Ухвала суду № 77296455, 23.10.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/6454/17

Провадження № 1-кп/500/507/18

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________

УХВАЛА

про повернення клопотання про застосування

примусових заходів медичного характеру прокурору

23 жовтня 2018 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого - судді Пащенко П.П.,

за участю: секретаря судового засідання Топтигіної О.М.

учасники судового провадження:

прокурор Карпов Е.О.,

захисник Іосип Т.М.,

особа, стосовно якої передбачається

застосувати примусові заходи

медичного характеру ОСОБА_2,

законний представник особи,

стосовно якої передбачається

застосувати примусові заходи

медичного характеру ОСОБА_3,

провівши в місті Ізмаїлі Одеської області відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру про суспільно небезпечні діяння, що підпадають під ознаки ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12015160150003128, відносно

ОСОБА_2, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Ізмаїл Одеської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,

встановив:

16 серпня 2018 року з Апеляційного суду Одеської області після скасування ухвали про відмову у застосуванні примусових заходів медичного характеру до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області надійшло кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру про суспільно небезпечні діяння, що підпадають під ознаки ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, відносно ОСОБА_2, ухвалою від 22 серпня 2018 року було призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Карпов Е.О. висловив думку про можливість призначення судового розгляду, при цьому зазначив, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відповідає вимогам КПК, а саме ст. 291, як зазначено в ч.2 ст. 292 КПК України.

Захисник Іосип Т.М. висловив думку про неможливість призначення судового розгляду та повернення обвинувального акту прокурору, зазначивши, що в клопотанні вказано, що ОСОБА_2 є обвинуваченою, що є підставою для скасування прийнятого рішення по суті, про що зазначено також в ухвалі Апеляційного суду Одеської області.

ОСОБА_2 та її законний представник підтримали пояснення захисника Іосип Т.М.

Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5, представник ТОВ «Руш» у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать довідка про доставку смс повідомлення та заяви ОСОБА_5, представника ТОВ «Руш». Проведення підготовчого судового засідання без участі потерпілих та представника потерпілого не відобразиться на повноті вирішення питань у ньому, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про можливість його проведення без їх участі.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру з додатками, дійшов висновку, що воно на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підлягає поверненню прокурору як таке, що не відповідає вимогам КПК України.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, якщо воно не відповідає вимогам цього Кодексу.

У відповідності до положень ст. 2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

Відповідно до ч. 2 ст. 292 КПК України клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру має відповідати вимогам статті 291 цього Кодексу, а також містити інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров'я.

Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, якими суд керується в силу вимог ч. 2 ст. 292 КПК України, обвинувальний акт повинен містити: 1) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посилання на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та 3) формулювання обвинувачення.

Але всупереч п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_2, взагалі не містить формулювання обвинувачення, а лише виклад фактичних обставин та правову кваліфікацію.

Суд звертає увагу, що формулювання обвинувачення у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру має містити дані щодо події діяння із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України, можна встановити в діях особи, відносно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, ознаки кримінального правопорушення.

Викладення фактичних обставин провадження з підсумком про те, що особа обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, як це зроблено в клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_2, не може замінити формулювання обвинувачення, оскільки за змістом п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України та його структурою, формулювання обвинувачення у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру має бути викладено незалежно від викладених фактичних обставин діяння та його правової кваліфікації з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Також суд звертає увагу на те, що і фактичні обставини, і формулювання обвинувачення у випадку складання клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру мають бути викладені з урахуванням особливостей кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.

Так, у клопотанні зазначено, що ОСОБА_2, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, у стані неосудності, а також те, що наявні у неї психічні розлади позбавляють її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними у момент вчинення інкримінованих їй злочинів. Тому ці діяння не можна називати кримінальними правопорушеннями (злочинами), оскільки в такому випадку це є суспільно небезпечними діяннями, що містить ознаки складу певного злочину. У випадку ж якщо особа захворіла на хворобу, що виключає її осудність, після вчинення діяння, то воно є кримінальним правопорушенням (злочином).

А клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_2 містить суперечливі відомості - зазначено, що ОСОБА_2, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст.185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у стані неосудності. Ці обставини мають суттєве значення при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Більше того, є незрозумілим, яким чином особа, яка склала клопотання про застосування відносно ОСОБА_2 примусових заходів медичного характеру, зазначаючи про те, що ОСОБА_2, не була здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними в момент вчинення інкримінованих їй діянь, дійшла висновку про те, що ОСОБА_2, діяла умисно, з корисливих мотивів та з метою таємного викрадення чужого майна, про що зазначено у викладі фактичних обставин.

Вказані виявлені порушення були підставою для постановлення судом першої інстанції ухвали про відмову у застосуванні примусових заходів медичного характеру, яка була скасована Апеляційним судом Одеської області ухвалою від 31.07.2018 р. При цьому апеляційний суд в своїй ухвалі зазначив, що це не є підставою для відмови в клопотанні, а у разі їх встановлення суду слід було виконати вимоги ст. 314 КПК України та повернути клопотання прокурору для усунення недоліків. Далі апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції ці вимоги закону не виконав, призначив до розгляду клопотання та більш того відмовив у його задоволенні фактично пославшись, як на підставу відмови, тільки на недоліки клопотання.

Отже, за наявності вказаних порушень п. 5 ч. 2 ст. 291, ч. 2 ст. 292 КПК України, суд позбавлений можливості призначити судовий розгляд за цим клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_2, а тому воно підлягає поверненню прокурору.

Крім того, враховуючи, що в матеріалах судового провадження містяться матеріали кримінального провадження, які були предметом розгляду під час попереднього судового розгляду та які мають значення для цього кримінального провадження (а.п. 38 - 69), то вказані документи, надані прокурором, також підлягають йому поверненню для надання можливості їх використання при здійсненні кримінального провадження в подальшому, із залишенням замість них в матеріалах судового провадження їх копій.

Керуючись ст. ст. 314, 370 - 372 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру про суспільно небезпечні діяння, що підпадають під ознаки ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, відносно ОСОБА_2, повернути прокурору Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області для усунення протягом розумного строку вказаних в ухвалі виявлених недоліків.

Матеріали кримінального провадження, надані прокурором під час судового розгляду (а.п. 38 - 69), повернути прокурору разом з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру із залишенням їх копій в матеріалах судового провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Апеляційним судом Одеської області.

Суддя

Ізмаїльського міськрайонного суду Т.П. Пащенко