Рішення № 77298893, 02.10.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 жовтня 2018 року м. Ужгород№ 807/425/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача: Турицька сільська рада Перечинського району Закарпатської області, представник - не з'явився,

відповідача: Головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області ДАБІ України Буянова Світлана Василівна, представник - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Турицької сільської ради Перечинського району Закарпатської області до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області ДАБІ України Буянової Світлани Василівни про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України 02.10.2018р. проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Повний текст виготовлено 12 жовтня 2018р.

Турицька сільська рада Перечинського району Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області ДАБІ України Буянової Світлани Василівни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3/1007/-1.1/473 від 27.04.2018р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача були відсутні будь-які підстави для проведення позапланового заходу у сфері державного архітектурно-будівельного контролю, що у свою чергу тягне за собою протиправність оскаржуваної постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3/1007/-1.1/473 від 27.04.2018р., як такої, що винесена з порушенням порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Також позивач свої позовні вимоги обгрунтував тим, що питання призначення позапланової перевірки об'єкта будівництва позивача повинно було бути закріплено саме наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції, як юридичної особи публічного права, а не Управління державної архітектурно-будівельної інспекції, як структурного підрозділу апарату першої. Тому, відсутність повноваження на призначення позапланової перевірки у Управління ДАБІ у Закарпатській області ставить під сумнів, в цілому, правомірність проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю та правомірність накладення адміністративно-господарської санкції (штрафу) на позивача.

В той же час, позивач вважає, що неналежне оформлення результату державного архітектурно-будівельного контролю, у вигляді Акту перевірки, ставить під сумнів правомірність винесення (накладення) постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3/1007/-1.1/473 від 27.04.2018р., так як неналежна фіксація порушень містобудівного законодавства, або фіксація таких порушень у спосіб не визначений законом, виключає правомірність застосування до особи адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу (прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про застосування адміністративно-господарської санкції).

Тому, на думку позивача, неналежне оформлення (неправильне складання) відповідачем протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.04.2018р. виключає правомірність винесення постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3/1007-1.1/473 від 27.04.2018р., оскільки на підставі такого неналежним чином оформленого протоколу не можливо встановити відповідного суб'єкта містобудування, а також його винність у вчиненні правопорушення.

Позивач вважає постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3/1007-1.1/473 від 27.04.2018р. протиправною, такою, що порушує його права та інтереси та підлягає скасуванню.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог повністю, мотивуючи тим, що позапланова перевірка та винесена постанова, що є предметом оскарження, проведена у чіткій відповідності до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. № 553 та Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. № 244 (а.с.92-101).

В судове засідання позивач та представник позивача не з'явився жодного разу, заяви про неможливість прийняти участь в судовому засіданні по поважним причинам суду не надав. Причини вказані в заяві суд не може прийняти як поважні з огляду на те, що на протязі 120 днів ні позивач ні представник в судове засідання на призначені засідання не з'являлися. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 205 КАС України неявка учасника справи за даних обставин не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила з мотивів, викладених у відзиві на позов, в задоволенні позову просила відмовити повністю. Додатково просила позов розглянути по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі Наказу про проведення позапланової перевірки від 26 березня 2018р. № 5П (а.с.131), направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 26 березня № 75/1007, строк дії направлення з « 03» до « 18» квітня 2018 року (а.с.102) та на підставі звернення Управління захисту економіки в Закарпатській області від 16.02.2018р. № 782/39/106/01-2018 (а.с.103), відповідачем було проведено перевірку дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: «Реконструкція системи водовідведення в дошкільному навчальному закладі по вул. Центральній (Леніна) № 134, с. Туриця, Перечинського району, Закарпатської області», замовник: орган місцевого самоврядування - Турицька сільська рада Перечинського району Закарпатської області (а.с.69).

На наслідками перевірки складено Акт № 75/1007 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (а.с.69-75).

Перевіркою встановлено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про що складений відповідний протокол від 17.04.2018р. (а.с.76-77), зокрема, виявлено порушення, що замовником будівництва наведено недостовірні дані в поданому повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), зареєстрованого Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області від 12.12.2017р. за № ЗК 061173550494 - по об'єкту «Реконструкція системи водовідведення в дошкільному навчальному закладі по вул. Центральній (Леніна), будинок 134, с. Туриця, Перечинського району, Закарпатської області, а саме:

зазначення класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва СС1, однак в наданому експертному звіті від 23.02.2017р. за № 07-2585-16, виданому Філією ДП «Укрбуддержекспертиза» у Закарпатській області зазначено категорію складності - ІІІ (а.с.104-105), що відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 17.01.2017 № 1817-VIII належить до об'єктів з середнім наслідками (СС2) та відповідно до висновку - Визначення класу наслідків (відповідальності) на «Реконструкція системи водовідведення в дошкільному навчальному закладі с. Туриця, Перечинського району», розрахованого ФОП - ОСОБА_4 об'єкт будівництва належить до класу наслідків (відповідальності) СС2. Завданням на проектування об'єкту будівництва від 2016 року, розробленого ФОП ОСОБА_4 та затвердженого замовником визначено категорію складності об'єкту для виконання проектних робіт - ІІІ категорія; CC2 клас наслідків, що є порушенням ч. 1 ст. 34, ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466. Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Крім того, відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення від 17.04.2018р. щодо посадової особи, а саме голови Турицької сільської ради - Яцика Олександра Дьордьєвича за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 96 Кодексу України про адміністративне правопорушення (а.с.115-116).

При цьому, підставою для складання протоколу за ч. 1 ст. 96 КУпАП, яке відповідно й описане у протоколі про адміністративне правопорушення, стало теж саме порушення, що наведену у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме те, що замовником наведено недостовірні дані в поданому повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1).

Водночас, відповідачем також було винесено Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 61-П/1007 (а.с.118-119) та Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт (а.с.120-121).

За наслідками протоколу про адміністративне правопорушення, відповідачем було прийнято постанову № 61/1007 по справі про адміністративне правопорушення, якою Яцика Олександра Дьордьєвича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладено на нього штраф в розмірі 3400,00 грн. (а.с.124-126).

Як вбачається з матеріалів справи, вказаний штраф головою Турицькою сільською ради - Яциком О.Д. сплачено у повному обсязі, що підтверджується копією квитанції № 6 від 11.05.2018р.

Окрім цього, відповідачем було прийнято постанову № 3/1007-1.1/473 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.04.2018р., якою орган місцевого самоврядування - Турицьку сільську раду Перечинського району Закарпатської області визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 63432,00 грн. (а.с.122-123).

Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, позивач звернувся до суду з позовом про визнання її протиправною та скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у даній справі, суд виходить із наступного.

Щодо спірного рішення суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені ч. 2 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дане рішення: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, ст. 5 КАС України прописано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Із наведеної норми закону випливає, що позивач на власний розсуду визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Оспорюване рішення (постанова про накладення штрафу) є індивідуальним актом, поняття якого розкрито в п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, зокрема, - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Із змісту положення ст. 25 КАС України вбачається, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті стосовно конкретної фізичної або юридичної особи, вирішуються за вибором позивача.

Отже, законодавцем чітко визначено можливість оскарження особою в судовому порядку не будь-яких, а тільки тих рішень чи дій суб'єкта владних повноважень, які стосуються конкретної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Перший критерій - прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, «у межах повноважень» та «у спосіб», що передбачені Конституцією та законами України випливає з принципу законності, що закріплений у ч. 2 ст. 19 Конституції України, а саме про те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведене означає, що суб'єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України, зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. «У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. «У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Другий критерій - прийняття рішення, вчинення дії з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, може бути сформульовано як принцип використання повноваження з належною метою. Належною є та мета, що визначена в законі або випливає з його цілей.

Третій критерій законності дій та рішень - це прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р., під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженнями є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не може безпідставно втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

При цьому, з огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу державної влади.

Аналогічна правова позиція міститься також у постановах Верховного Суду України від 18.03.2014 року у справа № 21-11а14 та від 21.05.2013 року у справі № 21-87а13.

Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни «може», «має право», «за власної ініціативи», «дбає», «забезпечує», «веде діяльність», «встановлює», «визначає», «на свій розсуд».

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може» (висновок Верховного Суду від 27.02.2018р., викладений у Постанові по справі № 816/591/15-а, № К/9901/4844/18).

Відповідно до п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. № 553: посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Таким чином, право проводити перевірки, в тому числі накладати штрафи за результатами виявлених порушень, є дискреційними (виключними) повноваженнями державного органу, зокрема правом відповідача.

В той же час, факт порушення вимог містобудівного законодавства позивачем не оспорюється, що підтверджується квитанцією про сплату штрафу, яку суд розцінює як фактичне визнання вини позивачем, а також листами Турицькою сільською ради від 11.05.2018р. № 98/02-07, від 26.04.2018р. № 90/02-16 щодо фактичного виконання вимог, викладених у приписах (а.с.127-130).

При цьому, постанову про накладення штрафу позивач просить скасувати з формальних підстав, тобто у зв'язку з нібито процесуальними порушеннями відповідача під час проведення перевірки.

Разом з тим, доводи позивача суд відхиляє, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 Порядку № 553: державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з п. 7 Порядку № 553: позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Зокрема, така вимога про проведення перевірки надійшла від Управління захисту економіки в Закарпатській області від 16.02.2018р. за № 782/39/106/01-2018 (а.с.103).

Також є безпідставними й посилання позивача на наказ Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області № 5П від 26.03.2018р., як структурного підрозділу апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України винесений протиправно та без належних на те правових підстав, оскільки Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції «Щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю)» від 17.01.2017р. № 45 уповноважено керівників територіальних органів - структурних підрозділів апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України, відповідно до положень про територіальні органи, видавати накази на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) - (а.с.132).

Разом з тим, позивач жодним чином не довів суду, що відповідач здійснив неналежне оформлення протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, як і не довів нібито неналежне оформлення результату перевірки, не надавши жодних належних та допустимих доказів про це.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п. 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Позивачем не надано суду достатніх та належних доказів щодо обґрунтованості своїх позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3/1007/-1.1/473 від 27.04.2018р., винесеної Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області Буяновою Світланою Василівною з мотивів та підстав, наведених у позовній заяві, беручи до уваги очевидність правопорушення (клас наслідків (відповідальності) СС1 зазначений позивачем, а клас наслідків СС2 вказаний в проектній документації та подальше самостійне виправлення вказаного правопорушення зі зміною класу наслідків з СС1 на СС2) задоволенню не підлягають.

За наслідками розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Турицької сільської ради Перечинського району Закарпатської області до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області ДАБІ України Буянової Світлани Василівни про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П. Микуляк