Рішення № 77293530, 19.10.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2018 р. Справа № 911/287/17

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Горбасенка П.В. за участі секретаря судового засідання Куракси Ю.І., розглянув у місті Києві у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Андріаді Ольги Харлампівни

до першого відповідача Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

та другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Творець"

про стягнення 740 206, 00 грн

За участю представників:

від позивача: Коваленко В.В. (дов. № 1906 від 19.08.2016);

від відповідача 1: Малімонов М.І. (дов. б/н від 20.10.2017);

від відповідача 2: не з'явилися.

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець Андріаді Ольга Харлампівна (далі - позивач) звернулася до господарського суду Київської області з позовною заявою до Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Творець" (далі - другий відповідач) про стягнення з першого відповідача 715 055,05 грн збитків у вигляді додаткових витрат, солідарне стягнення з відповідачів 25 150,95 грн збитків у вигляді додаткових витрат.

В якості обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ФОП Андріаді Ольгою Харлампівною та ВКФ "Юна-Сервіс" у вигляді ТОВ укладено договір оренди нежитлового приміщення від 31.12.2008.

Внаслідок неналежного виконання першим відповідачем зобов'язань зі сплати орендної плати за договором у останнього виникла заборгованість зі сплати орендної плати, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду. Рішенням господарського суду Київської області у справі № 911/3493/16 стягнуто з першого відповідача на користь позивача 859 188,91 грн боргу по сплаті орендної плати, 323 327,13 грн інфляційних втрат, 37 849,94 грн 3 % річних, нарахованих за період з 27.10.2013 по 31.08.2016.

Позивач звернувся до першого відповідача з претензією, згідно якої запропонував останньому укласти додаткову угоду до договору оренди та збільшити орендну плату у розмірі 182 916 грн та повідомив першого відповідача, що у разі відмови від підписання додаткової угоди ФОП Андріаді О.Х. буде укладений договір оренди строком на 2 роки і 6 місяців з іншим орендарем, з орендною платою в сумі 213 402 грн за місяць, у разі відмови від підписання додаткової угоди, а також непогашення заборгованості по орендній платі протягом 30 днів з моменту одержання претензії, позивач просила звільнити орендовані приміщення після закінчення строку дії договору оренди, але не пізніше 27.12.2014.

06.07.2014 між ФОП Андріаді О.Х. та Акціонерним товариством закритого типу "Метра Сервіс" був укладений договір оренди нежилого приміщення № 01/07 строком на 3 роки і 6 місяців, відповідно до п. 3.2. якого позивач зобов'язався передати приміщення в оренду не пізніше 29.12.2014. На виконання вказаного договору позивач отримала від Акціонерного товариства закритого типу "Метра Сервіс" гарантійний платіж у сумі 50 000 грн.

Перший відповідач не повернув позивачу спірне приміщення, у зв'язку з чим позивач не зміг передати Акціонерному товариству закритого типу "Метра Сервіс" приміщення в оренду та повернув останньому 100 000 грн гарантійного (забезпечувального) платежу та сплатив 640 206 грн штрафу.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що через протиправні дії першого відповідача, позивач поніс збитки в розмірі 740 206 грн у вигляді додаткових витрат, з яких 715 055,05 грн підлягають відшкодуванню з першого відповідача та 25 150,95 грн солідарному стягненню з відповідачів на підставі укладеного між ФОП Андріаді О.Х. і ТОВ "Творець" договору поруки від 06.04.2011.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.01.2017 порушено провадження у справі 911/287/17, судове засідання призначено на 24.02.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.02.2017 розгляд справи відкладено на 10.03.2017.

10.03.2017 до канцелярії господарського суду Київської області від першого відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 5233/17 від 10.03.2017), згідно якого останній заперечив проти відшкодування збитків, оскільки між ФОП Андріаді О.Х. та Виробничо-комерційною фірмою "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю договір оренди нежилого приміщення не укладався і не виконувався, а його походження підприємству не відомо, а цивільно-правові або господарсько-правові зобов'язання між ними не виникли, а відтак підстава для відшкодування збитків відсутня. Крім того, між Виробничо-комерційною фірмою "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та Малим приватним підприємством "Віртус" укладено договір суборенди від 01.01.2016, відповідно до якого Мале приватне підприємство "Віртус" передало у строкове платне користування Виробничо-комерційній фірмі "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 1 524,3 кв.м. Вказаний відзив прийнято судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.03.2017 на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 31.03.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.03.2017 зупинено провадження у справі № 911/287/17 за позовом Фізичної особи-підприємця Андріаді Ольги Харлампівни до Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю та Товариства з обмеженою відповідальністю "Творець" про стягнення 740 206, 00 грн до вирішення Київським апеляційним господарським судом питання щодо апеляційної скарги Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю на рішення господарського суду Київської області від 08.12.2016 у справі № 911/3493/16; зобов'язано учасників провадження у справі надати суду докази остаточного вирішення Київським апеляційним господарським судом питання щодо апеляційної скарги Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю на рішення господарського суду Київської області від 08.12.2016 у справі № 911/3493/16.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 ухвалу господарського суду Київської області від 31.03.2017 у справі № 911/287/17 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 та ухвалу господарського суду Київської області від 31.03.2017 у справі № 911/287/17 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.06.2018 поновлено провадження у справі № 911/287/17 та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 20.07.2018.

19.07.2018 до канцелярії господарського суду Київської області від представника першого відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 13918/18 від 19.07.2018), згідно якого останній заперечив проти задоволення позовних вимог повністю, який прийнято судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.07.2018 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні відкладено на 31.08.2018.

29.08.2018 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 17742/18 від 29.08.2018), згідно якої останній заперечив проти доводів першого відповідача, викладених у відзиві на позові.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.08.2018 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні відкладено на 14.09.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.09.2018 у задоволенні клопотання Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про передачу справи на розгляд іншому суду відмовлено, у задоволенні клопотання Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про призначення технічної експертизи документів відмовлено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.09.2018 зупинено провадження у справі № 911/287/17 до вирішення питання за заявою Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (вх. № 60/18 від 14.09.2018) про відвід судді Горбасенка П.В. від розгляду даної справи в порядку ч. 3 ст. 39 ГПК України; заяву Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (вх. № 60/18 від 14.09.2018) про відвід судді Горбасенка П.В. від розгляду справи № 911/287/17 передано до відділу автоматизованого документообігу господарського суду Київської області для визначення складу суду згідно вимог ч. 3 ст. 39 ГПК України.

У відповідності до ст.ст. 6, 32 Господарського процесуального кодексу України зазначену заяву про відвід судді у справі № 911/287/17 передано для розгляду судді Бацуці В. М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.09.2018 (суддя Бацуца В.М.) відмовлено у задоволенні заяви б/н від 14.09.2018 р. Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про відвід судді Горбасенка П. В. від розгляду справи № 911/287/17.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.09.2018 поновлено провадження у справі № 911/287/17, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 05.10.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.10.2018 закрито підготовче провадження у справі № 911/287/17, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 19.10.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 19.10.2018 підтримав задоволення позовних вимог повністю, представник першого відповідача заперечив проти задоволення позову повністю.

Представник другого відповідача у судове засідання 19.10.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, не скористався правом на подачу відзиву на позов, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши промову (заключне слово) представника позивача та першого відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

31.12.2008 між Фізичною особою-підприємцем Андріаді Ольгою Харлампівною (надалі - Орендодавець) та Виробничо-комерційною фірмою "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення, згідно якого орендодавець зобов'язався передати орендарю з 01.01.2009 в тимчасове платне користування нежитлові приміщення магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, яке належить орендодавцю на праві приватної власності згідно свідоцтва про право власності від 11.02.2005 серії НОМЕР_2 (далі - об'єкт оренди): АДРЕСА_2, площа - 1 524,3 кв.м., дата закінчення строку оренди - 27.12.2011, орендна плата в місяць - 16,5 грн за 1 кв.м., всього 25 150,95 грн в місяць, а орендар - прийняти в строкове платне користування об'єкт оренди і сплачувати орендну плату за його користування на умовах договору.

Відповідно до п. 1.3. договору орендар виплачує орендну плату за весь період фактичного находження об'єкта оренди в його користуванні.

Згідно п. 2.1. договору орендна плата вноситься орендарем щомісячно в строк до 10 числа поточного місяця.

На виконання договору оренди нежитлового приміщення від 31.12.2008 позивач передав відповідачу нежитлове приміщення площею 1 524,30 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (далі - об'єкт оренди), що підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.01.2009 (а.с. 14, т. 1).

Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що після закінчення встановленого в договорі оренди строку перший відповідача не повернув позивачу об'єкт оренди і продовжував користуватися ним аж до вересня 2016 року.

Враховуючи несплату першим відповідачем орендної плати за користування орендованими приміщеннями, позивач звернувся з позовом до суду.

Рішенням господарського суду Київської області від 08.12.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2018 та постановою Верховного Суду від 27.09.2018, у справі № 911/3493/16 за позовом Фізичної особи-підприємця Андріаді Ольги Харлампівни до Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та Товариства з обмеженою відповідальністю "Творець" про стягнення 740 206,00 грн, позов задоволено частково, стягнуто з Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на користь Фізичної особи-підприємця Андріаді Ольги Харлампівни 859 188 (вісімсот п'ятдесят дев'ять тисяч сто вісімдесят вісім гривень) 91 коп. боргу по сплаті орендної плати, 323 327 (триста двадцять три тисячі триста двадцять сім гривень) 13 коп. інфляційних втрат, 37 849 (тридцять сім тисяч вісімсот сорок дев'ять гривень) 94 коп. 3 % річних, 18 305 (вісімнадцять тисяч триста п'ять гривень) 49 коп. судового збору за подання позовної заяви та 689 (шістсот вісімдесят дев'ять гривень) 00 коп. судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову, у задоволенні решти позову відмовлено.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що договір оренди нежитлового приміщення від 31.12.2008 припинив свою дію 27.12.2011.

29.05.2014 позивач звернувся до першого відповідача з претензією (а.с. 26, т. 1), згідно якої останній звернувся до першого відповідача з вимогою підписати додаткову угоду до договору оренди нежилого приміщення від 31.12.2008, у разі відмови від підписання додаткової угоди, а також непогашення заборгованості по орендній платі протягом 30 днів з моменту одержання даної претензії, просив звільнити приміщення за адресою: АДРЕСА_2 одразу після закінчення строку дії договору оренди, але не пізніше 27.12.2014.

Вказана претензія отримана першим відповідачем 05.06.2014, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 6504508717709 (а.с. 28, т. 1).

Згідно ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Враховуючи невиконання першим відповідачем зобов'язань за договором оренди нежилого приміщення № 01/07, 06.07.2014 між Фізичною особою-підприємцем Андріаді О.Х. та Акціонерним товариством закритого типу «Метра Сервіс» був укладений договір оренди нежилого приміщення № 01/07 строком на 2 роки і 6 місяців, відповідно до п.п. 3.2. якого позивач зобов'язалася передати приміщення в оренду не пізніше 29.12.2014.

Судом встановлено, що сторони договору № 01/07 в п. 4.2. домовилися про сплату орендарем гарантійного (забезпечувального) платежу в розмірі 50 000 грн.

Підпунктом 4.4. договору № 01/07 від 06.07.2014 передбачено, що в разі неналежного виконання орендодавцем зобов'язань за договором оренди, гарантійний (забезпечувальний) платіж підлягає поверненню орендарю в подвійному розмірі.

Гарантійний (забезпечувальний) платіж позивач отримала в повному обсязі у розмірі 50 000 грн 14.07.2014.

Також згідно п.п. 6.2. договору № 01/07 від 06.07.2014 сторони передбачили, що у разі порушення орендодавцем зобов'язання передати об'єкт оренди, шляхом складання Акту прийому-передачі не пізніше 29.12.2014, орендодавець сплачує штраф у розмірі 3-х орендних платежів до 20.01.2015 включно.

Підпунктом 1.3. договору № 01/07 від 06.07.2014 сторони погодили розмір орендної плати, що становить 213 402 грн.

Оскільки перший відповідач спірні приміщення позивачу не повернув, а АТЗТ «Метра Сервіс» не змогло отримати від позивача приміщення в оренду після укладення договору № 01/07, АТЗТ «Метра Сервіс» 05.01.2015 надіслало претензію з вимогою про розірвання договору оренди, сплату 740 206 грн, з яких: 100 000 грн гарантійного (забезпечувального) платежу в подвійному розмірі та 640 206 грн штрафу у розмірі 3-х орендних платежів.

У зв'язку з неможливістю передати АТЗТ «Метра Сервіс» приміщення в оренду, позивач повернула АТЗТ «Метра Сервіс» сплачені ним 50 000 грн гарантійного (забезпечувального) платежу, сплатила додатково 50 000 грн, згідно умов п.п. 4.4. договору, а також сплатила штраф в сумі 640 206 грн згідно п.п. 6.2. договору № 01/07, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів (а.с. 31, т. 1).

Позивач вважає, що внаслідок протиправних дій першого відповідача, позивач понесла збитки в розмірі 740 206 грн. (50 000 грн + 50 000 грн + 640 206 грн), частину яких у розмірі 715 055 грн. просить стягнути з першого відповідача, а іншу частину у розмірі 25 150,95 грн солідарно стягнути з першого відповідача як заподіювача збитків та другого відповідача як поручителя.

Суд встановив, що 06.04.2011 між Фізичною особою-підприємцем Андріаді Ольгою Харлампівною (надалі - Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Творець" (надалі - Поручитель) укладено договір поруки, за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за виконання обов'язку ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Юна-Сервіс" (надалі - "Боржник") щодо виконання боржником зобов'язань, передбачених п. 1.1. договору оренди нежитлового приміщення від 31.12.2008, а саме сплати боржником кредитору орендної плати.

Під основним договором в договорі розуміють договір оренди нежитлового приміщення від 31.12.2008, укладений між кредитором та боржником. Основний договір діє до 27.12.2011 (п. 2.1., 2.2. договору поруки).

Відповідно до п. 3.1. договору поруки поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором, у межах суми, обумовленої договором, на підставі письмової вимоги кредитора в строк 5 днів шляхом сплати грошових коштів на банківський рахунок кредитора.

Згідно п. 4.4. договору поруки порука припиняється після спливу двох років з дня припинення основного договору.

Предметом позову є вимоги про стягнення з першого відповідача на користь позивача 715 055,05 грн збитків, солідарне стягнення з відповідачів 25 150,95 грн збитків.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормами ст. 623 ЦК України та ст. 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Суд зазначає, що збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

При цьому, збитки не є санкцією заздалегідь визначеного розміру. Тягар доведення наявності і обґрунтування розміру упущеної вигоди покладається на позивача, який повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Тобто упущена вигода розглядається як гарантований, безумовний і реальний доход.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Під основним договором в договорі розуміють договір оренди нежитлового приміщення від 31.12.2008, укладений між кредитором та боржником. Основний договір діє до 27.12.2011 (п. 2.1., 2.2. договору поруки).

Згідно п. 4.4. договору поруки порука припиняється після спливу двох років з дня припинення основного договору.

Суд встановив, що внаслідок неправомірних винних дій першого відповідача щодо несвоєчасного повернення позивачу об'єкту оренди згідно договору оренди нежитлового приміщення від 31.12.2008, позивачем понесені додаткові витрати у сумі 50 000 грн. в якості сплати АТЗТ «Метра Сервіс» в порядку п. 4.4. договору 2 розміру гарантійного (забезпечувального) платежу та сплати АТЗТ «Метра Сервіс» 640 206 грн. штрафу на підставі п. 6.2. договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями до прибуткових касових ордерів (а.с. 31, т. 1).

Означені дії першого відповідача перебувають у прямому причиново-наслідковому зв'язку із понесенням відповідачем додаткових витрат на суму 690 206 грн (640 206 + 50 000 грн), які підлягають відшкодуванню першим відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з першого відповідача на користь позивача 715 055,05 грн збитків у вигляді додаткових витрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 690 206 грн.

Крім того, враховуючи те, що на момент прийняття судового рішення порука за договором поруки від 06.04.2011 є припиненою в силу положень п. 4.4. договору поруки від 06.04.2011 та ст. 559 ЦК України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів 25 150,95 грн збитків.

Судом критично оцінюються доводи першого відповідача на те, що укладений між позивачем та АТЗТ «Метра Сервіс» договір оренди нежитлового приміщення № 01/07 від 06.07.2014 щодо приміщення загальною площею 1 524,3 кв.м. не відповідає вимогами законодавства (п. 291.5.3. п. 291.1 ст. 291 Податкового кодексу України), у зв'язку з чим, на переконання ВКФ «Юна-Сервіс», вказаний договір не може бути належним доказом у справі та створювати правові наслідки, з огляду на те, що здійснення позивачем діяльності з надання в орендну нежитлових приміщень, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів, впливає на особливості оподаткування і не тягне за собою недійсність правочинів, не робить документи незаконними та не позбавляє їх доказової сили.

Посилання першого відповідача на неотримання від ФОП Андріаді О.Х. будь-яких поштових відправлень, спростовується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 65045-8717709 (а.с. 28, т. 1), відповідно до якого претензія була одержана адресатом 05.06.2014.

Відтак, ВКФ «Юна-Сервіс» одержало претензію з вимогою звільнити приміщення не пізніше 27.12.2014. Перший відповідач претензію не задовольнив і приміщення не звільнив.

Твердження першого відповідача про те, що претензія АТЗТ «Метра Сервіс» і квитанції про сплату штрафу, які датовані січнем 2015 року, підписані ОСОБА_6, яка не мала відповідних повноважень, спростовуються Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 165-176, т. 1), згідно яких станом на момент підписання претензії від 05.01.2015 та квитанцій про сплату штрафу від 16.01.2015, остання була керівником АТЗТ «Метра Сервіс».

Отже, означені квитанції є належними доказами, які підтверджують суму понесених позивачем збитків.

Отримання позивачем від АТЗТ «Метра Сервіс» 50 000 грн забезпечувального платежу підтверджується претензією АТЗТ «Метра Сервіс», яка направлена ФОП Андріаді О.Х., в якій висувається вимога про повернення в тому числі гарантійного (забезпечувального) платежу, передбаченого п. 4.2 договору оренди № 01/07 від 06.07.2014, у подвійному розмірі. Квитанція до прибуткового касового ордеру № 2 від 09.01.2015, відповідно до якої АТЗТ «Метра Сервіс» прийняло від ФОП Андріаді О.Х. 100 000 грн в якості повернення гарантійного платежу згідно договору оренди № 01/07 від 06.07.2014 свідчить про повернення подвійного раніше отриманого платежу.

Разом із тим, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та відповідача, які викладені останніми у позовній заяві та відзиві на позов та їх відображення у судовому рішенні, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

За таких обставин суд вважає, що позовна вимога про стягнення з першого відповідача на користь позивача 690 206 грн збитків у вигляді додаткових витрат є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на позивача та першого відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 237-239, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Андріаді Ольги Харлампівни до Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

та Товариства з обмеженою відповідальністю "Творець" про стягнення 740 206, 00 грн

задовольнити частково.

2. Стягнути з Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65076, Одеська обл., АДРЕСА_2; ідентифікаційний код 20974052) на користь Фізичної особи-підприємця Андріаді Ольги Харлампівни (АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 690 206 (шістсот дев'яносто тисяч двісті шість гривень) 00 коп. збитків у вигляді додаткових витрат та 10 353 (десять тисяч триста п'ятдесят три гривні) 09 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд Київської області до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 23.10.2018

Суддя П.В.Горбасенко