Ухвала суду № 77293598, 22.10.2018, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

22 жовтня 2018 року м. Харків Справа № 913/405/18

Провадження №14/913/405/18

Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Рвачова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Демакс – Медстрой», смт.Сентянівка Слов'яносербського району Луганської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача – Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), м. Київ

про стягнення 12275 грн. 69 коп.

У засіданні брали участь:

від органу прокуратури - ОСОБА_1, прокурор відділу прокуратури Харківської області, службове посвідчення №042342 від 29.03.2016;

від відповідача - представник не прибув;

від третьої особи - представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Демакс – Медстрой» на користь Державної служби України з безпеки на транспорті плату за проїзд великоваговим транспортним засобом в сумі 12275 грн. 69 коп.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що під час вивчення Сєвєродонецькою місцевою прокуратурою стану законності у сфері земельних відносин щодо встановлення земельного сервітуту та укладання договору про встановлення особистого строкового сервітуту, встановлено, що Рубіжанською міською радою 08.06.2018 прийнято рішення №53/4 «Про встановлення земельного сервітуту та укладання договору про встановлення особистого строкового сервітуту з ТОВ «Лисичанська інженерно – будівельна компанія».

На виконання вищезазначеного рішення, 11.06.2018 між Рубіжанською міською радою та ТОВ «Лисичанська інженерно – будівельна компанія» укладено договір на встановлення особистого строкового сервітуту на право розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) та для проходу проїзду і благоустрою земельної ділянки, зареєстрований Рубіжанською міською радою 15.06.2018 за №1523780744125.

Надання у користування зазначеної земельної ділянки здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме відсутні ознаки сервітуту та недодержаний порядок його встановлення. Внаслідок прийняття спірного рішення та укладання договору порушено інтереси держави у сфері земельних відносин, застосовано невірний механізм надання та одержання у користування земельної ділянки, а саме дотримання законодавчих засад надання земельних ділянок забезпечується рівність прав громадян, юридичних осіб, відповідні надходження до бюджету.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 31.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №913/368/18. Суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 26.09.2018. Ухвалою суду від 20.09.2018 виправлено описку в п. 3 резолютивної частини ухвали суду від 31.08.2018, та зазначено про призначення підготовчого засідання на 01.10.2018 о 15 годині 00 хвилин.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.10.2018 підготовче засідання відкладено на 22.10.2018 об 11 год. 20 хв.

У судове засідання 22.10.2018 прибув представник прокуратури, який підтримав позовні вимоги.

Третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) правом на участь свого представника в судовому засіданні 22.10.2018 не скористалась, але надіслала на електрону адресу суду письмові пояснення б/н від 19.10.2018, в яких зазначила наступне.

Відповідно до абз.4 п.1 постанови Кабінету Міністрів 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», утворено Державну службу України з безпеки на транспорті.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі – Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

У відповідності до п.8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3.

Таким чином, саме Державна служба з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є органом, наділеним державою спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Згідно пп. 15, 27 п.5 Положення Укратрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, а також здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов’язковим документом (окрім зазначених у ч. 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий, компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постанов Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об’єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Згідно п. 4 Правил: рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується «Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 (далі - Порядок габаритно-вагового контролю).

За визначенням, наведеним у пп. 3 п. 2 Порядку габаритно-вагового контролю: габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно визначення, наведеного в ч. 3 п. 2 Порядку габаритно-вагового контролю: великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (ось) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001.

Згідно з п. 28 Порядку габаритно-вагового контролю плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно до п.311 Порядку габаритно-вагового контролю: якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків – у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків – у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків – у п’ятикратному розмірі.

Згідно з ч. 2 п. 31 Порядку габаритно-вагового контролю: для строєних осей з одиночними шинами – плата за періщення допустимих навантажень на вісь (ось) збільшується у два рази.

Відповідно п. 3, 4 Порядку габаритно-вагового контролю, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Так, 07.06.2018 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням нормативний габаритних параметрів без відповідного дозволу або документа про внесення плати за проїзд великогабаритних засобів автомобільними дорогами загального користування.

А саме - 07.06.2018 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області на 207 км автомобільної дороги М-03 «Київ-Харків-Довжанський» під час проведення документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу (МАН р/н НОМЕР_1, FAYMONVILLE р/н НОМЕР_2), що належить ТОВ «Демакс-Медстрой», встановлено факт перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів, без відповідного дозволу або документа про внесення плати за проїзд великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

За результатами проведеної перевірки проведено Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 07.06.2018 та нараховано плату за проїзд 398,82 євро (що за офіційним курсом Національного банку України станом на 07.06.2018 становить 12 275,69 грн.).

Пунктом 27 Порядку габаритно-вагового контролю передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку. Кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до Державного бюджету.

Відповідно до п. 31 Порядку габаритно-вагового контролю, перевізник протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

18.06.2018 Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області на адресу відповідача було направлено лист про необхідність сплати грошових коштів в розмірі 398,82 євро (12275,69 грн.). Проте, на даний час, дані кошти не сплачено.

Несплата плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, загрожує невиконанню загальнодержавних програм, які фінансуються з бюджету, підриває основні принципи існуючого суспільного ладу, та суттєво порушує інтереси держави.

Згідно п. 41 Порядку габаритно-вагового контролю, дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку. При цьому, визначена плата за проїзд неоскаржена та несплачена перевізником-власником транспортного засобу у встановлені чинним законодавством строки. За таких обставин нарахована плата за проїзд набула статусу заборгованості перед Державним бюджетом України та підлягає стягненню в судовому порядку.

При цьому, третя особа зазначила, що повноваження Державної служби з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати.

Тобто, Державна служба з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Таким чином, проаналізувавши положення нормативно правових актів, якими керується Державна служба з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) та її територіальні органи у спірних правовідносинах, вбачається, що законодавцем не врегульовано питання щодо стягнення з суб’єкта господарювання нарахованої, але добровільно не сплаченої плати за проїзд великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, а саме: не надав Державній службі з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) повноважень на звернення до суду з даного питання.

Отже, Державна служба України з безпеки на транспорті не може здійснювати процесуальні права позивача, які йому не надані, тобто не має процесуальної дієздатності для подання зазначеної позовної заяви, повноваження обмежуються лише нарахуванням такої плати.

Натомість, згідно ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Таким чином, відповідно до ст.1311 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Господарського процесуального кодексу України у прокурора виникає право на звернення із даною заявою до суду на захист державних інтересів.

Враховуючи вищевикладе, третя особа зазначила, що не заперечує проти здійснення представництва Сєвєродонецькою місцевою прокуратурою Луганської області, шляхом звернення до господарського суду з позовом до ТОВ «Демаке-Медстрой» про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 12 275,69 грн. та підтримує доводи наведені в позовній заяві в повному обсязі.

Суд пояснення третьої особи розглянув, прийняв до уваги та долучив до матеріалів справи.

Відповідач правом на участь в судовому засіданні 22.10.2018 свого повноважного представника не скористався, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 120, 177, 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Закрити підготовче провадження у справі №913/405/18 та призначити справу до судового розгляду по суті на 19.11.2018 о 10 год. 00 хв.

2. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України документи, що підтверджують повноваження представників.

Інформація про час і місце судового засідання буде додатково розміщена на сторінці суду (у розділі «Повідомлення для сторін, які знаходяться у зоні проведення антитерористичної операції») офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет (https://court.gov.ua/sud5014).

Крім того, інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: (https://court.gov.ua/FAIR).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не може бути оскаржена.

Суддя Є.А. Лісовицький