Рішення № 77298196, 22.10.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 жовтня 2018 р. Справа № 0240/3137/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДФС у Вінницькій області

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Вінницькій області адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача податковий борг в сумі 1956,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість з єдиного податку в загальній сумі 1956,25 грн. Вказана заборгованість виникла, у зв’язку із несплатою єдиного податку за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування. Оскільки вказана сума грошового зобов’язання відповідачем добровільно не сплачена, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 14.09.2018 року відкрито провадження у даній справі. Розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Конверт з ухвалою про відкриття провадження повернувся до суду з відміткою поштового відділення зв'язку: "не проживає".

Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами згідно ч. 6 ст. 162 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності Томашпільською районною державною адміністрацією Вінницької області 11.08.2010 року та перебуває на податковому обліку Могилів-Подільської ОДПІ як платник єдиного податку першої групи.

За ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість з єдиного податку в загальній сумі 1956,25 грн. Вказана заборгованість виникла, у зв’язку із несплатою єдиного податку за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування

Наявність у відповідача вказаної заборгованості також підтверджується особовою карткою платника податків та вимогою про сплату боргу (а.с. 13, 16-19).

На час розгляду справи судом доказів сплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік (п. 294.1 ст. 294 ПК України).

Згідно п. 295.1 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до п. 295.2 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Згідно із п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вказаної норми ГУ ДФС у Вінницькій області надсилалась відповідачу податкова вимога форми "Ф" від 03.11.2017 року № 5562-17 на суму 1107,65 грн. Конверт з вимогою повернувся на адресу податкового органу з відміткою поштового відділення зв'язку: "не проживає".

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (п. 58.3 ПК України).

Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відкликання вказаної податкової вимоги в передбаченому ст. 60 ПК України порядку, а також доказів про виконання грошового зобов'язання в повному обсязі, погашенню підлягає сума податкового боргу відповідача, що існує на момент вирішення справи по суті.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження. (п. 87.11 ст. 87 ПК України).

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення податкового боргу з відповідача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність понесених витрат суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (24233, Вінницька область, Томашпільський район, с. Нетребівка, вул. Вишнева, буд. 16, ідент. код НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в сумі 1956,25 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Альчук Максим Петрович