Постанова № 77294089, 25.07.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2018 р. Справа№ 910/26948/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Тищенко О.В.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання: Подоляк Р.Ю.

за участю представників учасників процесу: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Київпассервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2018 року у справі №910/26948/15 (повний текст складено 05.04.2018) (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Державного підприємства «Київпассервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Інжиніринг»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство інфраструктури України

про стягнення 348 752,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Київпассервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий інжиніринг» 215 679,60 грн. завищеної вартості робіт.

08.02.2018 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач посилаючись на те, що висновками судових експертиз підтверджено завищення вартості робіт за договором підряду № 0914/2 від 20.09.2014 на суму 348 752,40 грн., просив суд стягнути з відповідача загалом 348 752,40 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2018 у справі №910/26948/15 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство «Київпассервіс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2018 у справі №910/26948/15 та прийняти нове рішення про стягнення з відповідач 348 752,40 грн. матеріальної шкоди.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при винесенні оскаржуваного рішення, судом було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, неправильно досліджено докази, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2018 відкрито апеляційне провадження у справі 910/26948/15.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 призначено розгляд справи № 910/26948/15 на 27.06.2018.

Ухвалою від 27.06.2018 розгляд справи відкладено на 25.07.2018 у зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи.

У судове засідання призначене на 25.07.2018 представники сторін та третьої особи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи обставини справи та наявні в ній докази, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі представників сторін та третьої особи.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

29.09.2014 між позивачем - Державним підприємством «Київпассервіс», як замовником, та ТОВ «Новий інжиніринг», як виконавцем, укладено договір на монтаж систем опалення № 0914/2 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручив, а виконавець приймає на себе зобов'язання відповідно до затвердженого замовником локального кошторису (додаток № 1) виконати роботи з монтажу системи опалювання в приміщенні замовника за адресою: м.Київ, проспект Науки, 1/2 (далі-роботи), а замовник зобов'язався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх (п. 1.1).

Пунктом 3.1 Договору сторони узгодили, що вартість робіт за цим договором (договірна ціна), що повністю включає витрати виконавця в т.ч. на закупівлю всього необхідного обладнання та матеріалів) та плату за виконані роботи визначається за домовленістю сторін на підставі Локального кошторису (додаток № 1) та становить 1 055 388,00 грн. Цей кошторис є твердим та може коригуватися виключно за взаємною згодою сторін.

Пунктом 3.4 Договору визначено, що договірна ціна може бути змінена тільки в наступних випадках: виникнення обставин непереборної сили, внесення замовником змін до технічної документації, зміни законодавства з питань оподаткування, якщо це впливає на вартість робіт.

Крім того, сторонами договору було погоджено договірну ціну в розмірі 1 055 388,00 грн., локальну смету на роботи за Договором, відомість ресурсів.

Відповідно до довідки про вартість виконаних робіт та витрат за грудень 2014 року (форма КБ-3) та акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року (КБ-2в), які підписані представниками обох сторін та посвідчених печатками обох сторін, відповідачем, як виконавцем, було виконано, а позивачем, як замовником, прийнято виконані підрядні роботи загалом в сумі 1 055 388,00 грн.

Як зазначав позивач у позові, 31.08.2015 Міністерством інфраструктури України на виконання наказів від 05.06.2015 № 140-г «Про проведення перевірки діяльності ДП «Київпассервіс» та від 05.08.2015 № 203-г «Про продовження терміну перевірки діяльності ДП «Київпастранс» проведено перевірку та встановлено наступні порушення за договором підряду № 0914/2 від 20.09.2014: сума договору завищена на 215 679,60 грн., а скоригована вартість договору складає 839 708,40 грн. , що зафіксовано у Акті Міністерства інфраструктури України «Про результати проведення перевірки діяльності державного підприємства «Київпассервіс» від 31.08.2015.

02.09.2015 та 30.09.2015 позивачем відповідачу направлено претензію № 1/06-22/1269 та претензію № 06/06-18/1439, в яких запропоновано відповідачу повернути суму переплати в розмірі 215 679,60 грн., на яку завищена сума укладеного між сторонами договору.

Відповідач суму коштів у розмірі 215 679,60 грн. - не повернув, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом про стягнення спірних коштів.

З метою встановлення дійсних обставин справи, 24.12.2015 суд першої інстанції призначив по справі № 910/26948/15 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення якої поставлені наступні питання:

- які фактично обсяги робіт були виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Інжиніринг» за Договором підряду № 0914/2/139-14 від 29.09.14. на обєкті: м. Київ, проспект Науки, 1/2?

- яка вартість робіт, що виконувались Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Інжиніринг» за Договором підряду № 0914/2/139-14 від 29.09.14. на об'єкті: м. Київ, проспект Науки, 1/2?

- чи відповідає обсяг виконаних робіт і затрат на суму 1 055 388,00 грн., вказаний в підписаному між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Інжиніринг» та Державним підприємством «Київпассервіс» акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року (форма КБ2В), фактично виконаному обсягу робіт і затрат Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Інжиніринг»?

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи від 12.12.016 № 2202/16-43, складеного Київським науково- дослідного інституту судових експертиз, зроблено наступні висновки по поставлених питаннях:

- обсяги фактично виконаних робіт з реконструкції системи опалення будівлі в цілому відповідають тим, що наведені в акті виконаних робіт в частині встановленого: котли, насоси, розширювальний бак, насоси, манометри, термоманометри, регулятор тиску, фільтри, теплова ізоляціяна трубопроводах, радіатори. Разом з тим, встановлено, що обсяги прокладених трубопроводів діаметром 20, 25, 32 та 40 мм завищено. За результатами обстеження не вбачається перевірити обсяги виконаних робіт в частині: кількості фасонних частин та кранів кульових на прокладених трубопроводів у зв'язку з наявністю меблів у приміщеннях; фактичного проведення робіт з демонтажу, а також пусконалагоджувальних робіт, у зв'язку з тим, що виконання цих робіт та їх обсяги можливо встановити лише під час виконання вказаних робіт.

- обсяг виконаних робіт і затрат на суму 1 055 388,00 грн., вказаний в підписаному між ТОВ «Новий Інжиніринг» та ДП «Київпассервіс» акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року (форма КБ-2в), не відповідає фактичному обсягу робіт і затрат на загальну суму 348 752,40 грн.

Крім того, 20.04.2017 судовим експертом Грішковою Л.М., яка склала висновок за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи від 12.12.016 № 2202/16-43, на вимогу суду надано пояснення до висновку, в яких експертом зазначено, що:

- сума завищення, яка вказана у висновку експерта, була зменшена за рахунок додатково включеної експертом вартості установлення 3 котлів, яка не була внесена до акту виконаних робіт;

- до обсягів робіт враховно як горизонтальні трубопроводи на поверхах до кожного радіатору опалення, так і вертикальні стояки між поверхами, обсяги яких можливо встановити на підставі наданих креслень проекту; а також обсяги трубопроводів в приміщенні котельні; інших обсягів робіт по прокладанню трубопроводів, в т.ч. прокладених і прихованим способом, при проведенні обстеження об'єкту експерту не було пред'явлено; в проекті відсутні інформація щодо додатково прокладання трубопроводів прихованим способом, а також відсутні дані щодо необхідності пробивання борозен та відповідного їх збивання; дані щодо пробивання борозен в акті виконаних робіт також відсутні;

- акт приймання виконаних робіт форми КБ-2в складається при виконанні будівельних або ремонтних робіт у будівництві, в якому зазначаються прямі, загальновиробничі витрати з визначенням окремих складових цих величин, необхідні інші супутні витрат, адміністративні витрати, прибуток та податок на додану вартість;

- при визначенні вартості робіт у будівлях, що експлуатуються під час виконання робіт, згідно з п. 1 Додатку Б до таблиці Б1 ДСТУ-Н Б Д2.4-21:2012 передбачається застосування коефіцієнту для урахування впливу умов виконання робіт 1,2, який враховано в акті виконаних робіт, що було надано на дослідження. Інших норм для збільшення вартості нормативними документами не передбачено;

- розрахунки кошторисного прибутку та адміністративних витрат проведено на підставі даних акту виконаних робіт, наданого на дослідження.

Позивач з вказаним висновком експерта погодився, у письмових поясненнях вказував на його вірність та обґрунтованість, а також зазначав, що вказаний висновок підтверджує його позовні вимоги в частині повернення суми вартості завищених робіт.

Відповідач з вказаним висновком експерта не погодився, і у поданих суду запереченнях на висновок експерта, наголошував на тому що висновок експерта є необґрунтованим та таким, що суперечить іншим матеріалам справи, викликає сумніви в його правильності, він є неповним, неясним, детальний розрахунок суми завищення - відсутній.

Також, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.17. призначено по справі № 910/26948/15 повторну судову експертизу, проведення якої у встановлений законом строк доручено Українському центру судових експертиз.

Згідно висновку експерта Українського центру судових експертиз № 1-18/12 від 18.12.2017 (судовий експерт Шкребтій В.Г., свідоцтво № 1648 від 23.08.2013, видане підставі рішення Центральної експертно - кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України), експертом надано відповідь про те, що згідно проведеного дослідження вартість робіт, вказана в акті виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року не відповідає вартості фактично виконаних робіт на загальну суму 348 752,40 грн., яка складається з витрат по завищеним обсягам робіт з прокладання поліпропіленових трубопроводів на суму 3 778,80 грн. Та витрат на суму 344 973,60 грн., врахування яких не відповідає вимогам ДСТУ БД.1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».

За приписами ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, суд першої інстанції відхилив висновок № 2202/16-43 від 12.12.16 через його неповноту, суперечливість, невідповідність обставинам справи та наявним в ній доказам.

На думку суду першої інстанції, суперечливість полягає в тому, що у зазначеному висновку експерт дійшов протилежних висновків:

- про те, що обсяги фактично виконаних робіт з реконструкції системи опалення будівлі в цілому відповідають тим, що наведені в акті (в зазначеній експертом частині), і в іншій частині обсяги виконаних робіт перевірити не вбачається за можливе;

- обсяг виконаних робіт і затрат, вказаний в акті, не відповідає фактично виконаному обсягу робіт і затрат.

Крім того, суд першої інстанції відхилив висновок експерта Українського центру судових експертиз № 1-18/12 від 18.12.2017 оскільки у вказаному висновку експертом не надано відповіді на поставлені судом питання.

Приписами ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 189 Господарського кодексу України визначено, що ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування (ч. 1). Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін (ч. 2). Суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни (ч. 3).

Статтею 190 Господарського кодексу України визначено, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни (ч. 1). Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання (ч. 2).

Згідно з приписами статті 191 Господарського кодексу України, державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку (ч. 1). Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України «Про ціни і ціноутворення» (ч. 2). Державні регульовані ціни встановлюються на бланки документів, у тому числі суворого обліку, які використовуються органами виконавчої влади, іншими державними органами для оформлення результатів надання адміністративних послуг (крім власних бланків цих органів), відповідно до закону (ч. 3).

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

- наявність реальних збитків;

- вина заподіювача збитків;

- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Дослідивши обставини справи у їх сукупності, колегія суддів зазначає, що в результаті завищення відповідачем обсягів робіт з прокладання поліпропіленових трубопроводів на суму 3 778,80 грн. та врахування витрат на суму 344 973,60 грн. врахування яких не відповідає вимогам ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», в акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року наявне завищення вартості будівельних робіт на суму 348 752,40 грн., що було встановлено в результаті проведення судової експертизи та зазначено у висновку експерта Українського центру судових експертиз № 1-18/12 від 18.12.2017.

Матеріали справи не містять доказів, які б спростували вказаний висновок експерта, а тому колегія суддів приймає його як належний та допустимий доказ у справі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив відповідачу грошові кошти на виконання умов Договору, з урахуванням сум, які були безпідставно заявлені до стягнення.

Таким чином, своїми діями відповідач спричинив позивачу збитки, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Колегія суддів враховує, що формулювання питання № 3, яке було представлене експерту Українського центру судових експертиз та відповідь на нього мають відмінності, які свідчать, що експерт не надав повну та остаточну відповідь на поставлене питання, однак, з урахуванням матеріалів справи, висновок експерта щодо невідповідностей в акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 на суму 348 752,40 грн. є безальтернативним та колегією суддів приймається.

Враховуючи, що матеріали справи підтверджують наявність в матеріалах справи повного складу цивільного правопорушення у діях відповідача, та наявність доказів які підтверджують завдання збитків у сумі 348 752,40 грн., тобто в межах заявленої позивачем суми, колегія суддів приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню. Рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі з підстав, викладених у мотивувальній частині постанови.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Київпассервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2018 року у справі №910/26948/15 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2018 року у справі №910/26948/15 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Інжинірінг» (01001, м. Київ, пров. Михайлівський, 10/2, код ЄДРПОУ 367991626) на користь Державного підприємства «Київпассервіс» (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 15-А, код ЄДРПОУ 33348385) збитки в сумі 348 752,40 грн. (триста сорок вісім тисяч сімсот п'ятдесят дві грн. 40 коп.), витрати на проведення судової експертизи від 18.12.2017 року в сумі 12 331,20 грн. (дванадцять тисяч триста тридцять одна грн. 20 коп.), витрати на проведення судової експертизи від 12.12.2016 року в сумі 21 547,20 грн. (двадцять одна тисяча п'ятсот сорок сім грн. 20 коп.), судовий збір за подання позовної заяви 3235,20 грн. (три тисячі двісті тридцять п'ять грн. 20 коп.), судовий збір сплачений при поданні заяви про збільшення позовних вимог в сумі 1996,09 грн. (ода тисяча дев'ятсот дев'яносто шість грн. 09 коп.) та судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 7 847,00 грн. (сім тисяч вісімсот сорок сім грн. 00 коп.).

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги з дотриманням положень ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 28.09.2018.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді О.В. Тищенко

І.А. Іоннікова