Рішення № 77293476, 23.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.10.2018Справа № 910/8582/18

За позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (м. Львів) в особі відокремленого підрозділу "Бурштинська теплова електрична станція" (Івано-Франківська обл., місто Бурштин)

До Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ)

Про стягнення 1.291.196,00 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Пінчук-Ніколайчук Ю.В., Тимченко К.О.

Від відповідача: Шукліна О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" в особі відокремленого підрозділу "Бурштинська теплова електрична станція" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов'язання відповідача повернути неправомірно списані 1.291.196,00 грн. шляхом їх перерахування на особовий рахунок відокремленого підрозділу позивача № 8127902.

Позовні вимоги обґрунтовано неправомірним списанням відповідачем грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.18. відкрито провадження у справі № 910/85827/18 та призначено підготовче засідання на 21.08.18. Постановлено відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду обґрунтований письмовий відзив на позовну заяву.

21.08.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 30.08.18.

21.08.18. від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву та клопотання про продовження строку на подачу відзиву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.18. відзив та заяву про продовження процесуального строку Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" повернуто відповідачу без розгляду.

30.08.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 06.09.18.

04.09.18. позивачем подано додаткові пояснення до позовної заяви.

06.09.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та оголошено перерву до 25.09.18.

В судовому засіданні 25.09.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про поновлення відповідачу пропущеного процесуального строку на подачу відзиву та прийнято поданий 24.09.18. відзив на позовну заяву до розгляду.

25.09.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.10.18.

09.10.18. в судовому засіданні оголошено перерву до 23.10.18.

При розгляді справи по суті судом було заслухано вступне слово, з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів (ст.ст. 217, 218 ГПК України).

Представники позивача в судовому засіданні 23.10.18. підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.10.18. проти позову заперечував.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 23.10.18. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись з даним позовом до суду позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним.

У період з 01.03.18. по 10.03.18. за актами про затримку вагонів ГУ-23а по станціям Красне, Броди, Персенківка, Щирець відповідачем були затримані потяги, що слідували вантажем на адресу «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго». В період з 01.03.18. по 06.03.18. у позивача дійсно були проблеми з вивантаженням та прийманням вантажу, відповідно, у відповідача в цей період були підстави для затримання поїздів на шляху прямування та нарахування додаткових зборів, проте, за твердженням позивача, починаючи з 06.03.18. о 14:11 год. причин для затримки поїздів з вини «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго» не було по 10.03.18. до 13:45 год., з огляду на що, позивач наголошує на тому, що відповідачем були неправомірно нараховані та списані з особового рахунку позивача збір за зберігання та плата за користування вагонами у сукупному розмірі 1.291.196,60 грн.

Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" в особі відокремленого підрозділу "Бурштинська теплова електрична станція" наголошує на тому, що оскільки відомості плати за користування вагонами підписані його повноважним представником із зауваженнями, де зазначена відсутність вини вантажовідправника у затримці вагонів, то вказане свідчить про неправомірне списання коштів відповідачем, та на тому, що саме Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" зобов'язане довести наявність факту неприйняття або відмови у прийнятті вантажу позивачем.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що ним здійснено донарахування вартості додаткових зборів (плати за користування вагонами та зберігання вантажу) у зв'язку із затримкою вагонів на станціях Красне, Броди, Персенківка, Щирець, Бурштин, Жидачів з причин неприйняття вагонів вантажовласником з причин «через накопичення вагонів», «затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта», а саме, простоювання на коліях станції в очікування звільнення вантажного фронту, відмова вантажовласника у прийомі вагонів на п/к з інших причин, неможливість приймання їх вантажовласником і відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення, в т.ч. відмова вантажовласника у прийомі вагонів на п/к через метерологічні умови, відмова вантажовласника у прийомі вагонів на власну під'їзну колію, що засвідчено в актах загальної форми ГУ-23а та ГУ-23, наказах про затримку вагонів. Відповідач вказує, що ним дотримано порядок з засвідчення підстав затримки вагонів, нарахування та списання спірних сум, натомість, позивачем не подано доказів на підтвердження обставин щодо можливості прийняття спірних вагонів або щодо вжиття заходів, вчинених з метою прийняття вагонів, які прибували на адресу вантажоодержувача.

16.02.18. між відповідачем (Перевізник) та позивачем ((Замовник) було укладено Договір № 00077/ЦТЛ-2018 про надання послуг, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника та проведення розрахунків за ці послуги.

Пунктом 2.1.7 вказаного договору Замовник зобов'язаний відшкодувати перевізнику витрати, пов'язані із затримкою вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України через: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірку вантажів перевізником (маси вантажу), митними та іншими державними органами контролю; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини, що не залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату вантажів, пов'язаних з цими затримками. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.

06.09.17. між відповідачем (Залізниця) та позивачем (Власник колії) було укладено Договір № Л/ДН-4/17/865/м/п про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ «ДТЕК Західенерго» ДТЕК «Бурштинська теплова електрична станція» при станції Бурштин регіональної філії Львівська залізниця ПАТ «Укрзалізниця», відповідно до умов якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього Договору експлуатується під'їзна колія, яка належить Залізниці та Власнику колії, що примикає до станції Бурштин Львівської залізниці через стрілку № 3 і обслуговується власним локомотивом. Межею під'їзної колії є знак «Межа під'їзної колії», який встановлено від стрілки примикання на відстані 360,2 пог. м. Розгорнута довжина під'їзної колії складає 27200 погонних метрів, в тому числі 360,2 на балансі Залізниці, 26839,8 м на балансі Власника колії.

За наданими сторонами до матеріалів справи документами судом встановлено наступне.

На підставі наказу № 102 від 06.03.18. були затримані вагони на станції Красне Львівської залізниці через неможливість їх приймання станцією призначення Бурштин Львівської залізниці з причини неприйняття вагонів (не прийомом вантажу) вантажовласником «відмова вантажовласника у прийомі вагонів на п/к з інших причин»

Станцією затримки вагонів Красне, у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, пунктом 9 Правил зберігання вантажів складено:

- акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 9 від 06.03.18. З 06.03.18. 21:48 год. по 08.03.18. 22:00 год. (акт про затримку вагонів (початок затримки) № 5, акт про затримку вагонів № 4).

- повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 2801 індекс 4931 48 3881-45-4672 - затримано через неможливість приймання вагонів вантажовласником і відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення.

Позивачем було нараховано плату за користування вагонами у загальній сумі 32.112,70 грн., яка включена до відомостей плати за користування вагонами (ф. ГУ-46): № № 10030095, 10030097, які підписані відповідачем без застережень.

Також позивачем нарахований збір за зберігання вантажів у загальній сумі 78.901,80 грн. за накопичувальною карткою ф. ФДУ-92 № 10030089, яка з боку відповідача підписана із застереженням про те, що підстав для затримки поїздів на шляху прямування до ст. Бурштин не було.

На підставі наказу № 104 від 06.03.18. були затримані вагони на станції Броди Львівської залізниці через неможливість їх приймання станцією призначення Бурштин Львівської залізниці з причини неприйняття вагонів вантажовласником.

Станцією затримки вагонів Броди, у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, пунктом 9 Правил зберігання вантажів складено:

- акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 1 від 06.03.18., який складено про затримку вагонів через неприйняття їх вантажовласником з причини накопичення вагонів (поїзд № 2825 в складі 50 вагонів); акт про закінчення затримки вагонів № 2 від 09.03.18.;

- акти загальної форми (форма ГУ-23) № 160 від 12.03.18., № 149 від 09.03.18.

Позивачем було нараховано плату за користування вагонами у загальній сумі 10889,20 грн., яка включена до відомостей плати за користування вагонами (ф. ГУ-46): № № 12030105, 12030106, 12030107, 13030111, які підписані відповідачем без застережень.

Також позивачем нарахований збір за зберігання вантажів у загальній сумі 110.348,10 грн. за накопичувальною карткою ф. ФДУ-92 № 29039001, яка з боку відповідача підписана із застереженням про те, що підстав для затримки поїздів на шляху прямування до ст. Бурштин не було.

На підставі наказу від 06.03.18. були затримані вагони на станції Красне Львівської залізниці через відмову вантажовласника у прийомі вагонів на п/к з інших причин.

Станцією затримки вагонів Красне, у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, пунктом 9 Правил зберігання вантажів складено:

- повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 2849 індекс 4931 55 3881 - затримано через неможливість приймання вагонів вантажовласником і відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення.

На поданому позивачем повідомленні міститься підпис від позивача із запереченням про те, що станом на 06.03.18. дві приймальні колії вільні.

- акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 4 від 06.03.18. (затримані 06.03.18. о 21:48 год.), акт про закінчення затримки вагонів форми ГУ-23а № 6 від 12.03.18. (закінчення затримки 12.03.18. о 09:48 год.)

- акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 10 від 06.03.18., який складено про затримку вагонів через неприйняття їх вантажовласником (поїзд № 2849 в складі 53 вагонів);

Позивачем було нараховано плату за користування вагонами у загальній сумі 159.655,70 грн., яка включена до відомостей плати за користування вагонами (ф. ГУ-46): № № 14030121, 15030124, 14030123, які не підписані позивачем із зауваженнями про те, що підстав для затримки поїздів на станції Бурштин не було, про що складено акти загальної форми ГУ-23 № 282 від 14.03.18., № 281 від 14.03.18.

Також позивачем нарахований збір за зберігання вантажів у загальній сумі 189.578,10 грн. за накопичувальною карткою ф. ФДУ-92 № 14030096, яка з боку відповідача підписана із застереженням про те, що підстав для затримки поїздів на шляху прямування до ст. Бурштин не було.

На підставі наказу від 06.03.18. були затримані вагони на станції Красне Львівської залізниці через відмову вантажовласника у прийомі вагонів на п/к з інших причин.

Станцією затримки вагонів Красне, у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, пунктом 9 Правил зберігання вантажів складено:

- повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 2849 індекс 4931 55 3881 - затримано через неможливість приймання вагонів вантажовласником і відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення.

На поданому позивачем повідомленні міститься підпис від позивача із запереченням про те, що станом на 06.03.18. дві приймальні колії вільні.

- акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 4 від 06.03.18. (затримані 06.03.18. о 21:48 год.), акт про закінчення затримки вагонів форми ГУ-23а № 6 від 12.03.18. (закінчення затримки 12.03.18. о 09:48 год.)

- акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 10 від 06.03.18., який складено про затримку вагонів через неприйняття їх вантажовласником (поїзд № 2849 в складі 53 вагонів);

Позивачем було нараховано плату за користування вагонами у загальній сумі 159.655,70 грн., яка включена до відомостей плати за користування вагонами (ф. ГУ-46): № № 14030121, 15030124, 14030123, які не підписані позивачем із зауваженнями про те, що підстав для затримки поїздів на станції Бурштин не було, про що складено акти загальної форми ГУ-23 № 282 від 14.03.18., № 281 від 14.03.18.

Також позивачем нарахований збір за зберігання вантажів у загальній сумі 189.578,10 грн. за накопичувальною карткою ф. ФДУ-92 № 14030096, яка з боку відповідача підписана із застереженням про те, що підстав для затримки поїздів на шляху прямування до ст. Бурштин не було.

На підставі наказу № 69 від 04.03.18. були затримані вагони на станції Красне Львівської залізниці через неможливість приймання вагонів вантажовласником і відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення.

Станцією затримки вагонів Красне, у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, пунктом 9 Правил зберігання вантажів складено:

- повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 2863 індекс 3941 046 3881 - затримано через неможливість приймання вагонів вантажовласником і відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення.

На поданому позивачем повідомленні міститься підпис від позивача із запереченням про те, що станом на 04.03.18. о 13:09 год. одна приймальна колія вільна.

- акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 3 від 04.03.18. (затримані 04.03.18. о 13:09 год.), акт про закінчення затримки вагонів форми ГУ-23а № 5 від 12.03.18. (закінчення затримки 09.03.18. о 22:13 год.)

Позивачем було нараховано плату за користування вагонами у загальній сумі 127.852,10 грн., яка включена до відомостей плати за користування вагонами (ф. ГУ-46): № № 11030102, 11030103 які не підписані позивачем.

Також позивачем нарахований збір за зберігання вантажів у загальній сумі 183.225,30 грн. за накопичувальною карткою ф. ФДУ-92 № 11030091, яка з боку відповідача підписана із застереженням про те, що підстав для затримки поїздів на шляху прямування до ст. Бурштин не було.

На підставі наказу № 49 від 03.03.18. були затримані вагони на станції Персенківка Львівської залізниці через неможливість приймання вагонів вантажовласником (поїзд № 2332 (3700-440-3881)).

Станцією затримки вагонів Персенківка, у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, пунктом 9 Правил зберігання вантажів складено:

- акти загальної форми ГУ-23.

- акт про затримку (початок затримки) вагонів форми ГУ-23а № 1 від 03.03.18. (затримані 03.03.18. о 17:05 год.) з підстав відмови вантажовласника у прийомі вагонів на власну під'їзну колію та відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення, акт про закінчення затримки вагонів форми ГУ-23а № 1 від 07.03.18. (закінчення затримки 07.03.18. о 09:46 год.)

Позивачем було нараховано плату за користування вагонами у загальній сумі 70.352,20 грн., яка включена до відомостей плати за користування вагонами (ф. ГУ-46): № № 08030080, 08030081, 08030084, які не підписані позивачем.

Також позивачем нарахований збір за зберігання вантажів у загальній сумі 183.225,30 грн. за накопичувальною карткою ф. ФДУ-92 № 11030091, яка з боку відповідача підписана із застереженням про те, що підстав для затримки поїздів на шляху прямування до ст. Бурштин не було.

На підставі наказу № 67 від 04.03.18. були затримані вагони на станції Щирець ІІ Львівської залізниці через неможливість приймання вагонів вантажовласником (поїзд № 3801).

Станцією затримки вагонів Щирець ІІ, у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, пунктом 9 Правил зберігання вантажів складено:

- повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 3801 затримано через неможливість приймання вагонів вантажовласником і відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення.

- акт про затримку (початок затримки) вагонів форми ГУ-23а № 1 від 04.03.18. (затримані 04.03.18. о 17:30 год.) з підстав неприйняттям вагонів вантажовласником, акт про закінчення затримки вагонів форми ГУ-23а № 1 від 12.03.18. (закінчення затримки 12.03.18. о 09:48 год.)

Позивачем було нараховано плату за користування вагонами у загальній сумі 247.716,00 грн., яка включена до відомостей плати за користування вагонами (ф. ГУ-46): № № 14030118, 14030119, 14030120, 15030126, які не підписані позивачем із зауваженнями про те, що підстав для затримки поїздів на шляху прямування до ст. Бурштин не було.

Також позивачем нарахований збір за зберігання вантажів у загальній сумі 246.361,60 грн. за накопичувальною карткою ф. ФДУ-92 № 13030094, яка з боку відповідача підписана із застереженням про те, що підстав для затримки поїздів на шляху прямування до ст. Бурштин не було.

На підставі наказу № 54 від 04.03.18. були затримані вагони на станції Жидачів Львівської залізниці через неможливість приймання вагонів вантажовласником (поїзд № 3226).

Станцією затримки вагонів Жидачів, у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, пунктом 9 Правил зберігання вантажів складено:

- повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 3226 затримано через неможливість приймання вагонів вантажовласником і відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення.

- акт про затримку (початок затримки) вагонів форми ГУ-23а № 2 від 04.03.18. (затримані 04.03.18. о 03:10 год.) з підстав відмови вантажовласника у прийомі вагонів на п/к через метеорологічні умови, акт про закінчення затримки вагонів форми ГУ-23а № 1 від 07.03.18. (закінчення затримки 07.03.18. о 12:17 год.);

- акт загальної форми ГУ-23.

Позивачем було нараховано плату за користування вагонами у загальній сумі 58.421,80 грн., яка включена до відомостей плати за користування вагонами (ф. ГУ-46): № № 09030086, 09030089, 09030090, 10030096, які підписані вантажовласником.

Також позивачем нарахований збір за зберігання вантажів у загальній сумі 114.985,70 грн. за накопичувальною карткою ф. ФДУ-92 № 09030087, яка з боку відповідача підписана із застереженням про те, що підстав для затримки поїздів на шляху прямування до ст. Бурштин не було.

Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.

Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Порядок зберігання вантажів та нарахування у зв'язку з цим відповідного збору регламентуються Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за N 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 866/5087.

Згідно з пунктами 5, 8 вказаних Правил, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Термін безоплатного зберігання обчислюється: 1) якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; 2) при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; 3) при затримці - з моменту затримки.

Що стосується плати за користування вагонами, то відповідно до статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за N 113, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за N 165/3458, пунктами 3, 6, 8 - 10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

При цьому усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (що не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість (пункту 2.6 Правила розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 864/5085).

Судом встановлено, що докази вини відповідача у затримці вагонів на підходах до станції призначення та правомірності дій залізниці щодо надання наказів є: акти загальної форми ГУ-23, акти про затримку вагонів ф.ГУ-23а, повідомлення про затримку вагонів, накази на затримку вагонів, відомості плати за користування вагонами ф.ГУ-46, оформлені працівниками залізниці у відповідності з вимогами діючих нормативно - правових документів: п.п.4,6,8,9,10,12 Правил користування вагонами, ст.ст.119, 125 Статуту залізниць України, умовам договору сторін.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажу за весь час затримки спірних вагонів, враховуючи, що вказані вагони були затримані залізницею відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами за наказами з вини саме позивача, про що станціями слідування складено відповідні акти про затримку вагонів та акти загальної форми.

Додатково судом враховано, що контррозрахунки сум плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажу, включених залізницею до відомостей плати за користування вагонами та накопичувальної картки, позивачем не подано.

Доводи позивача про те, що затримка вагонів сталася не з його вини, не підтверджені жодними доказами в розумінні приписів ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Позивачем не доведено, що спірні вагони були затримані на шляху прямування не з його вини.

Підписання та не підписання позивачем документів із застереженням про те, що підстав для затримки поїздів на шляху прямування до ст. Бурштин не було, не є доказом відсутності його вини у затримці вагонів на шляху прямування.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача повернути позивачу списані грошові кошти в сумі 1.291.196,00 грн. (плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажу), а позов задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача з підстав відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 23.10.18.

Суддя Т.М. Ващенко