Ухвала суду № 77293151, 19.10.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/466/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.10.2018 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Національного банку України, вул. Інститутська, 9, м.Київ, 01061

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія "

вул. ОСОБА_1, будинок,10, м. Івано-Франківськ , 76018

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива",вул. Щорса, буд. 7/9, м. Київ, 03150.

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність від 06.04.18 №18-0014/19787

від відповідача: ОСОБА_4, директор, паспорт серії СС157170; ОСОБА_5, посвідчення №762 від 09.02.11, ордер КС №358126 від 06.06.18

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива": ОСОБА_6, довіреність від 15.02.18 №10-13

ВСТАНОВИВ:

Національний банк України звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія", в якій в рахунок часткового погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Фінансова ініціатива" перед Національним банком України за Кредитним договором № 16/05-08/СТ від 21.05.2008 р. в загальній сумі 142618904,11 грн., з яких: 200 000 000,00грн. - заборгованість за кредитом, 19413698,63 грн. - заборгованість по процентам, просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, за Іпотечними договорами від 01.07.10 укладеними між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія " та встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвалою суду від 01.06.18 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.07.18.

В ході провадження у справі ухвалою суду від 09.10.18 відкладено підготовче засідання на 19.10.18.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали клопотання вих.№48 від 20.06.18(вх.№12872/18 від 30.08.18) про призначення судової інженерно-технічної експертизи. В обґрунтування зазначеного клопотання вказали на те, що згідно звіту про оцінку предмета іпотеки, який здійснений ТзОВ "Консалтингова Компанія "Увекон" на замовлення позивача, у зв'язку з відмовою замовника (позивача у даній справі) в доступі виконавця для обстеження об'єкту оцінки, відповідність технічних характеристик об'єкту оцінки наявним вихідним даним та інформації про нього, отриманої з вищевказаних документів не перевірялась, відтак виконавець не мав можливості перевірити фактичну наявність, технічний стан чи параметри оцінюваного майна і не несе відповідальності за точність вихідних даних. Звернули увагу на суттєву різницю між оцінкою іпотечного майна, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на замовлення позивача та зазначеною у рецензії на звіти про незалежну оцінку іпотечного майна, проведені на замовлення відповідача. При цьому вказали, що у Національного банку України відсутні відомості щодо наявності факторів, що могли б знецінити предмет іпотеки чи наявність надзвичайних подій, що могли б вплинути на вартісну якість останнього. Зауважили, що оцінка іпотечного майна позивачем здійснена станом на 23.04.18 та проводилась на базі наданої НБУ оцінювачу технічної документації об'єкта оцінки. В той же час, відповідач останній раз надавав технічну документацію предмета іпотеки Національному банку України за його вимогою та на підставі Договору іпотеки ще в 2010 році. На підтвердження своїх доводів подали суду рецензії на звіти про незалежну оцінку іпотечного майна, проведені на замовлення відповідача.

Представник третьої особи підтримав клопотання відповідача про проведення судової експертизи з визначення ринкової вартості об'єкта іпотеки.

Представник позивача щодо поданого клопотання про призначення експертизи заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях вих.№12-0007/53957 від 08.10.18(вх.№15415/18 від 08.10.18 та вх.№15672/18 від 11.10.18) та вих.№12-0007/56024 від 18.10.18(вх.316142/18 від 19.10.18). Зокрема, вказав на те, що СОД "Увекон" була надана рецензія ТОВ "Інвесткон", згідно якої звіт класифікується як такий, що в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і може використовуватися з метою, визначеною у звіті. Звернув увагу на позицію Верховного Суду України, викладену, зокрема, у постановах від 08.06.16 у справі №6-1239цс16 та 01.03.17 у справі №6-2284цс16, та ОСОБА_7 Верховного Суду у справі №235/3619/15-ц, провадження №14-11цс18. Зауважив, що позивач звернувся до Фонду державного майна України для проведення рецензування звіту про оцінку майна, виконаного ОСОБА_8 Зазначив, що саме дії відповідача, в яких вбачається зловживання процесуальними правами, призвели до затягування строків вирішення справи та спливу терміну дії оцінки іпотечного майна.

Суд констатує, що відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надається в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечується принцип змагальності. Сторони вправі подавати заяви та клопотання до закінчення підготовчого провадження відповідно до приписів ГПК. В силу приписів п. 8 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує питання, зокрема, про призначення експертизи. З огляду на наведене, суд не вбачає у діях відповідача зловживань процесуальними правами. Водночас суд звертає увагу позивача на несвоєчасність подання заперечень на клопотання відповідача про призначення експертизи (клопотання відповідачем подано суду 30.08.18 з доказами його направлення позивачу, а заперечення на клопотання позивачем подано суду 08.10.18).

Щодо клопотання про призначення експертизи суд констатує наступне.

21.05.08 між Національним банком України (по справі - позивач, по договору - кредитор) та ОСОБА_2 акціонерним товариством КБ "Фінансова ініціатива" (по справі - третя особа, по договору - позичальник) укладено Кредитний договір №16/05-08/СТ ( з додатковими угодами до нього).

З метою виконання зобов'язання позичальника за вказаним кредитним договором 01.07.10 між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія" укладено ряд договорів іпотеки, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрованих в реєстрі за №1545 (зі змінами та доповненнями), №1547( зі змінами та доповненнями) та №1549 (зі змінами та доповненнями), згідно яких в іпотеку передано нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія", обумовлене відповідними договорами.

Згідно п. 15.8 договорів іпотеки сторони визначили право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки у випадках, передбачених вказаними договорами.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" визначено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Як вбачається з п.п. 5.1., 5.2. іпотечних договорів, сторонами узгоджено ринкову вартість предметів іпотеки. Водночас, за ініціативою позивача ТОВ "Консалтингова Компанія "Увекон" проведено оцінку предмета іпотеки. Згідно висновків зазначеного суб'єкта оціночної діяльності ринкова вартість об'єктів оцінки станом на 23.04.18 є значно меншою вартості предметів іпотеки, визначених в іпотечних договорах. У свою чергу, вартість іпотечного майна, зазначена у рецензії на звіти про незалежну оцінку іпотечного майна, проведених на замовлення відповідача, істотно відрізняється від вартості цього ж майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності на замовлення позивача.

Крім того, суд приймає до уваги, що в п. 2.1. Звітів, складених на замовлення позивача, зазначено, що в зв'язку з відмовою замовника (НБУ) в доступі виконавця (ТОВ "Консалтингова Компанія "Увекон") для обстеження об'єкту оцінки, відповідність технічних характеристик об’єкту оцінки наявним вихідним даним та інформації про нього, отриманої з вищевказаних документів, не перевірялась. Виконавець не мав можливості перевірити фактичну наявність, технічний стан чи параметри оцінюваного майна і не несе відповідальність за точність вихідних даних. Фотофіксація об’єкту виконана лише зовнішня, при ракурсі із загально доступної території.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. ОСОБА_3 підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.

В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява N 61679/00) від 01 червня 2006 р., Суд зазначає, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. ОСОБА_5 того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об’єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

За приписами ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Водночас, відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10 лютого 2010 року по справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) зазначив наступне: "Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення - продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року)". Водночас, обов'язковою умовою винесення обґрунтованого рішення є дослідження обставин, які входять до предмета доказування.

Відповідно до пунктів 1.2 та 5.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 р. № 53/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 р. №1950/5, однією із основних видів (підвидів) судових експертиз є, зокрема, інженерно-технічна (підвидами якої є будівельно-технічна та оціночно-будівельна експертиза). Визначення питання щодо вартості об'єктів нерухомого майна віднесено до компетенції питань інженерно-технічної (оціночно-будівельної експертизи).

В силу ч. 1 ст. 100 ГПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

З метою прийняття законного, обгрунтованого та мотивованого рішення у даній справі, з огляду на існування спору між сторонами щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки, значну різницю між вартістю іпотечного майна, зазначеною у поданих позивачем звітах про оцінку майна, іпотечному договорі та рецензії на звіт про оцінку майна, поданій відповдіачем, враховуючи, що для визначення ринкової вартості іпотечного майна необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд вважає за доцільне призначити у справі судову оціночно-будівельну експертизу.

Заперечення представника позивача щодо відсутності підстав для призначення експертизи судом відхиляються з огляду на вищенаведене. Щодо посилань позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21 березня 2018 р. у справі № 235/3619/15-ц, суд звертає увагу, що у зазначеній справі між сторонами відсутній спір щодо початкової вартості предмета іпотеки, оскільки позивач не заявляв відповідної позовної вимоги щодо її встановлення, а не зазначення судом самостійно початкової ціни такого майна стало підставою для оскарження відповідачем ухваленого рішення. З огляду на такі обставини, Верховний Суд і дійшов висновку, що не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення, та не тягне за собою безумовного скасування судових рішень. Відхиляються судом і посилання представника позивача на правову позицію Верховного Суду України, викладену, зокрема, у постановах від 08.06.16 у справі №6-1239цс16 та 01.03.17 у справі №6-2284цс16, оскільки предмет та підстави у даній справі та справах №6-1239цс16 та №6-2284цс16 не є тотожними та не спростовують необхідності встановлення у рішенні суду початкової ціни продажу предмета іпотеки, як це передбачено ст. 39 Закону України "Про іпотеку".

Згідно з частинами 4, 5 ст. 99 ГПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.

Розглянувши питання, запропоновані відповідачем для роз'яснення експертом, суд вважає їх такими, що відповідають меті призначення експертизи.

Згідно з п.1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, проведення експертиз, експертних досліджень з оцінки майна здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" щодо методичного регулювання оцінки майна. Експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування, орган (особа), який (яка) призначає експертизу (залучає експерта), зазначивши відповідні мотиви, доручає її виконання експертам іншої експертної установи.

За змістом ч. 3 ст. 99 ГПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо проведення експертизи Львівським науково-дослідним інститутом, однак свої заперечення жодним чином не обгрунтував.

В контексті наведеного, суд вважає доцільним самостійно визначити експертну установу та доручити проведення судової експертизи Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, що відповідає приписам п. 1.6. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз.

Витрати по оплаті вартості експертизи покласти на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Як передбачено в п. 6 ч.1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 228, 229,232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання вих.№48 від 20.06.18(вх.№12872/18 від 30.08.18) Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія" про призначення судової інженерно-технічної експертизи.

2. Призначити по справі судову інженерно-технічну експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Липинського, 54, м. Львів, 79024).

3. На вирішення судової експертизи поставити наступні питання:

Яка ринкова вартість предмету іпотеки - нерухомого майна, а саме: об"єкт незавершений будівництвом - автомобільна газонаповнювальна компресорна станція (97% готовності), що знаходиться за адресою: Львівська область, Самбірський район, с.Стрілковичі, вул.Нова, 32 ?

Яка ринкова вартість предмету іпотеки - нерухомого майна, а саме: автомобільна газонаповнювальна компресорна станція, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м.Івано-Франківськ, с.Микитинці, вул.Юності, 68?

Яка ринкова вартість предмету іпотеки - нерухомого майна, а саме: автомобільна газонаповнювальна компресорна станція, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Золочів, вул.Об"їзна, 2?

4. Зобов'язати сторін на вимогу експерта вчинити дії, необхідні для проведення інженерно-технічної судової експертизи.

5. Витрати по проведенню експертизи покласти на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія".

6. Відповідачу забезпечити доступ судовому експерту до предмету іпотеки.

7. Інженерно-технічну судову експертизу провести у строк, передбачений підпунктом 1.13 пункту 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5.

8. Попередити судового експерта про передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку або за відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

9. Судовому експерту подати господарському суду експертний висновок в письмовій формі та надіслати копії такого висновку сторонам.

10. Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи у відповідності до п. 6 ст. 229 ГПК України.

11. Дану ухвалу направити сторонам, третій особі та Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Липинського, 54, м. Львів, 79024). в порядку передбаченому ст. 87 ГПК України.

12. Направити матеріали справи № 909/466/18 до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Липинського, 54, м. Львів, 79024) для проведення експертизи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та підлягає оскарженню у відповідності до ст.255 ГПК України.

Ухвалу підписано 23.10.18.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі “Судова влада України”, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі: http://court.gov.ua/fair/sud5010/

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/

Веб-адреса Господарського суду Івано-Франківської області: http://if.arbitr.gov.ua/sud5010/

e-mail суду: inbox@if.arbitr.gov.ua. Інформація за тел.: (0342) 55-94-88

Звернути увагу, що учасники справи можуть отримувати процесуальні документи в електронному вигляді. Для цього необхідно зареєструватись в системі, розміщеній на офіційному веб-порталі "Судова влада України" (https://e-court.mail.gov.ua/?_task=loginЦ_action=plugin.registration_rules) та подати до суду заявку для отримання процесуальних документів в електронному вигляді.

Суддя Матуляк П. Я.