Рішення № 77299248, 22.10.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2018 р. Справа № 1840/3558/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо призначення пенсії за вислугу років;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити пенсію за вислугу років, відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що після звільнення зі служби, ним було підготовлено та направлено пакет документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області для призначення пенсії за вислугу років. Згідно витягу з наказу Державної установи «Шосткинська виправна колонія (№66)» Північно-Східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України від 31 травня 2018 року № 64/ОС-18, вислуга років у позивача на день звільнення становить: у календарному обчисленні - 20 років 07 місяців 07 днів; у пільговому обчисленні - 26 років 11 місяців 23 дні.

Однак, листом від 12.09.2018 № 9012/03.2-04 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відмовило позивачу у призначенні пенсії за вислугою років, у зв’язку з відсутністю необхідної для призначення пенсії календарної вислуги 23 роки і більше, передбаченої п. “а” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.

Позивач вважає, що вказана відмова є протиправною, у зв’язку із чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою від 24.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позовні вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки на час звільнення, позивач не набув права на призначення пенсії за вислугою років, у зв’язку з тим, що відповідно до наданих документів вислуга років на день звільнення позивача у календарному обчисленні складала 20 років 07 місяців 07 днів, з потрібних 23 календарних роки.

Також, через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній посилається на необґрунтованість відзиву та невідповідність дій відповідача вимогам чинного законодавства України.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що протягом тривалого часу позивач проходив службу в підрозділах виконання покарань. Останнє місце роботи позивача перед звільненням зі служби - Державна установа «Шосткинська виправна колонія (№66)» Північно-Східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Згідно витягу з наказу від 31 травня 2018 року № 64/ОС-18, вислуга років у позивача на день звільнення становить:

- у календарному обчисленні: 20 років 07 місяців 07 днів;

- у пільговому обчисленні: 26 років 11 місяців 23 дні (а.с.8).

Як вбачається з позовної заяви, після звільнення позивача, було підготовлено та направлено пакет документів до ГУ ПФУ в Сумській області для призначення пенсії за вислугу років.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 12.09.2018 № 9012/03.2-04 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, у зв’язку з відсутністю необхідної для призначення пенсії календарної вислуги 23 роки і більше, передбаченої п. “а” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” (а.с. 9).

Суд вважає таку відмову відповідача протиправною, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до ст. 2 Закону №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Згідно з п. “а” ст. 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах “б” - “д”, “ж” статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: ... з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.

Відповідно до ст. 17-1 Закону №2262-ХІІ, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою КМУ №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей.

Згідно з п.п. “в”, “г” п. 3 вказаної постанови КМУ №393, до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяця: час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби в установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, за переліком посад і в порядку, затверджуваних Міністерством юстиції; один місяць служби за сорок днів: час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 №780 “Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 №393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України” встановлено, що вислуга років осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, яка була обчислена до прийняття цієї постанови, перегляду не підлягає.

Матеріалами справи підтверджується, зокрема, копією витягу з наказу від 31.05.2018 №64/ОС-18 (а.с.8), що за період служби позивача в органах Державної кримінально-виконавчої служби його вислуга становить у календарному обчисленні - 20 років 07 місяців 07 днів, у пільговому обчисленні - 26 років 11 місяців 23 дні. Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, відповідач посилається на те, що при призначенні пенсії має враховуватись лише календарна вислуга, без включення вислуги в пільговому обрахуванні. Календарна вислуга позивача становить 20 років 07 місяців 07 днів та є меншою, ніж встановлена пунктом “а” ст. 12 Закону №2262-ХІІ.

Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки з аналізу Закону №2262-ХІІ та постанови КМУ №393 випливає, що приписи останніх не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги. Нормами вказаних нормативно-правових актів не встановлено також виключень з того, що роки вислуги в пільговому обрахуванні не можуть зараховуватись до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії, а впливають лише на розмір пенсії.

Відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, не врахував вимоги статті 17-1 Закону №2262-ХІІ, якою встановлено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Порядком чітко визначений порядок обчислення вислуги, що надає право на пенсію, і ст. 17-1 Закону №2262-ХІІ прямо вказує на обов'язок відповідача такий порядок застосовувати, використовуючи ст.12 Закону №2262-ХІІ як норму загальну, а статтю 17-1 Закону №2262-ХІІ і постанови КМУ №393 - як спеціальну.

Отже, після надходження відповідних документів про призначення пенсії позивачу, відповідач зобов'язаний був призначити останньому пенсію за вислугу років, оскільки, як зазначено вище, позивач має 26 років 11 місяців 23 дні вислуги в пільговому обчисленні, у той час, як достатньою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. “а” ч. 1 ст. 12 Закону є вислуга 23 роки 6 місяців і більше.

Враховуючи вищевикладене, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи положення вказаних норм, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області суму судового збору в розмірі 704,80 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 18.09.2018 № 24 (а.с. 4).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 41106, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 12.09.2018 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262 відповідно до поданої заяви про призначення пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 41106, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) суму судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Глазько