Рішення № 77297342, 10.10.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15990/18

Провадження № 2-а/522/1356/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бойчука А.Ю.

за участю секретаря Іскрич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 44) про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення в країну походження,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, згідно якої просив:

-визнати протиправним та скасувати рішення відділу організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області було прийнято рішення № 90 про примусове повернення громадянина Афганістану ОСОБА_1.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 13 серпня 2018 року відділом організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області було прийнято рішення № 256 про примусове повернення громадянина Афганістану ОСОБА_1. Відповідно до рішення позивача зобов'язано в строк до 10 вересня 2018 року покинути територію України. Позивач вважає, що вказане рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки останнє прийняте з порушенням ч. 1 ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, так як позивач є громадянином Афганістану, прибув в Україні в пошуках захисту. У разі повернення позивача до Афганістану йому загрожуватиме небезпека.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд у їх задоволенні відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином Афганістану, в Україну прибув у 2012 році з метою імміграції та постійного проживання.

13 серпня 2018 року відділом організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення ГУ ДМС України в Одеській області було прийнято рішенням про примусове повернення в країну походження громадянина Афганістану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язано його покинути територію України в термін до 10 вересня 2018 року.

Позивач звертаючись до суду з вказаним позовом посилався на неправомірність вказаного рішення та вважає його таким, що підлягає скасуванню.

Так, правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначені Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 названого Закону, іноземцем є особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Згідно з п. 14 ч. 1 названої статті Закону нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

На підставі ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином Афганістану, перетинав кордон поза межами КПП України, паспортний документ відсутній.

У 2017 році позивач звернувся до ГУ ДМС України в м. Києві із заявою про надання міжнародного захисту в Україні.

Рішенням ДМС України від 14 липня 2017 року № 295-17 позивачу було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

13.08.2018 року співробітниками ГУ ДМС України в Одеській області спільно з працівниками УБЗПТЛ за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, ринок «7 км» було виявлено громадянина Афганістану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У ході опитування позивача встановлено, що він є нелегальним мігрантом, прибув в Україну в 2012 році з метою імміграції та постійного проживання. На запитання: «Чи вважаєте Ви себе жертвою торгівлі людьми? Чи примушували Вас працювати проти волі?», надана відповідь: «Ні, не вважаю. Якого-небудь фізичного або психологічного впливу на мене не здійснювалося»; «Чи вільно Ви пересувалися?, надана відповідь: «Я пересувався вільно», «Чи є загроза бути страченим або підданим катуванню, нелюдському чи принизливому поводженню з боку влади в разі повернення Вас в країну походження?», позивачем надана відповідь: «Не має». На запитання: «Чи маєте ви кошти для виїзду за межі України», відповідь: «Так, маю». На запитання: «Чи маєте Ви родичів на території України?», надана відповідь: «Так, маю». На запитання: «Чи маєте ви можливість виїхати самостійно?», надана відповідь: «Так, маю».

Зазначені обставини підтверджується підписом позивача в поясненнях, які наявні в матеріалах справи.

13 серпня 2018 року за порушення правил перебування іноземців в Україні після закінчення строку перебування стосовно громадянина Афганістану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД № 004114, за порушення ч. 1 ст. 203 КУпАП та прийнято постанову ПН МОД № 004114 про накладення адміністративного стягнення, у зв'язку із чим, на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000,00 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 25 «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», рішення про добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій і другій цієї статті, приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції за заявою іноземця та осіб без громадянства про добровільне повернення. Порядок провадження за заявами іноземців та осіб без громадянства про добровільне повернення визначається Кабінетом Міністрів України.

Проте, громадянин Афганістану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з відповідною заявою, а також із заявою про визнання біженцем та особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту в Україні до ГУ ДМС України в Одеській області не звертався, відповідного бажання під час опитування не виявив, жертвою торгівлі людьми себе не вважає.

Суд, також, відхиляє доводи позивача про недотримання відповідачем положень ст. 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

Так, вирішуючи питання щодо законності прийнятого ГУ ДМС України в Одеській області рішення, суд враховує, що відповідно до вимог чинного законодавства України, особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", відповідно до якої, іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворенні або видані чи передані до країн:

- де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань;

- де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;

- де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя;

- де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

Вказаний перелік підстав є вичерпним та таким, який не підлягає розширенню.

У даній справі позивачем зроблено лише посилання, що Афганістан перебуває в стані озброєного конфлікту не міжнародного характеру, проте останнім до суду не надано жодних доказів, які б підтвердили факти переслідування в країні громадянського походження, та які б слугували причиною його вимушеного від'їзду з країни, а ті обставини, які характеризують загальне положення в країні, у тому числі політичну ситуацію, не містять конкретних відомостей про утиски саме позивача та членів його родини.

Таким чином, аналізуючи наведені вище вимоги законодавства, суд вважає, що викладені позивачем обставини щодо небезпеки повернення його до Афганістану є необґрунтованими, а матеріалами справи підтверджено факт порушення позивачем законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач не підпадає під дію статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а отже приймаючи рішення про примусове повернення позивача в країну походження, Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області діяло в межах наданих повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 2. ст. 242 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись: ст.16,63 Конституції України, ст.ст.2,-14,19-20,22,72-77,118,227-228, ч.4 ст.229,241-246,250, 286, 294. 376 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 44) про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення в країну походження - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 19.10.2018 року.

Суддя: А.Ю. Бойчук