Рішення № 77297628, 16.10.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1658/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Димарчук Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Головатої І.П.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання дій щодо відмови протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі – ГУ Держгеокадастру у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, що розташована на території Мервинської сільської ради Горохівського району Волинської області та зобов’язання повторно розглянути клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, що розташована на території Мервинської сільської ради Горохівського району Волинської області.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.08.2018 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в червні 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, що знаходиться за межами населених пунктів Мервинської сільської ради Горохівського району Волинської області. Відповідач листом від 27.06.2018 №М-1707/0-1117/2-0/95-18 фактично відмовив позивачу в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою з подальшою передачею у власність земельної ділянки, мотивуючи відмову тим, що на території Мервинської сільської ради відсутні вільні земельні ділянки.

Разом з тим, відповідач у вказаному листі зазначив, що інформацію про зарезервовані земельні ділянки для учасників бойових дій, які можуть бути надані, в розрізі рад, можна отримати з офіційного сайту ГУ Держгеокадастру у Волинській області. Додатково наголосив, що бажана для відведення у власність земельна ділянка не є зарезервована для передачі у власність учасникам АТО.

Вважає, що відповідач протиправно відмовив у наданні вказаного дозволу, оскільки законодавством встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні останнього, а наведені відповідачем підстави не передбачені статтею 118 Земельного кодексу України, з огляду на що просить визнати такі дії відповідача протиправними та зобов’язати повторно розглянути його клопотання.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 03.09.2018 позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що на запит ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 05.06.2018 стосовно можливості надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, Мервинською сільською радою Горохівського району надіслано лист від 13.06.2018 у якому вказано, що на території сільської ради відсутні вільні земельні ділянки.

Разом з тим, відповідачем на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №898-р “Питання забезпечення учасників антитерористичної операції земельними ділянками” була проведена робота по обстеженню земельних ділянок на їх придатність для садівництва, ведення особистого селянського господарства, проведено резервування земельних ділянок для учасників АТО та сформовано перелік земельних ділянок, які зарезервовані для передачі у власність учасникам бойових дій та членам їх сімей. Такий перелік земельних ділянок є відкритий та оприлюднений на офіційному веб-сайті ГУ Держгеокадастру у Волинській області. У зв’язку з наведеним, ГУ Держгеокадастру у Волинській області правомірно роз’яснило позивачу, що дозвіл на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, розташовану на території Мервинської сільської ради Горохівського району на підставі поданої ним заяви надати не можливо, оскільки місце розташування земельної ділянки, щодо якої звернувся позивач, не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, зокрема, розпорядженню Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №898-р, яке є обов’язковим до виконання на всій території України усіма суб’єктами суспільних відносин. Просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (а.с.15-19).

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник ГУ Держгеокадастру у Волинській області у судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позов та додатково пояснила, що ГУ Держгеокадастру у Волинській області не відмовляло позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а лист від 27.06.2018 за вих М-1707/0/95-18 носить інформаційний характер та не є рішенням про відмову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій від 28.04.2016 №057787(а.с.10).

01.06.2018 позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Волинській області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, яка знаходиться на території Мервинської сільської ради Горохівського району в межах норм безоплатної приватизації (а.с.41).

27.06.2018 відповідач листом за вих.№М-1707/0/95-18 повідомив позивача про те, що на запит ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 05.06.2018 року за №18-3-0.32-3915/2-18 щодо висловлення позиції стосовно можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, Мервинською сільською радою Горохівського району надіслано лист від 13.06.2018 №125/1.11/2-18, про заперечення стосовно надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки на території сільської ради відсутні вільні земельні ділянки.

Також, у даному листі в порядку інформування повідомлено, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №898-р “Питання забезпечення учасників антитерористичної операції земельними ділянками” ГУ Держгеокадастру у Волинській області проведена робота по обстеженню земельних ділянок на їх придатність для садівництва, ведення особистого селянського господарства та проведено резервування земельних ділянок для учасників АТО. Перелік земельних ділянок, які зарезервовані для передачі у власність учасникам бойових дій та членам сімей загиблих військовослужбовців є відкритим. Інформацію про зарезервовані земельні ділянки для учасників бойових дій, які можуть бути надані, в розрізі сільських рад, можна отримати з офіційного сайту ГУ Держгеокадастру у Волинській області. Також повідомлено, що бажана для відведення у власність земельна ділянка не зарезервована для передачі у власність учасникам АТО (а.с.9).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту “б” частини першої статті 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з частиною шостою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини першої статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

При цьому згідно з пунктом “б” частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Отже, надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог чинного законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність.

Частиною сьомою статті 118 ЗК України районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З аналізу вказаних норм вбачається, що законом встановлені виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Тобто, відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли суб’єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об’єкта вимогам, встановленим ЗК України, вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому чинним законодавством не передбачено право суб’єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ Держгеокадастру у Волинській області у своїй відповіді на заяву ОСОБА_3 від 27.06.2018 №М-1707/0-1117/0/95-18 послалося на відповідь Мервинської сільської ради від 13.06.2018 №125/1.11/2-18, яка заперечила стосовно надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки на території сільської ради відсутні вільні земельні ділянки. При цьому, відповідач вказав, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №898-р “Питання забезпечення учасників антитерористичної операції земельними ділянками” відповідачем проведена робота по обстеженню земельних ділянок на їх придатність для садівництва, ведення особистого селянського господарства та проведено резервування земельних ділянок для учасників АТО. Інформацію про зарезервовані земельні ділянки для учасників бойових дій можна отримати з офіційного сайту ГУ Держгеокадастру у Волинській області. Також зазначив, що бажана для відведення у власність земельна ділянка не зарезервована для передачі у власність учасникам АТО (а.с.9).

Проаналізувавши зміст відповіді ГУ Держгеокадастру у Волинській області, суд вважає за необхідне зазначити, що лист відповідача від 13.06.2018 №125/1.11/2-18 не є ні відмовою у задоволенні заяви позивача, ні рішенням про надання дозволу на розроблення проекту щодо відведення земельної ділянки. Також, зазначений лист не містить, передбачених ч.7 ст. 118 ЗК України підстав для відмови позивачу у наданні дозволу (власне як і не містить самої відмови як такої). Натомість, даний лист відповідача носить суто інформаційний характер з посиланням на носії викладеної у ньому інформації, що не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні. Відтак, такий документ не має правового значення і не може трактуватись як належний розгляд заяви позивача та прийняття рішення з відповідного питання.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Захист прав - це застосування правових засобів з метою забезпечення права у сфері публічно-правових відносин. Право на захист - самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам законодавства.

Обов'язковою ознакою рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки (права чи обов'язки) для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий (обтяжуючий) характер.

У свою чергу, належні способи захисту - це способи, які прямо передбачені законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який дає змогу забезпечити виконання її приписів.

Водночас, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Відповідач за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення конкретної земельної ділянки, зобов’язаний був або прийняти рішення, яким надати дозвіл на розроблення такого проекту землеустрою або надати позивачу мотивовану (із зазначенням конкретних причин) відмову у його наданні.

ГУ Держгеокадастру у Волинській області не прийняло рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, що розташована на території Мервинської сільської ради Горохівського району Волинської області в порядку та строки, визначені статтею 118 ЗК України.

Тому, належним способом захисту та відновлення порушеного права позивача є саме визнання протиправною бездіяльності ГУ Держгеокадастру у Волинській області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, що розташована на території Мервинської сільської ради Горохівського району Волинської області та зобов’язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти рішення на підставі повноважень, у межах та у спосіб, визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що лист Мервинської сільської ради носить лише інформативний характер та не може бути підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Будь-яких інших доказів щодо відсутності вільних земельних ділянок на території Мервинської сільської ради відповідачем не подано. Таким чином, посилання відповідача на лист Мервинської сільської ради є необґрунтованими.

Разом з тим, безпідставним є посилання відповідача на те, що бажана для відведення у власність земельна ділянка не зарезервована для передачі у власність учасникам антитерористичної операції, з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 1, 2 розпорядження Кабінету Міністрів України №898-р від 19.08.2015 “Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками” з метою забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру і обласним та Київській міській державним адміністраціям за участю органів місцевого самоврядування визначити протягом місяця на території відповідної області та м. Києва земельні ділянки для відведення учасникам антитерористичної операції та сім’ям загиблих учасників антитерористичної операції. Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру, обласні та Київська міська державні адміністрації повинні забезпечити, серед іншого, розгляд у першочерговому порядку звернення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок.

Тобто вказаним розпорядженням не передбачено заборон для надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, зокрема для ведення особистого селянського господарства учасниками АТО, з числа земельних ділянок, які не включені до переліку зарезервованих земельних ділянок учасникам бойових дій.

Частиною третьою статті 49 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” визначено, що акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що розпорядження Кабінету Міністрів України не є нормативно-правовим актом, не має вищої юридичної сили ніж ЗК України, при цьому не передбачає підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність у зв’язку із не резервуванням земельної ділянки у власність учасникам АТО та членам їх сімей.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Верховний суд у своїй постанові від 19.06.2018 у справі № 803/1183/17 вказав, що системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб’єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Приписами частини першої статті 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

Судом встановлено, що права та законні інтереси ОСОБА_3 порушені відповідачем, оскільки наявними у матеріалах справи доказами підтверджено протиправність бездіяльності останнього щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, що розташована на території Мервинської сільської ради Горохівського району Волинської області. Відтак, бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви позивача слід визнати протиправною та зобов’язати ГУ Держгеокадастру у Волинській області повторно розглянути заяву позивача від 01.06.2018 та прийняти рішення відповідно до норм статті 118 ЗК України з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у даному рішенні.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись статтями 139, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Волинській області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, що розташована на території Мервинської сільської ради Горохівського району Волинської області.

Зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, що розташована на території Мервинської сільської ради Горохівського району Волинської області та прийняти рішення на підставі повноважень, у межах та у спосіб визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 22 жовтня 2018 року.

Суддя Т.М. Димарчук