Рішення № 77294390, 10.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.10.2018 р.Справа № 910/13119/17

За позовом Джек Деніел'с Пропертіз, Інк.,(Jack Daniel`s Propeties Inc.)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Буклет-Юг"

2) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

про визнання недійсним свідоцтв на знаки для товарів і послуг та

зобов'язання вчинити дії,

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Ліпіна В.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Компанія Джек Деніел'с Пропертіз, Інк., (Jack Daniel`s Propeties Inc.) (надалі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буклет-Юг" (надалі - відповідач-1) та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (надалі - відповідач-2) про визнання недійсним свідоцтв на знаки для товарів і послуг та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги Компанії Джек Деніел'с Пропертіз, Інк., (Jack Daniel`s Propeties Inc.) мотивовані тим, що позначення "BLACK JACK" та "БЛЕК ДЖЕК", зареєстровані за Свідоцтвами України №№ 50459 та 185083, являються схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаком позивача, зареєстрованим за Свідоцтвом України № 5109.

Ухвалою суду від 10.08.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.09.2017 р.

07.09.2017 р. через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшов відзив, заява про застосування строків позовної давності та клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Відповідач-1 проти позову заперечує та зазначає, що торговельна марка позивача за Свідоцтвом України № 5109 і позначення "BLACK JACK" та "БЛЕК ДЖЕК", що зареєстровані на ім'я відповідача-1, не являються схожими настільки, що їх можна сплутати, та не можуть ввести споживача в оману щодо особи яка виробляє товар.

07.09.2017 р. від відповідача-2 надійшов відзив.

У судовому засіданні 07.09.2017 р. оголошувалась перерва до 27.09.2017р.

У судовому засіданні 27.09.2017 р. представник позивача подав заяву про долучення документів до матеріалів справи, заяву про відсутність спору та клопотання про призначення судової експертизи.

У судовому засіданні 27.09.2017 р. представник відповідача-1 подала клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів; проти задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову заперечила.

Ухвалами від 27.09.2017 р. відмовлено у задоволені заяви про вжиття заходів до забезпечення позову; та продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів.

У судовому засіданні 27.09.2017 р. оголошувалась перерва до 12.10.2017р.

У судовому засіданні 12.10.2017 р. представник відповідача-2 подав питання на судову експертизу.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 12.10.2017 р. подав заперечення на клопотання про призначення судової експертизи.

Ухвалою від 12.10.2017 р. відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду.

У судовому засіданні 12.10.2017 р. оголошувалась перерва до 25.10.2017р.

Ухвалами від 25.10.2017 р. у справі призначено судову експертизу у сфері інтелектуальної власності, проведення якої доручено атестованому судовому експерту у сфері інтелектуальної власності Жилі Богдану Володимировичу; та зупинено провадження у справі.

23.05.2018 р. до господарського суду міста Києва від судового експерта у сфері інтелектуальної власності Жили Богдана Володимировича надійшли матеріали справи з висновком експертного дослідження.

Ухвалою від 29.05.2018 р. провадження у справі поновлено та, у зв'язку з набранням з 15.12.2017 р. чинності Законом України від 03.10.2017 р. №2147-VIII, яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції, ухвалено справу №910/13119/17 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче засідання у справі призначено на 26.06.2018 р.

26.06.2018 р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 26.06.2018 р. відкладено підготовче засідання на 11.07.2018 р.

11.07.2018 р. від позивача надійшла заява про зміну предмета позову та залучення співвідповідача.

Протокольною ухвалою від 11.07.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 08.08.2018 р.

12.07.2018 р. від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та виклик у підготовче засідання судового експерта Жилу Б.В.; та додаткові пояснення з приводу висновку експерта.

08.08.2018 р. від позивача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи; письмові пояснення з урахуванням висновку експертизи та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.08.08.2018 р. від відповідача-1 надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

08.08.2018 р. від позивача надійшла уточнена позовна заява (з урахуванням зміни предмета позову).

Протокольною ухвалою від 08.08.2018 р. підготовче засідання відкладено на 29.08.2018 р.

10.08.2018 р. від позивача надійшли письмові пояснення з урахуванням висновку експертизи.

Протокольною ухвалою від 29.08.2018 р. задоволено клопотання відповідача-1 про виклик експерта в судове засідання та відкладено розгляд справи на 05.09.2018 р.

У підготовче засідання 05.09.2018 р. з'явився судовий експерт Жила Богдан Володимирович, надав усні та подав письмові пояснення і відповіді на питання щодо висновку експерта №138 від 23.05.2018 р.

Також, у підготовчому засіданні 05.09.2018 р. представник позивача не підтримав заяву про зміну предмета позову та залучення співвідповідача; у зв'язку з чим вказана заява залишена судом без розгляду.

Протокольною ухвалою від 05.09.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.10.2018р.

У судовому засіданні 03.10.2018 р. оголошувалась перерва до 10.10.2018р.

09.10.2018 р. від відповідача-1 надійшли заперечення на пояснення позивача від 07.08.2018 р., заява про розподіл судових витрат та клопотання про неприйняття до уваги доказів по справі.

У клопотанні про неприйняття до уваги доказів по справі відповідач-1 просить суд не брати до уваги під час вирішення справи висновок експерта № 138 від 23,05.2018 р. за результатами проведення судової експерти об'єктів інтелектуальної власності по господарській справі №910/13119/17 у зв'язку з відсутністю підтвердження надсилання (надання) його копії іншим учасникам у справі.

Судом вказане клопотання відхилено як таке, що не відповідає положенням Господарського процесуального кодексу України, оскільки вимоги ст. 42 Кодексу та відповідні наслідки, визначені ст. 80 ГПК, не можуть бути застосовані до матеріалів, наданих судовим експертом.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідачів проти задоволення позову заперечили.

У судовому засіданні 10.10.2018 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Компанія Джек Деніел’с Пропертіз, Інк., звернулася із позовом до ТОВ "Буклет-Юг" та Міністерства економічного розвитку України про визнання свідоцтв України №№ 50459 та 185083 недійсними відносно всіх товарів 33 класу МКТП, для яких знаки було зареєстровано та зобов'язання Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсними свідоцтв України №№ 50459 та 185083 для всіх товарів 33 класу МКТП для яких вони були зареєстровані та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Як вказує позивач, він звернувся до суду за захистом прав на знак для товарів і послуг "JACK DANIEL'S" за свідоцтвом України № 5109, зареєстрованого для товарів 33 класу МКТП "віскі"; дата реєстрації знаку - 31.05.1994 р.; дата подання заявки на знак 20.08.1990 р.

Знак для товарів та послуг "BLACK JACK" зареєстровано за свідоцтвом України № 50459 для товарів 30, 32 та 33 класів МКТП та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Буклет-Юг". Датою подачі заявки на вказаний знак є 19.05.2003 р.

Знак для товарів та послуг "БЛЕК ДЖЕК" зареєстровано за свідоцтвом України № 185083 для товарів 33 класу МКТП (алкогольні напої (крім пива)) та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Буклет-Юг". Датою подачі заявки на вказаний знак є 29.05.2013.

Позивач заявляє, що знаки "BLACK JACK" та "БЛЕК ДЖЕК" не відповідають умовам надання правової охорони, визначеним абз. 5 ч. 2 та абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону про торговельні марки, оскільки є схожими до ступеня змішування із знаком Позивача, а також є таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар.

Позивач зазначає, що при реєстрації знаків відповідача-1 за оскаржуваними свідоцтвами України для товарів 33 класу МКТП правопопередники відповідача-2 (Державний департамент інтелектуальної власності МОН України та Державна служба інтелектуальної власності України) не звернули уваги на те, що дані позначення є схожими настільки, що їх можна сплутати з раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг позивача "Jack Daniel's" за свідоцтвом України № 5109, для однорідних та споріднених з ними товарами 33 класу МКТП, в зв'язку з чим в порушення вимог абз. 2 п. 3 ст. 6 Закону про товарні знаки видав спірні свідоцтва України №№ 50459 та 185083.

Статтею 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 420 Кодексу, до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення.

За приписами ст. 424 Кодексу, майновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Звертаючись до суду з даним позовом, Джек Деніел’с Пропертіз, Інк. зазначає, що вказані знаки відповідача-1 не відповідають умовам надання правової охорони та мають бути визнані недійсними, оскільки

- являються схожими настільки, що їх можна сплутати, із знаком позивача;

- може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар та/або надає послуги, відносно позивача;

- товари, для яких зареєстровано оспорювані знаки, являються спорідненими з товарами, для яких зареєстровані знаки позивача;

- позивач має пріоритет у використанні свого знаку перед оскаржуваними знаками відповідача-1

ТОВ "Буклет-Юг" та Міністерство економічного розвитку та торгівлі України із доводами позивача та заявленими позовними вимогами не погоджуються та зазначають, що оскаржувані знаки відповідача-1 не є схожими до ступеня змішування із знаком позивача, а відтак були зареєстровані та використовуються в межах законодавства України.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково, зокрема, у разі:

а) невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони;

в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Згідно приписів п. 63 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", порушенням прав на знак, зокрема, визнається введення в цивільний оборот позначень, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати із: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

Відповідно до п. 1. ст. 5 Закону "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

Згідно з п. 3 ст. 6 цього Закону, не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати, зокрема, з фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг.

Дослідивши матеріали справи, з огляду на предмет спору у справі, підстав позову та заперечень проти заявлених вимог, суд дійшов висновку про те, що для встановлення відповідності спірних знаків умовам надання правової охорони, необхідне застосування спеціальних знань, у зв'язку з чим ухвалою суду від 25.10.2017 р. було призначено судову експертизу у сфері інтелектуальної власності, проведення якої доручено судовому експерту Жилі Богдану Володимировичу.

На вирішення судового експерта було поставлено наступні питання:

1) Чи є знаки для товарів і послуг за Свідоцтвами України №№ 50459 та 185083 схожими настільки, що їх можна сплутати, з раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг за Свідоцтвом України № 5109?

2) Чи є товари 33 класу МКТП, для яких зареєстровані знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України №№ 50459 та 185083, такими самими та/чи спорідненими із товарами 33 класу МКТП для яких зареєстрований знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 5109?

3) Чи можуть знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України №№ 50459 та 185083 ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар та/або надає послуги, відносно власника знака для товарів і послуг за свідоцтвом України № 5109?

З наданого експертом Висновку судової експертизи № 138 від 23 травня 2018 року вбачається наступне:

1. Знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України №№ 50459 та 185083 є схожими настільки, що їх можна сплутати, з раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 5109;

2 Всі товари 33 класу МКТП, для яких зареєстровані знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України №№ 50459 та 185083, є спорідненими або такими самими із товарами 33 класу МКТП, для яких зареєстрований знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 5109.

3. Знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України № 50459 та № 185083 є такими, що можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє наведені у свідоцтвах товари 33 класу МКТП, а саме - можуть викликати помилкове враження про те, що вказані товари походять від власника знака за свідоцтвом України № 5109, раніше зареєстрованого щодо споріднених товарів.

Відповідач-1 не погодився з результатами № 138 від 23 травня 2018 року, у зв'язку з чим подав клопотання про відхилення даної експертизи в якості доказу у справі та клопотання про виклик експерта з метою отримання відповідей на питання.

Позивач вказує, що висновок судової експертизи № 138 від 23 травня 2018 року є обґрунтованим та таким, що може бути визнано належним та допустимим доказом в даній справі.

Відповідач-2 також вказував, що висновок судового експерта підготовлений із порушенням законодавства України та просив викликати експерта для дачі пояснень.

У підготовчому засіданні судовий експерт Жила Б.В. надав обґрунтовані відповіді на всі поставлені сторонами питання із роз'ясненням суду та сторонам, якими підходами експерт керувався під час здійснення свого аналізу. Надані експертом відповіді суд вважає повними та обґрунтованими.

Також, суд за результатом дослідження висновку судової експертизи № 138 від 23 травня 2018 року у сукупності з усіма зібраними у справі матеріалами, встановив, що висновок експерта відповідає та узгоджується з наявним у матеріалах справи доказами; висновки являються повними, належним чином обґрунтованими; під час проведення експертного дослідження експертом застосовано достатній обсяг нормативних актів та науково-практичної літератури;

Враховуючи викладене, суд визнає висновок судової експертизи № 138 від 23 травня 2018 року належним та допустимим доказом у даній справі.

Відповідно до положень п. 4.3.2.4. Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28 липня 1995 р. N 116 (в редакції наказу Державного патентного відомства України від 20 серпня 1997 р. N 72) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1995 р. за N 276/812, позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів.

Як роз'яснено п. 63 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", порушенням прав на знак, зокрема, визнається введення в цивільний оборот позначень, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати із: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності; фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг; кваліфікованими зазначеннями походження товарів.

Обґрунтовуючи свою позицію щодо відмови у задоволенні позовних вимог, відповідач-1 також посилався на висновок експертів № 261/17 за результатами комісійного судового дослідження у сфері інтелектуальної власності від 27 грудня 2017 року. Посилаючись на даний висновок, відповідач-1 стверджує, що схожість його оскаржуваних знаків і знаком позивача відсутня, а тому суд має відмовити у задоволенні позовних вимог.

Проаналізувавши даний висновок експертів, суд вважає за необхідне відхилити його в якості доказу у справі в зв'язку з невідповідністю його вимогам діючого процесуального законодавства та спеціального законодавства в сфері проведення експертиз.

Відповідно до ст.71 Закону України "Про судову експертизу", підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб".

У висновку експертів судом не було виявлено умови, визначеної ст. 71 Закону України "Про судову експертизу" та не зазначено, на підставі якого з вказаних документів вона була проведена.

Згідно із ч. 5 ст. 101 ГПК України, яка регулює проведення експертизи на замовлення сторін, передбачено, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Судом у висновку експерта також не було виявлено відповідного посилання на ту обставину, що вона була підготовлена для подання до суду в даній справі.

Крім цього, зі змісту висновку вбачається що експерти припустились порушень обраної ними ж методики проведення дослідження, а також положень законодавства, наслідком чого стала хибність та необґрунтованість наданих ними відповідей на питання 1 та 2. Також, як вбачається зі змісту дослідження, експерти надали відповідь на питання № 3 щодо можливості введення в оману досліджуваними знаками виключно спираючись на відповідь на питання 2 щодо відсутності між ними схожості до ступеню сплутування, про необґрунтованість якої було зазначено вище. Таким чином, суд вважає наслідком надання експертами необґрунтованої відповіді на питання № 2 стала також необґрунтованість відповіді і на питання № 3.

Отже, судом встановлено, що допущені у висновку № 261/17 численні порушення вимог, встановлених ч. 5 ст. 98 та ч. 6 ст. 101 ГПК України до такого виду доказів, вказує на те, що його одержано з порушенням закону, а тому є недопустимим у розумінні ч. 2 ст. 77 ГПК України.

Суд також відхиляє як доказ висновок експерта № 31/13.6/172 від 13.07.2018 року підготовлений експертом Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, наданий до суду відповідачем-1 з підстав його необґрунтованості.

Як вбачається з питань, поставлених експерту та його відповідей, ним встановлювалася виключно семантична схожість оскаржуваних знаків відповідача-1 із знаком позивача. У зв'язку з цим, суд вважає даний висновок неналежним доказом в даній справі.

Відповідно до абз. 1-3 п.3 ст.6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

Пунктом 1 ст. 10 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" передбачено, що експертиза позначення проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою.

Згідно з п. 4.3.2.6. Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг (надалі - Правила) словесні позначення, заявлені як знаки, порівнюються з словесними та комбінованими позначеннями, до композиції яких входять словесні елементи. При встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість.

Таким чином, з метою встановлення схожості або відсутності схожості позначень, суду необхідно дослідити схожість за трьома критеріями, а саме: звуковому, графічному та семантичному.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд вважає, що на підставі висновку експерта № 31/13.6/172 від 13.07.2018 року не можливо встановити обставину схожості або відсутності схожості позначень, в зв'язку з відсутністю дослідження позначень за графічною та семантичною схожістю. В зв'язку з цим даний доказ слід визнати неналежним.

Суд вважає обставину щодо спорідненості товарів для яких зареєстровані знаки позивача та оскаржувані знаки відповідача-1 доведеними належними доказами та не оспорюються жодною зі сторін.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин схожості знаків позивача а також доведеності факту спорідненості та тотожності товарів для яких зареєстровані оскаржувані позначення суд вважає підстави позовної заяви обґрунтованими.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачами, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, відповідачем-1 було подано заяву про застосування строку позовної давності, ґрунтуючись на тому, що оскаржувані знаки зареєстровані більше трьох років до дати подання заявки, про що позивачу було відомо.

Позивач заперечував проти задоволення заяви про застосування строку позовної давності, в зв'язку з тим, що в матеріалах справи не міститься жодного доказу, який би підтверджував, що йому було відомо про реєстрацію вказаних знаків, або що він міг дізнатися про реєстрацію даних знаків.

Суд відмовляє в задоволенні заяви про застосування строку позовної давності, у зв'язку з відсутністю доказів, що позивачу було відомо про реєстрацію оскаржуваних знаків більше ніж три роки до дати подання позову. Посилання відповідача-1 на те, що позивач міг дізнатися про реєстрацію цих знаків також відхиляються судом, оскільки позивач є нерезидентом України, зареєстрований та веде свою господарську діяльність в іншій країні; доказів отримання ним відомостей з національних публікацій про реєстрацію об'єктів інтелектуальної власності суду не надано.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, понесені позивачем (судовий збір та витрати на оплату експертизи), покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Буклет-Юг".

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати свідоцтво України № 50459 частково недійсним, відносно всіх товарів 33 класу МКТП, для яких даний знак зареєстрований.

3. Визнати свідоцтво України № 185083 недійсним повністю, для всіх товарів 33 класу МКТП, для яких даний знак зареєстрований.

4. Зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. М.Грушевського, 12/2; код ЄДРПОУ 37508596) внести зміни до державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсними свідоцтв України № 50459 та 185083 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буклет-Юг" (65101, м. Одеса, вул. Космонавта Комарова, буд, 12; код ЄДРПОУ 40748323) на користь Компанії Джек Деніел'с Пропертіз, Інк., (Jack Daniel`s Propeties Inc.) 4040 Сівік Центер Драйв, Сьют 528, Сан-Рафаель, Каліфорнія 94903, США) 6 400 (шість тисяч чотириста) грн.. 00 коп. судового збору та 20 020 (двадцять тисяч двадцять) грн. 00 коп. витрат на оплату вартості експертизи.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.10.2018 р.

Суддя Н.І. Зеленіна