Рішення № 77299218, 19.09.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2018 року № 810/2707/18

Київський окружний адміністративний суду у складі:

головуючого судді Лапія С.М.,

при секретарі Колесніковій О.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом гр. ОСОБА_4 до Київського обласного військового комісаріату, третя особа: Міністерство оборони України, про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_4 з позовом до Київського обласного військового комісаріату, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не подання на розгляд Міністерству оборони України висновку щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги позивачу та заяви з доданими документами, поданої 29.03.2018, для призначення одноразової грошової допомоги згідно п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975,

- зобов'язати відповідача подати на розгляд Міністерству оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової позивачу та заяву позивача з доданими документами, подану 29.03.2018, для призначення одноразової грошової допомоги згідно п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей» та Постанови КМ України № 975 позивач має право на одноразову грошову допомогу як інваліду війни ІІІ групи у зв’язку із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії. У зв`язку із чим, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги як інваліду війни ІІІ групи.

Проте, відповідачем протиправно не підготовлено висновок та не передано документи на розгляд до Міністерства оборони України з посиланням на те, що позивачем не було надано відповідної заяви (а.с. 18).

Ухвалою суду від 07.06.2018 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено її до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідач позовних вимог не визнав з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов. Зазначив, що позивачем не було надано документа, який свідчить про причини та обставини поранення. Отже, на думку представника відповідача, позивачу правомірно повернуто документи для опрацювання.

Представник третьої особи позовні вимоги не підтримав з підстав, зазначених у письмових поясненнях.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.

Як слідує з матеріалів справи, а саме – довідки Військового комісаріату Міністерства оборони України від 21.11.2013 № 1/237, гр. ОСОБА_4 проходив службу у в/ч 2033 з 04.1985 по 04.1987, у т.ч. у складі діючої армії у період бойових дій з 04.11.1985 по 18.05.1987 (а.с. 17).

Згідно Довідки до акту огляду МСЕК серії КИО-1 № 0401861 позивачу з 20.12.2013 встановлена ІІІ група інвалідності. Причина інвалідності – поранення, пов’язане з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії (а.с. 14).

Зі змісту ОСОБА_1 з протоколу засідання військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (протокол від 09.09.2013 № 2161) слідує, що множинні вогнепальні осколкові поранення голови, обличчя, правої руки (контузія головного мозку 1986р.) старшого сержанта у відставці ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наслідком яких стали шкіряні рубці у зазначених анатомічних областях, що підтверджується військово-медичними та військово-обліковими документами, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії (а.с. 15).

Управлінням соціального захисту населення Києво-Святошинської РДА позивачу видано посвідчення інваліда ІІІ групи від 21.01.2014 серії В-І № 004628, відповідно до якого ОСОБА_4 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни (а.с. 13).

У зв`язку викладеним, позивач звернувся до Міністерства оборони України через Київський обласний військовий комісаріат із заявою від 29.09.2018 вх. № 2160, у якій просив відповідача підготувати висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги та передати його до Міністерства оборони України разом із завою та доданими документами (а.с. 19).

До вказаної заяви позивачем було додано:

1) копію довідки медико-соціальної комісії про встановлення ІІІ групи інвалідності МСЕК від 20.12.2013 серії КИО-1 № 0401861;

2) копію витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 09.09.2013 № 2161;

3) копію висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи;

4) копію довідки Києво-Святошинського районного військового комісаріату;

5) копію довідки про відкриття рахунку;

6) копію посвідчення інваліда ІІІ групи від 21.01.2014 серії В-І № 004628;

7) копію посвідчення учасника бойових дій;

8) копію паспорта;

9) копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду.

Отримавши заяву гр. ОСОБА_4, відповідач листом від 17.04.2018 № 2/5/636 повідомив його про те, що у зверненні відсутня заява, згідно якої Постанови про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги він звертається, що не дає підстави скласти висновок та надіслати його за належністю разом з документами до Міністерства оборони України (а.с. 18).

Вважаючи такі дії Київського обласного військового комісаріату протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», соціальний захист військовослужбовців – діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-XII) дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до ч. 6 ст. 16 Закон № 2011-XII (у редакції, чинній на момент встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті.

Відповідно до п. 9 ст. 16-3 ст. 16 Закону № 2011-XII порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, оскільки позивачу призначена ІІ група інвалідності в 2013 році, то відповідно він отримав право на призначення одноразової допомоги до 01.01.2014 року, а тому її призначення та виплата повинна здійснюватися відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008 року (далі – Порядок №499).

Пунктом 7 Порядку №499 визначено, що Керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку.

Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Порядком №499 саме до дискреційних повноважень Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги, віднесена можливість або прийняти рішення про призначення, або відмовити у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу.

Отже, Київський обласний військовий комісаріат не наділений повноваженнями на самостійне визначення наявності/відсутності у осіб права на призначення чи відмову в отриманні одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю або залишення їх заяв без реалізації.

Проте, відповідач листом від 17.04.2018 № 2/5/363 фактично відмовив позивачу у направленні поданих ним документів за належністю до Департаменту фінансів Міністерства оборони України на комісію з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги.

Таким чином, суд приходить до висновку про вчинення Київським обласним військовим комісаріатом протиправної бездіяльності, що полягає у не поданні на розгляд Міністерству оборони України висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги гр. ОСОБА_4.

З огляду на висновки суду про наявність протиправної бездіяльності відповідача суд, з метою належного відновлення порушених прав позивача вважає за необхідне зобов'язати відповідача подати на розгляд Міністерству оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової позивачу та заяву позивача з доданими документами, подану 29.03.2018, для призначення одноразової грошової допомоги згідно п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

Посилання відповідача на Телеграму державного секретаря Міністерства оборони України від 31.01.2017 в якій вимагається подавати в Департамент фінансів висновки щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до п. 13 Порядку тільки за наявності всіх документів, зазначених у п.п. 10.11 Порядку (а.с. 102), суд оцінює критично, оскільки вказаний лист не є нормативно-правовим актом, а тому не може визначати порядку діяльності суб’єкта владних повноважень.

Як встановлено ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії Київського обласного військового комісаріату, пов'язані з відмовою у складанні висновку щодо гр. ОСОБА_4 (РНКПП НОМЕР_1) та відправки його на розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.

Зобов'язати Київський обласний військовий комісаріат скласти висновок щодо гр. ОСОБА_4 (РНКПП НОМЕР_1) та відправки його на розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 24 вересня 2018 р.