Л/о ТСЦ №4641 за боржником зареєстровано транспортний засіб.

Державним виконавцем виявлено майно належне боржнику, а саме транспортний засіб NISSAN MICRA 1.4 (2008), коричневий № дв. 210169, № куз. SJNFCAK 12U3060417. ВС0119ВМ ВСС096484 30.12.2008 та 16.07.2018 винесено постанову про арешт майна боржника, яке скеровано на виконання до реєструючих органів та сторонам для відома.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» 16.07.2018 державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, яку скеровано на виконання у поліцію та сторонам до відома.

Під час судового розгляду справи судом не встановлено порушення відповідачем порядку при прийнятті постанов про розшук майна боржника та про накладення арешту на майно боржника, а позивачем таких порушень не зазначено.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

У розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем в момент здійснення ним оскаржуваних дій чи рішень.

Аналогічна правова позиція підтверджується, зокрема, рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/1997 від 25 листопада 1997 року за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України та № 9-рп/1997 від 25 грудня 1997 року за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України, зі змісту яких випливає, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

У постанові Верховного Суду України від 03 лютого 2015 року в справі № 21-617а14 зроблено правовий висновок, що завданням адміністративного судочинства згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Водночас, звертаючись з даним адміністративним позовом, позивач не зазначив, у чому полягає порушення відповідачем його прав та інтересів. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження порушення оскаржуваною постановою державного виконавця його прав та інтересів, а також не вказано, яким чином визнання такої постанови протиправною і її скасування відновить його порушені права та інтереси.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 28.02.2017 (справа №21-3829а16).

Крім того, як зазначив Верховний Суд України, право, яке захищає суд, повинно існувати на день ухвалення судового рішення.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що оскаржувані постанови державного виконавця прийняті відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”, а позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при відмові у задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 268, 269, 271, 272, 287, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.М. Брильовський