Ухвала суду № 77293144, 18.10.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 26/21/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.10.2018 Справа № 908/436/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Судя ОСОБА_1, розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Фізичної особи-підприємця Забродіна Олексія Михайловича, ідент.номер НОМЕР_1, (АДРЕСА_1, 69121)

до відповідачів - 1/ Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-промислова компанія "Агроресурс" , код ЄДРПОУ 39195809 (вул. Фортечна, 6, м. Запоріжжя, 69002)

2/ Фізичної особи-підприємця Нікітенка Микити Олександровича, ідент.номер НОМЕР_2 (АДРЕСА_2, 69121)

про визнання права власності

поданої в межах справи № 908/436/18

про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-промислова компанія "Агроресурс", код ЄДРПОУ 39195809 (вул. Фортечна, 6, м. Запоріжжя, 69002)

Ліквідатор - Лев Е.А., АДРЕСА_3

За участю представників сторін: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.03.2018 року відкрито провадження у справі № 908/436/18 про банкрутство відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-промислова компанія "Агроресурс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Запорізької області від 10.04.2018. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-промислова компанія "Агроресурс" визнано банкрутом в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Лева Е.А.

11.04.2018. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України за №50545 оприлюднено відповідне повідомлення.

У межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-промислова компанія "Агроресурс", Фізична особа-підприємець Забродін Олексій Михайлович звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-промислова компанія "Агроресурс" та Фізичної особи-підприємця Нікітенка Микити Олександровича, про визнання права власності.

Ухвалою суду від 14.09.2018р. прийнято до розгляду позовну заяву, прийнято рішення про розгляд позову за правила загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.10.2018р. об 11-00.

Ухвалою від 02.10.2018р. було відкладено підготовче засідання суду на 11.10.2018р. о 14-15, у зв'язку з неявкою представників сторін.

Ухвалою суду від 11.10.2018р. підготовче засідання відкладено на 18.10.2018р. о 14-00, у зв'язку з неявкою представників сторін.

У судове засідання 18.10.2018. представники позивача та відповідачів не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву в яких визнають заявлені позовні вимоги та не заперечують проти їх задоволення в повному обсязі.

З огляду на обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками, відсутність перешкод для розгляду справи, достатність матеріалів справи для розгляду та прийняття відповідного рішення, судове засідання відбулося за відсутності представників сторін, згідно зі статтею 202 ГПК України.

У підготовчому засіданні 18.10.2018. судом були вчинені дії, передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Випадків, що є підставами для відкладення підготовчого засідання та оголошення перерви у підготовчому засіданні, які передбачені ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, судом не встановлені.

Згідно з ч.3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст.ст.208, 612,628,629,638 ЦК України, ст.ст.317,321,328 ЦК України, 193 ГК України.

В обґрунтування вимог Позивач вказує, що він уклав з Відповідачем-2 договір купівлі-продажу нежитлового приміщення першого поверху, що розташоване в будинку № 4 (чотири) по вулиці Південноукраїнська, у м. Запоріжжі, договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, Швецовою О.С., 10.04.2018 року, реєстровий номер 765. Договір було укладено на підставі попереднього договору, складеного сторонами у письмовій формі. Позивачем вказано, що Відповідач-2 не виконав всі умови попереднього договору. Так, Відповідач ФОП Нікітенко М.О. не здійснив передання позивачу всього об'єкту нерухомості та документів на нього, а саме не передав прибудову до нежитлового приміщення після реконструкції, пославшись на неможливість такого виконання через порушення зобов'язання Відповідачем-1 ТОВ «Виробничо-промислова компанія «Агроресурс». Позивачем зазначено про повне виконання власних зобов'язань з сплати визначеної сторонами договору суми грошових коштів за об'єкт нерухомості. Внаслідок порушення зобов'язань відповідачами, Позивач не може здійснити реєстрацію власного об'єкту нерухомості в порядок визначений законодавством і не може здійснювати користування та розпорядження вказаним об'єктом, через що наполягає на позовних вимогах.

Оцінивши надані докази, наведені обґрунтування сторін, проаналізувавши діюче законодавство, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі огляду на наступне.

Частиною 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - фізична особа-підприємець Забродін О.М., письмово уклав попередній договір купівлі-продажу з фізичною особою-підприємцем Нікітенко М.О.

Судом встановлено, що предмет попереднього договору купівлі-продажу належав продавцю Нікітенку М.О. на праві власності на підставі Договорів купівлі-продажу від 13.11.2017 року, посвідчених приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, Швецовою О.С.

В подальшому, 10.04.2018 року, на виконання умов попереднього Договору, між Забродіним О.М. та Нікітенко М.О., було укладено основний договір, який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, Швецовою О.С., щодо купівлі-продажу нежитлового приміщення першого поверху літ А-5, що розташоване в будинку № 4 (чотири) по вулиці Південноукраїнська, у м. Запоріжжі.

Судом встановлено, що Позивач - ФОП Забродін О.М., сплатив за об'єкт нерухомості після його реконструкції обумовлену перед продажем суму у розмірі 340 000,00 грн. у повному обсязі до підписання договору купівлі-продажу, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок № 2620812849301, що підтверджується квитанцією №3150 від 10 квітня 2018 року ПАТ «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ».

Але, при укладанні основного договору купівлі продажу, Відповідачем-2 не було передано Позивачу - Забродіну О.М. частину об'єкту нерухомого майна після реконструкції, що складається з прибудови до нежитлового приміщення (кафе).

Для проведення реконструкції об'єкту нерухомості проектною організацією ПП «ШИКОМ» за завданням замовника було розроблено Робочий проект об'єкту реконструкції нежилих приміщень №2,3 в житловому будинку №4 по вул. Південноукраїнській м. Запоріжжя, розробленого ПП «ШИКОМ».

Судом встановлено, що робочий проект було погоджено та на його підставі Інспекцією державного архітектурного контролю м. Запоріжжя було надано Дозвіл на виконання будівельних робіт №90 від 26.02.2004 для проведення реконструкції об'єкту нерухомості.

Таким чином, отримавши кошти у повному розмірі, визначеному сторонами, зобов'язання з реконструкції об'єкту нерухомості, визначене в попередньому Договорі, виконані Відповідачем-2 частково.

На підставі поданих Позивачем документів та наданих пояснень, судом встановлено, що реконструкція спірного об'єкту нерухомості проводилась у два етапи.

Як вбачається зі змісту п.п.п. 2.2.2 Робочого проекту, друга черга будівництва передбачає розширення зала кафе за рахунок прилеглої території кафе.

Друга черга будівництва - реконструкція кафе здійснюється за рахунок збільшення площі кафе, зведення металевого каркасу з склінням вітражем (п.п.п. 2.2.3. Робочого проекту).

Як вбачається з доданих до позовної заяви документів, Відповідач-2 уклав з Відповідачем-1 - ТОВ «Виробничо-промислова компанія «Агроресурс», договір будівельного підряду № 01/2018 на реконструкцію об'єкту нерухомого майна - прибудову до об'єкту-нежитлове приміщення першого поверху А-5 (кафе) будинок № 4 (чотири) по вулиці Південноукраїнська, у м. Запоріжжі.

Пунктом 1.1. договору-підряду, доданого до матеріалів справи, встановлено, що Відповідач-1 - ТОВ «Виробничо-промислова компанія «Агроресурс», за завданням Замовника на свій ризик повинен виконати відповідно до умов Договору та здати у встановлений Договором строк, закінчені роботи, а Замовник, Відповідач-2, зобов'язується прийняти від Генпідрядника і оплатити закінчені роботи, що передбачені п. 1.2. цього Договору.

Пунктом 4.1. Договору підряду встановлено, що строк закінчення виконання робіт - 30 червня 2018 року.

Пунктом 1.7. попереднього договору встановлено, що Сторона-1 Відповідач-2 - ФОП Нікітенко М.О., для укладення основного Договору купівлі-продажу, здійснює переведення квартир №3 (три) та №2 (два) з житлових у нежитлове приміщення та здійснює реконструкцію прибудови до утвореного нежитлового приміщення.

Пунктом п. 2 попереднього договору встановлено, що Сторони зобов'язалися укласти основний договір купівлі-продажу у строк не пізніше 01.08.2018 року.

За аналізом змісту попереднього договору його істотною умовою є об'єкт-нежитлове приміщення з прибудовою після реконструкції, що утвориться після здійснення переведення квартир №3 (три) та №2 (два) розташованих за адресою будинок № 4 (чотири) по вулиці Південноукраїнська, у м. Запоріжжі з житлових у нежитлове приміщення та реконструкції прибудови до нього.

Згідно пунктів 1.2., 1.3. Договору підряду види робіт: реконструкція прибудови до об'єкту-нежитлове приміщення першого поверху А-5 (кафе) приміщення 2,3(два, три) за адресою: м. Запоріжжя, вул.Південноукраїнська,4.

Судом, за оцінкою наявних в справі доказів встановлено, що за договорами, які містяться в матеріалах справи, зобов'язання з реконструкції та передання Позивачу у власність об'єкту нерухомості- прибудова до нежитлового приміщення першого поверху літ.А-5 (кафе) за адресою: м. Запоріжжя, вул.Південноукраїнська,4, виникло у Відповідача-1 та Відповідача-2.

В матеріалах справи відсутні докази виконання зобов'язань з передання об'єкту нерухомості-прибудови після реконструкції, від Відповідача-1 - ТОВ «Виробничо-промислова компанія «Агроресурс», Відповідачу-2 - ФОП Нікітенку М.О., та докази такого передання Відповідачем-1 Позивачу.

Через невиконання зобов'язань Відповідачем-1, Відповідач-2 не виконав свої зобов'язання з передання Позивачу після реконструкції прибудови до нежитлового приміщення першого поверху літ. А-5 та не оформив дозвільну документацію на її використання.

Відповідачі частково виконали умови договору підряду та попереднього договору, здійснивши роботи по реконструкції, але дії з передання об'єкту та документів на нього не вчинили.

За наявними матеріалами справи судом встановлено, що Позивач не отримав у власність частину об'єкту нерухомості після реконструкції та документів на нього, не зважаючи на той факт, що грошові кошти за спірний об'єкт нерухомості ним сплачено у повному обсязі.

З огляду на документи, надані Позивачем встановлено, що порушення прав Позивача відбулось в наслідок порушення Відповідачем-1 зобов'язань по Договору підряду та Відповідачем-2 за попереднім договором.

Судом встановлено, що Відповідач-2 та Відповідач-1, всупереч вимогам договорів, не виконали зобов'язань, що призвело до неможливості оформлення Позивачем права власності на купований об'єкт нерухомості, порушень права користування та розпорядження власним об'єктом нерухомості та порушення права на ведення Позивачем підприємницької діяльності.

Суду не надано доказів про те, що визнання права власності за позивачем на спірну прибудову порушує права інших осіб.

Факт невиконання відповідачами зобов'язань підтверджено відсутністю такого виконання в строки встановлені для такого виконання у договорах, наданих Позивачем.

Оцінивши представлені докази, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку щодо задоволення заявлених позовних вимог з огляду на наступне.

За аналізом норм ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 321 ЦК України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Об'єктом позову про визнання права власності є усунення невизначеності відносин прав власності позивача щодо індивідуально-визначеного майна.

Право власності на вказане майно, яке є предметом спору, позивачем було набуто у правомірний спосіб - шляхом укладення двостороннього оплатного договору, що відповідає змісту ст. 328 ЦК України.

Згідно ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, що включає неможливість обмеження у його здійсненні з боку будь-яких осіб; цьому кореспондує можливість особи усунути будь-які обмеження у здійсненні прав власності.

Згідно положення ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Приписами ст.635 ЦК України встановлено умови укладання попереднього договору, якою також зазначено, що сторони зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст.193 ГК України, встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається ( ст.525,526 ЦК України).

Частиною 2 ст. 331 ЦК України, визначено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

05.09.2018 року Позивач - Забродін О.М. звернувся до ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро» із заявою на проведення експертизи щодо прибудови до кафе за адресою: м. Запоріжжя, вул.Південноукраїнська,4.

Згідно висновку будівельно-технічного дослідження № 10-16-2018 ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро», прибудова а3 до нежитлового приміщення першого поверху літ.А-5 має ознаки заглиблених бетонних фундаментів, які є стовпчастими, а виготовлення та встановлення металевих конструкцій прибудови є будівництвом та відноситься до будівельно-монтажних робіт.

Згідно технічного паспорту виготовленого ТОВ «Центр проектування та технічної інвентаризації» на нежитлове приміщення кафе площа прибудови а3 (зал кафе)до приміщення літ.А-5 становить 105,9 кв.м.

Так, згідно технічного паспорту наявного в матеріалах справи, складеного на замовлення Позивача, встановлено факт того, що об'єкт нерухомості прибудова є реконструйованим, а саме збільшено площу об'єкту нерухомості.

Виготовлений на замовлення Позивача технічний паспорт на спірний об'єкт нерухомості та висновок ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро» підтверджують здійснення реконструкції об'єкту нерухомості та його індивідуально визначені характеристики.

Як вбачається з фактичних даних, які містяться у матеріалах господарської справи, відповідачі частково не виконали своїх зобов'язань за договорами з передання у власність об'єкту нерухомості, однак в наслідок здійснення реконструкції об'єкту нерухомості збільшено його площу.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (1952-IV) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст.ст.3,4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» право власності на нерухоме майно, а також будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, підлягає державній реєстрації.

Частиною 3 статті 5 Закону (1952-IV) визначено, що право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Частиною 1 статті 27 Закону (1952-IV) встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Отже, Законом (1952-IV) визначено, що документом на підставі якого особа може зареєструвати право власності на об'єкт нерухомості, окрім іншого, є рішення суду.

Приписами статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997 року, встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами у господарській справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивач використав своє право на позасудове вирішення спору, звернувшись з претензією до відповідача-2 ФОП Нікітенка М.О., але це не призвело до відновлення порушеного права, в наслідок чого не є дієвим способом захисту.

Суд прийшов до висновку, що Позивач позбавлений можливості в позасудовому порядку визнати право власності на об'єкт нерухомості-прибудову до нежитлового приміщення (кафе) після здійсненої реконструкції.

За таких підстав, суд вважає за необхідне захистити право власності позивача на належний йому об'єкт нерухомого майна.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати за позовом покладаються на відповідача-2.

Керуючись ст. ст. 2, 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтями 3, 12, 20, 129, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за Фізичною особою-підприємцем Забродіним Олексієм Михайловичем, НОМЕР_3, виданий 19.04.2008р. Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності на об'єкт нерухомості прибудову літера а3 до нежитлового приміщення літ А-5 - кафе першого поверху, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, будинок №4 (чотири), загальної площі 105,9 кв.м., яке підлягає державній реєстрації.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Нікітенка Микити Олександровича, ідент.номер НОМЕР_2 (АДРЕСА_2, 69121) на користь Фізичної особи-підприємця Забродіна Олексія Михайловича, ідент.номер НОМЕР_1, (АДРЕСА_1, 69121) 5 100 (п'ять тисяч сто) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ч.1 ст.235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її проголошення за правилами, визначеними ст. ст. 256-259 ГПК України, шляхом подання апеляційної скарги наразі через господарський суд Запорізької області.

Повний текст ухвали, відповідно до ст. 233 ГПК України, складено 23.10.2018 року.

Суддя О.О. Юлдашев